Узбецька мова: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Xqbot (обговорення | внесок) м r2.7.3) (робот додав: mn:Узбек хэл |
м r2.7.2+) (робот додав: hr:Uzbečki jezik |
||
Рядок 189: | Рядок 189: | ||
[[hi:उज़्बेक भाषा]] |
[[hi:उज़्बेक भाषा]] |
||
[[hif:Uzbek bhasa]] |
[[hif:Uzbek bhasa]] |
||
[[hr:Uzbečki jezik]] |
|||
[[hu:Üzbég nyelv]] |
[[hu:Üzbég nyelv]] |
||
[[id:Bahasa Uzbek]] |
[[id:Bahasa Uzbek]] |
Версія за 20:02, 28 серпня 2012
Узбецька мова | |
---|---|
Поширена в | Узбекистан, Казахстан, Киргизстан, Туркменістан, Таджикістан, Афганістан, Китай, Туреччина |
Регіон | Середня Азія |
Носії | 24 млн. |
Місце | 54 |
Писемність | латинське письмо, кирилиця і арабська абетка |
Класифікація | Тюркська |
Офіційний статус | |
Державна | - |
Офіційна | Узбекистан |
Регулює | Ташкентський державний університет узбецької мови та літератури ім. Алішера Навоїd |
Коди мови | |
ISO 639-1 | uz |
ISO 639-2 | uzb |
ISO 639-3 | uzb |
SIL | uzb, uzn, uzs |
Узбе́цька мо́ва — одна з тюркських мов. Поширена в Узбекистані, а також у Казахстані, Киргизстані, Туркменістані, Таджикістані, північному Афганістані та на північному заході Китаю.
Сформована на базі трьох мовних спільнот — кипчацької, огузької та карлуко-чигиле-уйгурської, узбецька мова багата діалектами. Говірки — ташкентська, самаркандська, бухарська, ферганська, хорезмська — значно відрізняються одна від одної.
Характерною рисою узбецької мови порівняно з іншими тюркськими мовами є відсутність сингармонізму. Лексика налічує великий шар перських та таджицьких запозичень.
Староузбецька мова сформувалася до 15 сторіччя, чому значною мірою сприяла творчість поета Алішера Навої.
В основу сучасної літературної мови покладено говірки Ташкенту та Фергани зі значним впливом староузбецької мови. До 1927 року узбецька мова записувалася арабським алфавітом, надалі — латинкою, а з 1939 року — кирилицею. З набуттям незалежності на початку 90-х років узбецькій мові було повернено латинку, але відмінну від зразка 1927 року.
Джерело
В. Н. Ярцева и др. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, «Советская энциклопедия», 1990.
Приклад
«Заповіт» Т. Г. Шевченка узбецькою мовою: (переклад Хаміда Алімджана)
латинською абеткою | кириличною абеткою |
---|---|
Vasiyat O'lsam mening jasadim Ukrainaga ko'milsin: Qabrim u keng dalaning Eng o'rtasida bo'lsin. Poenii yuq ona-er Va zangori Dnepr Ko'rinib tursin menga, Vag'illab oqqan daryo Bilinib tursin menga! Dushman konini daryo Yuvib oqizgan zamon, Ko'zg'alarman qabrimdan: Chiqib oliy dargoqga, Xudoga topinarman. Kelmay turib o'sha kun, Xudo yo'kdir men uchun! Ko'ming-u, ko'zg'ang isyon, Kishanlar kul-kul bo'lsin. Erk jangida dushmanning Qora qoni to'kilsin. So'ng ulug' oilada Boshlangiz erkin hayot. Sekingina meni ham Yod etib qilingiz shod. |
Васият Ўлсам менинг жасадим Украинага кўмилсин: Қабрим у кенг даланинг Энг ўртасида бўлсин. Поении йуқ она-ер Ва зангори Днепр Кўриниб турсин менга, Вағиллаб оққан дарё Билиниб турсин менга! Душман конини дарё Ювиб оқизган замон, Кўзғаларман қабримдан: Чиқиб олий даргоҳга, Худога топинарман. Келмай туриб ўша кун, Худо йўкдир мен учун! Кўминг-у, кўзғанг исён, Кишанлар кул-кул бўлсин. Эрк жангида душманнинг Қора қони тўкилсин. Сўнг улуғ оилада Бошлангиз эркин ҳаёт. Секингина мени ҳам Ёд этиб қилингиз шод. |
(Джерело: Т.Г.Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)