Батальйон: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
TeoBot (обговорення | внесок)
→‎Див. також: checkwiki за допомогою AWB
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 23: Рядок 23:


* штаб батальйону
* штаб батальйону
* чота управління
* рота управління
* три мотострілецькі роти
* три мотострілецькі роти
* мінометна батарея
* мінометна батарея
* гранатометна чота
* гранатометна рота
* чота матеріального постачання
* рота матеріального постачання
* чота технічного забезпечення
* рота технічного забезпечення
* батальйонний [[медичний пункт]].
* батальйонний [[медичний пункт]].


Ця структура мала варіанти, що значно відрізнялися від базового. Найперше це залежало від бойової техніки на озброєнні батальйону. У кінці 1980-их років це могли бути бойові машини піхоти [[БМП-1]], [[БМП-2]], або бронетранспортери [[БТР-60ПБ]], [[БТР-70]], [[БТР-80]].
Ця структура мала варіанти, що значно відрізнялися від базового. Найперше це залежало від бойової техніки на озброєнні батальйону. У кінці 1980-их років це могли бути бойові машини піхоти [[БМП-1]], [[БМП-2]], або бронетранспортери [[БТР-60ПБ]], [[БТР-70]], [[БТР-80]].


До батальйону також входила протитанкова чота на БТР, озброєна станковими протитанковими гранатометами СПГ-9М «Спис» або, пізніше, ПУ ПТКР «Метис».
До батальйону також входила протитанкова рота на БТР, озброєна станковими протитанковими гранатометами СПГ-9М «Спис» або, пізніше, ПУ ПТКР «Метис».


В батальйонах, що вели [[Радянсько-афганська війна|бойові дії в Афганістані]] входила також розвідувальна чота, а медичний пункт розгортався на базі медично-санітарної чоти.
В батальйонах, що вели [[Радянсько-афганська війна|бойові дії в Афганістані]] входила також розвідувальна рота, а медичний пункт розгортався на базі медично-санітарної роти.


Значно могло відрізнятися озброєння мінометної [[Батарея артилерійська|батареї]]. За штатом це були 6 82-мм мінометів 2Б14-1 «Піднос» та 3 82-мм автоматичні міномети [[2Б9 «Волошка»]]. Але кращі батальйони оснащували 120-мм мінометами 2С12 «Сани», чи навіть самохідними артилерійськими установками 2С9 «Нона-С».
Значно могло відрізнятися озброєння мінометної [[Батарея артилерійська|батареї]]. За штатом це були 6 82-мм мінометів 2Б14-1 «Піднос» та 3 82-мм автоматичні міномети [[2Б9 «Волошка»]]. Але кращі батальйони оснащували 120-мм мінометами 2С12 «Сани», чи навіть самохідними артилерійськими установками 2С9 «Нона-С».
Рядок 43: Рядок 43:


* штаб батальйону
* штаб батальйону
* чота управління і зв'язку
* рота управління і зв'язку
* три мотострілецьких роти
* три мотострілецьких роти
* танкова рота
* танкова рота
* (гаубична) самохідна [[артилерійська батарея]]
* (гаубична) самохідна [[артилерійська батарея]]
* зенітно-ракетна чота
* зенітно-ракетна рота
* розвідувальна чота
* розвідувальна рота
* чота матеріально-технічного забезпечення
* рота матеріально-технічного забезпечення
* медично-санітарна чота.
* медично-санітарна рота.


== Література ==
== Література ==
Рядок 70: Рядок 70:
* [[Рейд]]
* [[Рейд]]


{{Шаблон:Військова організація}}
{{Військова організація}}


[[Категорія:Батальйони| ]]
[[Категорія:Батальйони| ]]

Версія за 11:53, 16 вересня 2015

Стандартне позначення батальйону в НАТО

Батальйо́н (італ. Battaglione від італ. Battaglia — загін; та фр. Bataillon від фр. Bataille — битва, бій) або курінь[a] — основний тактичний підрозділ в сухопутних військах та частинах морської піхоти, що входить до складу полку, бригади.

Окремий батальйон є самостійною адміністративною одиницею (частини).

Історія

Спочатку термін батальйон означав певний порядок побудови військ (сил) для бою (битви).

В 14-15 ст. назва батальйон стосувалася великої групи піхоти або кінноти, побудованої для бою зімкнутим квадратом.

У 17 столітті цей бойовий порядок розчленувався на складові частини різного розміру (катерви, терції), які стали називатися батальйонами. Їхній склад був непостійний (від 1 до 10 тис. бійців).

Наприкінці 17 століття батальйон отримав більш постійний склад (від 800 до 1000 бійців).

На початку 20-го століття стрілецький (піхотний) батальйон складався з 3—4 стрілецьких, кулеметної і мінометної рот, легкої артилерійської батареї і чот: зв'язку, постачання та санітарного.

Розвиток воєнної техніки протягом 20 століття привів до організації батальйонів в інших родах війська та спеціальних військах.

Приклади структури батальйону

Мотострілецький (механізований) батальйон

Структура мотострілецького батальйону мотострілецького (танкового) полку мотострілецької (танкової) дивізії Радянської армії:

  • штаб батальйону
  • рота управління
  • три мотострілецькі роти
  • мінометна батарея
  • гранатометна рота
  • рота матеріального постачання
  • рота технічного забезпечення
  • батальйонний медичний пункт.

Ця структура мала варіанти, що значно відрізнялися від базового. Найперше це залежало від бойової техніки на озброєнні батальйону. У кінці 1980-их років це могли бути бойові машини піхоти БМП-1, БМП-2, або бронетранспортери БТР-60ПБ, БТР-70, БТР-80.

До батальйону також входила протитанкова рота на БТР, озброєна станковими протитанковими гранатометами СПГ-9М «Спис» або, пізніше, ПУ ПТКР «Метис».

В батальйонах, що вели бойові дії в Афганістані входила також розвідувальна рота, а медичний пункт розгортався на базі медично-санітарної роти.

Значно могло відрізнятися озброєння мінометної батареї. За штатом це були 6 82-мм мінометів 2Б14-1 «Піднос» та 3 82-мм автоматичні міномети 2Б9 «Волошка». Але кращі батальйони оснащували 120-мм мінометами 2С12 «Сани», чи навіть самохідними артилерійськими установками 2С9 «Нона-С».

Механізований батальйон

Структура механізованого батальйону механізованої (танкової) бригади окремого армійського корпусу:

  • штаб батальйону
  • рота управління і зв'язку
  • три мотострілецьких роти
  • танкова рота
  • (гаубична) самохідна артилерійська батарея
  • зенітно-ракетна рота
  • розвідувальна рота
  • рота матеріально-технічного забезпечення
  • медично-санітарна рота.

Література

Джерела

Примітки

  1. З розповіді запорізького козака Микити Леонтієвича Коржа, записаної Олексою Стороженком: « Наші курені не такі були, як ті, що скотарі робили собі по степах. Наші були збудовані з квадрових брусів... Курінь був, неначе той будинок, шістсот козаків і більш містилось в ньому»

Див. також