Будзан Антін Федорович: відмінності між версіями

Будзан Антін Федорович
Будзан Антін Федорович
Народився	27 серпня 1911; с. Лозівка
Помер	6 жовтня 1982 (71 рік); Львів
Поховання	Янівський цвинтар
Національність	українець
Місце проживання	Львів
Діяльність	священник УГКЦ, український мистецтвознавець
Alma mater	Тернопільська гімназія
Науковий ступінь	кандидат мистецтвознавства
Членство	Національна спілка художників України
У шлюбі з	Матейко Катерина Іванівна
Діти	Будзан Зіновій Антонович
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 23:11, 27 серпня 2020

Антін Федорович Будзан (27 серпня 1911, с. Лозівка, Тернопільська область — 6 жовтня 1982, Львів) — український мистецтвознавець,^[1] дослідник народного мистецтва й різьблення по дереву в Західній Україні, священник УГКЦ.

Біографія

Народився 27 серпня 1911 року у селі Лозівка Збаразького повіту тепер Підволочиського району Тернопільської області.^[2]

Початкову школу закінчив у сусідньому селі Ободівка, від 1923 року учень Тернопільської української гімназії. З 1933 по 1938 рік навчався у Греко-Католицькій Богословській академії у Львові. У часи літніх вакацій (1937 р.) брав участь в археологічних розкопках стародавнього Галича, очолюваних професором Ярославом Пастернаком.^[3] 1937 року взявся освоювати килимарство під керівництвом досвідченого майстра Дмитра Кравчука (килим роботи А. Будзана зберігається у Музеї етнографії та художнього промислу у Львові). У той час захопився збиранням фольклору, результатом цієї діяльності стали публікації: «Весілля в селі Лозівка», «Прислів'я та приказки с. Лозівка», описував ручні знаряддя праці для землі, фіксував матеріали про місцевих ткачів тощо. У 1938—1939 роках працював у комісії очолюваній професором Гавриїлом Костельником по вивченню феномену стигматиків Степана Навроцького, Насті Волошин та ін.^[4]

З приходом радянської влади у вересні 1939 року навчається на історичному факультеті Львівського університету Яна Казимира, працюючи одночасно лаборантом на кафедрі етнографії і етнології. 14 червня 1939 року захистив магістерську роботу з етнології ― «Монографія села Лозівка п. Збараж». На розкопках у Крилосі (липень 1940 р.) саме Антону Будзану пощастило знайти унікальну пам'ятку ― «золотий колт». Також у той час Антін Будзан співпрацював з музеєм етнографії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка.^[3]. З благословення церковної єрархії для кращого дослідження стигматизації у 1941 році за стараннями Антона Будзана та Богдана Казимири до міста Львова переїхав стигматик Степан Навроцький^[4]. Вже після початку Німецько-радянської війни, коли знову відродила свою діяльність Богословська Академія (у 1939—1941 рр. вона не працювала), прийняв пропозицію о. ректора Йосифа Сліпого попрацювати в музеї Греко-Католицької Богословської академії у 1942-45 роках. У 1943 р. розпочав свою працю як викладач української мови в Малій Духовній семінарії. 12 липня 1943 року одружився з Катериною Матейко.^[5]

11 грудня 1944 року священиче рукоположення звершив над ним Митрополит Йосиф Сліпий.^[2] З огляду на початок ліквідаційних заходів УГКЦ з боку радянської влади о. Антін Будзан не отримав жодної парафії, Богослуження звершував вдома і тим самим це його врятувало від переслідувань. Тому він повернувся до другого свого життєвого покликання і захоплення — етнографічної справи.^[6]

Антін Будзан завдяки своїм науковим здібностям зумів заочно навчатися з 1947 по 1953 рік в Інституті живопису, скульптури й архітектури ім. І. Ю. Рєпіна в Ленінграді, одночасно працюючи в Національному музеї та Музеї художньої промисловості (з 1951 р. Музей етнографії та художнього промислу) у м. Львові., в якому пропрацював до самої смерті. У 1959 р. він успішно захистив дисертаційну роботу на тему «Народна різьба по дереву в Західних областях України XIX-ХХ ст.» у Московському університеті, отримавши науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. Багато років працював у Художній раді з народного мистецтва Львівської організації Спілки художників УРСР (членом СХ СРСР він був з 1960 р.).

