Коссак-Тарнавський Зенон: відмінності між версіями

Зенон Коссак
Зенон Коссак
Прізвисько	«Конашевич», «Сакко», «Тарнавський»
Народження	1 квітня 1907; Дрогобич, Королівство Галичини і Володимирії,; Австро-Угорщина
Смерть	18 березня 1939 (31 рік); біля смт.Буштино (можливо м.Солотвино), Карпатська Україна; загиблий у бою
Країна	Карпатська Україна
Освіта	ЛНУ ім. І. Франка
Партія	ОУН
Звання	поручник
Війни / битви	Друга світова війна
Рід	Коссаки гербу Кос
	Коссак-Тарнавський Зенон у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 09:06, 28 серпня 2016

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коссак.

Зено́н Ко́ссак (псевдо: «Конашевич», «Сакко», «Тарнавський»; 1 квітня 1907(19070401), м. Дрогобич — 18 березня 1939, біля смт. Буштино, за іншими даними 19 березня, смт. Солотвино) — український політичний і військовий діяч, провідний член УВО і ОУН, автор 44-х правил життя українського націоналіста, бойовий референт Крайової Екзекутиви ОУН на ЗУЗ (02.1929-12.1929), керівник організаційної референтури Української Військової Організації (з кінця 1930), заст. начальника Генштабу Карпатської Січі (19.01.1939—19.03.1939).

Юнацькі роки

Народився у м. Дрогобичі (тепер Львівська область). Вивчав право у Львівському університеті. Був одним з організаторів і лідерів молодіжного націоналістичного руху в Галичині.

В середині 1920-х рр. створив у Дрогобичі осередок Організації Вищих Класів Українських Гімназій, згодом увійшов до проводу Союзу Української Націоналістичної Молоді.

Діяльність в ОУН

На початку лютого 1929, ставши членом Організації Українських Націоналістів, був затверджений Євгеном Коновальцем бойовим референтом Крайової Екзекутиви ОУН на ЗУЗ, а з 1930 — заступником бойового референта Романа Шухевича.

Організував дрогобицьку бойову групу Української Військової Організації (Левко Крисько, Василь Білас, Дмитро Данилишин, Михайло Гнатів та член «п'ятірки» під псевдо «Оса»), яка згодом особливо відзначилася під час проведення збройних акцій як проти польських окупаційних органів в цілому, так і проти окремих їх представників (експропріаційні акції у Бориславі (31.7.1931), Трускавці (8.8.1931), Городку (30.11.1932), замахи на таємного агента поліції Я. Буксу (24.8.1931) і начальника східного відділу міністерства внутрішніх справ Польщі Тадеуша Голувка (29.8.1931).

Наприкінці 1930 очолив організаційну референтуру Української Військової Організації. Співпрацював у «Бюлетені КЕ ОУН на ЗУЗ».

Арешти і тюрми

Неодноразово заарештовувався польською службою безпеки-дифензивою (популярна назва — «двуйка», «двійка»). У червні 1933 і січні 1934 на судових процесах у Львові засуджений до 8-річного ув'язнення за приналежність до ОУН і співучасть у нападі на пошту в Городку. Присуд відбував у тюрмі для українських політичних в'язнів у Вронках (Познанське воєводство, Польща).

За 1000 злотих хабаря, який дали друзі польським посадовцям, зумів уникнути смертної кари.^[1]

Діяльність в Карпатській Січі

Після звільнення став одним з активних організаторів Організації Національної Оборони «Карпатська Січ», в 1939 призначений помічником начальника штабу ОНОКС Михайла Колодзінського.

Начальник відділу Преси і Пропаганди, ад'ютант коменданта Карпатської Січі.

Автор 44-х правил життя українського націоналіста.

Загинув 18 березня 1939, відстоюючи незалежність Карпатської України в боях проти угорських загарбників в районі селища Буштино.

За іншими даними, був розстріляний мадярськими окупантами в селищі Солотвино 19 березня спільно із М.Колодзінським і ще 15 січовиками.

Примітки

↑ Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. : іл. — С. . — ISBN 978-617-629-024-7.

Джерела та література

Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
Посівнич М. Коссак Зенон Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 687. — ISBN 978-966-02-7304-7.
Стасюк О. Коссак Зенон // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 217. — ISBN 978-966-00-0855-4.

Посилання

Зенон Коссак-Тарнавський: «Живими не вернемось, розіп'ємо чашу з вами до кінця».

