Дзбановський Борис Вікторович

,містобудівні проекти ,нереалізовані проекти

Дзбановський Борис Вікторович
Народження	4 (17) лютого 1909(19090217) Умань
Смерть	невідомо Київ, Україна
Країна	СРСР
Навчання	Київський інженерно-будівельний інститут
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ, Донецьк, Лисичанськ
Найважливіші споруди	станції метро «Університет» і «Політехнічний інститут» у Києві
Нагороди	Медаль «За відбудову вугільних шахт Донбасу» Медаль «За трудову відзнаку» Нагрудний знак «Шахтарська слава» Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Автограф

Дзбано́вський Бори́с Ві́кторович' (*4 (17) лютого 1909(19090217), Умань — ?) — український радянський архітектор, член Спілки архітекторів України з 1939 року.

Біографія

Народився в Умані, в 1926–1930 роках навчався на будівельному факультеті Індустріального технікуму в Умані, в 1931–1937 роках — на факультеті інженерних споруд Київського будівельного інституту. У 1926–1931 роках працював в Умані, з 1932 року — в різних проектних організаціях Києва. У 1941–1944 роках в евакуації в м. Анжеро-Судженськ, працював проектувальником в проектному інституті «Кузбассшахтопроект». У 1944 році повертається з евакуації, працює в Харкові та Донецьку в проектному інституті «Южшахтопроект». З 1948 по 1964 рік — головний архітектор, заступник головного інженера проектного інституту «Укрдіпрошахт», з 1959 року — «УкрНДІпроект». З 1964 року — головний інженер проектного інституту «КиївНІІПмістобудування». Жив у будинку № 11а по Пушкінській вулиці. Помер у Києві.

Творчість

Автор і співавтор проектів

• Адміністративні і житлові будівлі в Умані (1927–1932),
• Споруди радіостанції в Броварах Київської області (1936–1937),
• ТЕЦ в Києві, Дніпропетровську, Воронежу (1937–1941),
• Ламповий завод і збагачувальна фабрика в Прокоп'євську (1941–1944),
• Рудоремонтні заводи в Горлівці, Стаханові, Красному Лучі (1944–1948)
• Будівлі інституту «Укрдіпрошахт» в Києві (1949–1956, вул. Богдана Хмельницького, 4, нині тут розташоване ДП «Вугілля України»),
• Драматичний театр в Макіївці Донецької області (у співавторстві з І. П. Насєдкіним, В. П. Фадеїчевим, 1951),
• Будинок техніки в Луганську (у співавторстві з В. П. Фадеїчевим, М. М. Сиркіним, 1950–1953),
• Клуб ІТП в Лисичанську (у співавторстві з В. П. Фадеїчевим, Є. Л. Івановим, 1951),
• Палац культури в Краснодоні (1958), Червонограді (1960)
• Інститут автоматики в Києві (1962), лабораторно-інженерний корпус Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля в Києві (1964)
• Обчислювальний центр Інституту економіки в Києві (1966)
• Генеральний план Нововолинська Львівській області (1958), Дніпрорудного (1961), Буйнакськ, смт Асканія-Нова
• Станцій Київського метрополітену: «Університет» (1960), «Політехнічний інститут» (1963).

Основні роботи

• 
  Будинок техніки у Луганську
• 
  Наземний вестибюль станції метро «Університет»
• 
  Станція метро «Політехнічний інститут»
• 
  Будівля інституту «Укрдіпрошахт»

Джерела

• Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 203. — ISBN 5-88500-071-9.
• Дзбановский Борис Викторович [Изоматериал] : лич. лист чл. СА УССР. — К. : [б. и.], 1956. — 5 л. // ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. (рос.)