Антін Федорович був одним із ініціаторів та засновників відділу народних художніх промислів (1979 р.) у Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР (тепер відділ народного мистецтва Інституту народознавства НАН України).^[5]

Помер 6 жовтня 1982 року у м. Львові, похований на Янівському цвинтарі.^[7]

Дослідження

Антін Будзан є автором чисельних праць з різьбярства. Розпочав дослідження художнього спадку українських майстрів бісеру працею «Художні вироби з бісеру», яка досі залишається відправною точкою подальших досліджень.^[8]

Дружина Антона Будзана, етнограф Матейко Катерина Іванівна (1910—1995), — автор праць про кераміку Західних областей України, народний одяг тощо.^[9]

Публікації

Книги

Будзан А. Ф. Різьба по дереву в західних областях України. — К.: Вид-во АН УРСР, 1960. — 106 с.: іл.
Будзан А. Ф. «Довідник по фондах Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР» (1958; у співавт.),
Будзан А. Ф. «Різьба по дереву. Роботи різьбярів Юри, Василя та Миколи Шкрібляків. Альбом» (1961),
Будзан А. Ф. «Українське народне мистецтво. Різьблення та художній метал: Альбом» (1962: у співавт.),
Будзан А. Ф. «Історія українського мистецтва» (1969; у співавт.),
Будзан А. Ф. «Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва» (1971; у співавт.),
Будзан А. Ф. «Бойківщина» (1983 ; у співавт.).

Статті

Будзан А. Ф. Резьба по дереву в западных областях Украины // Советская этнография. — М., 1954. — № 2. — С. 1 12—120;
Будзан А. Ф. Українська народна різьба по дереву // Довідник по фондах Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР. — К., 1956. — Вип. 1. — С. 7—22;
Будзан А. Ф. Художня різьба по дереву артілі «Гуцульщина» в Косові, Станіславської області // Матеріали з етнографії та художнього промислу. — К., 1956. — Вип. 2. — С. 3—12;
Будзан А. Ф. Різьбяр М. П. Тимків // Народна творчість та етнографія. — К., 1959. — № 4. — С. 83—90;
Будзан А. Ф. До історії художньої обробки дерева на Україні // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. — К., 1961 . — Вип. 6. — С. 58— 66;
Будзан А. Ф. Секція декоративного мистецтва // Красу в побут трудящих. — Львів, 1963. — С. 73—77;
Будзан А. Ф. Яворівські різьбярі // Там само. — С. 65—72;
Будзан А. Ф. Цікава знахідка архітектурної різьби XVI—XVII ст. // Народна творчість та етнографія. — 1963. — К 2. — С. 145;
Будзан А. Ф. Різьбяр Йосип Станько // Там само. — 1964. — № 1 . — С. 66—67;
Будзан А. Ф. На піднесенні // Там само. — № 5. — С. 37—45;
Будзан А. Ф. Різьблення на дереві та рогові // Історія українського мистецтва. — К., 1968. — Т. 3. — С. 355—360;
Будзан А. Ф. Українська кераміка за 50 років // Народна творчість та етнографія. — 1968. — № 1. — С. 102—103;
Будзан А. Ф. Сучасний сувенір // Там само. — № 3. — С. 26—31;
Будзан А. Ф. Яворівські мальовані скрині // Там само. — № 5 . — С. 49—53;
Будзан А. Ф. Різьба по дереву // Нариси історії українського прикладного мистецтва. — Львів, 1969. — С. 10—11, 35—37, 75—81, 176—183;
Будзан А. Ф. Різьблення на дереві // Історія українського мистецтва. — К., 1970. — Т. 4. — С. 357—369;
Будзан А. Ф. Художні роботи Михайла Біласа // Народна творчість та етнографія. — 1971. — № 2. — С. 48—50;
Будзан А. Ф. Невичерпне джерело художніх традицій // Там само. — 1973. — № 1. — С. 52—58;
Будзан А. Ф. Українські народні скрині // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. — К., 1975. — С. 112—116;
Будзан А. Ф. Художні вироби з бісеру // Народна творчість та етнографія. — 1976. — № 1. — С. 83;
Будзан А. Ф. Народна кераміка з Миколаєва над Дністром // Там само. — № 6. — С. 94— 97;
Будзан А. Ф. Народні художні промисли Бойківщини // Народні художні промисли України. — К., 1979. — С. 7—19;
Будзан А. Ф. Вироби з дерева // Бойківщина: іст.-етногр. дослідж. — К., 1983. — С. 120—122;
Будзан А. Ф. Господарсько-промислові виробництва // Там само. — С. 128—134;
Будзан А. Ф. Поселення, садиби, житло // Там само. — С. 159—166;
Будзан А. Ф. Господарські будівлі // Там само. — С. 169—173;
Будзан А. Ф. Вироби з бісеру //Там само. — С. 280—281;
Будзан А. Ф. Різьба по дереву // Там само. — С. 281—284.

