Гельмут Коль: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
|||
Рядок 86: | Рядок 86: | ||
== Нагороди та звання == |
== Нагороди та звання == |
||
⚫ | * [[Премія «Квадрига»]] |
||
* 1970: [[Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»]][[Файл:Helmut-Kohl-Rose_(Tantau_1996).jpg|альт=|міні|Троянда, названа на честь Гельмута Коля]] |
|||
⚫ | {{cite web| |
||
* 1973: [[Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»]] (Великий хрест II ступеню — зі срібною зіркою) |
|||
</ref> |
|||
* 1973: [[Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»]] (Великий хрест з зіркою) |
|||
⚫ | |||
* 1977: [[Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»]] (Великий хрест II ступеню — зі срібною зіркою) |
|||
* 1988: [[Міжнародна премія імені Карла Великого]] — за заслуги у сприянні французько-німецької дружби та майбутнього Європи, разом з [[Франсуа Міттеран|Франсуа Міттераном]] |
|||
* 1989: [[Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»]] (Командорський хрест I ступеню — золотий знак) |
|||
* 1992: Європейська реміснича нагорода |
|||
* 1993: Німецька нагорода засобів масової інформації в [[Баден-Баден|Баден-Бадені]] |
|||
* 1996: Орден за гуманітарні заслуги світової єврейської організації Бней-Бріт |
|||
⚫ | |||
* 1997: Нагорода «Європейська візія» фонду ім. Едмонда Ізраеля |
|||
* 1998: Великий хрест [[Орден інфанта Енріке|Ордену інфанта Енріке]] |
|||
* 26 жовтня 1998: [[Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»]] (Великий хрест особливого ступеня), друга особа після Конрада Аденауера, яка отримала цю нагороду<ref>{{Cite web|title=Helmut Kohl - Orden und Ehrenzeichen|url=https://web.archive.org/web/20141013223409/http://helmut-kohl.kas.de/index.php?key=&menu_sel=15&menu_sel2=109&menu_sel3=84|website=web.archive.org|date=2014-10-13|accessdate=2019-07-22}}</ref> |
|||
* 1998: Почесний громадянин Європи, нагороджений [[Європейська рада|Європейською радою]], до того часу титул отримав тільки [[Жан Моне]] |
|||
* 1999: [[Президентська медаль Свободи]] |
|||
* 1999: Медаль ім. св. Ліборія за єдність і мир, Архиєпархія Падербона |
|||
* 1999: [[Орден Білого лева]] 1 ступеня [[Чехія|Чехії]] |
|||
* 2000: Міжнародна нагорода [[Вестфальський мир|Вестфальського миру]] — за заслуги у сприянні об’єднання Німеччини та подолання роз’єднання в Європі |
|||
* 2004: Міжнародна нагорода ім. Адальберта, нагороджений польським президентном у [[Варшава|Варшаві]] |
|||
* 2005: Нагорода «''Point-Alpha''» за заслуги з у сприянні об’єднання Німеччини та Європи у мирі та свободі, разом з [[Джордж Герберт Вокер Буш|Джорджем Гербертом Вокером Бушем]] та [[Горбачов Михайло Сергійович|Михайлом Горбачовим]] |
|||
* 2005: Нагорода ім. Франца Йозефа Штрауса. Вітальна промава була оголошена Теодором Вайґелем. |
|||
⚫ | * 2005: [[Премія «Квадрига»]]<ref>{{Cite web|url=http://loomarea.com/die_quadriga/e/index.php?title=Award-winner_2005|title=Award winners 2005|accessdate=2 вересень 2010|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080921143353/http://loomarea.com/die_quadriga/e/index.php?title=Award-winner_2005|archivedate=21 вересень 2008|deadurl=yes}}</ref><ref> |
||
⚫ | {{cite web||url=http://www.tagesspiegel.de/berlin/;art270,2276408|title=Quadriga-Preis für Kohl und Aga Khan|date=2005-09-30|publisher=Der Tagesspiegel|accessdate=2008-08-15|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HcdM5G1O?url=http://www.tagesspiegel.de/berlin/quadriga-preis-fuer-kohl-und-aga-khan/646854.html|archivedate=2013-06-24|deadurl=yes}} |
||
</ref> — за заслуги у сприянні об’єднання Німеччини та зусилля у об’єднанні Європи. Вітальна промова була проголошена [[Горбачов Михайло Сергійович|Михайлом Горбачовим]]. |
|||
