Жанна Моро: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 197: Рядок 197:
* [http://www.thegoldenyears.org/moreau.html Classic Movies (1939–1969): Jeanne Moreau]
* [http://www.thegoldenyears.org/moreau.html Classic Movies (1939–1969): Jeanne Moreau]


{{Приз за найкращу жіночу роль (Каннський кінофестиваль)}}
{{Лауреати кінопремії «Сезар» за найкращу жіночу роль}}
{{Лауреати кінопремії «Сезар» за найкращу жіночу роль}}


Версія за 14:47, 2 травня 2015

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Моро.
Жанна Моро
Jeanne Moreau
Файл:San Sebastian Film Festival Jeanne Moureau crop 1.jpg
Жанна Моро на фестивалі у Сан-Себастьяні, 2006 рік
голова журі Каннського кінофестивалюd, голова журі Каннського кінофестивалюd і President of the Jury at the Berlin International Film Festivald
Дата народження23 січня 1928(1928-01-23) (96 років)
Місце народженняПариж, Франція
Дата смерті31 липня 2017(2017-07-31)[1][2][…] (89 років)
Місце смертіVIII округ Парижа, Париж[4][5]
ПохованняЦвинтар Монмартр[6]
Громадянство Франція
Професіяактриса, співачка, режисер
Alma materВища національна консерваторія драматичного мистецтва
Член уАкадемія красних мистецтв Франції
IMDbID 0603402
Нагороди та премії
Офіцер ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Почесного легіону
Великий офіцер ордена «За заслуги» (Франція)
Великий офіцер ордена «За заслуги» (Франція)
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Офіцер ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Почесного легіону
Великий офіцер ордена «За заслуги» (Франція)
Великий офіцер ордена «За заслуги» (Франція)
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Офіційний сайт
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Жанна Моро у Вікісховищі

Жанна Моро (фр. Jeanne Moreau, * 23 січня 1928 у Парижі, Франція) — французька актриса, співачка, режисер, найбільше визнання отримала зі ролі у стрічках режисерів нової хвилі. За словами авторитетного кінокритика Жінетти Венсандо в той час як Бріжит Бардо символізує чуттєвість, Катрін Денев — елегантність, Жанна Моро втілила ідеал інтелектуальної жіночності[7]. Орсон Уеллс називав її кращою актрисою сучасності[8].

Ранні роки

Моро народилась у Парижі в родині Катрін Баклі, танцівниці, що виступала у Фолі-Бержер, та ресторатора Анатоля-Дезіре Моро. Батько був французом, а мати — англійкою, яка у шлюбі змінила протестантство на католицизм. Згадуючи своє дитинство, актриса з особливим теплом говорила про канікули, які родина проводила у селища Мазірі. Ця пора закінчилася із початком війни, родині довелось розділитись, Жанна із матір'ю переїхала до Парижу. Вона рано втратила інтерес до навчання, і у 16 років, подивившись п'єсу Жана Ануйа «Антігона» вирішила стати актрисою. Вона вступила до Паризької консерваторії. В цей час батьки остаточно розійшлися, і мати, разом із молодшою сестрою Жанни Мішель повернулась до Англії.

Кар'єра

Акторка

Театральний дебют Жанни Моро відбувся у 1947 році на Авіньйонському фестивалі а кілька місяців потому була зарахована до трупи Комеді Франсез і стала наймолодшою актрисою за історію театру[9]. Дебютувала у постановці Тургенєвської п'єси «Місяць у селі» і з часом, у свої двадцять, стала однією із ведучих актрис трупи. Попри свій успіх, жорсткі та консервативні рамки театру обтяжували Жанну і починаючи із 1949 року вона починає паралельно зніматись у кіно. Через свою немодельну зовнішність тривали час Моро вважалась режисерами безперспективною і знімалась переважно у малобюджетних трилерах.

З Жюльєтт Бінош у 2009

Все змінилося у 1957 році із виходом фільмів Луї Маля «Ліфт на ешафот» та «Коханці», причому останній збурив багато суперечок через відверті сцени. Після виходу цих фільмів її почали називати новою Бардо і вона стає однією з найуспішніших актрис шестидесятих. Режисери Нової хвилі відкрили у ній свою героїню — сучасну жінку.

Під час Канського кінофестивалю 1958 року познайомилася із Франсуа Трюффо, який запросив її до участі у кінострічці «Жюль та Джим» (1962), роль в якій вона вважає найвдалішою з свою кар'єру.

Моро працює із найкращими режисерами свого часу — з Мікеланджело Антоніоні над стрічкою «Ніч» (1961), Луїсом Бунюелем над «Щоденниками покоївки» (1964).

