Ахметов Рінат Леонідович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Orekhova (обговорення | внесок)
229 редагувань
→‎Бізнес: видалення критичної інформації, обгрунтування (джерело) якої так і не біло надане.
Рядок 80: Рядок 80:


[[2000]] року Рінат Ахметов заснував компанію [[Систем Кепітал Менеджмент]], і з [[7 квітня]] [[2009]] року є єдиним акціонером компанії.<ref>http://www.scm.com.ua/ru/about-us/main-facts/</ref><ref>http://news.finance.ua/ru/~/1/0/all/2009/04/08/157075</ref>
[[2000]] року Рінат Ахметов заснував компанію [[Систем Кепітал Менеджмент]], і з [[7 квітня]] [[2009]] року є єдиним акціонером компанії.<ref>http://www.scm.com.ua/ru/about-us/main-facts/</ref><ref>http://news.finance.ua/ru/~/1/0/all/2009/04/08/157075</ref>
Унаслідок активної реструктуризації бізнесу і {{Потрібне джерело|непрозорої процедури приватизації державних підприємств|22|04|2015}} <!-- приватизація яких саме відбувалася непрозоро? усіх 100? --> СКМ володіє контрольними пакетами акцій більш ніж 100 підприємств, що працюють у гірничо-металургійній, енергетичній, телекомунікаційній галузях, в банківському, страховому секторах, медіабізнесі, у роздрібній торгівлі, у сфері нерухомості та інших напрямках економічної діяльності.
Унаслідок активної реструктуризації бізнесу СКМ володіє контрольними пакетами акцій більш ніж 100 підприємств, що працюють у гірничо-металургійній, енергетичній, телекомунікаційній галузях, в банківському, страховому секторах, медіабізнесі, у роздрібній торгівлі, у сфері нерухомості та інших напрямках економічної діяльності.
На підприємствах Групи працюють близько 200 тисяч осіб, працівникам виплачується зарплата, що практично в 2 рази перевищує середню заробітну плату по Україні, але не є вищою, ніж середня по галузі<ref>http://economics.unian.net/rus/detail/110247</ref>. Компанія є одним з найбільших платників податків на Україні; згідно з відкритими звітами СКМ, податки (включаючи податок на прибуток і на заробітну платню), виплачені державі, склали:
На підприємствах Групи працюють близько 200 тисяч осіб, працівникам виплачується зарплата, що практично в 2 рази перевищує середню заробітну плату по Україні, але не є вищою, ніж середня по галузі<ref>http://economics.unian.net/rus/detail/110247</ref>. Компанія є одним з найбільших платників податків на Україні; згідно з відкритими звітами СКМ, податки (включаючи податок на прибуток і на заробітну платню), виплачені державі, склали:


Версія за 07:13, 3 серпня 2015

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ахметов.
Рінат Леонідович Ахметов
Народився21 вересня 1966(1966-09-21) (57 років)
Донецьк, УРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
НаціональністьТатарин
Діяльністьпідприємець, політик
Alma materДонНУ (2001)
ЧленствоВерховна Рада України VI скликання і Верховна Рада України V скликання
Роки активності1995 — тепер. час
Посаданародний депутат України[1] і народний депутат України[2]
ПартіяПартія Регіонів
Конфесіяіслам[3][4][…]
У шлюбі зЛілія Миколаївна Смирнова
ДітиАлмір, Дамір
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України

Ріна́т Леоні́дович Ахме́тов (тат. Ренат Леонид улы Әхмәтов, Rinat Leonid ulı Äxmätov; нар. 21 вересня 1966, Донецьк[6]) — народний депутат України (2006–2007 рр., 2007–2012 рр.), найбагатша людина України, підприємець, президент футбольного клубу «Шахтар», власник компанії «System Capital Management», благодійного фонду «Розвиток України» та фонду «Ефективне управління».

Біографія

Народився 21 вересня 1966 року в Донецьку в сім'ї шахтаря, за національністю — татарин.
Чим займався кілька років після закінчення середньої школи - невідомо. В радянській Армії не служив, в внз не поступав, ніде не працював[7]. Перший запис у трудовій книжці датується 1995 роком. Місце роботи - «Донгорбанк», посада - керівник. 2001 року закінчив економічний факультет Донецького Національного університету за спеціальністю «Маркетинг»[8] З 11 жовтня 1996(19961011) року — президент футбольного клубу «Шахтар» (після загибелі 15 жовтня 1995(19951015) Ахатя Брагіна).

Депутатська діяльність

Україна Народний депутат України
5-го скликання
Партія регіонів 25 травня 2006 — 23 листопада 2007
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007 — 28 жовтня 2012

Член фракції Партії Регіонів у Верховній Раді України 5-го скликання (№ 7 у виборчому списку на парламентських виборах 2006 року) та у Верховній Раді України 6-го скликання (№ 7 у виборчому списку на парламентських виборах 2007 року)[9]. За словами лідера фракції Партії Регіонів Олександра Єфремова, Рінат Ахметов надає фракції «дуже серйозну підтримку», зокрема аналітичні та експертні групи Ахметова розробляють для парламенту свої рекомендації по різних законопроектах.[10][11]

Рінат Ахметов є рекордсменом з пропущених засідань парламенту — за чотири з половиною роки роботи він пройшов письмову реєстрацію лише один раз, тобто пропустив 529 з 530 сесійних засідань. Офіційна причина відсутності Ахметова позначена як «невідома»[12]. При цьому з депутатської картки відсутнього у сесійній залі Ахметова його колеги по фракції голосували за практично всі запропоновані Партією регіонів законопроекти, в тому числі й за резонансний проект Закону України «Про засади державної мовної політики», який посилює статус російської мови[13], як у першому читанні[14], так і в цілому[15].

У парламентських виборах 2012 р. Рінат Ахметов участі не брав, проте підкреслив, що не збирається припиняти благочинну діяльність.[16].

