Вараш

Вараш
Герб Вараша Прапор Вараша
У центрі міста
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Рівненська область
Район	Володимирецький район
Засноване	—
Перша згадка	1776
Статус міста	від 1984 року
Поділ міста	9 мікрорайонів, РАЕС
Населення	▲ 43 302 (01.07.2018)
- повне	▲ 43 302 (01.07.2018)
Площа	11.31 км²[1]
Густота населення	3684 осіб/км²
Поштові індекси	34401
Телефонний код	+380-3636
Координати	51°20′40″ пн. ш. 25°51′03″ сх. д.
Висота над рівнем моря	167 м (середня висота) Хомецька Гора — 210,6 м
Водойма	річка Стир
Назва мешканців	варашанин, варашанка, варашани
День міста	друга неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Рафалівка
До станції	7 км
До обл./респ. центру
- фізична	82 км
- залізницею	150 км
- автошляхами	156 км
До Києва
- фізична	340 км
- залізницею	360 км
- автошляхами	370 км
Міська влада
Адреса	м. Вараш, Рівненська область, Майдан Незалежності, 1
Вараш у Вікісховищі Мапа Вараш Вараш

Вараш (до 2016 року — Кузнецо́вськ) — місто обласного значення Рівненської області України, межує з Володимирецьким районом Рівненської області та Маневицьким районом Волинської області.

Місто розташоване у північній течії річки Стир, однойменний зупинний пункт залізниці — за 7 км від залізничної станції Рафалівка на лінії Ковель—Сарни, за 156 км від Рівного. Місто-супутник Рівненської атомної електростанції. Деякий час називалося на честь радянського розвідника, співробітника НКВС, Героя Радянського Союзу М. І. Кузнецова.

Засноване в 1973 році на місці колишнього села Вараш, яке згадується у документах з 1776 року. Статус міста з 1984 року. 19 травня 2016 року депутатами Верховної Ради України прийнято постанову про перейменування окремих населених пунктів та районів, зокрема Кузнецовська.

Вараш — одне з небагатьох міст світу, на гербі якого зображена атомна електростанція.

Назва

Походження назви села Вараш залишається невідомим. У царські часи село писалося Вараж або Вараш, Варяж або Гваряж Луцького повіту). Є 3 версії походження назви міста:

1. з іранських мов: іран. Вараш — авест. Веретрагна, бог війни та перемоги, «той, що руйнує перешкоди», крім іранізму вараш серед місцевих топонімів спостерігаються ще щонайменше три назви іраномовного походження: річка Стир, села Сопа́чів та Собі́щиці
2. зі слов'янських мов: варажб — давня назва волхвів на Поліссі. За переказами, волхви мали здатність впливати на сили природи, зціляти хворих, пророкувати майбутнє.
3. з угорських мов: város — укріплене місто. У народних переказах є версія про те, що тут, нібито, було угорське поселення. Старий вараський художник Андрій Пашко згадував, що на межі Вараша із Cтарою Рафалівкою був маєток угорського правителя. Останнім нагадуванням про це був пам'ятник із написом «Ян Конарі».

Фізико-географічна характеристика

Геологія

Місто знаходиться на схилі Українського щита, спостерігаються деякі нерівності земної поверхні, через що на території міста є дві вершини: гора Меслибниця (Північний мікрорайон), і гора Хомецька (санітарна зона РАЕС).

Ґрунт на Волині неродючий, і землеробство не є основним заняттям. Але у селах, які стоять у долинах річок, навесні відбуваються розливи річок, і вода приносить родючий мул, що зумовлює розвиток землеробства.^{[джерело?]}

Для населених пунктів біля річок велику загрозу становлять торф'яники, які влітку починають горіти. Біля Вараша також є торф'яники, і деколи над містом можна побачити густий дим, який раз у декілька років може закривати вид на Волинську область. Деякі мешканці помітили, що після горіння торфу впродовж дня у місті з неба падає попіл.^{[джерело?]}

Місто разом з РАЕС було побудоване на карстових пустотах. Ще до спорудження електростанції у сусідніх селах у такі воронки провалювались цілі церкви, через що населення було дуже налякане. В місті ведеться моніторинг за карстовими проявами. Гідрологічна ситуація з РАЕС не викликає побоювання після того, як в 1983 році довелося виконати великий обсяг робіт із бетонування карстових порожнин під першими трьома енергоблоками, а четвертий спорудити на міцних палях.

