Шаповал Юрій Іванович

український історик

Ю́рій Іва́нович Шапова́л (нар. 30 липня 1953, с. Пробіжна Чортківського району Тернопільської області) — український історик, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (2003), академік Української Академії політичних наук (2007), академік Академії наук вищої школи України (2014).

Юрій Шаповал
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.

Лекція лауреата премії Фундації Антоновичів (2002)

ред.
  •  

На відміну від Дж. Б. Шоу, мені не довелося працювати у теле­фонній компанії або займатись іншою благородною діяльністю, а до­велося лише бути істориком.
Це, з одного боку, породжує в моїй душі сумніви щодо «чесної праці», з іншого боку, підказує, що говорити сьогодні слід саме про свою працю[1].
З лекції, виголошеної на врученні Нагороди Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів. Львів, 17 серпня 2002 р.

  •  

Дотепер я безмежно вдячний тому енкаведистському «оперу», який скинув 8 томів унікальної справи-формуляра на М. Грушев­ського у мішок, підготував акт на знищення, але не знищив. Цей мішок пережив «перебудовну» хвилю і переддень краху СРСР[1].

  •  

Невдовзі з’ясувалося, що на той час мені судилося стати чи не єдиним на безмежних просторах СНД професійним істориком, який не просто опрацював, а й оприлюднив документи із неприступного дотепер жанру «справа-формуляр», тобто із зібрання повідомлень інформаторів, довідок, чекістської аналітики і рекомендацій, перлю­строваного листування, доносів на ту людину, яку відстежували.
Із пожовклих сторінок справи поставала незабронзовіла постать Михайла Грушевського в останнє десятиліття його постеміграційного життя в Україні, а з 1931 р. в Росії[1].

  •  

Не переосмислювати, не демістифікувати, НЕ ЧІПАТИ радян­ського минулого, його ключових історико-політичних «вузлів» – цей проект історичної амнезії сучасна – посткомуністично-кримінальна – номенклатура якщо не свідомо, то напівсвідомо, але доволі успіш­но реалізує під жовто-синіми прапорами[1].

Примітки

ред.