Костянтинівська вулиця (Київ)

Костянтинівська вулиця  Україна
Початок Костянтинівської вулиці
Населений пункт	Київ
Місцевість	Поділ
Район	Подільський
Історичні відомості
Назва на честь	Церква царя Костянтина та Олени (збереглася трапезна церква)
Колишні назви	Царекостянтинiвська, Кирилівська, Шолом-Алейхема
Перша згадка	1837
Загальні відомості
Протяжність	2 207 м
Координати початку	50°27′44″ пн. ш. 30°31′04″ сх. д.
Координати	50°27′44″ пн. ш. 30°31′04″ сх. д.
Координати кінця	50°28′35″ пн. ш. 30°29′47″ сх. д.
Поштові індекси	04071, 04080
Номери телефонів	417-..
Транспорт
Найближчі станції метро	«Контрактова площа»,  «Тараса Шевченка»
Автобуси	А 72
Трамваї	Т 11, 12, 19
Рух	двосторонній (від Контрактової площі до вул. Нижній Вал), односторонній (від вул. Нижній Вал до вул. Заводської)
Покриття	асфальт
З'єднання	Спаська вулиця Вулиця Хорива Вулиця Верхній Вал (Київ) Вулиця Нижній Вал (Київ, Подільський район)
Інфраструктура
Навчальні заклади	ЗОШ № 10
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r343006  ·R
Мапа
Костянтинівська вулиця у Вікісховищі

Костянти́нівська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Контрактової площі до Заводської вулиці.

Прилучаються вулиці: Спаська, Хорива, Верхній та Нижній Вал, Ярославську, Щекавицька, площа Червона Пресня, вулиці Введенська, Оболонська, Юрківська, Оленівська, продовжуючись Новокостянтинівською, сягає Куренівки.

Історія

Відома з XIX століття, вела від Контрактової площі на Оболонські луки та сполучалась зі шляхом на Вишгород (див. Кирилівська вулиця).

Візантійські цар Костянтин та цариця Елена були шанованими православною церквою, на їх честь зведений храм, що дав назву двом вулицям Києва. Цікаво те, що він стояв не на одній з них, а на Кирилівській вулиці (нині — вулиця Фрунзе).

Архітектурі Костянтинівської вулиці, як і Подолу в цілому, притаманне те, що найстаріші будівлі стоять на початку вулиці, (ближче до Контрактової площі), а далі на північ від Щекавицької вулиці домінує забудова другої половини ХХ ст. Серед пам'яток, пов'язаних з вулицею: Гостинний двір, фонтан «Самсон», садиба Биковських.

Вулицею з 1891 року пролягає лінія трамваю — спершу кінного, а з 1894 року — електричного, що сполучає Поділ із Куренівкою та Пущею-Водицею.

Пам'ятки архітектури та будівлі, що являють історичну цінність

• № 1/2 — прибутковий будинок (початок ХХ століття);
• № 2/1 — садиба Балабух (1830-і роки);
• № 6/8 — садиба Биковських («будинок Петра І») (між 1696 та 1704 роками);
• № 9 — дворянське повітове училище (1820 рік);
• № 11 — будинок архітектора А. Меленського (1818 рік).

Будинки № 4, 5 (колишня духовна семінарія), 7, 12/28, 13, 16, 18, 19, 20, 21/12, 22, 23/15, 24, 25, 26/10 (кінотеатр «Жовтень»; 1930), 27, 31, 32, 35, 37, 53, 54 споруджені у 1-й половині XIX — 1-й половині ХХ століття.

Вулиця увійшла до міського фольклору, варіант пісні «А без Подола Киев невозможен..», написаної за зразком одеської «Мясоедовская улица», завершується рядками:

Улица-улица, улица родная,
Константиновская улица моя!

(Леонід Духовний)

Джерела

• Веб-енциклопедія Києва.

• Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 105. — ISBN 5-88500-070-0.
• Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 279–280. (рос.)