Синестезія (стилістична фігура): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 14:25, 8 січня 2020

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Синестезія (значення).

Синестезія (грец. synaesthesis — одночасне відчуття) — стилістична фігура, поєднання в одному тропі різних, іноді далеких асоціацій. Випливає із природної властивості людини переживати водночас враження, одержані від кількох органів чуття, що приводить до синтезу кількох відчуттів.

Найяскравіше синестезія проявилася у ліриці раннього П. Тичини — поета, схильного до «кольорового слуху» та «слухового кольору», здатного сприймати, скажімо, квінту як жовту густу барву тощо. Синтетичне взаємозумовлення цих чинників приводило до витворення одночасної «мальовничої музичності» як чільної ознаки «кларнетизму»: «За частоколом — / Зелений гімн»; «Мов золото-поколото, / Горить-тремтить ріка, / Як музика» тощо.

Ще одним яскравим прикладом є "Голосівки" Артюра Рембо:

А чорне, біле Е, червоне І, зелене

У, синє О, — про вас я нині б розповів:

А — чорний мух корсет, довкола смітників

Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;

Е — шатра в білій млі, списи льодовиків,

Ранкових випарів тремтіння незбагненне;

І — пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,

Сп'яніле каяття або нестримний гнів;

У — жмури на морях божественно-глибокі,

І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій —

Печать присвячених алхімії ночей;

О — неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий,

Мовчання Янголів, Світів безмовний простір,

Омега, блиск його фіалкових Очей.

Література

Циховська Е. Генеза синестетичних синтагм у літературному творі // Вісник Запорізького національного університету. Серія: Філологічні науки. - № 2. - 2009. - С.95-99.

Посилання

Синестезія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 396.

Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+{{otheruses|Синестезія (значення)}}
-{{Вікіфікувати|дата=березень 2010}}
-{{Об'єднати|Синестезія в психології}}
-'''Синестезія''' (грецьк. synaesthesis — одночасне відчуття) — [[художній прийом]], поєднання в одному [[троп]]і різних, іноді далеких [[асоціація|асоціацій]]. Випливає із природної властивості людини переживати водночас враження, одержані від кількох органів чуття, що приводить до синтезу кількох відчуттів.
+'''Синестезія''' ({{lang-el|synaesthesis}} — одночасне відчуття) — [[стилістична фігура]], поєднання в одному [[троп|тропі]] різних, іноді далеких [[асоціація|асоціацій]]. Випливає із природної властивості людини переживати водночас враження, одержані від кількох органів чуття, що приводить до синтезу кількох відчуттів.
-== В літературі ==
-Найяскравіше синестезія проявилася у ліриці раннього [[Павло Тичина|П. Тичини]] — поета, схильного до «кольорового слуху» та «слухового кольору», здатного сприймати, скажімо, квінту як жовту густу барву тощо. Синтетичне взаємозумовлення цих чинників приводило до витворення одночасної «мальовничої музичності» як чільної ознаки «кларнетизму»: «За частоколом — / Зелений гімн»; «Мов золото-поколото, / Горить-тремтить ріка, / Як музика» тощо.
+Найяскравіше синестезія проявилася у ліриці раннього [[Павло Тичина|П. Тичини]] — поета, схильного до «кольорового слуху» та «слухового кольору», здатного сприймати, скажімо, квінту як жовту густу барву тощо. Синтетичне взаємозумовлення цих чинників приводило до витворення одночасної «мальовничої музичності» як чільної ознаки «кларнетизму»: «За частоколом — / Зелений гімн»; «Мов золото-поколото, / Горить-тремтить ріка, / Як музика» тощо.
-== В психології ==
-Це явище, яке полягає у тому, що який-небудь подразник, діючи на відповідний орган чуття, поза бажанням суб'єкта, викликає не тільки відчуття, специфічне для даного органу чуття, але одночасно ще і додаткове відчуття чи уявлення, характерне для іншого органу чуття. Найбільш розповсюдженим проявом синестезії є так званий [[Синопсія|кольоровий слух]], за якого звук поряд із слуховим відчуттям викликає і кольорове. Наприклад, у багатьох людей жовтогарячий колір викликає відчуття тепла, а синє-зелений — холоду. За своєю природою синестезія, очевидно, являє собою посилену взаємодію аналізаторів. Своєрідні форми синестезії (наприклад, візуалізації почутого) зустрічаються в патології.
-==Одна з теорій==
-Структури мозку ([[Базальні ганглії|базальні ганглії]]), за допомогою яких реалізується подвійний навик «впізнавання-включення», анатомічно сполучені з іншою структурою - [[таламус]]ом, який надає переживанням сенсорну якість. Тому таламус приймає цю надлишкову реакцію на себе - а цілісна система мозку інтерпретує це як додаткове відчуття, яке відповідає тим чи іншим «сигналам», що походить ззовні від органів почуттів. Відбувається це не за допомогою лінійних [[Синапс|синаптичних]] розрядів окремих [[нейрон]]ів, а сукупним резонансним захопленням - ніби «загальною хвилею» - одних великих скупчень нейронів, розподілених по багатьом зонам мозку, іншими нейронними групами.
+Ще одним яскравим прикладом є "Голосівки" [[Артюр Рембо|Артюра Рембо]]:<blockquote>А чорне, біле Е, червоне І, зелене</blockquote><blockquote>У, синє О, — про вас я нині б розповів:</blockquote><blockquote>А — чорний мух корсет, довкола смітників</blockquote><blockquote>Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;</blockquote><blockquote>Е — шатра в білій млі, списи льодовиків,</blockquote><blockquote>Ранкових випарів тремтіння незбагненне;</blockquote><blockquote>І — пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,</blockquote><blockquote>Сп'яніле каяття або нестримний гнів;</blockquote><blockquote>У — жмури на морях божественно-глибокі,</blockquote><blockquote>І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій —</blockquote><blockquote>Печать присвячених алхімії ночей;</blockquote><blockquote>О — неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий,</blockquote><blockquote>Мовчання Янголів, Світів безмовний простір,</blockquote><blockquote>Омега, блиск його фіалкових Очей.</blockquote>
-Тобто ті структури мозку, які відповідають за впізнавання елементів (букв, цифр, дотиків, звуків) і включення їх в єдине ціле, - тобто категорію, - настільки «перезбуджуються», що передають напругу назад «вглиб» мозку, де знаходяться структури, що відповідають за сприйняття більш елементарних якостей, таких як колір, смак, запах і т.п. Таким чином, у сприйняття, наприклад, літери включається більше структур, ніж дійсно необхідно - і виникає незвичайний зв'язок букви з кольором, смаком або відчуттям обсягу. Як «чуттєве відлуння» складного символічного мислення<ref>[http://www.synaesthesia.ru/whatis.html Что такое синестезия?]{{ref-ru}}</ref>.
-== Примітки ==
-{{reflist}}
-== Див. також ==
-*[[Ейдетика]]
-*[[Психічні процеси]]
 == Література ==
-Циховська Е. Генеза синестетичних синтагм у літературному творі // Вісник Запорізького національного університету. Серія: Філологічні науки. - № 2. - 2009. - С.95-99.
-== Джерела ==
-* [http://my.science.ua/blog/psychology/a-jakij-smak-v-vasho-cifri-9.html А який смак в Вашої цифри 9? ''«Моя наука»'']
+* Циховська Е. Генеза синестетичних синтагм у літературному творі // Вісник Запорізького національного університету. Серія: Філологічні науки. - № 2. - 2009. - С.95-99.
+== Посилання ==
+* {{ЛЗЕ2|частина =Синестезія|сторінки =396}}
 {{lit-stub}}
 {{Psycho-stub}}
 {{Стилістичні фігури}}
-[[Категорія:Психологія]]
 [[Категорія:Тропи]]
-[[Категорія:Відчуття]]
+[[Категорія:Стилістичні фігури]]

Синестезія (стилістична фігура): відмінності між версіями

Поточна версія на 14:25, 8 січня 2020

Література

Посилання

Навігаційне меню

Пошук