Богоявленська церква (Гадяч): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 18: Рядок 18:
{{reflist}}
{{reflist}}
== Джерела ==
== Джерела ==
* Полтавіка Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— С. 146.
* [[Полтавіка. Полтавська енциклопедія]]. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— С. 146.
[[Категорія:Пам'ятки України]]
[[Категорія:Пам'ятки України]]
[[Категорія:Православні храми]]
[[Категорія:Православні храми]]

Версія за 19:57, 2 червня 2019

Богоявленська церква— храм на честь Богоявлення Господнього у Гадячі, що діяв у 1666—1840-х роках

Історія існування

Від 18 червня 1663 року Гадяч стає першою столицею Лівобережної України, політичним центром Гетьманщини. Тут розташувався уряд на чолі з Іваном Брюховецьким, зберігалися клейноди, хоругви, військовий скарб. Місто набуває значення центру дипломатії, його визнають уряди польський, московський та інших держав. Місто активно розбудовується, перебудовуються оборонні та адміністративні споруди. Архітектурний ансамбль доповнює полкова родинна Богоявленська церква [1].

Дерев’яна церква на честь Богоявлення Господнього споруджується у 1665–1666 роках. Вона мала назву «військової», можливо, тому що будувалася військовим скарбом. 1666 коштом гетьмана Лівобережної України Івана Брюховецького встановлено іконостас, «на котрому під образами Спасителя й Богоматері його герб написаний знаходився», поряд із церквою також споруджено дерев’яну дзвіницю, на якій було п’ять дзвонів «с висеченим його гербом та іменем». Найбільший дзвін важив 90 пудів.

Після загибелі гетьмана (1968), його останки поховали в цьому храмі.

1748 року, за ініціативи полковника Петра Галецького на місці старої збудували нову дубову трьохбанну церкву, до якої перенесли старий іконостас. 1795 року церкву перебудували.

У 1840-х роках храм і дзвіницю розібрали, а прах гетьмана перенесли до містечка Лютенька і поховали в Успенській церкві.

Із священиків відомі: Георгій Терпиловський, Андрій Котловський, Яків Гречановський (пом. 1749), Григорій Чижевський (до 1788), Симеон Мартинович (1789–1827).

Примітки

  1. Борисова О. В. Перспективи залучення історико-культурних ресурсів Гадяцького району у туристичну галузь Полтавщини / О. В. Борисова. // Економіка. Управління. Інновації. - 2015. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2015_2_5.

Джерела