З середини 70х років жила у Голлівуді і готувала з письменницею Генріеттою Елінек свою другу режисерську роботу — фільм «Дівчина-підліток»

Співачка, режисер, письменниця

Моро також досить успішна співачка. Вона випустила декілька альбомів, виконує пісні Сержа Резвані, Жоржа Може, Ельзи Тріоле, Марґеріт Дюрас. Одного разу навіть виступала із Френком Сінатрою у Карнегі-холі.

Вона веде ряд телепередач про художнє мистецтво, тварин.

Завжди приділяла багато уваги підтримці молодого покоління у сферах театру та кіно і з 2003 року була членом журі та всіляко підтримувала Міжнародний фестиваль молодих режисерів «Перший план» в Анже.

Паралельно із фестивалем, у 2005 році створила кінематографічну школу, «Ательє Анже» (фр. Les Ateliers d'Angers) для підтримки молодих митців. Щороку туди з'їжджаються учасники з усього світу.

Окрім того, вона виступала режисером, сценаристом та продюсером. Про неї знято фільм 1988 «Calling The Shots» Дженіс Коул та Холлі Дейл.

Двічі очолювала президіум Канського кінофестивалю: у 1975 та 1995. З 1986 по 1992 головувала в Академії Сезар. У 1983 актриса очолила журі 33го Берлінського кінофестивалю[10].

Особисте життя

Протягом свого життя Жанна Моро тісно дружила з такими видатними письменниками як Жан Кокто, Жан Жене, Марґеріт Дюрас, Генрі Міллер. Її близька подруга Шерон Стоун представила у 1998 трибьют життя Моро перед Академією кінематографічних мистецтв і наук.

Вона була одружена двічі:

Режисер Тоні Річардсон пішов від своєї дружини, Ванесси Редгрей у 1967, але вони із Жанною так і не одружились. Моро зустрічалась з режисерами Луї Малем та Франсуа Трюффо, дизайнером П'єром Карденом[12], грецьким актором-плейбоєм Теодором Рубанісом.

Нагороди та номінації

Серед не-кінематографічних відзнак варто відмітити Національний Орден командора «За заслуги» (2007 рік)

Відомі цитати

  • Роки не захищають від кохання. Але кохання, деякою мірою, захищає від років.
  • Що спільного у людей, яких я любила? Я!
  • Важливим є внутрішнє світло, притаманне кожному
  • Треба бути схвильованим, як персонаж, а не схвильованим персонажем. Сентиментальність — це слово має бути вилучене зі словника актора.
  • Мистецтво актора має досягати вищого ступеня відчуттів, що інколи виходить за рамки реалізму до аскетизму[13].

