шкорпій

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	шкорпі́й	шкорпії́
Р.	шкорпія́	шкорпії́в
Д.	шкорпіє́ві шкорпію́	шкорпія́м
З.	шкорпій	шкорпії́
Ор.	шкорпіє́м	шкорпія́ми
М.	шкорпіє́ві шкорпії́ шкорпію́	шкорпія́х
Кл.	шкорпі́ю*	шкорпії́*

шкор-пі́й

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 7b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -шкорпій-.

Вимова

• • МФА: одн. [ʃkorˈpʲii̯], мн. [ʃkɔrpʲiˈji]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал., покут.-буковин.. скорпіон. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від скорпіо́н, [шкорпіо́н, ско́рпій] Нед; — рос. скорпио́н, заст. ско́рпий, білор. скарпіён, д.-рус. скоропий, скоропия, скоръпий, скоръпия, пол., в.-луж. skorpion, чеськ., словац. škorpión, болг. скорпио́н, мак. скoрпија, сербохорв. ско̀рпија, Шаблон:lag, ст.-слов. скоръпии; — через церковно-слов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову, а пізніше через посередництво німецької (нім. Skorpion) і латинської (scorpio, -onis) у східнослов’янські з грецької; гр. σκορπίος «скорпіон» вважається запозиченням з якоїсь середземноморської індоєвропейської мови, спорідненим з дав.-англ. sceorfan «здряпувати», sceorpan «дряпати», д.-в.-нім. scarbon «скребти, розривати», лтс. škērpêt «різати дерн». — Німчук 232—233; Черных II 171—172; Фасмер III 654; Коpaliński 895; Kluge—Mitzka 712; Frisk II 738—739. — Пор. шкуропа́я.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словничок діалектних слів // Федькович Ю. А. Твори: В 2-х т.: повісті, поезії / упоряд. предм М. Ф. Нечиталюка. — К.: Дніпро, 1984.