Чибісов Никандр Євлампійович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Біографія: replaced: більше 200 чоловік → понад 200 чоловік |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
| ім'я при народженні = |
| ім'я при народженні = |
||
| дата народження = 5.11.1892(24.10) |
| дата народження = 5.11.1892(24.10) |
||
| місце народження = {{Прапорець|RUSold}} станиця Романовська<br |
| місце народження = {{Прапорець|RUSold}} станиця Романовська<br/> [[Область Війська Донського]],<br/>[[Російська імперія]] |
||
| дата смерті = 20.9.1959 |
| дата смерті = 20.9.1959 |
||
| місце смерті = {{URS-}} [[Мінськ]]< |
| місце смерті = {{URS-}} [[Мінськ]]<br/>[[Білоруська РСР]]<br/>[[СРСР]] |
||
| прізвисько = |
| прізвисько = |
||
| приналежність = [[Файл:Flag of Russia.svg|25px]] [[Російська імператорська армія]] <br |
| приналежність = [[Файл:Flag of Russia.svg|25px]] [[Російська імператорська армія]] <br/> {{fЗС СРСР}} |
||
| країна = {{USSR}} |
| країна = {{USSR}} |
||
| рід військ = [[піхота]] |
| рід військ = [[піхота]] |
||
| роки служби = [[1913]]–[[1918]] <br |
| роки служби = [[1913]]–[[1918]] <br/>[[1918]] — [[1954]] |
||
| звання = {{Ранг|країна=СРСР|звання=Генерал-полковник}} |
| звання = {{Ранг|країна=СРСР|звання=Генерал-полковник}} |
||
| підрозділ = |
| підрозділ = |
||
| командування = [[Файл:Flag of the Soviet Union 1923.svg|25px]] [[СРСР]] Командувач військами [[Одеський військовий округ|Одеського військового округу]], <br |
| командування = [[Файл:Flag of the Soviet Union 1923.svg|25px]] [[СРСР]] Командувач військами [[Одеський військовий округ|Одеського військового округу]], <br/>Командувач [[Брянський фронт|Брянським фронтом]], <br/> Командувач [[Приморська армія (СРСР)|Приморською]], [[38-а армія (СРСР)|38-ю]], [[1-а ударна армія (СРСР)|1-ю ударною]] та [[3-я ударна армія (СРСР)|3-ю ударною арміями]] |
||
| битви = [[Перша світова війна]] <br |
| битви = [[Перша світова війна]] <br/>[[Громадянська війна в Росії]] <br/>[[Радянсько-фінська війна]] <br/>[[Друга Світова війна]] |
||
| нагороди = |
| нагороди = |
||
{{{!}} style="background: transparent" |
{{{!}} style="background: transparent" |
||
| Рядок 52: | Рядок 52: | ||
Наприкінці серпня 1942 року генерал-полковник Чибісов був призначений командувачем [[38-а армія (СРСР)|38-ї армії]], яка увійшла до складу [[Воронезький фронт|Воронезького фронту]]. Всю осінь 1942 [[армія]] займала активну оборону по лінії Тербуни — Ломово, проводючи місцеві [[контрудар]]и, тим самим, сковуваючи частину сил противника та допомагаючи героїчним захисникам [[Сталінград]]у. |
Наприкінці серпня 1942 року генерал-полковник Чибісов був призначений командувачем [[38-а армія (СРСР)|38-ї армії]], яка увійшла до складу [[Воронезький фронт|Воронезького фронту]]. Всю осінь 1942 [[армія]] займала активну оборону по лінії Тербуни — Ломово, проводючи місцеві [[контрудар]]и, тим самим, сковуваючи частину сил противника та допомагаючи героїчним захисникам [[Сталінград]]у. |
||
Весною 1943 38-а армія, брала участь у [[Воронезько-Касторненська операція|Воронезько-Касторненської операції]], з верхнього Дона дійшла до кордону України у міста [[Суми]]. |
Весною 1943 38-а армія, брала участь у [[Воронезько-Касторненська операція (1943)|Воронезько-Касторненської операції]], з верхнього Дона дійшла до кордону України у міста [[Суми]]. |
||