Див. також

† Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †

[1] Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. : іл. — С. . — ISBN 978-617-629-024-7.

[1]

@@ Рядок 24: / Рядок 24: @@
 }}
-'''Зено́н Ко́ссак''' ([[псевдо]]: «Конашевич», «Сакко», '''«Тарнавський»''')(* {{дн|1|4|1907}}, м.[[Дрогобич]]&nbsp;— † {{дс|18|3|1939}}, біля смт.[[Буштино]], за іншими даними [[19 березня]], смт.[[Солотвино]])&nbsp;— український політичний і військовий діяч, провідний член [[УВО]] і [[ОУН]], автор 44-х правил життя українського націоналіста, бойовий референт Крайової Екзекутиви [[ОУН]] на ЗУЗ (02.1929-12.1929), керівник організаційної референтури [[УВО|Української Військової Організації]] (з кінця 1930), заст. начальника Генштабу Карпатської Січі (19.01.1939—19.03.1939).
+'''Зено́н Ко́ссак''' ([[псевдо]]: «Конашевич», «Сакко», '''«Тарнавський»'''; {{дн|1|4|1907}}, м. [[Дрогобич]]&nbsp;— {{дс|18|3|1939}}, біля смт. [[Буштино]], за іншими даними [[19 березня]], смт. [[Солотвино]])&nbsp;— український політичний і військовий діяч, провідний член [[УВО]] і [[ОУН]], автор 44-х правил життя українського націоналіста, бойовий референт Крайової Екзекутиви [[ОУН]] на ЗУЗ (02.1929-12.1929), керівник організаційної референтури [[УВО|Української Військової Організації]] (з кінця 1930), заст. начальника Генштабу Карпатської Січі (19.01.1939—19.03.1939).
 == Юнацькі роки ==
@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 [[Файл:Zenon Kosak2.jpg|thumb|ліворуч|170пкс|[[Пласт (організація)|Пластун]] Зенон Коссак у однострої]]
-Організував дрогобицьку бойову групу [[УВО|Української Військової Організації]] ([[Крисько Левко|Левко Крисько]], [[Білас Василь|Василь Білас]], [[Данилишин Дмитро|Дмитро Данилишин]], [[Михайло Гнатів]] та член «п'ятірки» під псевдо «Оса»), яка згодом особливо відзначилася під час проведення збройних акцій як проти польських окупаційних органів в цілому, так і проти окремих їх представників (експропріаційні акції у [[Борислав]]і (31.7.[[1931]]), [[Трускавець|Трускавці]] (8.8.1931), [[Городок (Львівська область)|Городку]] (30.11.[[1932]]), замахи на таємного агента поліції Я. Буксу (24.8.1931) і начальника східного відділу міністерства внутрішніх справ [[Польща|Польщі]] Т.Голувка (29.8.[[1931]]).
+Організував дрогобицьку бойову групу [[УВО|Української Військової Організації]] ([[Крисько Левко|Левко Крисько]], [[Білас Василь|Василь Білас]], [[Данилишин Дмитро|Дмитро Данилишин]], [[Михайло Гнатів]] та член «п'ятірки» під псевдо «Оса»), яка згодом особливо відзначилася під час проведення збройних акцій як проти польських окупаційних органів в цілому, так і проти окремих їх представників (експропріаційні акції у [[Борислав]]і (31.7.[[1931]]), [[Трускавець|Трускавці]] (8.8.1931), [[Городок (Львівська область)|Городку]] (30.11.[[1932]]), замахи на таємного агента поліції Я. Буксу (24.8.1931) і начальника східного відділу міністерства внутрішніх справ [[Польща|Польщі]] [[Тадеуш Голувко|Тадеуша Голувка]] (29.8.[[1931]]).
 Наприкінці [[1930]] очолив організаційну референтуру [[УВО|Української Військової Організації]]. Співпрацював у «Бюлетені КЕ [[ОУН]] на ЗУЗ».
 == Арешти і тюрми ==
-Неодноразово заарештовувався польською службою безпеки-дифензивою (популярна назва — «двуйка», «двійка»). В [[червень|червні]] [[1933]] і [[січень|січні]] [[1934]] на судових процесах у [[Львів|Львові]] засуджений до 8-річного ув'язнення за приналежність до [[ОУН]] і [[співучасть]] у [[Напад на пошту в Городку|нападі на пошту в Городку]]. Присуд відбував у тюрмі для українських [[Політичний в'язень|політичних в'язнів]] у Вронках (Познанське воєводство, [[Польща]]).
+Неодноразово заарештовувався польською службою безпеки-дифензивою (популярна назва — «двуйка», «двійка»). У [[червень|червні]] [[1933]] і [[січень|січні]] [[1934]] на судових процесах у [[Львів|Львові]] засуджений до 8-річного ув'язнення за приналежність до [[ОУН]] і [[співучасть]] у [[Напад на пошту в Городку|нападі на пошту в Городку]]. Присуд відбував у тюрмі для українських [[Політичний в'язень|політичних в'язнів]] у [[Вронкі|Вронках]] (Познанське воєводство, [[Польща]]).
+За 1000 злотих хабаря, який дали друзі польським посадовцям, зумів уникнути смертної кари.<ref>''Лемко І.'' Цікавинки з історії Львова.&nbsp;— Львів&nbsp;: Апріорі, 2011.&nbsp;— 128 с. : іл.&nbsp;— С. .&nbsp;— ISBN 978-617-629-024-7.</ref>
 == Діяльність в Карпатській Січі ==
-Після звільнення став одним з активних організаторів Організації Національної Оборони «[[Карпатська Січ]]», в [[1939]] призначений помічником начальника штабу ОНОКС [[Колодзінський Михайло|М.Колодзінського]].
+Після звільнення став одним з активних організаторів Організації Національної Оборони «[[Карпатська Січ]]», в [[1939]] призначений помічником начальника штабу ОНОКС [[Колодзінський Михайло|Михайла Колодзінського]].
 Начальник відділу Преси і Пропаганди, ад'ютант коменданта [[Карпатська Січ|Карпатської Січі]].
@@ Рядок 53: / Рядок 55: @@
 За іншими даними, був розстріляний мадярськими окупантами в селищі [[Солотвино]] [[19 березня]] спільно із М.Колодзінським і ще 15 січовиками.
-== Література ==
+== Примітки ==
+{{reflist}}
-* ''Мірчук Петро''. Нарис історії ОУН 1920–1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3
+== Джерела та література ==
+* ''[[Мірчук Петро|Мірчук П]]''. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
+* ''Посівнич М''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3900 Коссак Зенон Михайлович] // {{ЕСУ|14|687}}
+* ''Стасюк О''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kossak_Z Коссак Зенон] // {{ЕІУ|5|217}}
 == Посилання ==
-* [http://zakarpattya.net.ua/News/25159-Zenon-Kossak-Tarnavskyi-ZHyvymy-ne-vernemos-rozip%E2%80%99iemo-chashu-z-vamy-do-kintsia- Зенон Коссак-Тарнавський: «Живими не вернемось, розіп'ємо чашу з вами до кінця»]
+* [http://zakarpattya.net.ua/News/25159-Zenon-Kossak-Tarnavskyi-ZHyvymy-ne-vernemos-rozip%E2%80%99iemo-chashu-z-vamy-do-kintsia- Зенон Коссак-Тарнавський: «Живими не вернемось, розіп'ємо чашу з вами до кінця»].
 == Див. також ==

