Генрик Марконі: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
→Див. також: доповнення |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
||
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
{{Архітектор |
{{Архітектор |
||
|зображення = |
|зображення = Henryk Marconi (43647).jpg |
||
|розмір = |
|розмір = |
||
|підпис = |
|підпис = |
||
Рядок 111: | Рядок 111: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{Портал|Мистецтво}} |
{{Портал|Мистецтво}} |
||
* Album przedwojennej Warszawy [http://www.warszawa1939.pl/pokaz_osoba_obiekty.php?osoba_id=4 Henryk Marconi] {{ref-pl}} Переглянуто 15 червня, 2010 |
* Album przedwojennej Warszawy [https://web.archive.org/web/20131208145113/http://www.warszawa1939.pl/pokaz_osoba_obiekty.php?osoba_id=4 Henryk Marconi] {{ref-pl}} Переглянуто 15 червня, 2010 |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
Версія за 05:29, 9 квітня 2019
Генрик Марконі | |
---|---|
Народження | 7 січня 1792 |
Смерть | 21 лютого 1863 (71 рік) |
Поховання | Повонзківський цвинтар |
Країна (підданство) | Королівство Італія Королівство Польське Республіка Польща[1] |
Навчання | Болонський університет і Академія мистецтв Болоньї |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Варшава |
Архітектурний стиль | класицизм, історизм |
Найважливіші споруди | Brześć Kujawski Town Halld |
Членство | Академія витончених мистецтвd |
Діти | ·Henryk Marconid, Jan Marconid і Леандро Ян Марконі[1] |
Автограф | |
Генрик Марконі у Вікісховищі |
Ге́нрик Марко́ні пол. Henryk Marconi, італ. Enrico Marconi, (7 січня 1792, Рим — 21 лютого 1863, Варшава) — польський архітектор італійського походження, що від 1822 року працював у Польщі і Україні, один із найвидатніших і найплідніших польських архітекторів першої половини XIX століття.
Біографія
Початково навчався під керівництвом батька Леандра Марконі (1763—1837), пізніше у 1806—1810 одночасно в Університеті і Академії мистецтв у Болоньї. 1811 року призначений викладачем рисунку у середній школі у Луго. До Польщі був запрошений генералом Людвіґом Міхалом Пацом з метою завершення палацу у Довспуді. Від 1827 займав посаду у Відділі промисловості і торгівлі Урядової комісії внутрішніх справ і народної освіти, а у 1851—1858 був викладачем Варшавської академії мистецтв. Після закриття закладу викладав ще щонайменше 10 років.
Родина
Генрик мав молодшого брата Ферранте Марконі (1798—1868), котрий також прибув до Варшави після навчання у Болоньї. Одружився із донькою садівника графа Паца, шотландкою Маргаритою Гейтон (1807—1884). Гейтон була кальвіністкою і деяких дітей було виховано у католицизмі, у той же час інші — як кальвіністи.
Сини: Карл Антоній Марконі (1826—1864) живописець, графік; Владислав Марконі (1848—1915) архітектор, консерватор; Генрик Марконі (1842—1920) інженер технолог, промисловець; Леандро Ян Марконі (1834—1919) архітектор. [2]
Сам Генрик Марконі був похований на Повонзківському цвинтарі, в той час як його дружина, донька і сини Генрик, Ян і Владислав на євангелістському цвинтарі у Варшаві.
Основні твори
У стилі неоренесансу
- Шпиталь св. Лазаря у Варшаві (вул. Княжа, 2 близько 1840, знищений 1939—1944).
- Костел св. Карла Борромео у Варшаві (вул. Холодна, 21 1841—1843).
- Вокзал Варшавсько-Віденської залізниці у Варшаві (1844—1845, зруйнований у 1925—1930).
- Палац Анджея Замойського у Варшаві на вул. Новий Світ, (1846, знищений 1939—1944, відбудований 1948—1950).
