Пеніс: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
уточнення
м Відкинуто редагування 176.105.202.40 (обговорення) до зробленого В.Галушко
Мітка: Відкіт
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
(Немає відмінностей)

Версія за 08:16, 20 квітня 2018

Пеніс
Зовнішня будова пеніса: 1 — тіло, 2 — передня шкірочка, 3 — головка, 4 — отвір уретри, 5 — калитка
Деталі
ПопередникСтатевий горбок
СистемаСтатева система
АртеріяДорсальна артерія пеніса
Глибока артерія пеніса
ВенаПоверхневі дорсальні вени пеніса
Глибока дорсальна вена пеніса
НервСтатевий нерв
Дорсальний нерв пеніса
ЛімфаПоверхневі пахові лімфатичні вузли
Ідентифікатори
ЛатинаPenis
Анатомія Греяsubject #262
MeSHD010413
TA98A09.4.01.001
TA23662
FMA9707
Анатомічна термінологія

Пе́ніс, статевий член, прутень[1][2][3] (лат. penis) — чоловічий статевий орган, служить для внутрішнього запліднення, по ньому передається сперма в жіночий статевий тракт.

У ссавців ерекція пеніса настає, коли кровоносні судини в ньому заповнюються кров'ю, у більшості ссавців (але не в людини) прикріплений до кістки. У ньому також міститься уретра, якою виходить сеча. У змій і ящірок є спарена структура, що виконує роль пеніса, в інших рептилій — один орган. Деякі птахи, переважно гусаки та качури, мають подібний орган, також як равлики й інші безхребетні. У багатьох комах є твердий, неерегуючий чоловічий орган.

Назва

Латинська назва цього органа — penis буквально означає «хвіст»[4][5] (від пра-і.є. *pesnis)[6]. У вузькому сенсі так називають неерегований статевий член — на відміну від ерегованого, який прийнято називати «фалос» (лат. phallus).

Слово «член» — запозичення зі старослов'янської мови (староцерк.-слов. члѣнъ, що походить від прасл. *čelnъ і відповідає східнослов'янським лексемам челонъ, чланъкъ, челенъ, челенокъ)[7], де воно мало значення «частина тіла» (*čelnъ є фонетичним варіантом *kolěno — «коліно»). Статевий член у просторіччі часто йменується просто «член», оскільки інші частини тіла «членами» вже не називають.

Позначення ерегованого статевого члена — «фалос» походить від грец. φαλλος.

Чоловічий статевий орган має безліч народних назв: деякі з них вважаються непристойними, інші — являють собою евфемістичні позначення, наприклад, хуй (сприймається як лайливе), головочка, залупієнько, кабака[8], качанчик, кіньчик, лялька, пицюрина, півник, потак, поцька, пуцька, соловей.

Праслов'янське позначення чоловічого статевого органа *xujь[7] споріднене зі словами *xvojа, *xvojь (від якого походить слово «хвоя») і виводиться з праіндоєвропейського *skow-y-o (від кореня *ksu-, *kes- — «розчісувати»[9]). Первісне значення — «колючка», «шпичак», «шип». Цікаво, що від цього кореня походить і слов'янське слово «кохати»[10]. Порівнюється з лит. skujà («хвоя») і діалектним skujà («гілочка хвойного дерева», «шишка», «луска»), латис. skuja («хвоя»), дав.-ірл. scé < *skwiyats («глід»), алб. hu («шип», «статевий член»)[7]. Поширене виведення від праіндоєвропейського кореня *skēu- («різати», «дряпати»; помилкове тлумачення — «бути гострим») необґрунтоване.

Народні назви «пуцька» («пуцка», «поцька»), можливо, походять від прасл. *putja («півень», «курка»), чи є запозиченнями зі західнослов'янських або південнослов'янських мов (пор. пол. puto, в.-луж. puca, н.-луж. puča, болг. путка). «Пицюрина» походить від пол. pyciurka (pecię, peciar, pyta), які виводять з того ж праслов'янського *putja[11]. Слід зазначити, що «пташині» назви досить часто вживають як для чоловічих, так і для жіночих статевих органів: «соловей», «півник», «поцька», «потка» («вульва»), а також англ. cock — слово, яке первісно означало «півень», тепер вживається переважно щодо статевого члена.

Анатомічна будова пеніса людини

Статевий член з навколишніми органами

Статевий член складається з двух печеристих (кавернозних) тіл (corpus cavernosum penis), розташованих навколо губчастого (або спонгіозного) тіла (corpus spongiosum penis), яке обіймає уретру (urethra) — сечовипускний канал.

У статевому члені можна виділити такі частини:

  • Корінь пеніса або цибулина пеніса (radix penis, bulbus penis);
  • Тіло пеніса (corpus penis) зі спинкою пеніса (dorsum penis);
  • Головка пеніса (glans penis), у якій виділяють:
    • Вінчик головки (corona glandis);
    • Шийку головки (collum glandis);
    • Залози головки (glandulae smegmatica), які виробляють смегму;
    • Крайня плоть (preputium penis) з внутрішнім та зовнішнім листками передньої шкірочки, вуздечкою крайньої плоті (frenulum preputii), залозами крайньої плоті (glandulae preputii).

Сечовипускний канал (urethra) проходить усередині губчастого тіла та відкривається назовні отвором уретри (meatus urethrae externum, ostium urethrae externum). У канал відкриваються протоки залоз уретри (glandulae urethrales).

На поверхні шкіри статевого члена розташовані волосяні фолікули пеніса (folliculi pili penis)

До зовнішніх статевих органів чоловіка крім того належить мошонка (калитка), яка містить 2 яєчка.

Кровопостачання

Артерії пеніса
  • Дорсальна артерія пеніса (arteria dorsalis penis)
  • глибока артерія пеніса (arteria profunda penis)
  • поверхневі дорсальні вени пеніса (venae dorsales superficialis penis)
  • глибока дорсальна вена пеніса (vena dorsalis profunda penis)
Іннервація статевого члена

Іннервація

  • статевий нерв (nervus pudendus)
  • дорсальний нерв пеніса (nervus dorsalis penis)

Ерекція

Вид обрізаного члена і його відмінність від необрізаного.

Ерекція пенісу пов'язана з розширенням артерій печеристих та губчастого тіл пенісу. Нервова регуляція ерекції здійснюється

  • статевим нервом — прийом подразників від головки пенісу та сусідніх тканин. Імпульс спрямовується до спинного мозку;
  • парасимпатичними нервами від крижового сплетіння.

Нейрони, що відповідають у людини за ерекцію можуть збуджуватися як рефлекторним шляхом (через подразнення геніталій), так і психогенним шляхом (через супраспинальні впливи).

Захворювання статевого члена людини

Баланопостіт — запалення головки статевого члена та крайньої плоті.
Схематичне зображення чоловічої репродуктивної системи

Пірсинг пеніса

Докладніше: Інтимний пірсинг

Проколювання статевого члена розповсюджене явище в індустрії пірсингу. Існують багато варіантів пірсингу статевого члена. Розрізняють такі види пірсингу:

  • Головки статевого члена;
  • Тіла статевого члена;
  • Вуздечки статевого члена;
  • Крайньої плоті.

Видові особливості статевого члена

Для багатьох видів комахоїдних, кажанів, гризунів, хижих і більшості приматів характерна наявність у пенісі кістки, утвореної в сполучній тканині статевого члена, так зв. бакулюм (baculum, os priapi, os penis).

Кінь

У жеребця статевий член сильно розвинений у товщину; за рахунок добре розвинених печеристих тканин венозного походження головка у стані ерекції нагадує великий гриб (12—15 см у діаметрі). Унизу на головці є ямка з відростком сечостатевого каналу (довжиною 1,5 см). Довжина статевого члена 50—80 см, S-подібного вигину немає. Препуціальний мішок подвійний, складається із зовнішнього і внутрішнього препуція (листків).

Бик

У бика статевий член тонкий і довгий, з загостренням на кінці, має S-подібний вигин. На кінчику статевого члена розрізняють шийку головки, відросток сечостатевого каналу і слабко виражену голівку. На шийці головки знаходиться шов — зв'язка, закручена у ліву сторону. При ерекції діаметр статевого члена майже не збільшується, але при випрямленні вигинів його довжина сягає 100—150 см. Під час еякуляції кінчик пеніса загинається і повертається навколо своєї осі, описуючи майже повне коло з діаметром 12—14 см. Кінцева частина статевого члена розміщується у препуціальному мішку, який знаходиться попереду мошонки, ближче до пупка.

Баран та цап

У барана і цапа статевий член тонкий і довгий, на кінчику його є відросток сечостатевого каналу завдовжки 3—4 см (у барана він S-подібно вигнутий, у цапа — прямий), який під час еякуляції вібрує, розбризкуючи сперму у піхві. При ерекції діаметр статевого члена майже не збільшується, але при випрямленні вигинів його довжина сягає до 30 см. Тіло статевого члена непомітно переходить у головку, яка на своєму загостреному кінці має лівосторонню спіралевидну скрученість.

Кнур

У кнура статевий член тонкий, в кінцевій частині спіралеподібно закручений. Зв'язки, що утримують статевий член у препуції, починаються від крижової кістки і біля задньої частини S-подібного вигину переходять на статевий член. Довжина статевого члена при ерекції 80 см. У верхній стінці передньої частини препуція є сліпий мішок — дивертикул препуція.

Собака

У пса в передній частині статевого члена є кістка (бакулюм) завдовжки 8—10 см, покрита кавернозним тілом головки. Статевий член закінчується довгою голівкою циліндричної форми із загостреним кінцем. Біля кореня голівки статевого члена собаки під час ерекції набухають так звані «цибулини», які сильно збільшуються в розмірі (приблизно у 5 разів у порівнянні зі звичайним станом) і перешкоджають виходу статевого члена з піхви суки. Препуцій має два листки, на яких біля кореня голівки розташовані лімфатичні фолікули.

Кіт

У кота статевий член має циліндричну форму, складається з двох печеристих тіл. Головка з загостреним кінцем. В середині голівки — кістка довжиною 2—3 см, а сама голівка має невеликі вирости (ороговілі шпичаки). Корінь і тіло статевого члена укладені в шкірний футляр. Шкіра покриває також і голівку, але утворює при цьому складку — передню шкірочку, або препуцій. У незбудженому стані голівка статевого члена втягнута у препуціальну порожнину.

Дельфін

Статевий член у самців дельфінів, як і у інших китоподібних, позбавлений кістки та має конусоподібну форму. Він покритий щільним епідермісом шкірного типу. Дерма містить багато нервових закінчень і кровоносних судин. Порівняно мале за розмірами печеристе тіло статевого члена вкрите товстим шаром білкової оболонки. У спокійному стані статевий член прихований у статевій складці та утворює петлю, яка підтримується м'язами, що втягують його, висувається назовні тільки при статевому збудженні. Коли орган перебуває в стані ерекції, то він майже до половини вкритий складкою препуція. Ерекція статевого члена у самців дельфінів відбувається частково завдяки фіброеластичній будові, частково за рахунок розслаблення втягуючих м'язів і частково внаслідок набухання, викликаного припливом крові. У стані ерекції орган майже не збільшується, завдяки товстій білковій оболонці, і має незначний S-подібний вигин. Пеніс розміром приблизно 27 см в обхваті і 25—33 см у довжину.

Качур

Статевий член утворений складкою вентральної частини задньої стінки клоаки. Має пустоти, які під час ерекції заповнюються лімфою. Покритий слизовою оболонкою, яка утворює складку у вигляді жолоба. Під час ерекції жолоб перетворюється на канал, пеніс подовжується до 7-15 см і виходить з клоаки[12]. Пеніс аргентинського озерного качура може сягати 42 см у довжину, що дорівнює довжині його тіла, і за формою він нагадує штопор[13] Більш того, пеніс качура здатний перейти у стан ерекції усього за 0,3 секунди[14].

Цікаві факти

  • Назва роду Аморфофалюс буквально означає «безформний фалос» і дана за характерну форму суцвіття
  • Назва роду Верпа утворена від лат. verpa («статевий член») і дана з огляду на своєрідну форму плодового тіла грибів
  • Від pḕnicіllus, pḕniculus — зменшеної форми латинського слова penis (у його первісному значенні «хвіст») походить і слово «пензель»: через посередництво сер.-в.-нім. pensel і пол. pędzel[11].

Див. також

Джерела

  1. В.Г.Черкасов та інш. Міжнародна анатомічна термінологія. — Вінниця, 2010. — С. 129. — ISBN 978-966-382-214-3.
  2. Міжнародна анатомічна номенклатура. / Ред. І. І. Бобрик, Ред. В. Г. Ковешніков. — К. : Здоров'я, 2001. — (с.136) ISBN 5-311-01216-1
  3. ще «прут», «корінь». стор. 203 (Медичний латинсько-український словник. ЗЛАГОДИВ Д-Р мед. М. ГАЛИН. Вид. Спілки Українських Лікарів в Чехословаччині" під ред. проф., д-ра мед. Б. Матюшенка і д-ра В. Наливайка, Прага, 1926, 323 ст.
  4. Латинско-русский словарь
  5. Латинско-русский словарь
  6. Oxford English Dictionary / John Simpson. — Draft revision September 2005. — Oxford University Press, 2005. — ISBN 978-0-19-861186-8.[недоступне посилання з 01.06.2013]
  7. а б в Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  8. Кабака // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. Индоевропейская этимология.
  10. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  11. а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  12. Органы кроволимфообращения (рос.)
  13. Environment & Nature News — Found! The longest bird penis ever (англ.)
  14. Ученые: Утки ведут борьбу полов с помощью пенисов и вагин — Артемовский информационно-развлекательный портал (рос.)

Посилання