Примітки

↑ Календар знаменних та пам'ятних дат [Архівовано 18 листопад 2011 у Wayback Machine.] // Сайт Національної парламентської бібліотеки України
↑ ^а ^б Гуркіна С. В. Українська Греко-Католицька церква і Ватикан: Спроби контактів у 1944—1949 рр.
↑ ^а ^б Михайло Станкевич. Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити. — 1998. — N 4.
↑ ^а ^б Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові. — Торонто-Чикаго, 1983 — ч. 3.
↑ ^а ^б Михайло Станкевич. Богослов і вчений Антін Будзан (до 90-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'01: Науковий збірник. — Львів: СКІМ, 2002. — С. 157—166.
↑ о. Тарас Бублик. Антін Будзан: штрихи до портрета (до 100-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'11: Науковий збірник. — Львів: СКІМ, 2011. — С. 309—314.
↑ Н. Здоровега. Катерина Матейко зблизька // Народознавчі Зошити, 1996. — N 4. — С. 222—224.
↑ Олена Федорчук. Бісерний декор ансамблю українського народного одягу: стан дослідження проблеми
↑ Людмила Герус. Про Якима Прохоровича Запаско

Література

Будзан Антін // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 3. — С. 520.
Дуда І., Павлюк С. (ЕСУ) Будзан Антін Федорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 192. — ISBN 966-528-197-6.
Кушнір А. Наш душпастир, учитель і вчений отець Антін Будзан / Андрій Кушнір. — Львів, 1998. — 22 с.
Мистецтво України: біогр. довід. — К., 1997. — С. 88.
Мистецтво України: енциклопедія. — К., 1995. — Т. 1 . — С. 259.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Біографії Історія Тернопільщина

[1] Календар знаменних та пам'ятних дат [Архівовано 18 листопад 2011 у Wayback Machine.] // Сайт Національної парламентської бібліотеки України

[Гуркіна-2] а ^б Гуркіна С. В. Українська Греко-Католицька церква і Ватикан: Спроби контактів у 1944—1949 рр.

[Михайло_Станкевич-3] а ^б Михайло Станкевич. Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити. — 1998. — N 4.

[Світильник_істини-4] а ^б Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові. — Торонто-Чикаго, 1983 — ч. 3.

[Мистецтвознавство01-5] а ^б Михайло Станкевич. Богослов і вчений Антін Будзан (до 90-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'01: Науковий збірник. — Львів: СКІМ, 2002. — С. 157—166.

[6] о. Тарас Бублик. Антін Будзан: штрихи до портрета (до 100-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'11: Науковий збірник. — Львів: СКІМ, 2011. — С. 309—314.

[7] Н. Здоровега. Катерина Матейко зблизька // Народознавчі Зошити, 1996. — N 4. — С. 222—224.

[8] Олена Федорчук. Бісерний декор ансамблю українського народного одягу: стан дослідження проблеми