Клімат

Стир взимку

У місті помірно-континентальний клімат з м'якою зимою та теплим літом. Перший місяць зими відносно теплий, з частими відлигами, сніговий покрив встановлюється на початку-середині січня і тримається до початку березня (у 2018 році аномальні морози зберегли сніг до квітня), весна тепла, заморозки дуже рідко. Червень дещо прохолодний та дощовий, серпень — спекотний та посушливий, липень містить ознаки першого та останнього літніх місяців. Осінь волога та туманна — тепла сонячна погода тримається до середини вересня. Жовтень вологий та туманний, листопад — прохолодний з частими зливами. Перший сніг випадає у середині-кінці листопада.

Середньорічна кількість опадів складає 622 мм.

Сумарна тривалість сонячного сяйва за рік складає 1073 годин, що є достатньо низьким результатом порівняно з показниками інших областей України.

У Вараші переважають Західні вітри, приносячи багато вологи та тепла, і саме вони зумовлюють відносно м'яку зиму.

Клімат Вараша
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	8,4	11,2	22,4	27,5	30,1	36,4	39,6	39,5	31	27,4	17,9	15,6	39,6
Середній максимум, °C	−2,4	−1,2	3,5	12,4	19,1	22,7	23,8	23	18,3	11,9	5,0	0,0	11,3
Середня температура, °C	−5,4	−4,3	−0,1	7,5	13,6	17,3	18,4	17,6	13,3	7,8	2,4	−2,5	8,1
Середній мінімум, °C	−8,3	−7,4	−3,7	2,7	8,1	11,9	13,1	12,2	8,3	3,8	−0,1	−4,9	7,8
Абсолютний мінімум, °C	−31,9	−26,5	−23,2	−6,7	−3	2,3	6,1	5,7	−1,2	−6	−25,6	−23	−31,9
Норма опадів, мм	33	29	27	39	57	78	79	64	55	42	40	37	622
Днів з дощем	11	12	9	8	10	8	9	8	7	8	11	12	113
Вологість повітря, %	86	83	77	69	68	66	69	73	75	81	87	87	77
Джерело: climate-data.org

Географія

Вараш розміщений на річці Стир, за 8 км від залізничної станції Рафалівка. Площа міста — 11,31 км².

Відстань залізницею до Рівного — 150 км, фізична відстань до Києва — 323,2 км.

Сусідні населені пункти:

Історія

Період заснування

Село Вараш є дуже давнім за своїм походженням і про це саме яскраво свідчить його давня назва. Річки завжди були головними артеріями життя. Стир — не виняток і саме на його правому березі з'явилось перше поселення.

Кам'яні знаряддя праці — ножі, наконечники, сокири, знайдені тут свідчать, що перше поселення на березі річки Стир виникло ще в кам'яну добу.

Рибальство й мисливство — основні заняття поселенців. Пізніше до них додалось тваринництво, ще пізніше землеробство, хоч грунт тут був, як засвідчують архівні документи, завжди несприятливий для землеробства.

Територія, на якій знаходилось село в ХІІ столітті, була складовою частиною Галицько-Волинського князівства. Татаро-монгольська навала не досягла Полісся, яке своїми хащами та болотами відлякувало ординців і було надійним захистом від ворогів. Велика кількість жителів Подніпров'я тікає перед небезпекою й оселяється на Поліссі. Так виникло поселення ремісників та купців на березі р. Стир поблизу Вараша, що згодом виросло в торгове містечко Вараш. Із занепадом Галицько-Волинського князівства Волинь і Полісся з 1340 року стали складовою частиною Великого князівства Литовського. З 1442 року село — власність князів Чарторийських. Селяни опріч грошового податку відбувають ряд повинностей на користь князя. З часом селяни стають власністю феодалів-поміщиків, відбувають панщину, стають річчю, яку можна продати або обміняти.

Внаслідок Люблінської унії 1569 року Волинь і Полісся стають головним об'єктом експансії польських феодалів. Одночасно йде закріпачення, ополячення та окатоличення населення.

Перша письмова згадка про Вараш датується 1776 роком.