- Готель Європейський на вул. Краківське Передмістя (1855, знищений 1944, відбудований 1949—1951).
- Будівля Земського кредитного товариства у Варшаві на вул. Кредитовій (1856, знищений у 1944, відбудований у 1950 і 1962—1971 роках).
- Палац Браницьких на вул. Новий Світ (1853—1856, зруйнований 1944, відбудований у 1946—1949).
- Костел св. Анни у варшавському Віланові (1857—1870), коштом Олександри Потоцької.
- Костел Усіх Святих у Варшаві на пл. Гжибовській (1859—1863).
Класицистичні
- Палац Паца у Варшаві, розбудований із давнього барокового палацу Радзивіллів (вул. Медова),1824—1828, зруйнований 1944, відбудований у 1947—1951 роках.
- Перебудова у 1825 році костелу у місті Рачки (нині село Рачки Підляського воєводства). [3]
- Нова ратуша у місті Радом.
- Санаторій у Бусько-Здрою (1835).
- Палац Велополських у Хоробежі (1857—1860).
- Ратуша у Блонє Варшавського-Західного повіту (1842).
- Водозбірник у Саксонському саді у Варшаві (1852).
- Розбудова палацу у Яблонні Легіонівського повіту (1834—1843).
- Пошта в Аугустові (1828).
- Ратуша в Аугустові (1835—1836) знищена під час Другої світової.
- Костел у місті Красностав (1837—1839, провадив будівництво Вавжинець Зюлковський).[4]
- Шпиталь Св. Трійці у Каліші (1840—1841).
- Займався перебудовою ратуші у місті Коло.
- Перебудова палацу Коссаковських у Варшаві.
- Головний вокзал у Сосновці.
- Староство у Мінську Мазовецькому.
Неоготичні
- Палац Паца у Довспуді. Будівництво розпочав у 1820 році італійський архітектор Петро Босіо. По зведенню фундаментів у 1823 проект перероблено Генриком Марконі. Завершено будівництво у 1827 році. Донині збереглась тільки брама і одна вежа.
- Збудована у 1841 році мурована стайня для найкращих коней із манежем, а також стайня «Зеґарова» в Янові Підляському.
- Костел в Ружанці біля Ліди у Білорусі (1827).
- Палац Тадеуша Козарського у Конопниці Велюнського повіту.
- Гробівець Станіслава Костки Потоцького і його дружини Олександри у варшавському Віланові 1836.
- Проект перебудови замку Іллієн за взірцем Замка Марієнбург.
- Проект палацу у Збуйно Куявсько-Поморського воєводства (1833).
- Брама в Морисині у Варшаві, що замикає східний бік палацо-паркового комплексу у варшавському Віланові (1846, нині у руїнах).
Роботи в Україні
- Палац у Гармаках Летичівського повіту;
- Палац у Козачках Кременецького повіту;
- Палац у Острожці на Волині;
- Палац у Смордві на Волині й ін[5].
Примітки
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ Родинні кола деяких осіб із Польського біографічного словника MARCONI Henryk (1792—1863) architekt (t. 19 s. 599)(drzewo) Переглянуто 27 травня, 2010
- ↑ Serwis Informacyjny Urzędu Gminy Raczki Переглянуто 14 червня, 2010
- ↑ Слободян В. М. Церкви Холмської єпархії. — Львів : НТШ, 2005. — С. 246. — ISBN 966-7155-93-5.
- ↑ Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник Переглянуто 1 листопада, 2011
Джерела
- Krajewski R. Henryk Marconi (wspomnienie pośmiertne) // Tygodnik Ilustrowany. — 18 kwietnia 1863. — № 186. — S. 149—151.
- Łoza S. Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — С. 207—211.
- Ruiny zamku w Dowspudzie // Tygodnik Ilustrowany. — 7 stycznia 1865. — № 276. — S. 4—6.
Посилання
- Album przedwojennej Warszawy Henryk Marconi (пол.) Переглянуто 15 червня, 2010