Бізнес

1995 року зініціював створення Донецького міського банку (Донгорбанку) та очолив його.

2000 року Рінат Ахметов заснував компанію Систем Кепітал Менеджмент, і з 7 квітня 2009 року є єдиним акціонером компанії.[17][18] Унаслідок активної реструктуризації бізнесу СКМ володіє контрольними пакетами акцій більш ніж 100 підприємств, що працюють у гірничо-металургійній, енергетичній, телекомунікаційній галузях, в банківському, страховому секторах, медіабізнесі, у роздрібній торгівлі, у сфері нерухомості та інших напрямках економічної діяльності. На підприємствах Групи працюють близько 200 тисяч осіб, працівникам виплачується зарплата, що практично в 2 рази перевищує середню заробітну плату по Україні, але не є вищою, ніж середня по галузі[19]. Компанія є одним з найбільших платників податків на Україні; згідно з відкритими звітами СКМ, податки (включаючи податок на прибуток і на заробітну платню), виплачені державі, склали:

  • 2007 — $912 млн;
  • 2008 — $1 244 млн;
  • 2009 — $654 млн[20];
  • 2010 — $1 807 млн[21];
  • 2011 — близько 19 млрд гривень[22]
  • 2012 — близько 29 млрд гривень, та близько 18 млрд гривень склали інвестиції в модернізацію підприємств.

У 2011 році особисто Рінат Ахметов став найбільшим платником податків серед фізичних осіб, сплативши 67,8 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб[23]. В 2013 році Ахметов сплатив 394 млн. грн. податку до місцевого бюджету Донецького регіону як фізична особа[24].

Активи

Свої доходи Ахметов отримує від понад 100 підприємств, які знаходяться під прямим або опосередкованим контролем найбільшої в Україні керуючої компанії — Систем Кепітал Менеджмент (СКМ). Серед останніх придбаних активів Ахметова: холдинг «Corum»[25], «Шахтспецбуд»[26], фабрика «Колосниківська»[27], «Нафтогазвидобуток»[28], «Укртелеком»[29]. Чисельність співробітників підприємств, що належать СКМ, становить більше ніж 300 тис. чоловік[30].

До основних активів Ріната Ахметова належать наступні:

  • АТ «СКМ» (Україна)
  • Метінвест Холдинг (гірничо-металургійна компанія)
  • ДТЕК (енергетика)
  • «Укртелеком» (зв'язок)
  • VEGA (фіксований зв'язок та інтернет)
  • «Corum Group» (гірничодобувний бізнес - Компанія "Гірничні Машини" в 2013 році провела ребрендинг[31]))
  • «Нафтогазвидобуток»
  • Медіа Група Україна (змі)
  • Банки: Перший Український Міжнародний Банк — з 16 липня 2011 об'єднав баланси з Донгорбанком, та Ренесанс Кредит
  • компанії «АСКА» і «АСКА-життя» (страхування)
  • компанія «Астеліт», мобільний оператор life:) та телекомунікаційна група Vega (мобільний і фіксований зв'язок)
  • Медіа Група Україна (ТБ, друковані та нові медіа)
  • ЕСТА Холдинг (нерухомість)
  • UMG Limited (виробництво глин)
  • Паралель (автозаправки)
  • Український ритейл (роздрібна торгівля)
  • Портінвест, Лемтранс та Трансінвест (транспортний бізнес)
  • HarvEast Holding (сільське господарство)

Рейтинги

Рінат Ахметов, 2007

У рейтингах журналу «Кореспондент» «ТОП-50 найбагатших українців» Рінат Ахметов стабільно посідає перше місце:

  • 2006 р. — $ 11,8 млрд.[32]
  • 2007 р. — $ 15,6 млрд.[33]
  • 2008 р. — $ 31,1 млрд.[34]
  • 2009 р. — $ 9,6 млрд.[35]
  • 2010 р. — $ 17,8 млрд.[36]
  • 2011 р. — $ 25,6 млрд.[37]
  • 2012 р. — $17,8 млрд.[38]
  • 2013 р. — $18,3 млрд.[39]

Відповідно до щорічного рейтингу видання «Форбс» статки Ріната Ахметова складають:

  • 2006 р. — $ 1,7 млрд. (№ 451 у світовому списку мільярдерів)[40]
  • 2007 р. — $ 4 млрд. (№ 217)[41]
  • 2008 р. — $ 7,3 млрд. (№ 127)[42]
  • 2009 р. — $ 1,8 млрд. (№ 397)[43]
  • 2010 р. — $ 5,2 млрд. (№ 148)[44]
  • 2011 р. — $ 16 млрд. (№ 39)[45]
  • 2012 (березень 2012 р.) — 16 млрд $ (№ 39)[46]
  • 2013 — $ 15,4 млрд.[47]
  • 2014 — $ 11,2 млрд.[48]

Потрібно відзначити, що дані оцінки відносяться не до особистого капіталу Ріната Ахметова, а до вартості активів Групи «СКМ»[49], прибуток від діяльності якої традиційно не розподіляється[50], а щорічно спрямовується на подальший розвиток бізнесу[51][52] За даними змі, статки Рината Ахметова за останній рік зменшились більше ніж на $ 4 млрд.[53], і на сьогодні складають $ 11,2 млрд.[54]

В рейтингу ТОП-100 найвпливовіших людей України 2013 року за версією журналу «Кореспондент» Рінат Ахметов посідає 2-ге місце.[55]

Благодійна діяльність

Рінат Ахметов є одним з найбільших філантропів в Україні[56].

У 2005 році ним було засновано Благодійний фонд «Розвиток України» (англ. Foundation for Development of Ukraine), місія якого була позначена як «Працювати для людей, усуваючи причини актуальних суспільних проблем; впроваджуючи найкращий досвід, накопичений в Україні та за кордоном, створюючи унікальні системні рішення; домагаючись максимального результату кожним своїм проектом та дією»[57].

