1280-ті: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
[[1282]] року відбулася [[сицилійська вечірня]] — повстання на Сицилії проти [[Карл I Анжуйський|Карла I Анжуйського]]. Сицилійці запросили на правління короля [[Арагонське королівство|Арагону]] [[Педро III]]. Неаполь став резиденцією Карла I Анжуйського, що стало початком [[Неаполітанське королівство|Неаполітанського королівства]]. Папа римський Мартин IV відлучив Педро III від церкви й формально позбавив титулу короля Арагону, однак спроби змістити його насправді зазнали невдачі. 1285 року титул короля Арагону отримав у спадщину [[Альфонсо III]], а Сицилію — його брат [[Яків II (король Арагону)|Хайме II]]. Арагонці захопили в полон спадкоємця неаполітанського трону [[Карл II Анжуйський|Карла II Анжуйського]] й відпустили його тільки 1288 року за викуп. Папа римський [[Миколай IV]] проголосив його королем Сицилії, але, знову ж, лише формально. |
[[1282]] року відбулася [[сицилійська вечірня]] — повстання на Сицилії проти [[Карл I Анжуйський|Карла I Анжуйського]]. Сицилійці запросили на правління короля [[Арагонське королівство|Арагону]] [[Педро III]]. Неаполь став резиденцією Карла I Анжуйського, що стало початком [[Неаполітанське королівство|Неаполітанського королівства]]. Папа римський Мартин IV відлучив Педро III від церкви й формально позбавив титулу короля Арагону, однак спроби змістити його насправді зазнали невдачі. 1285 року титул короля Арагону отримав у спадщину [[Альфонсо III]], а Сицилію — його брат [[Яків II (король Арагону)|Хайме II]]. Арагонці захопили в полон спадкоємця неаполітанського трону [[Карл II Анжуйський|Карла II Анжуйського]] й відпустили його тільки 1288 року за викуп. Папа римський [[Миколай IV]] проголосив його королем Сицилії, але, знову ж, лише формально. |
||
Король Англії Едуард I Довгоногий повністю підкорив собі Уельс. 1290 року він видав [[Едикт про вигнання 1290|едикт про вигнання євреїв з Англії]]. |
|||
* [[1280]] — кінець [[понтифікат]]у [[Папа Римський|Папи]] [[Миколай III|Миколая III]]; |
* [[1280]] — кінець [[понтифікат]]у [[Папа Римський|Папи]] [[Миколай III|Миколая III]]; |
||
Версія за 07:42, 20 травня 2014
| XIII століття: 1281—1290 роки |
|---|
Високе Середньовіччя • Реконкіста • Монгольська імперія
Події
Русь
Європа
1282 року відбулася сицилійська вечірня — повстання на Сицилії проти Карла I Анжуйського. Сицилійці запросили на правління короля Арагону Педро III. Неаполь став резиденцією Карла I Анжуйського, що стало початком Неаполітанського королівства. Папа римський Мартин IV відлучив Педро III від церкви й формально позбавив титулу короля Арагону, однак спроби змістити його насправді зазнали невдачі. 1285 року титул короля Арагону отримав у спадщину Альфонсо III, а Сицилію — його брат Хайме II. Арагонці захопили в полон спадкоємця неаполітанського трону Карла II Анжуйського й відпустили його тільки 1288 року за викуп. Папа римський Миколай IV проголосив його королем Сицилії, але, знову ж, лише формально.
Король Англії Едуард I Довгоногий повністю підкорив собі Уельс. 1290 року він видав едикт про вигнання євреїв з Англії.
- 1280 — кінець понтифікату Папи Миколая III;
- 1281—1285 — понтифікат Папи Мартина IV;
- 1285—1287 — понтифікат Папи Гонорія IV;
- 1288 — початок понтифікату Папи Миколая IV;
Азія
1281 року за допомогою священного тайфуну камікадзе японцям вдруге вдалося відбити монгольске вторгення.
Народились
Померли
|
Це незавершена стаття про рік. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |