Будзан Антін Федорович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
м Заміна посилань на категорії-перенаправлення: Категорія:Священики УГКЦ → Категорія:Священники УГКЦ |
||
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів) | |||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
| ім'я_при_народженні = |
| ім'я_при_народженні = |
||
| дата_народження = 27.8.1911 |
| дата_народження = 27.8.1911 |
||
| місце_народження = с. [[Лозівка]] |
| місце_народження = с. [[Лозівка (Підволочиський район)|Лозівка]] |
||
| дата_смерті = 6.10.1982 |
| дата_смерті = 6.10.1982 |
||
| місце_смерті = [[Львів]] |
| місце_смерті = [[Львів]] |
||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
| національність = [[українці|українець]] |
| національність = [[українці|українець]] |
||
| відомий_(відома) = |
| відомий_(відома) = |
||
| рід_діяльності = [[ |
| рід_діяльності = [[священник]] [[УГКЦ]], український мистецтвознавець |
||
| титул = |
| титул = |
||
| платня = |
| платня = |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
| вага = |
| вага = |
||
}} |
}} |
||
[[Файл:Пам'ятник на могилі А. Будзана та К. Матейко..jpg|міні]] |
|||
'''Антін Федорович Будзан''' ([[27 серпня]] [[1911]], с. [[Лозівка (Підволочиський район)|Лозівка]], [[Тернопільська область]] — [[6 жовтня]] [[1982]], [[Львів]]) — український мистецтвознавець,<ref>[http://nplu.org/ua/events/calendar/2011/aug.htm Календар знаменних та пам'ятних дат] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111118203347/http://nplu.org/ua/events/calendar/2011/aug.htm |date=18 листопад 2011 }} // Сайт Національної парламентської бібліотеки України</ref> дослідник народного мистецтва й [[різьблення по дереву]] в Західній Україні, [[ |
'''Антін Федорович Будзан''' ([[27 серпня]] [[1911]], с. [[Лозівка (Підволочиський район)|Лозівка]], [[Тернопільська область]] — [[6 жовтня]] [[1982]], [[Львів]]) — український мистецтвознавець,<ref>[http://nplu.org/ua/events/calendar/2011/aug.htm Календар знаменних та пам'ятних дат] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111118203347/http://nplu.org/ua/events/calendar/2011/aug.htm |date=18 листопад 2011 }} // Сайт Національної парламентської бібліотеки України</ref> дослідник народного мистецтва й [[різьблення по дереву]] в Західній Україні, [[священник]] [[УГКЦ]]. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Народився 27 серпня 1911 року у селі [[Лозівка (Підволочиський район)|Лозівка]] Збаразького повіту тепер [[Підволочиський район|Підволочиського району]] Тернопільської області.<ref name="Гуркіна">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ist/2009_22/010.htm ''Гуркіна С. В.'' Українська Греко-Католицька церква і Ватикан: Спроби контактів у 1944—1949 рр.]</ref> |
Народився 27 серпня 1911 року у селі [[Лозівка (Підволочиський район)|Лозівка]] Збаразького повіту тепер [[Підволочиський район|Підволочиського району]] Тернопільської області.<ref name="Гуркіна">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ist/2009_22/010.htm ''Гуркіна С. В.'' Українська Греко-Католицька церква і Ватикан: Спроби контактів у 1944—1949 рр.]</ref> |
||
Початкову школу закінчив у сусідньому селі [[Ободівка]], від 1923 року учень [[Тернопільська українська гімназія|Тернопільської української гімназії]]. З 1933 по 1938 рік навчався у [[Український католицький університет|Греко-Католицькій Богословській академії]] у Львові. У часи літніх вакацій (1937 р.) брав участь в археологічних розкопках стародавнього [[Галич]]а, очолюваних професором [[Пастернак Ярослав Іванович|Ярославом Пастернаком]].<ref name="Михайло Станкевич">''Михайло Станкевич''. Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити. — 1998. — N 4.</ref> 1937 року взявся освоювати килимарство під керівництвом досвідченого майстра Дмитра Кравчука (килим роботи А. Будзана зберігається у [[Музей етнографії та художнього промислу|Музеї етнографії та художнього промислу у Львові]]). У той час захопився збиранням фольклору, результатом цієї діяльності стали публікації: «Весілля в селі Лозівка», «Прислів'я та приказки с. Лозівка», описував ручні знаряддя праці для землі, фіксував матеріали про місцевих ткачів тощо. У 1938—1939 роках працював у комісії очолюваній професором [[Гавриїл Костельник|Гавриїлом Костельником]] по вивченню феномену [[стигмати]]ків [[Степан Навроцький|Степана Навроцького]], [[Настя Волошин|Насті Волошин]] та ін.<ref name="Світильник істини"> Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові. — Торонто-Чикаго, 1983 — ч. 3.</ref> |
Початкову школу закінчив у сусідньому селі [[Ободівка (Підволочиський район)|Ободівка]], від 1923 року учень [[Тернопільська українська гімназія|Тернопільської української гімназії]]. З 1933 по 1938 рік навчався у [[Український католицький університет|Греко-Католицькій Богословській академії]] у Львові. У часи літніх вакацій (1937 р.) брав участь в археологічних розкопках стародавнього [[Галич]]а, очолюваних професором [[Пастернак Ярослав Іванович|Ярославом Пастернаком]].<ref name="Михайло Станкевич">''Михайло Станкевич''. Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити. — 1998. — N 4.</ref> 1937 року взявся освоювати килимарство під керівництвом досвідченого майстра Дмитра Кравчука (килим роботи А. Будзана зберігається у [[Музей етнографії та художнього промислу|Музеї етнографії та художнього промислу у Львові]]). У той час захопився збиранням фольклору, результатом цієї діяльності стали публікації: «Весілля в селі Лозівка», «Прислів'я та приказки с. Лозівка», описував ручні знаряддя праці для землі, фіксував матеріали про місцевих ткачів тощо. У 1938—1939 роках працював у комісії очолюваній професором [[Гавриїл Костельник|Гавриїлом Костельником]] по вивченню феномену [[стигмати]]ків [[Степан Навроцький|Степана Навроцького]], [[Настя Волошин|Насті Волошин]] та ін.<ref name="Світильник істини"> Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові. — Торонто-Чикаго, 1983 — ч. 3.</ref> |
||
З приходом радянської влади у вересні 1939 року навчається на історичному факультеті [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету Яна Казимира]], працюючи одночасно лаборантом на кафедрі етнографії і етнології. 14 червня 1939 року захистив магістерську роботу з етнології ― «Монографія села Лозівка п. Збараж». На розкопках у [[Крилос]]і (липень 1940 р.) саме Антону Будзану пощастило знайти унікальну пам'ятку ―[[колти| «золотий колт»]]. Також у той час Антін Будзан співпрацював з музеєм етнографії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка.<ref name="Михайло Станкевич"/>. З благословення церковної єрархії для кращого дослідження [[стигмати]]зації у 1941 році за стараннями Антона Будзана та Богдана Казимири до міста Львова переїхав [[Стигмати|стигматик]] [[Степан Навроцький]]<ref name="Світильник істини"/>. Вже після початку Німецько-радянської війни, коли знову відродила свою діяльність Богословська Академія (у 1939—1941 рр. вона не працювала), прийняв пропозицію о. ректора [[Йосиф Сліпий|Йосифа Сліпого]] попрацювати в музеї [[Український католицький університет|Греко-Католицької Богословської академії]] у 1942-45 роках. У 1943 р. розпочав свою працю як викладач української мови в Малій Духовній семінарії. 12 липня 1943 року одружився з [[Матейко Катерина Іванівна|Катериною Матейко]].<ref name="Мистецтвознавство01">''Михайло Станкевич''. Богослов і вчений Антін Будзан (до 90-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'01: Науковий збірник. — Львів: СКІМ, 2002. — С. 157—166.</ref> |