* 2006: Особлива нагорода ім. Конрада Аденауера |
|||
* 2006: Європейська нагорода ім. Карла V. від Європейської академії в Юсте, у вітальній промові [[Феліпе Гонсалес]] описав Коля як «великого архітектора» єдиної Європи |
|||
* 2007: Золота медаль фонду ім. Жана Моне, нагороджений швейцарською президенткою [[Мішлін Кальмі-Рей]] у [[Лозанна|Лозанні]] |
|||
* 2007: Нагорода за розуміння і толерантність Єврейського музею Берліна |
|||
* 2009: Нагорода ім. Ганнса Мартіна Шляєра у [[Штутгарт|Штутгарті]] |
|||
* 2009: [[Бамбі (нагорода)|Бамбі]], вітальна промава була оголошена Теодором Вайґелем |
|||
* 2010: Нагорода за людські права ім. Роланда Берґера. Вітальна промова — [[Владислав Бартошевський]] — колишній міністр закордонних справ Польщі.<ref>{{Cite web|title=Roland Berger Preis für Menschenwürde in Berlin verliehen : „Helmut Kohl ist und bleibt ein Denkmal“|url=https://www.bild.de/politik/2010/cdu-politiker-erhaelt-roland-berger-preis-fuer-menschenwuerde-12333960.bild.html|website=bild.de|accessdate=2019-07-22|language=de|last=Gottschild|first=Karen|date=27.04.2010|publisher=Bild}}</ref> З одного мільйона євро, які Коль отримав у нагороду, у червні 2010 року він пожертвував 700 тисяч євро [[Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла|Гайдельберзькому університету]] та 300 тисяч євро на будівництво лікарні у [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланці]].<ref>{{Cite web|title=Altkanzler Kohl spendet eine Million Euro Preisgeld|url=https://www.abendblatt.de/politik/deutschland/article107685342/Altkanzler-Kohl-spendet-eine-Million-Euro-Preisgeld.html|website=www.abendblatt.de|date=2010-04-27|accessdate=2019-07-22|language=de-DE|first=|last=|publisher=Hamburger Abendblatt}}</ref> |
|||
* 2011: Нагорода ім. Герні Кіссинджера, нагороджений колишнім президентом США [[Білл Клінтон|Біллом Клінтоном]]<ref>{{Cite news|title=Auszeichnung: Helmut Kohl erhält Henry-Kissinger-Preis|url=https://www.faz.net/1.635763|accessdate=2019-07-22|issn=0174-4909|language=de}}</ref> |
|||
* 2012: [[Комеморативна марка]] (випущена 11 жовтня 2012). Спеціальна поштова марка номінальною вартістю 55 центів зображує портрет колишнього канцлера зі словами «Гельмут Коль — канцлер єдності — почесний громадянин Європи». Таким чином, Гельмут Коль належить до кількох осіб, які ще при життю були зображені на марках Німеччини. |
|||
* Гельмут Коль був почесним громадянином міст: [[Дайдесгайм]], [[Франкфурт-на-Майні]], [[Берлін]], [[Людвігсгафен-на-Рейні]] та [[Санкт-Гільген]], де він проводи відпустки в Австрії. |
|||
* Коль був почесним доктором багатьох університетів Німеччини та за кордоном. |
|||
* З 1990 року Коль був кожного року номінований на Нобелівську премію миру,<ref>{{Cite news|title=Friedensnobelpreis-Kandidaten: Dissidenten, Philosophen und Silvio Berlusconi|url=https://www.spiegel.de/politik/ausland/friedensnobelpreis-kandidaten-dissidenten-philosophen-und-silvio-berlusconi-a-653965-2.html|work=Spiegel Online|date=2009-10-08|accessdate=2019-07-22|first=Friederike|last=Freiburg|first2=Christian|last2=Teevs}}</ref> у 2007 році Михайлом Горбачовим. У тому ж році [[президент Європейської комісії]] [[Жозе Мануел Дурау Баррозу|Жозе Мануел Баррозу]] також запропонував Коля на цю нагороду.<ref>{{Cite web|title=Gorbatschow schlägt Kohl vor|url=https://www.focus.de/politik/deutschland/friedensnobelpreis_aid_63049.html|website=FOCUS Online|accessdate=2019-07-22|language=de|first=|last=|date=|publisher=}}</ref><ref>{{Cite news|title=Umfrage: Kein Nobelpreis für Kohl|url=https://www.spiegel.de/politik/deutschland/umfrage-kein-nobelpreis-fuer-kohl-a-478654.html|work=Spiegel Online|date=2007-04-21|accessdate=2019-07-22}}</ref> |
|||