Докладніше: Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України"

У 2007 році був заснований Фонд «Ефективне управління» (англ. Foundation for Effective Governance). Місія Фонду полягає в тому, щоб «поліпшити якість життя громадян України» шляхом сприяння «органам влади всіх рівнів у розробці та впровадженні економічних реформ і стратегій розвитку» та підтримки «відкритого обговорення нагальних питань розвитку України»[58].

Наприкінці 2013 року фінансування фонду було призупинено[59], 1 січня 2014 співробітники Фонду звільнені[60].

Докладніше: Фонд «Ефективне управління»

В серпні 2014 року Благодійний фонд «Розвиток України» відкрив новий напрям діяльності - Гуманітарний штаб[61], який об’єднав ресурси фонду Ріната Ахметова, всіх бізнесів Групи СКМ, а також ФК «Шахтар». Протягом військових дій Гуманітарний Штаб евакуював мирних громаднян з небезпечної зони, а також доставив в зону військових дій велику кількість гуманітарної допомоги. Станом на квітень 2015 року всього було евакуйовано 39462 особи, з них 14784 дитини[62][63].

Також в серпні 2014 почав свою роботу проект Гуманітарного Штабу "Гуманітарний рейс". В рамках цього проекту на Донбас регулярно доставляються продуктові та дитячі набори. На початку 2015 року допомогу отримали переселенці й жителі 57 районів і населених пунктів Донецької та Луганської областей. У складі кожного набору — борошно, цукор, крупи, вівсяні пластівці, рибні та м’ясні консерви, соняшникова олія, макарони, пряники, згущене молоко. Станом на квітень 2015 року найбільш незахищенним сім’ям Донбасу та Луганщини видано 2 575 430 продуктових наборів.[64]

Рінат Ахметов стабільно очолює рейтинги вітчизняних філантропів:

  • 2008 рік — друге місце у щорічному рейтингу газети «Дело», загальна сума витрат на благодійність склала 244,6 млн грн.[65]
  • 2009 рік — перше місце в рейтингу ділового тижневика «Контракти», обсяг коштів, витрачених на благодійність, склав 29 млн доларів[66]
  • 2010 рік — перше місце у тому ж рейтингу; бюджет коштів, спрямованих на благодійну діяльність через фонди Ріната Ахметова, склав 155 650 000 грн.[67]
  • 2011 рік — перше місце у рейтингу видання «Кореспондент», загальна сума коштів, спрямованих на благодійну діяльність також через фонди, склала 222,7 млн гривень[68]

Щорічно, 19 грудня — в ​​День Святого Миколая — починаючи з 2000 року, Ринат Ахметов і його друг композитор Ігор Крутой відвідують інтернати, дитячі будинки та інші дитячі установи в рамках благодійної акції і дарують дітям подарунки[69][70].

Свою заробітну платню Народного депутата України Рінат Ахметов регулярно перераховує на благодійні цілі[71][72][73].

Громадянська позиція

Цей розділ потребує доповнення.

13 грудня 2013 року[74] Рінат Ахметов виступив із заявою про ситуацію у країні[75]:

Я певен, що зараз, у складний момент для нашої країни, дуже важливо мати холодні голови та виважений підхід. Одним словом, має перемогти здоровий глузд.

Я — за сильну, незалежну та цілісну Україну. Ми — одна країна, і її ділити не потрібно.

Я — за стіл переговорів. Щоб політики, влада, опозиція, моральні лідери країни сіли за стіл переговорів і прийняли те рішення, яким ми будемо пишатися. Повторюю, пишатися, а не соромитися. Те рішення, від якого переможе Україна і кожен українець як у короткостроковій, середньостроковій, так і у далекостроковій перспективі.

Цей стіл я б назвав столом миру, компромісу та майбутнього нашої країни.

І нехай за цим столом політики втратять свої рейтинги. Але найголовніше, щоб рейтинг України пішов вгору.

Оригінальний текст (рос.)

Я убежден, что сейчас, в сложный момент для нашей страны, очень важно иметь холодные головы и взвешенный подход. Одним словом, должен победить здравый смысл.

Я – за сильную, независимую и целостную Украину. Мы – одна страна, и ее делить не нужно.

Я — за стол переговоров. Чтобы политики, власть, оппозиция, моральные лидеры страны сели за стол переговоров и приняли то решение, которым мы будем гордиться. Повторюсь, гордиться, а не стыдиться. То решение, от которого выиграет Украина и каждый украинец как в краткосрочной, среднесрочной так и в долгосрочной перспективе.

Этот стол я бы назвал столом мира, компромисса и будущего нашей страны.

И пусть за этим столом политики потеряют свои рейтинги. Но самое главное, чтобы рейтинг Украины пошел вверх.

Наприкінці січня Ахметов виступав за скасування законів про диктатуру (прийняття яких фактично на початку підтримав), мав зустріч з послом США[76][77].

У той же час, офіційна позиція Партії регіонів (у заявах від 3 грудня по 24 січня) залишалася іншою[78][79].

Пізніше, після перемоги Революції гідності та війни на Сході України, позиція, яку висловлює Рінат Ахметов, залишилася незмінною. Він так само, як і під час правління регіоналів, виступає за єдність України та проти війни, надає адресну допомогу постраждалим[80].

Водночас у деяких ЗМІ домінують негативні оцінки позиції, яку займає Рінат Ахметов.

Зміна позицій

13 січня 2015 року у холдінгу «Сегодня Мультимедиа» (входить у «Медіа Група Україна») прийнято рішення про призначення шеф-редактором газети «Сегодня» провідного журналіста видання проросійського Олеся Бузини[81]. Невдовзі, на початку березня 2015 Олеся Бузину було звільнено з посади[82].

