Коротка історія часу: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 60: Рядок 60:
[[Категорія:Книги 1988]]
[[Категорія:Книги 1988]]
[[Категорія:Науково-популярна література]]
[[Категорія:Науково-популярна література]]
{{без джерел}}{{Wikify}}

Версія за 10:08, 10 грудня 2014

«Коротка історія часу»
АвторСтівен Гокінг
Назва мовою оригіналуA Brief History of Time
Моваанглійська
ТемаНауково-популярні видання
ЖанрПопуляризація науки
ВидавництвоBantam Dell Publishing Group (Нью-Йорк, США)
Видано1988
Тип носіякнига
Сторінок256
ISBN978-0-553-10953-5
Наступний твірBlack Holes and Baby Universes and Other Essays


Коротка історія часу — науково-популярна книга, написана британським фізиком Стівеном Гокінгом і опублікована вперше в 1988. Вона стала бестселером, за 20 років було продано понад 10 мільйонів примірників. Вона також протягом 4 років входила до списку бестселерів за версією британської газети Sunday Times. До 2001 року книгу було перекладено на 35 мов.

Огляд

Коротка історія часу намагається висвітити для пересічного читача широкий спектр питань в галузі космології, зокрема великий вибух, чорні діри та світлові конуси. Її головне завдання — оглянути ці питання, але ця книжка також намагається пояснити деякі складні аспекти математики. Починаючи з видання 1996 року в Короткій історії часу розглядається можливість подорожей у часі та червоточин, а також досліджується можливість існування всесвіту без квантової сингулярності на початку часу.

На початку 1983, Гокінг звернувся з ідеєю популярної книжки про космологію до Саймона Міттона, редактора книжок з астрономії в Cambridge University Press. Міттон мав сумніви щодо присутності рівнянь в чернетці книжки, які на його думку відлякували б покупців в аеропортових книгарнях, на яких розраховував Гокінг. Не без It was with some difficulty йому вдалося вмовити Гокінга викинути всі рівняння крім одного. [1] Сам автор зазначив в розділі подяк, що кожне рівняння в книжці зменшувало б кількість читачів удвоє, тож він залишив лише одне: E = mc2. У книжці використано деяка кількість складних моделей, діаграм та інших ілюстрацій, щоб пояснити поняття, які розглядаються.

Редакції

  • 1988: Перша редакція. Містить вступ від Карла Саґана, що розповідає наступну історію: Саґан був в Лондоні на науковій конференції в 1974, і між лекціями він зайшов у іншу кімнату, де відбувалася велика зустріч. "Я зрозумів, що бачу давню церемонію: убирання нових членів Королівського товариства, однієї з найстаріших наукових організацій на планеті. В передньому ряді, юнак в інвалідному візкові дуже повільно підписувався на книжці, що на своїх перших сторінках мала підпис Ісаака Ньютона... Вже тоді Стівен Гокінг був легендою". В своєму вступі, Саґан йде далі й називає Гокінга "гідним нащадком" Ньютона і Поля Дірака, які обидвоє були Лукасівськими професорами математики.

Після першої редакції цей вступ прибрали, оскільки авторські права належали Саґану, а не Гокінгу або видавцеві, і видавець не мав права передруковувати цей вступ нескінченно. В пізніших редакціях Гокінг написав свій вступ.

  • 1996: Ілюстрована, оновлена і розширена редакція. Ця редакція з твердою обкладинкою містила повнокольорові ілюстрації й фотографій, щоб краще пояснити текст, а також додаткові теми, яких не було в ранішій редакції.
  • 1998: Редакція присвячена 10-й річниці. Текст не змінився з редакції 1996, але випущено також варіант в м'якій обкладинці з лише декількома ілюстраціями. ISBN 0553109537

Переклад українською

У 2014 році спільнота форуму http://r2u.org.ua/ переклала цю книжку українською мовою[2]. Книжка буде поширюватися у вільному доступі в електронному вигляді.

Фільм

В 1991, Еррол Морріс створив документальний фільм про Гокінга, але попри назву фільм є біографією Гокінга, а не сфільмована версія книжки.

Опера

Столична опера Нью-Йорка планує прем'єру вистави за книжкою Гокінга в 2015–16рр. Композитор Освальдо Голіхов, лібрето від Альберто Мангуель, режисер Робер Лепаж.[3]

Див. також

  1. White, Michael and John Gribbin (1992). Stephen Hawking: a life in science. Viking Press. ISBN 978-0670840137. (англ.)
  2. Обговорення українського перекладу
  3. A new Robert Lepage at the Met (фр.)