* На честь Гельмута Коля було названо вулиці та площі у багатьох містах Німеччини.<ref>{{Cite web|title=Speyer: Rheinpromenade wird "Helmut-Kohl-Ufer"|url=https://www.rnz.de/nachrichten/metropolregion_artikel,-speyer-rheinpromenade-wird-helmut-kohl-ufer-_arid,345258.html|website=www.rnz.de|accessdate=2019-07-22|language=de}}</ref> |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 17:54, 22 липня 2019
![]() | В іншому мовному розділі є повніша стаття Helmut Kohl(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
Гельмут Коль нім. Helmut Josef Michael Kohl | |
---|---|
нім. Helmut Josef Michael Kohl | |
![]() нім. Helmut Josef Michael Kohl | |
Канцлер Німеччини | |
1 жовтня 1982 — 27 жовтня 1998 | |
Попередник | Гельмут Шмідт |
Наступник | Герхард Шредер |
Народився | 3 квітня 1930 Людвігсгафен-на-Рейні, Німецька держава |
Помер | 16 червня 2017 (87 років) Людвігсгафен-на-Рейні, Райнланд-Пфальц, Німеччина |
Похований | Old Cemeteryd |
Відомий як | політик, історик, політолог, канцлер Німеччини |
Громадянство | ![]() |
Національність | німець |
Alma mater | Франкфуртський університет і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
Політична партія | Християнсько-Демократичний союз (Німеччина) |
Батько | Hans Kohld |
Мати | Cäcilie Kohld |
У шлюбі з | Ханнелоре Коль |
Діти | Вальтер Кольd і Peter Kohld |
Релігія | католицька церква |
Нагороди | |
![]() | |
helmut-kohl.de | |
![]() | |
![]() | |
Ге́льмут Коль (нім. Helmut Kohl; 3 квітня 1930, Людвігсгафен-на-Рейні, Веймарська республіка — 16 червня 2017, Людвігсгафен-на-Рейні, Райнланд-Пфальц, Німеччина) — німецький політик, канцлер ФРН.
Життєпис
Народився 3 квітня 1930 в Людвіґсхафені-на-Райні у католицькій сім'ї. Син митного чиновника.
У кінці Другої світової війни був покликаний в ряди вермахту, але участі в бойових діях не брав.
У 1950 почав вивчати право у Франкфурті-на-Майні.
У 1951 перевівся в Гайдельберґському університеті, де й закінчив навчання в 1956.
У 1958 здобув ступінь доктора філософії в Гайдельберґському університеті. Став членом законодавчого органу землі Райнланд-Пфальц.
У 1966 — голова Християнсько-демократичного союзу (ХДС) землі Райнланд-Пфальц, у 1969 — міністр-президент (голова виконавчої влади) Німеччини і член бундесрату (верхньої палати парламенту).
З 1973 — голова ХДС. У 1975 переобраний на посаді голови виконавчої влади; в 1976, після загальнонаціональних виборів, пішов з цієї посади, щоб очолити фракцію ХДС у бундестагу. У 1976 ХДС була близька до перемоги над коаліцією на чолі з Гельмутом Шмідтом.
Канцлер
У жовтні 1982 Гельмуту Шмідту не вдалося зберегти коаліцію в бундестазі, і Коль як лідер ХДС став канцлером у коаліційному уряді ХДС/ХСС — Вільна Демократична партія (ВДП). В 1983 коаліція ХДС/ХСС — ВДП здобула перемогу на виборах.
У 1983 вибухнула криза, пов'язана з розміщенням на території Західної Німеччини ядерної зброї, у 1984 пройшов семитижневий страйк у машинобудівній та металургійній промисловості.
У 1987 на загальнонаціональних виборах коаліція ХДС — ХСС — ВДП знову здобула переважну більшість голосів.
Після того, як СРСР у 1989–1990 вимушений був піти зі Східної Європи, Коль виступив з ініціативою про возз'єднання Німеччини, яке відбулося в жовтні 1990.
Очолювана ним коаліція в грудні 1990 на перших після 1933 загальнімецьких виборах була обрана в парламент, здобувши значну перевагу. Перед урядом Коля постали проблеми масового безробіття в Східній Німеччині, відродження діяльності ультраправих і неонацистських угруповань, які виступали проти присутності в країні іноземних робітників та іммігрантів. Коль підтримував розширення ЄС, у грудні 1991 беззастережно підтримав Маастрихтський договір.
У 1994 коаліція ХДС/ХСС — ВДП перемогла на загальнонаціональних виборах з незначною перевагою.