Станом на 18 січня 2015 року, як стверджує Олексій Братущак, від усіх структур Ахметова лише капітан ФК «Шахтар» хорват Даріо Срна у Бразилії висловив жалобу за загиблими 13 січня під Волновахою[83].

Втім, газета «Сегодня» нагадує: щодня бойові дії на Сході України забирають десятки життів, як військових, так і мирних жителів. Гинуть діти. За даними ООН, жертвами протистояння на Донбасі стали вже більш за 5 тисяч осіб[84].

31 січня 2015 року Генпрокурор Віталій Ярема заявив, що Ахметова в якості свідка допитали у справі про фінансування тероризму на Донбасі. ЗМІ повідомляли, що Ахметова допитували 22 січня протягом шести годин [85][86]. Пізніше Рінат Ахметов підтвердив цю інформацію у своєму коментарі ЗМІ, зазначивши, що, за його думками, до нього більше питань нема[87].

ФК Шахтар

11 жовтня 1996 року став президентом футбольного клубу «Шахтар».[88] У 1999 році за його ініціативою створена Академія ФК Шахтар для підготовки молодих гравців[89].
З ім'ям Ріната Ахметова пов'язана нова сторінка в житті клубу — були придбані нові гравці, побудовані тренувальні бази[90]; відтоді команда не тільки не опускалася нижче другого рядка національного чемпіонату, але й шість разів ставала чемпіоном країни (2002, 2005, 2006 , 2008, 2010, 2011), вигравала Кубок України в 1997, 2001, 2002, 2004, 2008, 2011 роках, Суперкубок України в 2005, 2008, 2010 рр.[91], а також вперше в історії України завоювала Кубок УЄФА.[92]

Докладніше: Шахтар (Донецьк)

У 2009 році в Донецьку за ініціативи Ріната Ахметова було збудовано та відкрито суперсучасний футбольний стадіон «Донбас Арена», що здатний вмістити більш ніж 50 000 глядачів.[93]. Ідея збудувати стадіон такого рівня з'явилася у Ріната Ахметова ще до того, як Україна отримала право на проведення у себе Євро-2012. На церемонії відкриття він так звернувся до земляків: «Дорогі друзі, „Донбас Арену“ збудовано завдяки вам. „Донбас Арену“ збудовано для вас».[94] А Борис Колесников сказав: рос. «Этот стадион не окупится никогда. Это подарок Рината Ахметова жителям Донецка. Он не преследовал цель коммерческого успеха. Если бы он хотя бы на эксплуатацию зарабатывал ежегодно, это было бы неплохо. Он не окупится»[95][96]

Докладніше: Донбас Арена

В умовах посилення політичної кризи і початку конфлікту на сході України ФК Шахтар був вимушений покинути Донецьк у травні 2014 року. Починаючи з весни 2014 року футбольний клуб базується у Києві та Львові та проводить матчі чемпіонату та Єврокубків на Львівській "Арені", а матчі Кубка України - на Киівському УТК імені Баннікова.[97][98].

Донбас Арена, в свою чергу, з серпня 2014 року стала центром розподілення гуманітарної допомоги Фонда Ріната Ахметова. Близько тисячі волонтерів щоденно розвантажують там продукти харчування, збирають з них індивідуальні набори і передають їх нужденним жителям Донбасу[99][100].

Протягом конфлікту на Донбасі Донбас Арена одержала численні ушкодження через попадання снарядів[101][102]. Проте, свою роботу по формуванню та розподіленню гуманітарної допомоги стадіон не припинив.

Нагороди

Сім'я

  • Батько: Леонід Ахметов, працював шахтарем, помер у 1991 році від захворювання легень[112]
  • Мати: Някія Насредінівна — голова наглядової ради ЗАТ «СКМ»
  • Дружина: Лілія Миколаївна Смирнова (1965 р.н.) — голова ревізійної комісії ЗАТ «СКМ»
  • Брат: Ігор Ахметов (працював шахтарем, після перенесеного туберкульозу покинув роботу)[113]
  • Син: Дамір (1988 р.н.)
  • Син: Алмір (1997 р.н.)

Мультимедіа

Рінат Ахметов, як і Ігор Коломойський та Дмитро Фірташ, став прототипом однієї з голів казкового триголового змія Олігарховича, персонажа українського політсатиричного 3D-мультсеріалу студій «Квартал-95» та «Анімаград» під назвою «Казкова Русь» (рос. «Сказочная Русь»).

Критика

Полеміка стосовно злочинної діяльності

Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2012)

Деякі видання в Україні та європейських країнах неодноразово заявляли про імовірне «кримінальне минуле» Ахметова; наприклад, журналіст Тарас Кузьо, дослідник Іван Качановський, професор Hans van Zon[114][115][116] повідомляють, що у 1980-х роках Ахметов був асистентом Ахата Брагіна, у незаконному бізнесі з торгівлі одягом[115]«Ще в 1986 році Рінат і його брат Ігор були залучені до злочинної діяльності».[115]. На початку 1990-х років Ахметов нібито незаконно почав купувати нерухомість в Донецьку за сприяння Володимира Малишева, генерал-лейтенанта Глави Міністерства внутрішніх справ в Донецькій області[115]. Пізніше Малишев став начальником служби безпеки компанії Ахметова[117][неавторитетне джерело].

У своїй книзі Донецька мафія. Антологія,[118] український дослідник Сергій Кузін стверджує, що Ахметов був причетний до «мафії» в його ранні роки. У 2008 році книга була оголошена плагіатом Донецьким апеляційним судом, а автори книги Борис Пенчук, Сергій Кузін і Фонд «Антикорупція» зобов'язані виплатити 200 тис. гривень відшкодування за порушення авторських прав редактору регіонального тижневика «Кримінал-експрес», авторові книги «Хроніка донецького бандитизму» Олександру Кучинському, на основі нарисів якого і було підготовлено «Антологію».[119][120][121]

Ендрю Вілсон, учений-спеціаліст з української політики, характеризує Ахметова як колишнього «лідера» в татарському клані Ахатя Брагіна, відповідальний за використання мафіозних методів для витіснення «червоних директорів» з Індустріального союзу Донбасу[122].