п о р Наглий Суд
Смертна кара	Василь Білас • Дмитро Данилишин • Зенон Коссак
15 років позбавлення волі	Маріян Жураківський

Коссак-Тарнавський Зенон: відмінності між версіями

Версія за 09:06, 28 серпня 2016

Зміст

Юнацькі роки

Діяльність в ОУН

Арешти і тюрми

Діяльність в Карпатській Січі

Примітки

Джерела та література

Посилання

Див. також

Навігаційне меню

Зенон Коссак

Прізвисько	«Конашевич», «Сакко», «Тарнавський»
Народження	1 квітня 1907(1907-04-01) Дрогобич, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина
Смерть	18 березня 1939(1939-03-18) (31 рік) біля смт.Буштино (можливо м.Солотвино), Карпатська Україна загиблий у бою
Країна	Карпатська Україна
Освіта	ЛНУ ім. І. Франка
Партія	ОУН
Звання	поручник
Війни / битви	Друга світова війна
Рід	Коссаки гербу Кос
Коссак-Тарнавський Зенон у Вікісховищі

Коссак-Тарнавський Зенон: відмінності між версіями

Версія за 09:06, 28 серпня 2016

Юнацькі роки

Діяльність в ОУН

Арешти і тюрми

Діяльність в Карпатській Січі

Примітки

Джерела та література

Посилання

Див. також

Навігаційне меню

Пошук