За третім поділом Польщі 1795 року Волинь і Полісся в складі Російської імперії. За новим адміністративно-територіальним поділом Вараш належить до Рафалівської волості Луцького повіту Волинської губернії з центром в Житомирі.

В держархіві Волинської області зберігаються оригінальні документи (ф.35, спр.252, арк.131) — опис Свято-Михайлівської церкви в селі за 1799 рік. Саме того року на всіх парафіях Житомирської Єпархії було проведено інвентаризацію церков з описом їх майна, будівничими, настоятелем, парафіянами.

В історичній літературі Вараш згадується, переважно, у  зв'язку із хрестовокупольною, давньоруського типу Свято-Михайлівською церквою. Окремі дослідники стверджують, що тут  знаходились унікальні ікони, які, однак, не збереглися.

Містечко Рафалівка та село Вараш на карті 1903 року

Після ліквідації 1861 року кріпосного права з розвитком сільського господарства, промисловості відбувається зростання і розбудова сіл Рафалівської волості Луцького повіту. На початку ХХ-го століття все більше і більше селян Полісся розбудовується, дехто з них іде на хутори. Так, за «Списком населених місць Волинської губернії» (Житомир, 1906) у селі Вараш налічувалось 103 двори, 4 хутори, 747 осіб населення.

У першу світову війну назва села назва звучала доволі часто — на російських та німецьких штабних картах воно значилося як населений пункт, де проходила лінія фронту під час однієї з найбільших операцій.

Церковним старостою Свято-Михайлівської церкви з 1933 року був Герасимчук Кирило Федорович.

Село розтягнулося на декілька кілометрів понад річкою Стир. На високому березі річки стояла Свято-Михайлівська православна церква, що збудована з дерева 1776 році за давньоруським типом. У 1961 році відбулася остання Божа служба. Пам'ятка поліського зодчества руйнувалася, ікони не збереглися.

Вересень 1939-го поставив різкий вододіл між багатшими і бідними. За час окупації були вивезені до Німеччини на примусові роботи 4 чоловіка. Призвані в ряди Червоної армії у 1944 році — 17 чоловік; у 1945 році — 6 чоловік. Село було спалене.

Післявоєнний період

Люди в у післявоєнний час жили бідно. Доводилося відбудовувати зруйноване господарство.

Багато помешкань згоріло під час пожеж. Початкова школа була розташована у хатах Пашка Зіновія, Пашка Микити, Федінчика Корнія.

Найстарішими документами, які зберігаються в архівному відділі міськвиконкому, є Погосподарські книги Вараської сільської ради депутатів трудящих за 1947—1949 роки.

За даними  Погосподарських книг № 1 та № 2, до Вараської сільської ради в 1947—1949 роках крім села Вараш входило ще п'ять хуторів: Останець, Дебра, Приборовок, Бабки та Залопоче.

У 1947 році на території Вараської сільської ради проживало 897 чоловік.

Першим головою сільської ради був Пашко Олександр Максимович. У селі Вараш діяла початкова школа, тому письменними були половина жителів села — 446 чоловік. З них 89 чоловік старші 30 років, 357 чоловік до 30 років, в тому числі і діти.

За 1947—1949 роки на території сільської ради народилося 42 людини, померло 24 жителя (з них шестеро дітей до 3- х років).

1949-й рік травмував одноосібних господарів — розпочинався клич у колгосп, значило втрату землі та майна.

Першим головою сільської ради був Пашко Олександр Максимович. У селі Вараш діяла початкова школа, тому письменними були половина жителів села і хуторів  - 446 чоловік. З них 89 чоловік — старші 30 років, 357 чоловік до 30 років, в тому числі діти, про що можна дізнатися з Погосподарських книг.

Востаннє у Свято-Михайлівській церкві церковна служба пройшла 10 лютого 1961 року. Після цього радянською владою вона була зачинена. Залишки церкви встигли побачити перші будівники РАЕС. Віруючі люди не могли без болю спостерігати, як занепадає пам'ятка поліського зодчества, але ніхто не міг нічого вдіяти: влада не бажала церкви. Лише у дев'яностих роках на цьому місці виріс новий храм.

15 березня 1973 року указом Президії Верховної Ради УРСР було затверджено проект повної перебудови Вараша з подальшим знищенням історичних цінностей.^[яких?]

1973—2000

• 25 травня 1973 — міністр енергетики та електрифікації Петро Непорожній забив перший символічний кілок на місці, де має бути споруджена атомна електростанція. 10 серпня 1973  почалося будівництво станції і, одночасно, міста
• 14 листопада 1973 — наказом міністра енергетики і електрифікації директором Західно-Української атомної електростанції призначений Володимир Олександрович Коровкін, який керував нею упродовж 29 років
• 1974 рік:
  • відкрито перший магазин і їдальню
  • введено в дію першу артезіанську свердловину
  • за два місяці побудовано і здано в експлуатацію приміщення музичної школи, яка стала на певний час загальноосвітньою, і 56 учнів — дітей будівельників, які ще квартирували в сусідніх селах, — вступили в її класи
  • запрацювала ЛЕП-35
  • здано в експлуатацію першу котельню селища
  • 30 грудня — перший житловий будинок № 6 з газовими плитами
• лютий 1975 — відкрито перший магазин «Берізка», пізніше — їдальня «Лісова пісня»
• 16 листопада 1975 — введено в дію перший дитячий садок
• серпень 1976 — закладено перший кубометр бетону до фундаменту РАЕС
• 30 грудня 1976 — здано котел на ПРК — перший промисловий об'єкт РАЕС
• 15 березня 1977 — Указом Президії Верховної Ради Української РСР новозбудованому населеному пункту Володимирецького району було присвоєно найменування селище Кузнецовськ
• січень 1978 — в селищі проживають 5,5 тис. мешканців, серед яких — 690 школярі;
• 1978 — відкрито дитячий садок № 2; введено в дію комплекс споруд медико-санітарної частини; колектив дільниці тресту «Південтеплоенергомонтаж» починає складати турбіну
• початок 1979 — доставлено корпус реактора
• 1979 — введено в дію міські очисні споруди в селі Стара Рафалівка; в селищі Кузнецовськ відкриваються нові об'єкти: вводяться нові житлові будинки, дитячий садок № 3, відкривається нова лікарня
• грудень 1979 — проведено пробний пуск першого турбогенератора від ПРК
• 22 грудня 1980 — здійснено пуск першого енергоблоку
• 1980–1981 — у посилених темпах проходить будівництво другого енергоблоку, розпочато будівництво третього
• 22 грудня 1981 — включено турбогенератор № 3
• 30 грудня 1981 — включено турбогенератор № 4; введено в дію другий енергоблок станції потужністю 440 тис. кВт
• 4 лютого 1982 — укладено перший кубометр бетону в реакторне відділення третього енергоблоку
• 1980–1986 — побудовані дитячі садки № 4, 5, 6, 7, школи № 1, 2, 3, професійно-технічне училище, профілакторій, їдальні, магазини, кінотеатр «Полісся» та ряд інших об'єктів, виросли нові житлові масиви міста
• 1984 — Кузнецовськ отримує статус міста
• 1985 — затверджено генеральний план міста — Маєвська В.
• 10 серпня 1986 — закладено фундамент четвертого енергоблоку
• 22 грудня 1986 — введено в дію третій енергоблок потужністю 1 млн кВт
• 1987 — здано в експлуатацію готель з рестораном
• 1989 — відкрито школу № 4
• 1992 — відкрито школу № 5; введено в експлуатацію водозабірну споруду питної води в селі Бабка; відкрито Палац культури
• 1999 — створено перший заклад нового типу — Кузнецовську (нині Вараську) гімназію