У жовтні 1995 року Брагін, його колишній наставник і президент футбольного клубу «Шахтар», був підірваний разом з шістьма своїми охоронцями на клубному стадіоні під час матчу[123]. Брагін та його соратники мали тривалий конфлікт з мафіозними групами і бізнесменами-конкурентами[джерело не вказане 4284 дні], і пережив кілька замахів на своє життя. Брагін, який, як вважають, відігравав провідну роль в українській мафії, після смерті був замінений Ахметовим на посаді президента Шахтаря[116]. Дехто пов'язує Ахметова зі смертю Брагіна[122]. Після вбивства, Ахметов, як то кажуть, «дістав у спадок величезну фінансову імперію від Брагіна»[115]. Ахметов відповів на ці звинувачення під час інтерв'ю в 2010 році, заперечуючи що він ніколи не успадковував гроші: «Я заробив свій перший мільйон на торгівлі вугіллям і коксом […] Це був ризик, але це було того варте»[124].

У вересні 1999 року офіційний документ Українського МВС «Огляд найнебезпечніших організованих злочинних структур в Україні» визначив Ахметова як лідера організованого злочинного угрупування. У документі група пов'язувалась з відмиванням грошей, фінансовим шахрайством і контролем за численними великими і фіктивними фірмами[117][125][неавторитетне джерело].

Після українських президентських виборів в 2004 році та помаранчевої революції, за повідомленнями журналів «Post-Soviet Affairs», і «The Nation», Ахметов був звинувачений у вбивстві і запідозрений у причетності до організованої злочинності в Донецькій області[джерело не вказане 4281 день]. У червні 2005 року Сергій Корнич, керівник економічного відділу злочинів Міністерства внутрішніх справ, публічно заявив, що Ахметов був «головою організованої злочинної групи»[126].

Проте, ніяких юридичних доказів зв'язку Ріната Ахметова з кримінальним світом так і не було надано.

У 2011 році Геннадій Москаль, який в 2005 році був заступником міністра внутрішніх справ України, дав інтерв'ю українському журналу «Профіль», де він стверджував, що у 2005 році виконував доручення президента із розслідування імовірної участі Ахметова в організованій злочинності. Конкретних доказів цього так ніколи й не було представлено. За словами Москаля, Міністерство внутрішніх справ України досліджувало всі інциденти, пов'язані зі зниклими безвісті в 1990-х років в Донецькій області, які мали майно, що залишилося, та його нинішніх власників, але щонайменших зв'язків із Рінатом Ахметовим та його оточенням так і не було знайдено.[127] В інтерв'ю Москаль резюмував цю ситуацію таким чином: «На Ахметова в 2005-му нічого не було. Просто Ющенкові знадобився спонсор».[128]

Війна на сході України

Деякі журналісти стверджують, що донецькими і луганськими озброєними сепаратистами[129][130], які захопили на початку квітня 2014 року донецьку та луганську ОДА та низку інших будівель та частково замінували їх і за твердженням СБУ України утримують понад 60 заручників[131], керують люди Ахметова і Єфремова[132][133] Ахметов також прибув вночі до сепаратистів Донецька і повідомив їм, що якщо почнеться штурм будівлі Донецької ОДА силовиками - буде разом з цими людьми.[134]

Існує інформація, в тому числі від Ігора Гіркіна, що батальйон «Восток» контролюється донецьким мільярдером Рінатом Ахметовим[135][136].

Процес у британському суді

2007 року спроби інтернет-видання «Оглядач» написати докладну біографію Ахметова закінчилися гучним судовим процесом. Того року Ахметов подав до британського суду[137] українське інтернет видання «Оглядач» за наклеп в циклі статей журналіста Тетяни Чорновол (відповідачами визначені були також тодішні головний редактор Оглядача Олег Медвєдєв і випусковий Ярослав Білик та сама Чорновол), яка в них зібрала унікальний матеріал спогадів жителів «Жовтневого», де пройшло дитинство та юність бізнесмена і виграв його[138]. Британський адвокат бізнесмена заявив, що нетрадиційний для України позов саме до англійського суду було зроблено для того, щоб усі учасники справи були впевнені в справедливості судового розгляду[139]. Однак британський суд в процесі не повідомив вчасно відповідача[140] і не надав всіх можливостей для захисту[141][142][143][144]. В фіналі справи керівництво «Оглядача» змушене було вибачитись[145] за «неперевірену і неправдиву інформацію» і погодилось виплатити 100 000 доларів США Ахметову, однак журналіст Тетяна Чорновол не захотіла вибачатись перед Ахметовим і вказала, що відповідає за кожне надруковане нею слово, та не зовсім розуміє за що вибачався «Оглядач»[146][147] Після успіху з виданням «Оглядач» у Лондоні представники сторони Ріната Ахметова подали позов на українську англомовну газету Kyiv Post. Процес закінчився домовленістю сторін із неоголошеними подробицями. 2010 року Kyiv Post заблокував доступ до свого українського веб-сайту користувачам із Британії на знак протесту проти маніпуляції англійськими законами щодо наклепу.[148]

В 2013 році Тетяна Чорновол опублікувала розширену і доповнену версію цих статей[149][150][151].

Цікаво, що в 2012 році Британія, внаслідок багатотисячних петицій та інших скандальних судових рішень[152], вирішила реформувати закони про наклеп, які привабили Ахметова та його адвокатів[153][154], а Конгрес Сполучених Штатів Америки був вимушений ухвалити закон, що заборонив американським громадянам вирішувати спори в британських судах, щоб убезпечитись від подібних випадків[153].