31 жовтня 1996 після 5 145 днів після його першого обрання канцлером, Коль побив рекорд Конрада Аденауера за тривалістю перебування на цій посаді.
На виборах у вересні 1998 коаліція ХДС/ХСС — ВДП програла Соціал-демократичній партії, і посаду канцлера зайняв лідер соціал-демократів Ґерхард Шредер.
Наприкінці 1999 — початку 2000 Коля звинуватили у використанні незаконних джерел для фінансування своєї партії, і він змушений був піти з посади почесного голови ХДС.
Смерть та поховання
Помер 16 червня 2017 у власному будинку в місті Людвігсгафен-на-Рейні[1].
Прощавальна церемонія відбулася 1 липня у Страсбурзі в приміщенні Європейського парламенту[2],[3].
1 липня Президент України взяв участь у прощавальній церемонії в Стразбурзі[4].
Похований 1 липня у місті Шпаєрі[5].
Офіційні співчуття
Президент України Петро Порошенко висловив офіційні співчуття з приводу смерті Г.Коля[6].
Офіційні співчуття висловив Президент Німеччини В.Штайнмаєр[7].
Нагороди та звання
- 1970: Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
Троянда, названа на честь Гельмута Коля - 1973: Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» (Великий хрест II ступеню — зі срібною зіркою)
- 1973: Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (Великий хрест з зіркою)
- 1977: Орден «За заслуги перед Італійською Республікою» (Великий хрест II ступеню — зі срібною зіркою)
- 1988: Міжнародна премія імені Карла Великого — за заслуги у сприянні французько-німецької дружби та майбутнього Європи, разом з Франсуа Міттераном
- 1989: Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» (Командорський хрест I ступеню — золотий знак)
- 1992: Європейська реміснича нагорода
- 1993: Німецька нагорода засобів масової інформації в Баден-Бадені
- 1996: Орден за гуманітарні заслуги світової єврейської організації Бней-Бріт
- 1996: Почесний доктор Київського університету
- 1997: Нагорода «Європейська візія» фонду ім. Едмонда Ізраеля
- 1998: Великий хрест Ордену інфанта Енріке
- 26 жовтня 1998: Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (Великий хрест особливого ступеня), друга особа після Конрада Аденауера, яка отримала цю нагороду[8]
- 1998: Почесний громадянин Європи, нагороджений Європейською радою, до того часу титул отримав тільки Жан Моне
- 1999: Президентська медаль Свободи
- 1999: Медаль ім. св. Ліборія за єдність і мир, Архиєпархія Падербона
- 1999: Орден Білого лева 1 ступеня Чехії
- 2000: Міжнародна нагорода Вестфальського миру — за заслуги у сприянні об’єднання Німеччини та подолання роз’єднання в Європі
- 2004: Міжнародна нагорода ім. Адальберта, нагороджений польським президентном у Варшаві
- 2005: Нагорода «Point-Alpha» за заслуги з у сприянні об’єднання Німеччини та Європи у мирі та свободі, разом з Джорджем Гербертом Вокером Бушем та Михайлом Горбачовим
- 2005: Нагорода ім. Франца Йозефа Штрауса. Вітальна промава була оголошена Теодором Вайґелем.
- 2005: Премія «Квадрига»[9][10] — за заслуги у сприянні об’єднання Німеччини та зусилля у об’єднанні Європи. Вітальна промова була проголошена Михайлом Горбачовим.
- 2006: Особлива нагорода ім. Конрада Аденауера
- 2006: Європейська нагорода ім. Карла V. від Європейської академії в Юсте, у вітальній промові Феліпе Гонсалес описав Коля як «великого архітектора» єдиної Європи
- 2007: Золота медаль фонду ім. Жана Моне, нагороджений швейцарською президенткою Мішлін Кальмі-Рей у Лозанні
- 2007: Нагорода за розуміння і толерантність Єврейського музею Берліна
- 2009: Нагорода ім. Ганнса Мартіна Шляєра у Штутгарті
- 2009: Бамбі, вітальна промава була оголошена Теодором Вайґелем
- 2010: Нагорода за людські права ім. Роланда Берґера. Вітальна промова — Владислав Бартошевський — колишній міністр закордонних справ Польщі.[11] З одного мільйона євро, які Коль отримав у нагороду, у червні 2010 року він пожертвував 700 тисяч євро Гайдельберзькому університету та 300 тисяч євро на будівництво лікарні у Шрі-Ланці.[12]
- 2011: Нагорода ім. Герні Кіссинджера, нагороджений колишнім президентом США Біллом Клінтоном[13]
- 2012: Комеморативна марка (випущена 11 жовтня 2012). Спеціальна поштова марка номінальною вартістю 55 центів зображує портрет колишнього канцлера зі словами «Гельмут Коль — канцлер єдності — почесний громадянин Європи». Таким чином, Гельмут Коль належить до кількох осіб, які ще при життю були зображені на марках Німеччини.