2000-ні

• 29 січня 2001 — Кузнецовська міська рада своїм рішенням затвердила сучасний герб і прапор міста
• 2002 — за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в місті проживають 38 830 осіб
• березень 2002 — міським головою Кузнецовська (нині Вараша) обрано С. Жданюка
• 2004 — до пуску 4-го енергоблоку РАЕС за сприяння НАЕК «Енергоатом» в місті добудовано Свято-Преображенський собор і завершено благоустрій його території, проведено реконструкцію палацу культури, стадіону, інформаційного центру «Полісся», введено в експлуатацію 6,5 тис. квадратних метрів житла
• 26 вересня 2004 — після проведення комплексу підготовчих робіт згідно з програмою фізичного пуску реактор блока № 4 успішно було виведено на мінімально-контрольований рівень потужності
• 10 жовтня 2004 — в об'єднану енергосистему України було включено 4-ий енергоблок РАЕС
• 31 жовтня 2010 — міським головою міста був обраний профспілковий діяч в місті — Анощенко Сергій Іванович. До міської ради депутатів більшість набрали від «БЮТ» (Блок Юлії Тимошенко)
• 21 грудня 2015 — за участю керівництва держави було урочисто введено в дію повітряну лінію електропередачі «Рівненська АЕС — Підстанція «Київська»»
• 3 червня 2016 — Верховна Рада України повернула місту історичну назву — Вараш
• 9 жовтня 2016 — архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон у Вараші звершив чин освячення храму на честь святих великомучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії
• 6 квітня 2017 — на сесії міської ради місцеві обранці прийняли рішення про перейменування Кузнецовської міської ради у Вараську міську раду, виконавчого комітету Кузнецовської міської ради на виконавчий комітет Вараської міської ради
• 15 грудня 2017 — рішенням Вараської міської ради були припинені повноваження Сергія Анощенка, т.в.о. міського голови стала Ірина Шумра

Населення

За даними перепису 2001 року в місті проживало 38,9 тисяч чоловік. З часу заснування населення міста швидко зростало, незважаючи на загальну по країні тенденцію до скорочення населення.

Станом на 2017 рік — 42 160 осіб.

Станом на квітень 2018 року — 42 433 осіб.

Етнічний склад населення міста:

Рік	Українці	Росіяни	Білоруси	Інші
2001	90,9 %	7,6 %	0,8 %	0,7 %
2018	89 %	7,3 %	0,7 %	3 %

Промисловість

Файл:РАЭС туман Украина.jpg

Рівненська АЕС

Провідне місце в соціально-економічному розвитку міста належить Рівненській атомній електростанції, що входить як структурний підрозділ до складу державного підприємства — Національної атомної енергогенерувальної компанії «Енергоатом» (м. Київ). У місті працює молокозавод та хлібзавод «Скиба» (до 2018 року — «Рум'янець»), який розширює виробництво. У проектах — відновлення роботи асфальтобетонного заводу та заводу залізобетонних конструкцій, добудова пивзаводу.

Мікрорайони

Місто поділяється на 9 мікрорайонів, РАЕС та промислову зону.^{[джерело?]}

Через те, що Вараш був збудований відносно недавно, він є класичним прикладом пізнього соціалістичного стилю міської забудови.

Список мікрорайонів (від найстаріших до наймолодших):

• Колгоспно-Луговий (в народі Старе Село) — залишки села Вараш, яке було на місці багатоповерхових житлових будинків. Генпланом передбачена повна реконструкція з продовженням Набережної та забудовою багатоповерхівками.
• Будівельників — житловий масив між Парковою, Енергетиків вулицями та проспектом імені Тараса Шевченка. Переважна забудова — панельні п'ятиповерхівки. 2 школи та 5 дитячих садків.
• Енергетиків — міська зона обслуговування між Комунальною, Тепличною та Енергетиків вулицями. В мікрорайоні знаходяться міський автовокзал, ринок «Південний», пожежна та поліцейська частини, спеціалізована медико-санітарна частина № 3.
• Незалежності — квартал між Набережною вулицею та Майданом Незалежності, у якому зосереджена більшість адміністративних будівель міста. Не житловий. У мікрорайоні: міська рада, центральне відділення пошти, РАГС, однозірковий готель «Вараш», інформаційний центр «Полісся», торгово-розважальний центр «Orange Plaza», Михайлівська церква УПЦ КП, універмаг «Гранд-Базар».
• Перемоги — житловий масив між Рівненською, Соборною, Лісовою вулицями та бульваром імені Лесі Українки. Мікрорайон спорту та розвитку молоді. Містить у собі спортивний комплекс «Ізотоп», Палац Культури, професійно-технічне училище № 12, навчально-тренувальний центр ВП РАЕС, будинок дитячої та юнацької творчості. 1 школа та дитсадочок.
• Вараш — суто дев'ятиповерховий житловий масив між Набережною, Героїв Майдану вулицями та бульваром імені Лесі Українки. Найгустонаселеніший та найлюдніший мікрорайон Вараша. Містить недобудовану безкоштовну дитячу поліклініку та Пенсійний Фонд України. 2 школи, гімназія та 4 дитсадочка.
• Ювілейний — квартал між Старорафалівською, Колгоспною, Боровця та Соборною вулицями. Ринок «Північний» та 7 багатоквартирних будинків. Більша частина мікрорайону — пустир. Генпланом передбачена забудова житловими будинками та школою.
• Північний — квартал між Старорафалівською, Боровця, Рівненською та Соборною вулицями. Містить одну з найголовніших пам'яток міста — Спасо-Преображенський кафедральний собор. Житловий комплекс «Оберіг», недобудований «Дім Милосердя», центр комплексної реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів, та приватний сектор.
• Північно-Східний — наймолодший мікрорайон міста. Утворений у 2016 році після затвердження міською радою генплану. Міститься між вулицею Рівненською та міськими дачами. Передбачений як великий приватний сектор. Точково забудовується.