За припущенням багатьох ЗМІ, саме через своє кримінальне минуле[155][156][157], Ахметов роками не може отримати візу для поїздки у США, незважаючи на те, що володіє у цій країні активами більш ніж на 1 млрд доларів[158].

Цікаві факти

  • Власник «Донецького пивзаводу» Юрій Павленко загинув невдовзі після того, як Ахметов зацікавився купівлею заводу. Після загибелі власника завод був куплений структурами Ахметова і перейменований в «Сармат».
  • Рінат Ахметов відомий у спортивному світі, як фанат футболу і Президент ФК «Шахтар». Проте в дитинстві він серйозно займався боксом, а також часто грав у регбі, однокласники та вчителі були впевнені, що він буде знаменитим боксером. З того часу у нього зберігається багато нагород і дипломів.
  • Стадіон «Донбас Арена» — одна з головних визначних пам'яток Донецька; був побудований на зразок французького «Стад де Франс» (знаходиться у Сен -Дені, Франція. Був головною ареною ЧС в 1998 р.). Ахметов побував там на матчі збірних Франції та України в 1999 р. і був настільки вражений, що йому захотілося побудувати щось подібне в Донецьку.

Див. також

Примітки

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. ↑ http://www.riazhaq.com/2014/05/ukraines-muslim-billionaire-akhmetov.html
  4. ↑ https://muh12royanfatih.wordpress.com/2017/10/07/ukraines-muslim-rinat-akhmetov-shakhtar-donetsk-owner/
  5. ↑ https://muslimmosques1.wordpress.com/2014/09/21/ahat-jami-mosque/
  6. ↑ http://www.anti-crime.org/blacklist.php?ni=3157
  7. ↑ С.Кузин. Псевдоним «Ринат», или Смотрящие за Ахметовым
  8. ↑ http://file.liga.net/person/3.html
  9. ↑ Краткая биография — Ахметова Рината Леонидовича // УБОП
  10. ↑ http://korrespondent.net/ukraine/politics/1191205-efremov-rasskazal-pochemu-ahmetov-ne-hodit-v-radu-i-poobeshchal-maksimalnuyu-yavku-regionalov
  11. ↑ http://www.unian.ua/news/423489-efremov-vipravdav-progulnika-ahmetova.html
  12. ↑ Янукович-батько ходив у парламент ще гірше, ніж Янукович-син // Українська правда
  13. ↑ Лише російська мова зможе скористуватись з закону про мови — експерт
  14. ↑ Віртуальний Ахметов голосував закон про мови Українська правда
  15. ↑ Передвиборча зМОВА Українська правда
  16. ↑ http://news.liga.net/news/politics/579334-akhmetov_ne_sobiraetsya_uchastvovat_v_parlamentskikh_vyborakh_2012.htm
  17. ↑ http://www.scm.com.ua/ru/about-us/main-facts/
  18. ↑ http://news.finance.ua/ru/~/1/0/all/2009/04/08/157075
  19. ↑ http://economics.unian.net/rus/detail/110247
  20. ↑ http://www.scm.com.ua/m/documents/SCM_SR_09_10_Ru.pdf
  21. ↑ http://www.scm.com.ua/m/documents/SCM_Public_Report-2010_rus.pdf
  22. ↑ http://www.scm.com.ua/ru/media-centre/news/view/1251/
  23. ↑ http://economics.lb.ua/other/2012/06/08/155358_ahmetov_stal_krupneyshim.html
  24. ↑ http://www.ukrinform.ua/rus/news/ahmetov_zaplatil_v_mestniy_byudget_394_mln_grn_nalogov_kak_fizlitso_1584838
  25. ↑ http://economics.lb.ua/business/2014/06/02/268582_ahmetov_kupil_novuyu_kompaniyu.html
  26. ↑ http://economics.unian.ua/stockmarket/924526-ahmetov-kupiv-donetsku-kompaniyu-shahtspetsbud.html
  27. ↑ http://www.epravda.com.ua/news/2014/01/24/416407/
  28. ↑ http://vecherniy.kharkov.ua/news/85918/
  29. ↑ http://gazeta.ua/ru/articles/politics/_ahmetov-oficialno-kupil-ukrtelekom/519609
  30. ↑ http://www.scm.com.ua/uk/about-us/main-facts/
  31. ↑ http://events.umh.ua/news/52aef21ce5599/
  32. ↑ http://files.korrespondent.net/projects/top50/2006
  33. ↑ http://files.korrespondent.net/projects/top50/2007
  34. ↑ http://files.korrespondent.net/projects/top50/2008
  35. ↑ http://files.korrespondent.net/projects/top50/2009
  36. ↑ http://files.korrespondent.net/projects/top50/2010
  37. ↑ http://files.korrespondent.net/projects/top50/2011/1227619
  38. ↑ url=http://files.korrespondent.net/projects/top50/2012/1433983
  39. ↑ http://files.korrespondent.net/projects/top50/2013/1631584
  40. ↑ http://www.forbes.com/lists/2006/10/JIRK.html
  41. ↑ http://www.forbes.com/lists/2007/10/07billionaires_Rinat-Akhmetov_JIRK.html
  42. ↑ http://www.forbes.com/lists/2008/10/billionaires08_Rinat-Akhmetov_JIRK.html
  43. ↑ http://www.forbes.com/lists/2009/10/billionaires-2009-richest-people_Rinat-Akhmetov_JIRK.html
  44. ↑ http://www.forbes.com/lists/2010/10/billionaires-2010_Rinat-Akhmetov_JIRK.html
  45. ↑ http://www.forbes.com/profile/rinat-akhmetov/
  46. ↑ http://www.forbes.com/profile/rinat-akhmetov
  47. ↑ http://www.forbes.com/profile/rinat-akhmetov/
  48. ↑ http://www.forbes.com/profile/rinat-akhmetov/
