Батальйон: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
TeoBot (обговорення | внесок) →Див. також: checkwiki за допомогою AWB |
||
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
* штаб батальйону |
* штаб батальйону |
||
* |
* рота управління |
||
* три мотострілецькі роти |
* три мотострілецькі роти |
||
* мінометна батарея |
* мінометна батарея |
||
* гранатометна |
* гранатометна рота |
||
* |
* рота матеріального постачання |
||
* |
* рота технічного забезпечення |
||
* батальйонний [[медичний пункт]]. |
* батальйонний [[медичний пункт]]. |
||
Ця структура мала варіанти, що значно відрізнялися від базового. Найперше це залежало від бойової техніки на озброєнні батальйону. У кінці 1980-их років це могли бути бойові машини піхоти [[БМП-1]], [[БМП-2]], або бронетранспортери [[БТР-60ПБ]], [[БТР-70]], [[БТР-80]]. |
Ця структура мала варіанти, що значно відрізнялися від базового. Найперше це залежало від бойової техніки на озброєнні батальйону. У кінці 1980-их років це могли бути бойові машини піхоти [[БМП-1]], [[БМП-2]], або бронетранспортери [[БТР-60ПБ]], [[БТР-70]], [[БТР-80]]. |
||
До батальйону також входила протитанкова |
До батальйону також входила протитанкова рота на БТР, озброєна станковими протитанковими гранатометами СПГ-9М «Спис» або, пізніше, ПУ ПТКР «Метис». |
||
В батальйонах, що вели [[Радянсько-афганська війна|бойові дії в Афганістані]] входила також розвідувальна |
В батальйонах, що вели [[Радянсько-афганська війна|бойові дії в Афганістані]] входила також розвідувальна рота, а медичний пункт розгортався на базі медично-санітарної роти. |
||
Значно могло відрізнятися озброєння мінометної [[Батарея артилерійська|батареї]]. За штатом це були 6 82-мм мінометів 2Б14-1 «Піднос» та 3 82-мм автоматичні міномети [[2Б9 «Волошка»]]. Але кращі батальйони оснащували 120-мм мінометами 2С12 «Сани», чи навіть самохідними артилерійськими установками 2С9 «Нона-С». |
Значно могло відрізнятися озброєння мінометної [[Батарея артилерійська|батареї]]. За штатом це були 6 82-мм мінометів 2Б14-1 «Піднос» та 3 82-мм автоматичні міномети [[2Б9 «Волошка»]]. Але кращі батальйони оснащували 120-мм мінометами 2С12 «Сани», чи навіть самохідними артилерійськими установками 2С9 «Нона-С». |
||
Рядок 43: | Рядок 43: | ||
* штаб батальйону |
* штаб батальйону |
||
* |
* рота управління і зв'язку |
||
* три мотострілецьких роти |
* три мотострілецьких роти |
||
* танкова рота |
* танкова рота |
||
* (гаубична) самохідна [[артилерійська батарея]] |
* (гаубична) самохідна [[артилерійська батарея]] |
||
* зенітно-ракетна |
* зенітно-ракетна рота |
||
* розвідувальна |
* розвідувальна рота |
||
* |
* рота матеріально-технічного забезпечення |
||
* медично-санітарна |
* медично-санітарна рота. |
||
== Література == |
== Література == |
||
Рядок 70: | Рядок 70: | ||
* [[Рейд]] |
* [[Рейд]] |
||
{{ |
{{Військова організація}} |
||
[[Категорія:Батальйони| ]] |
[[Категорія:Батальйони| ]] |
Версія за 11:53, 16 вересня 2015
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ad/Infantry_Battalion_Nato.png/200px-Infantry_Battalion_Nato.png)
Батальйо́н (італ. Battaglione від італ. Battaglia — загін; та фр. Bataillon від фр. Bataille — битва, бій) або курінь[a] — основний тактичний підрозділ в сухопутних військах та частинах морської піхоти, що входить до складу полку, бригади.
Окремий батальйон є самостійною адміністративною одиницею (частини).
Історія
Спочатку термін батальйон означав певний порядок побудови військ (сил) для бою (битви).
В 14-15 ст. назва батальйон стосувалася великої групи піхоти або кінноти, побудованої для бою зімкнутим квадратом.
У 17 столітті цей бойовий порядок розчленувався на складові частини різного розміру (катерви, терції), які стали називатися батальйонами. Їхній склад був непостійний (від 1 до 10 тис. бійців).
Наприкінці 17 століття батальйон отримав більш постійний склад (від 800 до 1000 бійців).
На початку 20-го століття стрілецький (піхотний) батальйон складався з 3—4 стрілецьких, кулеметної і мінометної рот, легкої артилерійської батареї і чот: зв'язку, постачання та санітарного.
Розвиток воєнної техніки протягом 20 століття привів до організації батальйонів в інших родах війська та спеціальних військах.
Приклади структури батальйону
Мотострілецький (механізований) батальйон
Структура мотострілецького батальйону мотострілецького (танкового) полку мотострілецької (танкової) дивізії Радянської армії:
- штаб батальйону
- рота управління
- три мотострілецькі роти
- мінометна батарея
- гранатометна рота
- рота матеріального постачання
- рота технічного забезпечення
- батальйонний медичний пункт.
Ця структура мала варіанти, що значно відрізнялися від базового. Найперше це залежало від бойової техніки на озброєнні батальйону. У кінці 1980-их років це могли бути бойові машини піхоти БМП-1, БМП-2, або бронетранспортери БТР-60ПБ, БТР-70, БТР-80.
До батальйону також входила протитанкова рота на БТР, озброєна станковими протитанковими гранатометами СПГ-9М «Спис» або, пізніше, ПУ ПТКР «Метис».
В батальйонах, що вели бойові дії в Афганістані входила також розвідувальна рота, а медичний пункт розгортався на базі медично-санітарної роти.
Значно могло відрізнятися озброєння мінометної батареї. За штатом це були 6 82-мм мінометів 2Б14-1 «Піднос» та 3 82-мм автоматичні міномети 2Б9 «Волошка». Але кращі батальйони оснащували 120-мм мінометами 2С12 «Сани», чи навіть самохідними артилерійськими установками 2С9 «Нона-С».
Механізований батальйон
Структура механізованого батальйону механізованої (танкової) бригади окремого армійського корпусу:
- штаб батальйону
- рота управління і зв'язку
- три мотострілецьких роти
- танкова рота
- (гаубична) самохідна артилерійська батарея
- зенітно-ракетна рота
- розвідувальна рота
- рота матеріально-технічного забезпечення
- медично-санітарна рота.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерела
- Батальон
- Вооружение и боевая техника зарубежных стран периода 70-х и 80-х годов 20-го века
- Иерархия воинских формирований
Примітки
- ↑ З розповіді запорізького козака Микити Леонтієвича Коржа, записаної Олексою Стороженком: « Наші курені не такі були, як ті, що скотарі робили собі по степах. Наші були збудовані з квадрових брусів... Курінь був, неначе той будинок, шістсот козаків і більш містилось в ньому»
Див. також
|