З приходом радянської влади у вересні 1939 року навчається на історичному факультеті [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету Яна Казимира]], працюючи одночасно лаборантом на кафедрі етнографії і етнології. 14 червня 1939 року захистив магістерську роботу з етнології ― «Монографія села Лозівка п. Збараж». На розкопках у [[Крилос]]і (липень 1940 р.) саме Антону Будзану пощастило знайти унікальну пам'ятку ―[[колти| «золотий колт»]]. Також у той час Антін Будзан співпрацював з музеєм етнографії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка.<ref name="Михайло Станкевич"/>. З благословення церковної єрархії для кращого дослідження [[стигмати]]зації у 1941 році за стараннями Антона Будзана та Богдана Казимири до міста Львова переїхав [[Стигмати|стигматик]] [[Степан Навроцький]]<ref name="Світильник істини"/>. Вже після початку Німецько-радянської війни, коли знову відродила свою діяльність Богословська Академія (у 1939—1941 рр. вона не працювала), прийняв пропозицію о. ректора [[Йосиф Сліпий|Йосифа Сліпого]] попрацювати в музеї [[Український католицький університет|Греко-Католицької Богословської академії]] у 1942-45 роках. У 1943 р. розпочав свою працю як викладач української мови в Малій Духовній семінарії. 12 липня 1943 року одружився з [[Матейко Катерина Іванівна|Катериною Матейко]].<ref name="Мистецтвознавство01">''Михайло Станкевич''. Богослов і вчений Антін Будзан (до 90-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'01: Науковий збірник. — Львів: СКІМ, 2002. — С. 157—166.</ref> |
||
Рядок 111: | Рядок 112: | ||
[[Категорія:Українські етнографи]] |
[[Категорія:Українські етнографи]] |
||
[[Категорія:Українські різьбярі]] |
[[Категорія:Українські різьбярі]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Священники УГКЦ]] |
||
[[Категорія:Випускники Тернопільської української гімназії]] |
[[Категорія:Випускники Тернопільської української гімназії]] |
||
[[Категорія:Випускники Львівської богословської академії]] |
[[Категорія:Випускники Львівської богословської академії]] |
Версія за 23:11, 27 серпня 2020
Будзан Антін Федорович | |
---|---|
Народився | 27 серпня 1911 с. Лозівка |
Помер | 6 жовтня 1982 (71 рік) Львів |
Поховання | Янівський цвинтар |
Національність | українець |
Місце проживання | Львів |
Діяльність | священник УГКЦ, український мистецтвознавець |
Alma mater | Тернопільська гімназія |
Науковий ступінь | кандидат мистецтвознавства |
Членство | Національна спілка художників України |
У шлюбі з | Матейко Катерина Іванівна |
Діти | Будзан Зіновій Антонович |
Антін Федорович Будзан (27 серпня 1911, с. Лозівка, Тернопільська область — 6 жовтня 1982, Львів) — український мистецтвознавець,[1] дослідник народного мистецтва й різьблення по дереву в Західній Україні, священник УГКЦ.
Біографія
Народився 27 серпня 1911 року у селі Лозівка Збаразького повіту тепер Підволочиського району Тернопільської області.[2]
Початкову школу закінчив у сусідньому селі Ободівка, від 1923 року учень Тернопільської української гімназії. З 1933 по 1938 рік навчався у Греко-Католицькій Богословській академії у Львові. У часи літніх вакацій (1937 р.) брав участь в археологічних розкопках стародавнього Галича, очолюваних професором Ярославом Пастернаком.[3] 1937 року взявся освоювати килимарство під керівництвом досвідченого майстра Дмитра Кравчука (килим роботи А. Будзана зберігається у Музеї етнографії та художнього промислу у Львові). У той час захопився збиранням фольклору, результатом цієї діяльності стали публікації: «Весілля в селі Лозівка», «Прислів'я та приказки с. Лозівка», описував ручні знаряддя праці для землі, фіксував матеріали про місцевих ткачів тощо. У 1938—1939 роках працював у комісії очолюваній професором Гавриїлом Костельником по вивченню феномену стигматиків Степана Навроцького, Насті Волошин та ін.[4]