[9] Людмила Герус. Про Якима Прохоровича Запаско

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
  | ім'я_при_народженні =
  | дата_народження = 27.8.1911
- | місце_народження = с. [[Лозівка]]
+ | місце_народження = с. [[Лозівка (Підволочиський район)|Лозівка]]
  | дата_смерті = 6.10.1982
  | місце_смерті = [[Львів]]
@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
  | національність = [[українці|українець]]
  | відомий_(відома) =
- | рід_діяльності = [[священик]] [[УГКЦ]], український мистецтвознавець
+ | рід_діяльності = [[священник]] [[УГКЦ]], український мистецтвознавець
  | титул =
  | платня =
@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
  | вага =
  }}
+[[Файл:Пам'ятник на могилі А. Будзана та К. Матейко..jpg|міні]]
-'''Антін Федорович Будзан''' ([[27 серпня]] [[1911]], с. [[Лозівка (Підволочиський район)|Лозівка]], [[Тернопільська область]]&nbsp;— [[6 жовтня]] [[1982]], [[Львів]])&nbsp;— український мистецтвознавець,<ref>[http://nplu.org/ua/events/calendar/2011/aug.htm Календар знаменних та пам'ятних дат] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111118203347/http://nplu.org/ua/events/calendar/2011/aug.htm |date=18 листопад 2011 }} // Сайт Національної парламентської бібліотеки України</ref> дослідник народного мистецтва й [[різьблення по дереву]] в Західній Україні, [[священик]] [[УГКЦ]].
+'''Антін Федорович Будзан''' ([[27 серпня]] [[1911]], с. [[Лозівка (Підволочиський район)|Лозівка]], [[Тернопільська область]]&nbsp;— [[6 жовтня]] [[1982]], [[Львів]])&nbsp;— український мистецтвознавець,<ref>[http://nplu.org/ua/events/calendar/2011/aug.htm Календар знаменних та пам'ятних дат] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111118203347/http://nplu.org/ua/events/calendar/2011/aug.htm |date=18 листопад 2011 }} // Сайт Національної парламентської бібліотеки України</ref> дослідник народного мистецтва й [[різьблення по дереву]] в Західній Україні, [[священник]] [[УГКЦ]].
 == Біографія ==
 Народився 27 серпня 1911 року у селі [[Лозівка (Підволочиський район)|Лозівка]] Збаразького повіту тепер [[Підволочиський район|Підволочиського району]] Тернопільської області.<ref name="Гуркіна">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ist/2009_22/010.htm ''Гуркіна С. В.'' Українська Греко-Католицька церква і Ватикан: Спроби контактів у 1944—1949&nbsp;рр.]</ref>
-Початкову школу закінчив у сусідньому селі [[Ободівка]], від 1923 року учень [[Тернопільська українська гімназія|Тернопільської української гімназії]]. З 1933 по 1938 рік навчався у [[Український католицький університет|Греко-Католицькій Богословській академії]] у Львові. У часи літніх вакацій (1937&nbsp;р.) брав участь в археологічних розкопках стародавнього [[Галич]]а, очолюваних професором [[Пастернак Ярослав Іванович|Ярославом Пастернаком]].<ref name="Михайло Станкевич">''Михайло Станкевич''. Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити.&nbsp;— 1998.&nbsp;— N 4.</ref> 1937 року взявся освоювати килимарство під керівництвом досвідченого майстра Дмитра Кравчука (килим роботи А. Будзана зберігається у [[Музей етнографії та художнього промислу|Музеї етнографії та художнього промислу у Львові]]). У той час захопився збиранням фольклору, результатом цієї діяльності стали публікації: «Весілля в селі Лозівка», «Прислів'я та приказки с. Лозівка», описував ручні знаряддя праці для землі, фіксував матеріали про місцевих ткачів тощо. У 1938—1939 роках працював у комісії очолюваній професором [[Гавриїл Костельник|Гавриїлом Костельником]] по вивченню феномену [[стигмати]]ків [[Степан Навроцький|Степана Навроцького]], [[Настя Волошин|Насті Волошин]] та ін.<ref name="Світильник істини"> Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові.&nbsp;— Торонто-Чикаго, 1983&nbsp;— ч. 3.</ref>