На даний момент проводяться процедури з приєднання до міськради Заболоттівської сільради, а також села Стара Рафалівка, оскільки населені пункти розділяє одна лиш вулиця.

Засоби масової інформації

• Газета «Вараш»
• Газета «Енергія»
• Рекламно-інформаційна газета «Полісся Бізнес Інфо»
• Рекламно-інформаційна газета «Міський майдан»
• Рекламно-інформаційна газета «Вітрина міста»
• Телеканал «Енергоатом»
• Інтернет-портал «varash.info»
• Інтернет-портал «34400.net»
• Радіомовлення ВП «Рівненська АЕС»
• Телеканал «Рівне-Атом»

Органи влади

Місцеві органи влади представлені Вараською міською радою, яка входить до складу Рівненської області України.

Міський голова — Анощенко Сергій Іванович, що був вдруге обраний мешканцями міста на посаду у 2015 році.^[коли?]15 грудня 2017 рішенням Вараської міської ради були припинені повноваження Сергія Анощенка. Виконавчий комітет очолила Ірина Шумра.

До міської ради входить 34 депутати.

• Політична партія "Громадський рух «Народний Контроль» — 7
• Політична партія «Сила людей» — 6
• Політична партія "Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 4
• Політична партія "Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 4
• БПП «Солідарність» — 5
• Політична партія "Українське об'єднання патріотів «Укроп» — 4
• Українська Народна Партія — 4

Кількість виборців станом на 03.07.2018 — 31 068.

Символіка

Вараш — одне з небагатьох міст світу, на гербі яких зображена атомна електростанція. Автор герба та прапора — художник Максимчук Сергій Ігорович.

Персоналії

Народилися або жили і працювали в місті:

• Голодюк Олег Юрійович (нар. 1988) — український футболіст, півзахисник клубу «Карпати» (Львів).
• Маєвська Валентина Григорівна (1929—1992) — професор архітектури, заслужений архітектор України, автор генерального плану міста.
• Мар'янин Володимир Григорович (1940—2000) — український письменник, журналіст.
• Тарасюк Сергій Костянтинович (1988—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Галерея

• 
  Пам'ятник Мирному атому
• 
  Палац культури
• 
  Пам'ятник жертвам Чорнобильської катастрофи
• 
  Готель «Вараш»
• 
  Святомихайлівська церква (Українська православна церква Київського патріархату)
• 
  Преображенський собор
  (Українська православна церква Московського патріархату)
• 
  Житлові будинки
• 
  Вечірній Вараш.
• Вараш з висоти пташиного польоту (2007 рік)
  Вараш з висоти пташиного польоту (2007 рік)

Див. також

• Рівненська АЕС
• Рівненська область
• Міста України
• Міська публічна бібліотека м. Вараш
• Герб Вараша
• Прапор Вараша

Посилання

• Офіційний сайт міської ради та виконавчого комітету
• Облікова картка міста. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 28 лютого 2017.
• Портал міста Вараша
• Історична довідка та мапа Вараша
• 3D панорама з видом на РАЕС, м. Вараш й околиці. Огляд з вишки (рос.)
• 3D панорама з видом на «Північний» ринок (рос.)
• 3D панорама з видом м-н Перемоги і Вараш (рос.)
• Верховна Рада України. Про перейменування у Вараш
• Новини Вараша. Школа сьогодні