З приходом радянської влади у вересні 1939 року навчається на історичному факультеті Львівського університету Яна Казимира, працюючи одночасно лаборантом на кафедрі етнографії і етнології. 14 червня 1939 року захистив магістерську роботу з етнології ― «Монографія села Лозівка п. Збараж». На розкопках у Крилосі (липень 1940 р.) саме Антону Будзану пощастило знайти унікальну пам'ятку ― «золотий колт». Також у той час Антін Будзан співпрацював з музеєм етнографії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка.[3]. З благословення церковної єрархії для кращого дослідження стигматизації у 1941 році за стараннями Антона Будзана та Богдана Казимири до міста Львова переїхав стигматик Степан Навроцький[4]. Вже після початку Німецько-радянської війни, коли знову відродила свою діяльність Богословська Академія (у 1939—1941 рр. вона не працювала), прийняв пропозицію о. ректора Йосифа Сліпого попрацювати в музеї Греко-Католицької Богословської академії у 1942-45 роках. У 1943 р. розпочав свою працю як викладач української мови в Малій Духовній семінарії. 12 липня 1943 року одружився з Катериною Матейко.[5]
11 грудня 1944 року священиче рукоположення звершив над ним Митрополит Йосиф Сліпий.[2] З огляду на початок ліквідаційних заходів УГКЦ з боку радянської влади о. Антін Будзан не отримав жодної парафії, Богослуження звершував вдома і тим самим це його врятувало від переслідувань. Тому він повернувся до другого свого життєвого покликання і захоплення — етнографічної справи.[6]
Антін Будзан завдяки своїм науковим здібностям зумів заочно навчатися з 1947 по 1953 рік в Інституті живопису, скульптури й архітектури ім. І. Ю. Рєпіна в Ленінграді, одночасно працюючи в Національному музеї та Музеї художньої промисловості (з 1951 р. Музей етнографії та художнього промислу) у м. Львові., в якому пропрацював до самої смерті. У 1959 р. він успішно захистив дисертаційну роботу на тему «Народна різьба по дереву в Західних областях України XIX-ХХ ст.» у Московському університеті, отримавши науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. Багато років працював у Художній раді з народного мистецтва Львівської організації Спілки художників УРСР (членом СХ СРСР він був з 1960 р.).
Антін Федорович був одним із ініціаторів та засновників відділу народних художніх промислів (1979 р.) у Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР (тепер відділ народного мистецтва Інституту народознавства НАН України).[5]
Помер 6 жовтня 1982 року у м. Львові, похований на Янівському цвинтарі.[7]
Дослідження
Антін Будзан є автором чисельних праць з різьбярства. Розпочав дослідження художнього спадку українських майстрів бісеру працею «Художні вироби з бісеру», яка досі залишається відправною точкою подальших досліджень.[8]
Дружина Антона Будзана, етнограф Матейко Катерина Іванівна (1910—1995), — автор праць про кераміку Західних областей України, народний одяг тощо.[9]
Публікації
Книги
- Будзан А. Ф. Різьба по дереву в західних областях України. — К.: Вид-во АН УРСР, 1960. — 106 с.: іл.
- Будзан А. Ф. «Довідник по фондах Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР» (1958; у співавт.),
- Будзан А. Ф. «Різьба по дереву. Роботи різьбярів Юри, Василя та Миколи Шкрібляків. Альбом» (1961),
- Будзан А. Ф. «Українське народне мистецтво. Різьблення та художній метал: Альбом» (1962: у співавт.),
- Будзан А. Ф. «Історія українського мистецтва» (1969; у співавт.),
- Будзан А. Ф. «Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва» (1971; у співавт.),
- Будзан А. Ф. «Бойківщина» (1983 ; у співавт.).
Статті
- Будзан А. Ф. Резьба по дереву в западных областях Украины // Советская этнография. — М., 1954. — № 2. — С. 1 12—120;
- Будзан А. Ф. Українська народна різьба по дереву // Довідник по фондах Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР. — К., 1956. — Вип. 1. — С. 7—22;
- Будзан А. Ф. Художня різьба по дереву артілі «Гуцульщина» в Косові, Станіславської області // Матеріали з етнографії та художнього промислу. — К., 1956. — Вип. 2. — С. 3—12;
- Будзан А. Ф. Різьбяр М. П. Тимків // Народна творчість та етнографія. — К., 1959. — № 4. — С. 83—90;
- Будзан А. Ф. До історії художньої обробки дерева на Україні // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. — К., 1961 . — Вип. 6. — С. 58— 66;
- Будзан А. Ф. Секція декоративного мистецтва // Красу в побут трудящих. — Львів, 1963. — С. 73—77;
- Будзан А. Ф. Яворівські різьбярі // Там само. — С. 65—72;
