Синестезія (стилістична фігура): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Більше не розпізнається як стаття, з якої нема посилань, removed: {{Статті, з яких нема посилань}} за допомогою AWB |
Shynkar (обговорення | внесок) |
||
(Не показана 41 проміжна версія 29 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{otheruses|Синестезія (значення)}} |
|||
{{проблеми|вікіфікувати|без джерел}} |
|||
'''Синестезія''' ( |
'''Синестезія''' ({{lang-el|synaesthesis}} — одночасне відчуття) — [[стилістична фігура]], поєднання в одному [[троп|тропі]] різних, іноді далеких [[асоціація|асоціацій]]. Випливає із природної властивості людини переживати водночас враження, одержані від кількох органів чуття, що приводить до синтезу кількох відчуттів. |
||
⚫ | Найяскравіше синестезія проявилася у ліриці раннього [[Павло Тичина|П. Тичини]] — поета, схильного до «кольорового слуху» та «слухового кольору», здатного сприймати, скажімо, квінту як жовту густу барву тощо. Синтетичне взаємозумовлення цих чинників приводило до витворення одночасної «мальовничої музичності» як чільної ознаки «кларнетизму»: «За частоколом — / Зелений гімн»; «Мов золото-поколото, / Горить-тремтить ріка, / Як музика» тощо. |
||
== В літературі == |
|||
⚫ | Найяскравіше синестезія проявилася у ліриці раннього [[Павло Тичина|П. Тичини]] |
||
Ще одним яскравим прикладом є "Голосівки" [[Артюр Рембо|Артюра Рембо]]:<blockquote>А чорне, біле Е, червоне І, зелене</blockquote><blockquote>У, синє О, — про вас я нині б розповів:</blockquote><blockquote>А — чорний мух корсет, довкола смітників</blockquote><blockquote>Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;</blockquote><blockquote>Е — шатра в білій млі, списи льодовиків,</blockquote><blockquote>Ранкових випарів тремтіння незбагненне;</blockquote><blockquote>І — пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,</blockquote><blockquote>Сп'яніле каяття або нестримний гнів;</blockquote><blockquote>У — жмури на морях божественно-глибокі,</blockquote><blockquote>І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій —</blockquote><blockquote>Печать присвячених алхімії ночей;</blockquote><blockquote>О — неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий,</blockquote><blockquote>Мовчання Янголів, Світів безмовний простір,</blockquote><blockquote>Омега, блиск його фіалкових Очей.</blockquote> |
|||
Це явище, яке полягає у тому, що який-небудь подразник, діючи на відповідний орган чуття, поза бажанням суб'єкта, викликає не тільки відчуття, специфічне для даного органу чуття, але одночасно ще і додаткове відчуття чи уявлення, характерне для іншого органу чуття. Найбільш розповсюдженим проявом синестезії являється так званий кольоровий слух, за якого звук поряд із слуховим відчуттям викликає і кольорове. Наприклад, у багатьох людей жовтогарячий колір викликає відчуття тепла, а синє-зелений — холоду. За своєю природою синестезія, очевидно, являє собою посилену взаємодію аналізаторів. Своєрідні форми синестезії (наприклад, візуалізації почутого) зустрічаються в патології. |
|||
== Література == |
|||
* Циховська Е. Генеза синестетичних синтагм у літературному творі // Вісник Запорізького національного університету. Серія: Філологічні науки. - № 2. - 2009. - С.95-99. |
|||
== Посилання == |
|||
* {{ЛЗЕ2|частина =Синестезія|сторінки =396}} |
|||
{{lit-stub}} |
{{lit-stub}} |
||
{{Psycho-stub}} |
{{Psycho-stub}} |
||
{{Стилістичні фігури}} |
|||
[[Категорія:Слова грецького походження]] |
|||
[[Категорія:Психологія]] |
|||
[[Категорія:Тропи]] |
[[Категорія:Тропи]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Стилістичні фігури]] |
||
[[ar:محاسة]] |
|||
[[bg:Синестезия]] |
|||
[[ca:Sinestèsia]] |
|||
[[cs:Synestezie]] |
|||
[[da:Synæstesi]] |
|||
[[de:Synästhesie]] |
|||
[[el:Συναισθησία]] |
|||
[[en:Synesthesia]] |
|||
[[eo:Sinestezio]] |
|||
[[es:Sinestesia]] |
|||
[[fa:همرنجی]] |
|||
[[fi:Synestesia]] |
|||
[[fr:Synesthésie]] |
|||
[[gl:Sinestesia]] |
|||
[[he:סינסתזיה]] |
|||
[[hr:Sinestezija]] |
|||
[[hu:Szinesztézia]] |
|||
[[is:Samskynjun]] |
|||
[[it:Sinestesia (psicologia)]] |
|||
[[ja:共感覚]] |
|||
[[ka:სინესთეზია]] |
|||
[[lt:Sinestezija]] |
|||
[[nl:Synesthesie (zintuig)]] |
|||
[[nn:Synestesi]] |
|||
[[no:Synestesi]] |
|||
[[pl:Synestezja]] |
|||
[[pt:Sinestesia]] |
|||
[[ru:Синестезия]] |
|||
[[simple:Synesthesia]] |
|||
[[sk:Synestézia]] |
|||
[[sl:Sinestetičnost]] |
|||
[[sv:Synestesi]] |
|||
[[tr:Sinestezi]] |
|||
[[zh:联觉]] |
Поточна версія на 14:25, 8 січня 2020
Синестезія (грец. synaesthesis — одночасне відчуття) — стилістична фігура, поєднання в одному тропі різних, іноді далеких асоціацій. Випливає із природної властивості людини переживати водночас враження, одержані від кількох органів чуття, що приводить до синтезу кількох відчуттів.
Найяскравіше синестезія проявилася у ліриці раннього П. Тичини — поета, схильного до «кольорового слуху» та «слухового кольору», здатного сприймати, скажімо, квінту як жовту густу барву тощо. Синтетичне взаємозумовлення цих чинників приводило до витворення одночасної «мальовничої музичності» як чільної ознаки «кларнетизму»: «За частоколом — / Зелений гімн»; «Мов золото-поколото, / Горить-тремтить ріка, / Як музика» тощо.
Ще одним яскравим прикладом є "Голосівки" Артюра Рембо:
А чорне, біле Е, червоне І, зелене
У, синє О, — про вас я нині б розповів:
А — чорний мух корсет, довкола смітників
Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;
Е — шатра в білій млі, списи льодовиків,
Ранкових випарів тремтіння незбагненне;
І — пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,
Сп'яніле каяття або нестримний гнів;
У — жмури на морях божественно-глибокі,
І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій —
Печать присвячених алхімії ночей;
О — неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий,
Мовчання Янголів, Світів безмовний простір,
Омега, блиск його фіалкових Очей.
- Циховська Е. Генеза синестетичних синтагм у літературному творі // Вісник Запорізького національного університету. Серія: Філологічні науки. - № 2. - 2009. - С.95-99.
- Синестезія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 396.
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|