Максимов Дмитро Вячеславович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м заміна параметру в шаблоні, replaced: | віросповідування → | конфесія за допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 52: Рядок 52:


== [[Біографія]] ==
== [[Біографія]] ==
Навчався у школі №&nbsp;118 міста Києва.<ref name="ТСН_22.05.2014">[http://tsn.ua/video/video-novini/u-shkoli-118-vidkrili-memorialnu-doshku-na-chest-dmitra-maksimova.html У школі №&nbsp;118 відкрили меморіальну дошку на честь Дмитра Максимова]. ТСН. 1+1. 22.05.2014</ref>
Навчався у школі №&nbsp;118 міста Києва.<ref name="ТСН_22.05.2014">[http://tsn.ua/video/video-novini/u-shkoli-118-vidkrili-memorialnu-doshku-na-chest-dmitra-maksimova.html У школі №&nbsp;118 відкрили меморіальну дошку на честь Дмитра Максимова]. ТСН. 1+1. 22.05.2014</ref> Був студентом Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету ДПС України.


[[Майстер спорту України]], срібний (у командному заліку) призер та бронзовий (в особистому заліку) призер з [[дзюдо]] [[Дефлімпійські ігри|Дефлімпійських ігор]] у [[Софія|Софії]] 2013 року<ref>[http://invamedia.com/main-events/sofia_2013/athlets/101 Профіль Дмитра Максимова на сайті Межапортал рівних можливостей]</ref>. Бронзовий призер Чемпіонату світу зі східних єдиноборств серед глухих, що проходив на острові Маргарита (Венесуела) з 17 по 24 вересня 2012 року<ref>[http://www.olympicsglobalstats.com.ve/feposorphp/resultados/medalla_entidad_cuadro.php?Entidad=UKR&Medalla=3 2012 14th World Deaf Martial Arts Championships] {{ref-es}}</ref>. Він був надією національної збірної спортивної команди України.
[[Майстер спорту України]], срібний (у командному заліку) призер та бронзовий (в особистому заліку) призер з [[дзюдо]] [[Дефлімпійські ігри|Дефлімпійських ігор]] у [[Софія|Софії]] 2013 року<ref>[http://invamedia.com/main-events/sofia_2013/athlets/101 Профіль Дмитра Максимова на сайті Межапортал рівних можливостей]</ref>. Бронзовий призер Чемпіонату світу зі східних єдиноборств серед глухих, що проходив на острові Маргарита (Венесуела) з 17 по 24 вересня 2012 року<ref>[http://www.olympicsglobalstats.com.ve/feposorphp/resultados/medalla_entidad_cuadro.php?Entidad=UKR&Medalla=3 2012 14th World Deaf Martial Arts Championships] {{ref-es}}</ref>. Він був надією національної збірної спортивної команди України.

Версія за 05:53, 22 лютого 2015

Дмитро Максимов
Дмитро Максимов
Народився17 листопада 1994(1994-11-17)
Київ Київ
Помер19 лютого 2014(2014-02-19) (19 років)
Київ
·вбивство
ПохованняКиїв
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьспорт
Відомий завдякиспортсмен-дефлімпієць, з Небесної сотні
Титулмайстер спорту України
Партіябезпартійний
Конфесіяхристиянин
БатькоВ'ячеслав Максимов
Дітинемає
Вага81 кг
Нагороди
Герой України
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Макси́мов Дмитро́ В'ячесла́вович (нар. 17 листопада 1994(19941117), Київ — пом. 19 лютого 2014, Київ) — спортсмен-дефлімпієць, загиблий під час Євромайдану. Герой України.

Біографія

Навчався у школі № 118 міста Києва.[1] Був студентом Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету ДПС України.

Майстер спорту України, срібний (у командному заліку) призер та бронзовий (в особистому заліку) призер з дзюдо Дефлімпійських ігор у Софії 2013 року[2]. Бронзовий призер Чемпіонату світу зі східних єдиноборств серед глухих, що проходив на острові Маргарита (Венесуела) з 17 по 24 вересня 2012 року[3]. Він був надією національної збірної спортивної команди України.

Прийшов демократично відстоювати українську державу на мирний мітинг на Майдані Незалежності у Києві.

За словами 48-річного свідка Вадима Сизоненка, 18 лютого 2014, після того, як протестувальники підпалили 2 БТРи, розлючені силовики спецпідрозділу «Сокіл» кинули в натовп протестувальників бойову протипіхотну осколкову гранату, котра попала Дмитру в плече і в той момент вибухнула. Сизоненко переконаний,- Дмитро ціною свого життя уберіг його і всіх інших навколо — тіло стримало вибухову хвилю і більшість осколків гранати. Хірург, котрий оглядав тіло, також підтвердив вибух бойової гранати[4]. Від вибуху гранати йому відірвало руку і сильно понівечило тіло. У Будинку профспілок він помер від втрати крові, його тіло декілька днів лежало в Михайлівському золотоверхому соборі. 21 лютого 2014 р. Дмитра впізнали рідні серед загиблих.

Належить до названої народом «Небесної сотні».

Вшанування пам'яті

У школі № 118 міста Києва, де навчався хлопець, відкрили меморіальну дошку на честь Дмитра.[1]

Державні нагороди

Примітки

  1. ↑ а б У школі № 118 відкрили меморіальну дошку на честь Дмитра Максимова. ТСН. 1+1. 22.05.2014
  2. ↑ Профіль Дмитра Максимова на сайті Межапортал рівних можливостей
  3. ↑ 2012 14th World Deaf Martial Arts Championships (ісп.)
  4. ↑ Участник обороны Майдана: «Дима ценой собственной жизни спас меня и еще как минимум десять бойцов»
  5. ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  6. ↑ Указ Президента України від 3 грудня 2013 року № 664/2013 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Максимов_Дмитро_Вячеславович&oldid=15664631