1280-ті: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 19: Рядок 19:


Король Англії Едуард I Довгоногий повністю підкорив собі Уельс. 1290 року він видав [[Едикт про вигнання 1290|едикт про вигнання євреїв з Англії]].
Король Англії Едуард I Довгоногий повністю підкорив собі Уельс. 1290 року він видав [[Едикт про вигнання 1290|едикт про вигнання євреїв з Англії]].

1286 року помер король Шотландії [[Александр III (король Шотландії)|Александр III]]. У нього не було синів-спадкоємців, тому престол отримала трирічна донька короля Норвегії [[Маргарет I (королева Шотландії)|Маргарет I]].


1285 року королем Франції став [[Філіп IV Красивий]].
1285 року королем Франції став [[Філіп IV Красивий]].

Версія за 03:10, 23 травня 2014

XIII століття: 1281—1290 роки

1280 · 1281 · 1282 · 1283 · 1284 · 1285 · 1286 · 1287 · 1288 · 1289

Високе Середньовіччя • Реконкіста  • Монгольська імперія

Події

Русь

У Галицько-Волинському князівстві правив Лев Данилович. Йдучи походами на Угорщину й Польщу, його землі спустошували ординці. 1288 року хан Тула-Буга два тижні тримав в облозі Львів.

За Володимиро-Суздальське князівство боролися між собою сини Олександра Невського Дмитро Олександрович Переяславський та Андрій Олександрович Городецький. Андрій отримав ярлик від ординців 1281 року. Дмитро не здався. Війна між братами тривала до 1283-го, коли Андрій поступився брату, але 1285 року він знову разом із ординцями напав на землі володимирського князя.

Європа

1282 року відбулася сицилійська вечірня — повстання на Сицилії проти Карла I Анжуйського. Сицилійці запросили на правління короля Арагону Педро III. Неаполь став резиденцією Карла I Анжуйського, що стало початком Неаполітанського королівства. Папа римський Мартин IV відлучив Педро III від церкви й формально позбавив титулу короля Арагону, однак спроби змістити його насправді зазнали невдачі. 1285 року титул короля Арагону отримав у спадщину Альфонсо III, а Сицилію — його брат Хайме II. Арагонці захопили в полон спадкоємця неаполітанського трону Карла II Анжуйського й відпустили його тільки 1288 року за викуп. Папа римський Миколай IV проголосив його королем Сицилії, але, знову ж, лише формально.

Король Німеччини Рудольф I віддав Австрію, включно з Штирією, Каринтією й Крайною своїм синам Альбрехту й Рудольфу. Незабаром Рудольфа II змусили поступитися землями брату.

1283 року Вацлав II прогнав із Праги Оттона Довгого з Бранденбургу.

Тевтонський орден повністю підкорив прусів.

Король Англії Едуард I Довгоногий повністю підкорив собі Уельс. 1290 року він видав едикт про вигнання євреїв з Англії.

1286 року помер король Шотландії Александр III. У нього не було синів-спадкоємців, тому престол отримала трирічна донька короля Норвегії Маргарет I.

1285 року королем Франції став Філіп IV Красивий.

Позиції Візантії значно зміцнилися. Вона зуміла повернути собі частину захопленої Карлом I Анжуйським Албанії. З приходом до влади Андроніка II Палеолога Візантія скасувала церковну унію між східною та західною церквами, укладену на Другому Ліонському соборі.

З 1282 року в Сербії почав правити Стефан Урош II Милутин. Він значно розширив кордони своєї держави за рахунок Македонії.

Азія

1281 року за допомогою священного тайфуну камікадзе японцям вдруге вдалося відбити монгольске вторгення.

Народились

Померли