Дніпровсько-Бузький лиман: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
правопис, вікіфікація |
правопис |
||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
'''Дніпровсько-Бузький лиман''' — відкритий олігогалинний [[лиман]] в північній частині [[Чорне море|Чорного моря]], на теренах [[Херсонська область|Херсонської]] і [[Миколаївська область|Миколаївської]] областей [[Україна|України]]. Головний порт на лимані — [[Очаків]]. |
'''Дніпровсько-Бузький лиман''' — відкритий олігогалинний [[лиман]] в північній частині [[Чорне море|Чорного моря]], на теренах [[Херсонська область|Херсонської]] і [[Миколаївська область|Миколаївської]] областей [[Україна|України]]. Головний порт на лимані — [[Очаків]]. |
||
Складається з витягнутого в субширотному напрямку [[Дніпровський лиман|Дніпровського лиману]] (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого [[Бузький лиман|Бузького лиману]], витягнутого в |
Складається з витягнутого в субширотному напрямку [[Дніпровський лиман|Дніпровського лиману]] (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого [[Бузький лиман|Бузького лиману]], витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6—7 м, найбільша — 12 м (т. зв. [[Станіслав (Білозерський район)|Станіславська яма]]). |
||
Дніпро-Бузький лиман утворився під час [[Трансгресія (геологія)|трансгресії]] (трансгресія — наступ моря на суходіл під час занурення земної кори) морських вод [[Чорне море|Чорного моря]] у нижній течії [[Дніпро (річка)|Дніпра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]]. З Чорним морем лиман з'єднується [[протока|протокою]] 3,6 км завширшки (між [[Очаковський мис|Очаковським мисом]] та [[Кінбурнська коса|Кінбурнською косою]]). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне — здебільшого, високі (до 20—35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-[[черепашка|мушлеві]] [[коса (географія)|коси]]. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними [[мул]]ами. |
Дніпро-Бузький лиман утворився під час [[Трансгресія (геологія)|трансгресії]] (трансгресія — наступ моря на суходіл під час занурення земної кори) морських вод [[Чорне море|Чорного моря]] у нижній течії [[Дніпро (річка)|Дніпра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]]. З Чорним морем лиман з'єднується [[протока|протокою]] 3,6 км завширшки (між [[Очаковський мис|Очаковським мисом]] та [[Кінбурнська коса|Кінбурнською косою]]). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне — здебільшого, високі (до 20—35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-[[черепашка|мушлеві]] [[коса (географія)|коси]]. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними [[мул]]ами. |
||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
* [[Бузький лиман|бузький]] — 2—10 ‰. |
* [[Бузький лиман|бузький]] — 2—10 ‰. |
||
Найбільші показники солоності характерні для періоду липень |
Найбільші показники солоності характерні для періоду липень — грудень, коли скорочуються попуски з [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]]. |
||
Характерним є проникнення в лиман чорноморської води придонним шляхом (середньорічна [[солоність]] придонних шарів 4,3 ‰). |
Характерним є проникнення в лиман чорноморської води придонним шляхом (середньорічна [[солоність]] придонних шарів 4,3 ‰). |
||
Близько |
Близько 25—30 % річного стоку [[Дніпро (річка)|Дніпра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]] використовується на [[зрошення]] та [[водопостачання]], що обумовлює збільшення [[солоність|солоності]] води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та [[нерест]]у окремих видів промислових [[риби|риб]], а також життя річкових видів [[фітопланктон|фіто]]- і [[зоопланктон]]у. |
||
Дніпровсько-Бузький лиман має важливе [[транспорт]]не та рибопромислове значення; його узбережжя — [[рекреація|рекреаційний]] район. |
Дніпровсько-Бузький лиман має важливе [[транспорт]]не та рибопромислове значення; його узбережжя — [[рекреація|рекреаційний]] район. |
||
Версія за 18:05, 3 грудня 2017
 | |
| Супутниковий знімок Дніпровсько-Бузького лиману | |
| 46°37′ пн. ш. 31°57′ сх. д. / 46.617° пн. ш. 31.950° сх. д.Координати: 46°37′ пн. ш. 31°57′ сх. д. / 46.617° пн. ш. 31.950° сх. д. | |
| Частина від | Чорне море |
|---|---|
| складники | Дніпровський лиман і Бузький лиман |
| Море | Чорне море |
| Прибережні країни |  Україна*Миколаївська область *Херсонська область |
| Регіон | Херсонська область Миколаївська область |
| Довжина | 63 км |
| Ширина | 17 км |
| Площа | 800 км² |
| Середня глибина | 4-6 м |
| Максимальна глибина | 12 м |
| Об'єм | 3 000 000 000 кубічний метр км³ |
| Вливаються | |
| Міста та поселення | Очаків, Миколаїв |
| ідентифікатори і посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r9419998 ·R |
  Дніпровсько-Бузький лиман Дніпровсько-Бузький лиман (Земля) | |
 | |
 Дніпровсько-Бузький лиман у Вікісховищі | |
Дніпровсько-Бузький лиман — відкритий олігогалинний лиман в північній частині Чорного моря, на теренах Херсонської і Миколаївської областей України. Головний порт на лимані — Очаків.
Складається з витягнутого в субширотному напрямку Дніпровського лиману (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого Бузького лиману, витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6—7 м, найбільша — 12 м (т. зв. Станіславська яма).
Дніпро-Бузький лиман утворився під час трансгресії (трансгресія — наступ моря на суходіл під час занурення земної кори) морських вод Чорного моря у нижній течії Дніпра та Південного Бугу. З Чорним морем лиман з'єднується протокою 3,6 км завширшки (між Очаковським мисом та Кінбурнською косою). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне — здебільшого, високі (до 20—35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-мушлеві коси. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними мулами.
Поверхневий стік у лиман складається зі стоку таких річок[1]: Дніпро — 93,5 %; Південний Буг — 5,7 %; Інгул — 0,5 %; Інгулець — 0,3 %.
Середня солоність води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6 ‰ (до побудови Каховського водосховища — близько 2 ‰)[1].
Але в різних районах лиману, в залежності від переважання прісних річкових чи морських водних мас, солоність відрізняється:
- східний район (дніпровський) — 1—3,3 ‰ (буває менше 1 ‰ — за значних попусків з Каховського водосховища);
- центральний — 1—6 ‰;
- західний — 1—11 ‰;
- бузький — 2—10 ‰.
Найбільші показники солоності характерні для періоду липень — грудень, коли скорочуються попуски з Каховського водосховища.
Характерним є проникнення в лиман чорноморської води придонним шляхом (середньорічна солоність придонних шарів 4,3 ‰).
Близько 25—30 % річного стоку Дніпра та Південного Бугу використовується на зрошення та водопостачання, що обумовлює збільшення солоності води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та нересту окремих видів промислових риб, а також життя річкових видів фіто- і зоопланктону.
Дніпровсько-Бузький лиман має важливе транспортне та рибопромислове значення; його узбережжя — рекреаційний район.
Для збереження природи лиману використовують додаткові попуски води з Каховського водосховища, укріплення й озеленення узбережжя. Частина акваторії Дніпровсько-Бузького лиману розташована у межах Чорноморського біосферного заповідника.
Посилання
- ↑ а б Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. — К.: Вища школа, 1995. — 307 с. — ISBN 5-11004522-4
Література
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії — К.: Ніка-Центр, 2012. — 312 с. — ISBN 978-966-521-559-2.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дніпровсько-Бузький лиман |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Чорне море. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |