Верхратський Іван Григорович

Іван Григорович Верхратський
Іван Верхратський
Псевдонім	Іван Правдолюб з Боднарова, Іван Щипавка, Лосун, Любарт Горовський, Любарт Співомир, Петро Правдолюб, Подоляк і Чайка І.
Народився	24 квітня 1846(1846-04-24) Більче-Золоте
Помер	29 листопада 1919(1919-11-29) (73 роки) Львів, ЗОУНР
Поховання	Личаківський цвинтар
Громадянство	Австро-Угорщина
Національність	українець
Діяльність	громадський діяч, мовознавець, письменник
Сфера роботи	natural scienced, етнопсихологія, мовознавство, діалектологія, лексикографія, фольклористика і соціальна активність
Alma mater	Львівський університет (1868)
Мова творів	українська
Magnum opus	Знадоби до словаря южноруского
Членство	Наукове товариство імені Шевченка
Верхратський Іван Григорович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

|Примітки=

Іва́н Григо́рович Верхра́тський (24 квітня 1846, с.Більче-Золоте, нині Борщівського району Тернопільської області — 29 листопада 1919, Львів) — український галицький натураліст, педагог, мовознавець, письменник, громадський діяч, дослідник мови та фольклору лемків. Іван Верхратський — автор приблизно 200 друкованих праць. Він заклав підвалини української наукової термінології.

Біографічні відомості

Іван (Иванъ) Григорович Верхратський (псевдоніми — Любарт Горовський, Любарт Співомир Лосун, Подоляк, Щипавка та ін.) народився 24 квітня 1846 року в селі Більче, тепер Більче-Золоте Борщівського району. У 1848 р. батько помер і мати залишилася з 4-ма дітьми. Згодом вона переїхала до Львова, тут І. Верхратський вступив до звичайної школи, пізніше — до гімназії.

1868 року закінчив філософський факультет Львівського університету і природничі курси в Кракові (1874).

У 1868 прибув зі Львова викладати українську та німецьку мови у Дрогобицькій державній гімназії імені Франца Йосифа I, де його учнем був, зокрема, Іван Франко. В тому ж році робив спробу організувати в Дрогобичі просвітянське Товариство відразу після створення «Просвіти» у Львові, але не зумів через надто сильну тут тоді москвофільську хвилю.

І. Верхратський пригорнув Івана Франка до себе, давав книги М. Драгоманова, П. Куліша, Т. Шевченка, твори інших українських письменників, організував у гімназії літературний гурток, до якого входили 12 учнів, у тому числі І. Франко. Про початок своєї літературної діяльності І. Франко розповів у листі до М. Драгоманова від 26 квітня 1890:

Почав я писати віршем і прозою дуже вчасно, ще в нижчій гімназії. Вплив на вироблення у мене літературного смаку мали два вчителі: Іван Верхратський і Юлій Турчинський, оба писателі і поети…

Пізніше І. Верхратський також викладав природознавство в українських гімназіях Станіслава і Львова.

Наполегливо працював над дослідженням південно-західних українських говорів.

Велику увагу приділяв вивченню фольклору лемків Словаччини, де здійснив подорожі у 1897 і 1899 рр. Перша праця, присвячена фольклору лемків південних схилів Карпат, «Гоя дюндя і собітки на Угорській Русі» (1899), в якій подано опис основних календарних звичаїв разом з весняними піснями із сіл Вапенник, Петрине, Дрічно, Збійне. Обряд собіток записаний у с. Бодружаль. Багатий матеріал, що охоплює 36 сіл Лабірщини, Бардіївщини та Спишу, подав у монографії «Знадоби до пізнання угорсько-руських говорів» (1901).

Мові лемків північних схилів Карпат присвятив монографію «Про говір галицьких лемків» (Львів, 1902), яка є найґрунтовнішою працею в цій ділянці, що не втратила наукової вартості. Книга складається зі вступу «Граматика», «Взірців бесіди галицьких лемків» (оповідання і приказки з різних сіл, загадки, приповідки, пісні), «Словаря».

Був дійсним членом Наукового товариства ім. Шевченка у Львові й першим головою його математично-природничо-медичної секції.

Основоположник української наукової термінології з природознавства.

У 1880 році видавав журнал «Денниця».

29 листопада 1919 р. Іван Верхратський помер. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Публікації

Автор наукових праць з української діалектології й лексикології:

• Иван Верхратский. Знадоби до словаря южноруского. — Львів : печатня Товариства імені Шевченка, 1877. — 88 с.
• «Знадоби до пізнання угорсько-руских говорів» (1899—1901),
• «Про говір галицьких лемків» (1902) та ін.

І. Верхратський заклав основи української науково-природничої термінології працею «Початки до уложення номенклатури й термінології природописної, народної (ориг. Початки до уложення номенклятури и терминологиі природописноі, народнёі)» (1864). Також він є автором підручників для гімназій з ботаніки, зоології й мінералогії. Перекладав з польської й російської мов.

• Верхратський И. Г. Початки до уложення номенклятури и терминологиі природописноі, народнёі и замітка о волоськім-павуку — Львів. : Въ печатні М. Ф. Поремби. — 1864—1872 (вип. І–V).
• Верхратський І. Г. Нові знадоби номенклятури і термінольоґії природописної, народної, збирані між людьми. — Збірник математично-природописно-лікарської секції НТШ. — Львів. — 1908. — Т. 12. — С. 13–23.
• Верхратський І. Г. Зоольогія на низші кляси шкіл середних. — Львів: Печатня Hаук. Т-ва ім. Шевченка під упp. К. Беднарського, 1895. — 156 с.

Джерела

• Верхратський Іван Григорович // УРЕ. — 2-е вид. — К., 1978. — Т. 2. — С. 201.
• Верхратський Іван // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 234.
• Парасин Н. Верхратський Іван Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 252—253. — ISBN 966-528-197-6.
• Верхратський Іван // Ткачов С., Ханас В. 250 імен на карті Тернопілля: Польсько-укр. культ. взаємини. — Тернопіль, 1996. — С. 14.
• Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини на 2001 рік / Уклад. М. Друневич. — Тернопіль: Астон, 2000. — С. 28—29: Про І. Верхратського.
• I. Д. Головацький. Верхратський Іван Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 494. — ISBN 966-00-0734-5.
• М. Г. Железняк. Верхратський Іван Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

Література

• Вадзюк О. Видатні природодослідники — члени НТШ // Біологія і хімія в школі. — 1998. — № 3. — С. 53.
• Верхратський І. Два приятелі; Ворона і рак: [Вірші] // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 4. — Тернопіль, 1992. — Вип. 2. — Ч. 1. — С. 16 —17.
• Верхратський Іван // Українська література в портретах і довідках: Давня література — література XIX ст. — К., 2000. — С. 44—45.
• Жадько В. О. Український некрополь. — К., 2005. — С. 141.
• Іван Верхратський // Дивослово. — 2003. — № 12. — С. 51 —57; фотогр.
• Курляк І. Зміст і методика викладання природничих наук у перших українських гімназіях // Шлях освіти. — 1997. — № 1. — С. 49: Про підручник біології І. Верхратського.
• Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль: Тернограф, 2012. — 280 с. — ISBN 978-966-457-087-6.
• Хомляк М., Шендеровський В. Іван Верхратський (1846—1919) — природознавець, філолог, педагог, письменник // Визначні постаті Тернопілля: Біогр. зб. — К., 2003. — С. 34—35; фотогр.
• Городецька О. Роль Івана Верхратського в розвитку української наукової мови // Studia Methodologica : альманах. — 2010. — Вип. 30. — С. 256–260.

Посилання

• Вибрані праці І. Верхратського в е-бібліотеці ЧТИВО
• Одна людина: Ян Григір Верхрадський (на http://www.naturalist.if.ua/)
• Біографія і твори в бібліотеці Українського центру
• Природодослідник, мовознавець, філолог. До 170-річчя від дня народження І. Верхратського (1846—1919) // Дати і події, 2016, перше півріччя : календар знамен. дат № 1 (7) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2016. — С.97-101.