Влітку 1943 роки після героїчної оборони на [[Битва на Курській дузі|Курській дузі]], 38-а армія перейшла в [[наступ]], звільнила місто Суми і вийшла до річки [[Удай]]. Після довгих боїв армія під командуванням генерала Чибісова форсувала Дніпро й оволоділа [[Лютізький плацдарм|Лютізьким плацдармом]], чим сприяла звільненню столиці України — міста [[Київ]]. |
Влітку 1943 роки після героїчної оборони на [[Битва на Курській дузі|Курській дузі]], 38-а армія перейшла в [[наступ]], звільнила місто Суми і вийшла до річки [[Удай]]. Після довгих боїв армія під командуванням генерала Чибісова форсувала Дніпро й оволоділа [[Лютізький плацдарм|Лютізьким плацдармом]], чим сприяла звільненню столиці України — міста [[Київ]]. |
||
Версія за 06:50, 4 січня 2014
| Никандр Євлампійович Чибісов | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народження | 24 жовтня (5 листопада) 1892 станиця РомановськаОбласть Війська Донського, Російська імперія | |||||||||
| Смерть | 20 вересня 1959 (66 років) МінськБілоруська РСР СРСР | |||||||||
| Поховання | Військовий цвинтар в Мінськуd | |||||||||
| Країна | СРСР | |||||||||
| Приналежність | Російська імператорська армія .svg){kind=small} Радянська армія | |||||||||
| Рід військ | піхота | |||||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | |||||||||
| Роки служби | 1913–1918 1918 — 1954 | |||||||||
| Звання |  Генерал-полковник | |||||||||
| Командування | .svg){kind=small} СРСР Командувач військами Одеського військового округу, Командувач Брянським фронтом, Командувач Приморською, 38-ю, 1-ю ударною та 3-ю ударною арміями | |||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Радянсько-фінська війна Друга Світова війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
 Чибісов Никандр Євлампійович у Вікісховищі | ||||||||||
Ни́кандр Євла́мпійович Чи́бісов (*24 жовтня (5 листопада) 1892, станиця Романовська, Область Війська Донського — †20 вересня 1959, Мінськ) — воєначальник Червоної армії, генерал-полковник, Герой Радянського Союзу, командувач військами Брянського фронту СРСР в роки Другої світової війни. Керівник каральних загонів більшовиків 1920 року.
Біографія
Народився 24 жовтня (5 листопада) 1892 року в станиці Романовська нині Цимлянського району Ростовської області в сім'ї робітника.
Військову службу розпочав у 1913 році солдатом в лейб-гвардійському єгерському полку російської армії. У 1915 році закінчив Петергофськую школу прапорщиків. Учасник 1-ої світової війни 1914–1918 років на Західному і Південно-Західному фронтах. Був командиром роти. У боях на німецькому фронті отримав 3 Георгіївських хреста і звання штабс-капітана.
У загонах більшовика Леніна з 1918 року. В період Громадянської війни Чибісов був командиром взводу, роти, батальйону, стрілецького полку, помічником начальника і начальником штабу стрілецької бригади і дивізії, брав участь в боях проти Білої гвардії на Карельському перешийку, під Нарвою, Псковом, в Білорусії, керував каральними загонами у боротьбі з повстанцями в Тамбовській і Воронезькій губернії.
З 1922 року Чибісов служив на штабних посадах в ланці дивізія-корпус у Ленінградському військовому окрузі. У 1935 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе.
З 1937 року — командир стрілецької дивізії, з 1938 — стрілецького корпусу. У 1938–1940 роках — начальник штабу Ленінградського військового округу. Проти союзу СРСР з нацистами не протестував.