+Початкову школу закінчив у сусідньому селі [[Ободівка (Підволочиський район)|Ободівка]], від 1923 року учень [[Тернопільська українська гімназія|Тернопільської української гімназії]]. З 1933 по 1938 рік навчався у [[Український католицький університет|Греко-Католицькій Богословській академії]] у Львові. У часи літніх вакацій (1937&nbsp;р.) брав участь в археологічних розкопках стародавнього [[Галич]]а, очолюваних професором [[Пастернак Ярослав Іванович|Ярославом Пастернаком]].<ref name="Михайло Станкевич">''Михайло Станкевич''. Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити.&nbsp;— 1998.&nbsp;— N 4.</ref> 1937 року взявся освоювати килимарство під керівництвом досвідченого майстра Дмитра Кравчука (килим роботи А. Будзана зберігається у [[Музей етнографії та художнього промислу|Музеї етнографії та художнього промислу у Львові]]). У той час захопився збиранням фольклору, результатом цієї діяльності стали публікації: «Весілля в селі Лозівка», «Прислів'я та приказки с. Лозівка», описував ручні знаряддя праці для землі, фіксував матеріали про місцевих ткачів тощо. У 1938—1939 роках працював у комісії очолюваній професором [[Гавриїл Костельник|Гавриїлом Костельником]] по вивченню феномену [[стигмати]]ків [[Степан Навроцький|Степана Навроцького]], [[Настя Волошин|Насті Волошин]] та ін.<ref name="Світильник істини"> Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові.&nbsp;— Торонто-Чикаго, 1983&nbsp;— ч. 3.</ref>
 З приходом радянської влади у вересні 1939&nbsp;року навчається на історичному факультеті [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету Яна Казимира]], працюючи одночасно лаборантом на кафедрі етнографії і етнології. 14 червня 1939&nbsp;року захистив магістерську роботу з етнології ― «Монографія села Лозівка п. Збараж». На розкопках у [[Крилос]]і (липень 1940&nbsp;р.) саме Антону Будзану пощастило знайти унікальну пам'ятку ―[[колти| «золотий колт»]]. Також у той час Антін Будзан співпрацював з музеєм етнографії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка.<ref name="Михайло Станкевич"/>. З благословення церковної єрархії для кращого дослідження [[стигмати]]зації у 1941 році за стараннями Антона Будзана та Богдана Казимири до міста Львова переїхав [[Стигмати|стигматик]] [[Степан Навроцький]]<ref name="Світильник істини"/>. Вже після початку Німецько-радянської війни, коли знову відродила свою діяльність Богословська Академія (у 1939—1941&nbsp;рр. вона не працювала), прийняв пропозицію о. ректора [[Йосиф Сліпий|Йосифа Сліпого]] попрацювати в музеї [[Український католицький університет|Греко-Католицької Богословської академії]] у 1942-45 роках. У 1943&nbsp;р. розпочав свою працю як викладач української мови в Малій Духовній семінарії. 12 липня 1943 року одружився з [[Матейко Катерина Іванівна|Катериною Матейко]].<ref name="Мистецтвознавство01">''Михайло Станкевич''. Богослов і вчений Антін Будзан (до 90-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'01: Науковий збірник.&nbsp;— Львів: СКІМ, 2002.&nbsp;— С. 157—166.</ref>
@@ Рядок 111: / Рядок 112: @@
 [[Категорія:Українські етнографи]]
 [[Категорія:Українські різьбярі]]
-[[Категорія:Священики УГКЦ]]
+[[Категорія:Священники УГКЦ]]
 [[Категорія:Випускники Тернопільської української гімназії]]
 [[Категорія:Випускники Львівської богословської академії]]

Словники та енциклопедії	Енциклопедія сучасної України
Нормативний контроль	GKG: /g/1hc0qzy2w · ISNI: 0000000410351891 · MAK: 9810669354405606 · VIAF: 306147236

Будзан Антін Федорович: відмінності між версіями

Версія за 23:11, 27 серпня 2020

Зміст

Біографія

Дослідження

Публікації

Книги

Статті

Примітки

Література

Навігаційне меню

Будзан Антін Федорович
Народився	27 серпня 1911(1911-08-27) с. Лозівка
Помер	6 жовтня 1982(1982-10-06) (71 рік) Львів
Поховання	Янівський цвинтар
Національність	українець
Місце проживання	Львів
Діяльність	священник УГКЦ, український мистецтвознавець
Alma mater	Тернопільська гімназія
Науковий ступінь	кандидат мистецтвознавства
Членство	Національна спілка художників України
У шлюбі з	Матейко Катерина Іванівна
Діти	Будзан Зіновій Антонович
Медіафайли у Вікісховищі

Будзан Антін Федорович: відмінності між версіями

Версія за 23:11, 27 серпня 2020

Біографія

Дослідження

Публікації

Книги

Статті

Примітки

Література

Навігаційне меню

Пошук