  49. ↑ http://blog.scm.com.ua/ru/2011/04/12/rost-nacionalnogo-biznesa-oznachaet-rost-vsej-ukrainskoj-ekonomiki/
  50. ↑ http://www.unian.net/news/437543-ahmetov-opublikoval-deklaratsiyu-o-dohodah.html
  51. ↑ http://www.scm.com.ua/ru/media-centre/news/view/126/
  52. ↑ http://www.scm.com.ua/ru/media-centre/news/view/310/
  53. ↑ Ахметов за год потерял более $4 млрд своего капитала, Порошенко - $300 млн
  54. ↑ 100 богатейших - 2014
  55. ↑ ТОП-100 журналу Корреспондент. Повний список найвпливовіших людей України
  56. ↑ http://delo.ua/business/luchshie-mecenaty-ukrainy-135253/
  57. ↑ http://www.fdu.org.ua/ua/cat/47
  58. ↑ http://www.feg.org.ua/ua/cms/about_foundation/mission_and_principles
  59. ↑ С деньгами на выход // Ярема ГОРОДЧУК, Юрий ЕРЕМИН. «Деловая столица», 49(655) 09.12.2013)
  60. ↑ Ринат Ахметов приостанавливает деятельность своих фондов? // lb.ua. Проект Института Горшенина. 14 января 2014, 15:30
  61. ↑ http://www.fdu.org.ua/ua/help/vostok
  62. ↑ http://112.ua/obshchestvo/fond-ahmetova-dostavil-na-donbass-za-nedelyu-550-tys-produktovyh-naborov-121205.html
  63. ↑ Гуманітарний штаб
  64. ↑ Гуманітарний рейс
  65. ↑ http://noviny.su/A0010798.html
  66. ↑ http://www.segodnya.ua/news/14101828.html
  67. ↑ http://companies.kontrakty.ua/rankings/150-krupnejjshie-blagotvoritelnye-fondy-publichnykh-ukraincev-2010.html
  68. ↑ http://korrespondent.net/business/financial/1296054-korrespondent-iskusstvo-trebuet-pozhertvovanij-glavnye-filantropy-ukrainy
  69. ↑ http://shakhtar.com/ru/news/15483
  70. ↑ http://shakhtar.com/ru/news/8254
  71. ↑ http://www.scm.com.ua/ru/media-centre/coverage/view/140/
  72. ↑ www.unian.net/rus/products-89504.html
  73. ↑ http://finzah.com.ua/dossier/p/28.html
  74. ↑ Нуланд общалась с Ахметовым и Пинчуком в посольстве США // 13.12.13 / 21:08
  75. ↑ Ахметов прояснил свое отношение к Евромайдану // «Главком», 13.12.2013 10:34
  76. ↑ США спробували натиснути на Януковича через Ахметова // «Дзеркало тижня. Україна», 1 февраля в 10:39
  77. ↑ "Диктаторські закони" скасували, бо США "натиснули" на Ахметова? // Українська правда, 01 лютого 2014, 12:53
  78. ↑ Партия Регионов сделала официальное заявление по Евромайдану // focus.ua, 03.12.2013 | 23:11
  79. ↑ Заявление Партии регионов: мы не допустим свержения власти // Обозреватель, 24 января 2014, 13:53
  80. ↑ Заявление Рината Ахметова в связи с трагедией в поселке Северный г. Донецка // Сегодня , 5 Ноября 2014, 18:17
  81. ↑ Шеф-редактором газеты "Сегодня" назначен Олесь Бузина // 13 Января 2015, 18:20
  82. ↑ Олесь Бузина звільнений з посади шеф-редактора газети «Сегодня»
  83. ↑ Чому Ахметов не Волноваха? // 18 січня 2015, 20:35
  84. ↑ Как Донецк обстреливают из "Градов" (видео) // 18 января 2014, 23:19
  85. ↑ Ярема: Ахметова допитали у справі Майдану та фінансування тероризму
  86. ↑ http://www.ednist.info/news/6782
  87. ↑ Ахметов подтвердил вызов на допрос в ГПУ
  88. ↑ http://shakhtar.com/ru/club/history/?p=7
  89. ↑ http://files.korrespondent.net/persons/ahmetov
  90. ↑ http://shakhtar.com/ru/club/stb/
  91. ↑ http://shakhtar.com/ru/club/history/?p=7
  92. ↑ http://shakhtar.com/ru/news/9437
  93. ↑ http://donbass-arena.com/ru/
  94. ↑ http://donbass-arena.com/ua/arena/history/
  95. ↑ http://www.ostro.org/donetsk/society/news/92936/ «Донбасс Арена» никогда себя не окупит — Колесников
  96. ↑ http://rakurs.pl.ua/novosti-luganska-i-luganskojj-oblasti/60677-donbass-arena-nikogda-sebja-ne-okupit..html «Донбасс Арена» никогда себя не окупит
  97. ↑ «Шахтар» переїде до Львова
  98. ↑ «Шахтер» будет жить в Киеве а играть во Львове
  99. ↑ Більше семисот тисяч жителів Донбасу отримали гуманітарну допомогу Ріната Ахметова
  100. ↑ Донеччани отримали гуманітарну допомогу на «Донбас Арені»
  101. ↑ Через вибухову хвилю суттєво постраждала "Донбас Арена"
  102. ↑ Вночі один із снарядів потрапив в "Донбас Арену"
  103. ↑ Указ Президента України № 829/2010 від 20 серпня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
  104. ↑ Указ Президента України № 697/2006 від 19 серпня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України»
  105. ↑ Указ Президента України № 1214/2004 від 11 жовтня 2004 року «Про відзначення державними нагородами України ветеранів та активістів українського футболу»
  106. ↑ Указ Президента України № 598/2002 від 2 липня 2002 року "Про відзначення державними нагородами України спортсменів та керівників акціонерного товариства «Футбольний клуб „Шахтар“, м. Донецьк»