Під час радянсько-фінської війни 1939 — 1940 років Чибісов був начальником штабу 7-ої армії Північно-Західного фронту. З липня 1940 року — заступник командувача військами Ленінградського військового округу, з січня 1941 року — Одеського військового округу.
З початком німецько-радянської війни Чибісов був призначений командуючим військами Одеського військового округу, який незабаром був реорганізований в Приморську армію Південного фронту. Керував обороною далеких підступів до Одеси. За відступ під натиском перевершуючого ворога невиправдано був усунений від командування Приморською армією. Далі обіймав інші різні посади.
7 липня 1942 року генерал-полковник Н. Є. Чибісов був призначений командувачем Брянським фронтом. Але після тижневого командування фронтом 13 липня 1942 року Чибісов був переведений в заступники командувача Брянським фронтом.
Наприкінці серпня 1942 року генерал-полковник Чибісов був призначений командувачем 38-ї армії, яка увійшла до складу Воронезького фронту. Всю осінь 1942 армія займала активну оборону по лінії Тербуни — Ломово, проводючи місцеві контрудари, тим самим, сковуваючи частину сил противника та допомагаючи героїчним захисникам Сталінграду.
Весною 1943 38-а армія, брала участь у Воронезько-Касторненської операції, з верхнього Дона дійшла до кордону України у міста Суми.
Влітку 1943 роки після героїчної оборони на Курській дузі, 38-а армія перейшла в наступ, звільнила місто Суми і вийшла до річки Удай. Після довгих боїв армія під командуванням генерала Чибісова форсувала Дніпро й оволоділа Лютізьким плацдармом, чим сприяла звільненню столиці України — міста Київ.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 жовтня 1943 року за успішне форсування Дніпра, міцне закріплення плацдарму на його західному березі і проявлені при цьому відвагу і героїзм Никандру Євлампійовичеві Чибісову було присвоено звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1220).
У з'єднаннях і частинах 38-ої армії цієї вищої нагороди Батьківщини удостоїлися понад 200 чоловік.
З Лютезького плацдарму 3 листопада 1943 року був здійснений кидок на Київ. Звільняти столицю України на чолі 38-ої армії довелося іншому генералові — К. С. Москаленко.
У листопаді 1943 року генерал-полковник Н. Є. Чибісов був призначений командувачем 3-ою ударною армією, а в квітні 1944 року — 1-ою ударною армією на 2-му Прибалтійському фронті. Війська під командуванням Н. Є. Чибісова брали участь у Ленінградсько-Новгородській операції.
У червні 1944 року Чибісов був призначений начальником Військової академії імені М. В. Фрунзе.
З березня 1949 року він — заступник голови ЦК ДОСААФ, з жовтня — помічник командувача військами Білоруського військового округу.
Генерал-полковник Н. Е. Чибісов вийшов у відставку в 1954 році. Жив в місті Мінську.
Помер 20 вересня 1959 року. Похований на Військовому кладовищі в Мінську.
Нагороджений 3 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 1-ого ступеня, медалями.
Ім'ям Героя названа вулиця в рідній станиці та була названа вулиця в місті Києві.
Література
- Агуренко Б. Мужество командира. — В кн.: Отважные сыны Дона. Ростов н/Д, 1970.
Див. також
Посилання
- Чибисов Никандр Евлампиевич
- ЧИБИСОВ Никандр Евлампиевич (1892–1959)
- Чибисов Никандр Евлампиевич
- Никандр Евлампиевич Чибисов
- ЧИБИСОВ
| |||||||||
.svg)
- Народились 5 листопада
- Народились 1892
- Померли 20 вересня
- Померли 1959
- Поховані на Військовому кладовищі Мінська
- Випускники Військової академії імені Фрунзе
- Генерал-полковники (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Суворова I ступеня
- Нагороджені медаллю «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
- Радянські командувачі фронтами в Другій світовій війні
- Учасники Першої світової війни
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Учасники радянсько-фінської війни
- Учасники Другої світової війни
- Померли в Мінську
- Уродженці Ростовської області