- Будзан А. Ф. Цікава знахідка архітектурної різьби XVI—XVII ст. // Народна творчість та етнографія. — 1963. — К 2. — С. 145;
- Будзан А. Ф. Різьбяр Йосип Станько // Там само. — 1964. — № 1 . — С. 66—67;
- Будзан А. Ф. На піднесенні // Там само. — № 5. — С. 37—45;
- Будзан А. Ф. Різьблення на дереві та рогові // Історія українського мистецтва. — К., 1968. — Т. 3. — С. 355—360;
- Будзан А. Ф. Українська кераміка за 50 років // Народна творчість та етнографія. — 1968. — № 1. — С. 102—103;
- Будзан А. Ф. Сучасний сувенір // Там само. — № 3. — С. 26—31;
- Будзан А. Ф. Яворівські мальовані скрині // Там само. — № 5 . — С. 49—53;
- Будзан А. Ф. Різьба по дереву // Нариси історії українського прикладного мистецтва. — Львів, 1969. — С. 10—11, 35—37, 75—81, 176—183;
- Будзан А. Ф. Різьблення на дереві // Історія українського мистецтва. — К., 1970. — Т. 4. — С. 357—369;
- Будзан А. Ф. Художні роботи Михайла Біласа // Народна творчість та етнографія. — 1971. — № 2. — С. 48—50;
- Будзан А. Ф. Невичерпне джерело художніх традицій // Там само. — 1973. — № 1. — С. 52—58;
- Будзан А. Ф. Українські народні скрині // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. — К., 1975. — С. 112—116;
- Будзан А. Ф. Художні вироби з бісеру // Народна творчість та етнографія. — 1976. — № 1. — С. 83;
- Будзан А. Ф. Народна кераміка з Миколаєва над Дністром // Там само. — № 6. — С. 94— 97;
- Будзан А. Ф. Народні художні промисли Бойківщини // Народні художні промисли України. — К., 1979. — С. 7—19;
- Будзан А. Ф. Вироби з дерева // Бойківщина: іст.-етногр. дослідж. — К., 1983. — С. 120—122;
- Будзан А. Ф. Господарсько-промислові виробництва // Там само. — С. 128—134;
- Будзан А. Ф. Поселення, садиби, житло // Там само. — С. 159—166;
- Будзан А. Ф. Господарські будівлі // Там само. — С. 169—173;
- Будзан А. Ф. Вироби з бісеру //Там само. — С. 280—281;
- Будзан А. Ф. Різьба по дереву // Там само. — С. 281—284.
Примітки
- ↑ Календар знаменних та пам'ятних дат [Архівовано 18 листопад 2011 у Wayback Machine.] // Сайт Національної парламентської бібліотеки України
- ↑ а б Гуркіна С. В. Українська Греко-Католицька церква і Ватикан: Спроби контактів у 1944—1949 рр.
- ↑ а б Михайло Станкевич. Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити. — 1998. — N 4.
- ↑ а б Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові. — Торонто-Чикаго, 1983 — ч. 3.
- ↑ а б Михайло Станкевич. Богослов і вчений Антін Будзан (до 90-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'01: Науковий збірник. — Львів: СКІМ, 2002. — С. 157—166.
- ↑ о. Тарас Бублик. Антін Будзан: штрихи до портрета (до 100-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'11: Науковий збірник. — Львів: СКІМ, 2011. — С. 309—314.
- ↑ Н. Здоровега. Катерина Матейко зблизька // Народознавчі Зошити, 1996. — N 4. — С. 222—224.
- ↑ Олена Федорчук. Бісерний декор ансамблю українського народного одягу: стан дослідження проблеми
- ↑ Людмила Герус. Про Якима Прохоровича Запаско
Література
- Будзан Антін // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 3. — С. 520.
- Дуда І., Павлюк С. (ЕСУ) Будзан Антін Федорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 192. — ISBN 966-528-197-6.
- Кушнір А. Наш душпастир, учитель і вчений отець Антін Будзан / Андрій Кушнір. — Львів, 1998. — 22 с.
- Мистецтво України: біогр. довід. — К., 1997. — С. 88.
- Мистецтво України: енциклопедія. — К., 1995. — Т. 1 . — С. 259.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 27 серпня
- Народились 1911
- Померли 6 жовтня
- Померли 1982
- Поховані на Янівському цвинтарі
- Випускники Тернопільської української гімназії
- Кандидати мистецтвознавства
- Члени Національної спілки художників України
- Українські мистецтвознавці
- Українські етнографи
- Українські різьбярі
- Священники УГКЦ
- Випускники Львівської богословської академії
- Уродженці Підволочиського району
- Члени Спілки художників СРСР
- Кандидати наук