  107. ↑ Указ Президента України № 1152/99 від 10 вересня 1999 року «Про присвоєння почесного звання „Заслужений працівник фізичної культури і спорту України“ працівникам Донецької області»
  108. ↑ http://app.com.pk/en_/index.php?option=com_content&task=view&id=14775
  109. ↑ http://24.ua/news/show/id/25572.htm
  110. ↑ http://www.fdu.org.ua/ua/news/36
  111. ↑ http://ura.dn.ua/12.08.2006/13834.html
  112. ↑ http://gazeta.ua/ru/post/126844
  113. ↑ http://www.fdu.org.ua/ua/news/84
  114. ↑ Katchanovski, Ivan (14). The Orange Evolution? The "Orange Revolution" and Political Changes in Ukraine. Post-Soviet Affairs. 24 (4): 364. doi:10.2747/1060-586X.24.4.351. {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  115. ↑ а б в г д van Zon, Hans (23 February 2007). The Rise of Conglomerates in Ukraine: The Donetsk Case. New York: Taylor & Francis. с. 387. ISBN 978-0-415-41268-1. Процитовано 2 March 2012.
  116. ↑ а б Akhat Bragin. Kyiv Post. 10 December 2008. Процитовано 28 October 2010.
  117. ↑ а б OC Prosecutions Rarely Successful In Ukraine. Organized Crime and Corruption Reporting Project. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 7 березня 2012.
  118. ↑ http://www.kyivpost.com/news/guide/general/detail/24676/print/
  119. ↑ http://news.liga.net/news/N0865530.html
  120. ↑ http://24.ua/news/show/id/75131.htm
  121. ↑ http://www.segodnya.ua/news/13042007.html
  122. ↑ а б Помаранчева революція на Україну. — 2005. — С. 10-11. — ISBN 0300112904.
  123. ↑ van Zon, Hans (Autumn 2005). Is the Donetsk Model Sustainable? (PDF). GEOGRAPHIA POLONICA. 78 (2): 79. Процитовано 14 March 2012.
  124. ↑ Дарованный конь Украины. www.news-ua.com. 21 вересня 2010. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 24.3ю2012. (рос.)
  125. ↑ МВС України Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю (PDF). 1999.
  126. ↑ Onyshkiv, Yuriy (Feb 25 2011). Lutsenko: Tymoshenko ties get you arrested. Kyiv Post. Процитовано 19 August 2011.
  127. ↑ http://www.profil-ua.com/index.phtml?action=view&art_id=2772
  128. ↑ http://www.profil-ua.com/index.phtml?action=view&art_id=2772
  129. ↑ Сепаратистів попереджають, якщо вони не складуть зброї, у них стрілятимуть
  130. ↑ Сепаратисти, які захопили СБУ в Луганську, розпочали переговори з владою
  131. ↑ У Луганську сепаратисти замінували будівлю СБУ і захопили 60 заручників
  132. ↑ Джерело: донецькими і луганськими сепаратистами керують люди Ахметова і Єфремова
  133. ↑ Сепаратисти досі утримують Донецьку ОДА
  134. ↑ У Донецьку Ахметов пояснив сепаратистам, що всі "у кого за Донбас болить душа" - його брати
  135. ↑ Стрелков: Кургиняна в Донецке охраняет батальон «Восток» Рината Ахтетова (рос.)
  136. ↑ События последних дней в Донецке. Ахметовский батальон «Восток» (рос.)
  137. ↑ Ринат Ахметов меняет биографию и подает в суд на тех, кто ее написал
  138. ↑ «Оглядач» винен Ахметову понад 100 тисяч доларів
  139. ↑ Ахметов подав до англійського суду на журналістів «Оглядача»
  140. ↑ Колектив інтернет-видання «Оглядач»: ми не отримували повістки на розгляд справи у лондонському суді
  141. ↑ «Оглядачу» не дали захищатися від Ахметова в суді через відсутність британської адреси
  142. ↑ Как без нас — нас осудили
  143. ↑ Ахметов удивил «Обозреватель»
  144. ↑ «Оглядач» винен Ахметову понад 100 тисяч доларів
  145. ↑ «Оглядач» офіційно вибачився перед Ахметовим
  146. ↑ Тетяна Чорновол не збирається вибачатись перед Ахметовим
  147. ↑ Тетяна Чорновол: я не маю грошей, щоб судитися з Ахметовим
  148. ↑ Британські закони про наклеп, які привабили Ахметова, реформують
  149. ↑ Донецька вендета (доповнена)
  150. ↑ Донецька вендета 2. Україна мала шанс, що єнакіївські та донецькі перестріляють один одного
  151. ↑ Донецька вендета 3. Зрада Юрія Єнакіївського. Або як Янукович та Ахметов нарешті опинилися в одному човні
  152. ↑ Британські закони про наклеп: «Ганьба»
  153. ↑ а б Британія лібералізує закон про наклеп, за яким Ахметов виграв суд в «Оглядача»
  154. ↑ У Британії хочуть пом'якшити закон про наклеп — іноземна преса
  155. ↑ Маєток Ахметова перейшов до нього після кримінальних розбірок?
  156. ↑ Новые подробности криминального прошлого Рината Ахметова
  157. ↑ УБИЙСТВО ЩЕРБАНЯ — ДОНЕЦКАЯ ВЕНДЕТТА
  158. ↑ Ахметов не може отримати візу США — ЗМІ

Посилання

Рінат Ахметов
у сестринських Вікіпроєктах
q: Цитати у Вікіцитатах?
CMNS: Рінат Ахметов у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ахметов_Рінат_Леонідович&oldid=16551283