- Гельмут Коль був почесним громадянином міст: Дайдесгайм, Франкфурт-на-Майні, Берлін, Людвігсгафен-на-Рейні та Санкт-Гільген, де він проводи відпустки в Австрії.
- Коль був почесним доктором багатьох університетів Німеччини та за кордоном.
- З 1990 року Коль був кожного року номінований на Нобелівську премію миру,[14] у 2007 році Михайлом Горбачовим. У тому ж році президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу також запропонував Коля на цю нагороду.[15][16]
- На честь Гельмута Коля було названо вулиці та площі у багатьох містах Німеччини.[17]
Примітки
- ↑ Помер екс-канцлер ФРН Гельмут Коль /Українські національні новини, 16.06.2017/
- ↑ Церемония прощания с Гельмутом Колем пройдет 1 июля /DW, 21.06.2017/
- ↑ Церемонія прощання з Г.Колем пройде 1 липня /Українські національні новини, 21.06.2017/
- ↑ Участь Президента у церемонії вшанування пам'яті Гельмута Коля /Сайт Президента України, 1.07.201/
- ↑ У Шпаєрі поховали канцлера німецької єдності Гельмута Коля /DW, 1.07.2017/
- ↑ Укрінформ, 16.06.2017
- ↑ Сайт Президента ФРН
- ↑ Helmut Kohl - Orden und Ehrenzeichen. web.archive.org. 13 жовтня 2014. Процитовано 22 липня 2019.
- ↑ Award winners 2005. Архів оригіналу за 21 вересень 2008. Процитовано 2 вересень 2010.
- ↑
Quadriga-Preis für Kohl und Aga Khan. Der Tagesspiegel. 30 вересня 2005. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 15 серпня 2008.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
(довідка) - ↑ Gottschild, Karen (27.04.2010). Roland Berger Preis für Menschenwürde in Berlin verliehen : „Helmut Kohl ist und bleibt ein Denkmal“. bild.de (нім.). Bild. Процитовано 22 липня 2019.
- ↑ Altkanzler Kohl spendet eine Million Euro Preisgeld. www.abendblatt.de (de-DE) . Hamburger Abendblatt. 27 квітня 2010. Процитовано 22 липня 2019.
- ↑ Auszeichnung: Helmut Kohl erhält Henry-Kissinger-Preis (нім.). ISSN 0174-4909. Процитовано 22 липня 2019.
- ↑ Freiburg, Friederike; Teevs, Christian (8 жовтня 2009). Friedensnobelpreis-Kandidaten: Dissidenten, Philosophen und Silvio Berlusconi. Spiegel Online. Процитовано 22 липня 2019.
- ↑ Gorbatschow schlägt Kohl vor. FOCUS Online (нім.). Процитовано 22 липня 2019.
- ↑ Umfrage: Kein Nobelpreis für Kohl. Spiegel Online. 21 квітня 2007. Процитовано 22 липня 2019.
- ↑ Speyer: Rheinpromenade wird "Helmut-Kohl-Ufer". www.rnz.de (нім.). Процитовано 22 липня 2019.
Література
- Р. Кривонос. Коль Гельмут // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Кривонос Р. А. Г. Коль // Європейський Союз: економіка, політика, право: енциклопедичний словник / редкол.: В. В. Копійка (голова), О. І. Шнирков (заст. голови), В. І. Муравйов та ін. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. — С. 188—189.
Посилання
- Зленко А. М. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін/ Худож.-оформлювач Б. П. Бублик, В. А. Мурликін. — Харків: Фоліо, 2003.- 559с. ISBN 966-03-2130-9
- Посмертна помста канцлера Гельмута Коля
|
|
|
- Статті, які варто перекласти з англійської
- Народились 3 квітня
- Народились 1930
- Померли 16 червня
- Померли 2017
- Випускники Франкфуртського університету
- Випускники Гайдельберзького університету
- Кавалери ордена королеви Єлени
- Канцлери Німеччини
- Голови Європейської ради
- Федеральні канцлери Німеччини
- Члени Християнсько-демократичного союзу Німеччини
- Кавалери ордена Білого Орла
- Лауреати міжнародної премії імені Карла Великого
- Почесні доктори Київського університету
- Німецькі науковці
- Уродженці Людвігсгафен-на-Рейні