Вибрана фільмографія

Актриса

  • 1949 — Остання Любов / Dernier Amour
  • 1950 — Вбивства / Meurtres
  • 1953 — Спальня старшокласниць / Le chemin de l'ecoliers / Dortoir des grandes
  • 1953 — Джульєтта / Julietta
  • 1954 — Не трогай здобич / Touchez Pas Au Grisbi
  • 1954 — Королева Марго / La Reine Margot
  • 1954 — Альковні секрети / Secrets d'alcôve
  • 1954 — Інтриганка / Les Intrigantes
  • 1955 — Бензоколонка / Gas-oil
  • 1955 — Мсьє проблема / M'sieur la Caille
  • 1956 — Зарплата гріха / Le Salaire du péché
  • 1956 — До останнього / Jusqu'au dernier
  • 1957 — Ліфт на ешафот / Ascenseur pour l'échafaud
  • 1957 — Дивний пан Сміт / L'Étrange Monsieur Steve
  • 1958 — Шах носильнику / Échec au porteur
  • 1958 — Спиною до стіни / Le Dos au mur
  • 1958 — Коханці / Les Amants
  • 1959 — Небезпечні зв'язки 1960 / Dangerous Liaisons 1960
  • 1959 — 400 ударів / Les quatre cents coups
  • 1959 — Діалог кармеліток / Le Dialogue des Carmélites
  • 1960 — 7 днів, 7 ночей / Moderato cantabile
  • 1960 — П'ять затаврованих жінок / Cinq femmes marquées
  • 1961 — Ніч / La notte
  • 1961 — Жінка є жінка / Une Femme Est Une Femme
  • 1962 — Жюль та Джим / Jules et Jim
  • 1962 — Єва / Eva
  • 1962 — Процес / Le Proces
  • 1963 — Затока ангелів / La Baie des anges
  • 1963 — Переможці / The Victors
  • 1963 — Блукаючий вогник / Le Feu Follet
  • 1963 — Бананова шкірка / Peau de banane
  • 1964 — Мата Харі / Mata Hari, agent H21 Jean-Louis Richard
  • 1964 — Поїзд / The Train
  • 1964 — Щоденник покоївки / Le Journal D'Une Femme De Chambre
  • 1964 — Жовтий Ройлс-Ройлс / La Rolls-Royce jaune
  • 1965 — Віва Марія! / Viva Maria!
  • 1965 — Фальстаф / Falstaff (Campanadas a medianoche)
  • 1966 — Мадемуазель / Mademoiselle
  • 1967 — Найдавніша професія у світі / Le Plus Vieux Métier du monde
  • 1967 — Моряк з Гібралтару / Le Marin de Gibraltar
  • 1968 — Наречена в чорному / La mariée était en noir
  • 1968 — Катерина Велика / Great Catherine
  • 1968 — Безсмертна історія / The Immortal Story
  • 1971 — Маленький театр Жана Ренуара / Le Petit Théâtre de Jean Renoir
  • 1971 — Зворотний відлік / Comptes à rebours
  • 1972 — Дорога Луїза / Chère Louise
  • 1972 — Відсутність що повторюється / Absences répétées
  • 1972 — Наталі Гранже / Nathalie Granger — Другая женщина
  • 1973 — Вальсуючі / Les Valseuses — Жанна Пироль
  • 1975 — Спогади із Франції / Souvenirs d'en France
  • 1976 — Мсьє Клейн / Monsieur Klein — Флоранс
  • 1976 — Останній магнат / The Last Tycoon
  • 1981 — Далекий південь / Plein sud
  • 1982 — Тисяча мільярдів доларів / Mille milliards de dollars
  • 1982 — Керель / Querelle
  • 1985 — Рятуйся, Лола / Sauve-toi, Lola
  • 1990 — Нікіта / Nikita
  • 1990 — Експрес Альберто / Alberto Express
  • 1990 — Загримована жінка / La Femme fardée
  • 1991 — Стара дама, що заходить в море / La Vieille qui marchait dans la mer
  • 1991 — Коли настане кінець світу / Jusqu'au bout du monde
  • 1991 — Анна Карамазофф — Анна Карамазова
  • 1991 — Перерваний крок лелеки / Le Pas suspendu de la cigogne
  • 1993 — Мене звуть Віктор / Je m'appelle Victor
  • 1993 — Чуже поле / A Foreign Field
  • 1995 — Сто та одна ніч Сімони Сінема / Les Cent et Une Nuits de Simon Cinéma
  • 1995 — Поза хмарами / Par dela les nuages
  • 1996 — Володарка / La Propriétaire
  • 1997 — Кохання чарівниці / Un amour de sorcière
  • 2003 — Березова лука /La Petite prairie aux bouleaux
  • 2005 — Час прощання / Le Temps qui reste
  • 2007 — У кожного своє кіно / Chacun son cinéma
  • 2007 — Розрив / Désengagement
  • 2008 — Одного дня ти зрозумієш / Plus tard tu comprendras
  • 2009 — Обличчя / Visages

Режисер

Дискографія

  • 1963: Chante 12 chansons de Cyrus Bassiak
  • 1966: Chante 12 nouvelles chansons de Cyrus Bassiak
  • 1967: Les chansons de Clarisse
  • 1969: Jeanne chante Jeanne
  • 1981: Chante Norge
  • 2010: Le Condamné à mort

Примітки

  1. ↑ а б http://www.kathimerini.gr/920769/article/epikairothta/kosmos/pe8ane-se-hlikia-89-etwn-h-zan-moro
  2. ↑ а б https://www.washingtonpost.com/local/obituaries/jeanne-moreau-spellbinding-movie-star-dies-at-89/2017/07/31/d164480c-75d5-11e7-9eac-d56bd5568db8_story.html
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  5. ↑ Fichier des personnes décédées
  6. ↑ Find a Grave — 1996.
  7. ↑ http://kinodivas.ru
  8. ↑ Site non officiel consacré à la carrière de Jeanne Moreau
  9. ↑ Жанна Моро / Jeanne Moreau
  10. ↑ КИНО-ТЕАТР
  11. ↑ Дневник кино
  12. ↑ Жанна — яркая душа
  13. ↑ Site non officiel consacré à la carrière de Jeanne Moreau

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жанна Моро


Французькі актори Це незавершена стаття про французького актора або акторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жанна_Моро&oldid=16145867