Куско: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Fessor (обговорення | внесок) оформлення |
Fessor (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 84: | Рядок 84: | ||
У плані давня частина міста нагадує тіло [[пума|пуми.]] Так, є назви Пумакчуку — «хвіст пуми», Гуакайпата — «тіло пуми». Голова пуми розташована на території [[Саксайуаман]]а — міської фортеці, стіни якої виконані у вигляді зубів. |
У плані давня частина міста нагадує тіло [[пума|пуми.]] Так, є назви Пумакчуку — «хвіст пуми», Гуакайпата — «тіло пуми». Голова пуми розташована на території [[Саксайуаман]]а — міської фортеці, стіни якої виконані у вигляді зубів. |
||
=== Клімат === |
|||
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується [[морський клімат|морським кліматом]]. Найтепліший місяць — [[жовтень]] із середньою температурою 13.3 °C (56 °F). Найхолодніший місяць — [[червень]], із середньою температурою 10 °С (50 °F).<ref>[https://weatherbase.com/weather/weather-summary.php3?s=68648&cityname=Cuzco%2C+Cusco%2C+Peru&units=metric Клімат Куско]</ref> |
|||
{{Клімат міста |
|||
|Місто_род=Куско |
|||
|Джерело=[https://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?s=68648&cityname=Cuzco-Cusco-Peru Weatherbase] |
|||
| Рік_сер=12 |
|||
| Січ_сер=12 |
|||
| Лют_сер=12 |
|||
| Бер_сер=12 |
|||
| Кві_сер=12 |
|||
| Тра_сер=11 |
|||
| Чер_сер=10 |
|||
| Лип_сер=10 |
|||
| Сер_сер=11 |
|||
| Вер_сер=12 |
|||
| Жов_сер=13 |
|||
| Лис_сер=13 |
|||
| Гру_сер=13 |
|||
| Рік_сер_макс=18 |
|||
| Січ_сер_макс=17 |
|||
| Лют_сер_макс=17 |
|||
| Бер_сер_макс=18 |
|||
| Кві_сер_макс=18 |
|||
| Тра_сер_макс=19 |
|||
| Чер_сер_макс=18 |
|||
| Лип_сер_макс=18 |
|||
| Сер_сер_макс=18 |
|||
| Вер_сер_макс=19 |
|||
| Жов_сер_макс=20 |
|||
| Лис_сер_макс=19 |
|||
| Гру_сер_макс=18 |
|||
| Рік_сер_мін=5 |
|||
| Січ_сер_мін=7 |
|||
| Лют_сер_мін=7 |
|||
| Бер_сер_мін=7 |
|||
| Кві_сер_мін=6 |
|||
| Тра_сер_мін=3 |
|||
| Чер_сер_мін=1 |
|||
| Лип_сер_мін=1 |
|||
| Сер_сер_мін=2 |
|||
| Вер_сер_мін=5 |
|||
| Жов_сер_мін=6 |
|||
| Лис_сер_мін=7 |
|||
| Гру_сер_мін=7 |
|||
| Рік_сер_опади=640 |
|||
| Січ_сер_опади=140 |
|||
| Лют_сер_опади=110 |
|||
| Бер_сер_опади=90 |
|||
| Кві_сер_опади=30 |
|||
| Тра_сер_опади=0 |
|||
| Чер_сер_опади=0 |
|||
| Лип_сер_опади=0 |
|||
| Сер_сер_опади=0 |
|||
| Вер_сер_опади=20 |
|||
| Жов_сер_опади=40 |
|||
| Лис_сер_опади=60 |
|||
| Гру_сер_опади=100 |
|||
| Рік_опади=105 |
|||
| Січ_опади=18 |
|||
| Лют_опади=18 |
|||
| Бер_опади=13 |
|||
| Кві_опади=8 |
|||
| Тра_опади=3 |
|||
| Чер_опади=1 |
|||
| Лип_опади=1 |
|||
| Сер_опади=2 |
|||
| Вер_опади=6 |
|||
| Жов_опади=9 |
|||
| Лис_опади=11 |
|||
| Гру_опади=15 |
|||
| Рік_а_макс=28 |
|||
| Січ_а_макс=22 |
|||
| Лют_а_макс=23 |
|||
| Бер_а_макс=23 |
|||
| Кві_а_макс=25 |
|||
| Тра_а_макс=28 |
|||
| Чер_а_макс=22 |
|||
| Лип_а_макс=22 |
|||
| Сер_а_макс=23 |
|||
| Вер_а_макс=25 |
|||
| Жов_а_макс=26 |
|||
| Лис_а_макс=27 |
|||
| Гру_а_макс=26 |
|||
| Рік_а_мін=-5 |
|||
| Січ_а_мін=0 |
|||
| Лют_а_мін=1 |
|||
| Бер_а_мін=2 |
|||
| Кві_а_мін=0 |
|||
| Тра_а_мін=-2 |
|||
| Чер_а_мін=-3 |
|||
| Лип_а_мін=-5 |
|||
| Сер_а_мін=-5 |
|||
| Вер_а_мін=0 |
|||
| Жов_а_мін=0 |
|||
| Лис_а_мін=2 |
|||
| Гру_а_мін=2 |
|||
}} |
|||
== Історія == |
== Історія == |
Версія за 16:45, 8 жовтня 2020
Куско |
|
---|---|
![]() |
|
Прізвисько: La Ciudad Imperial (Імперське місто) | |
Координати: 13°30′30″ пд. ш. 71°58′20″ зх. д. / 13.50833° пд. ш. 71.97222° зх. д. | |
Країна | Перу |
Регіон | Куско |
Провінція | Куско |
Засноване | 1100 рік |
Уряд | |
- Мер | Маріна Секуейрос Монтесінос |
Висота над р.м. | 3310 м |
Населення (2002) | |
- Усього | 319 422 |
Часовий пояс | PET (UTC−5) |
- Літній час | PET (UTC−5) |
Телефонний код(и) | 84 |
Вебсайт: www.municusco.gob.pe | |
![]() |
Місто Куско | |
---|---|
City of Cuzco [1] | |
Світова спадщина | |
![]() Храм коріканча і церква Санто-Домінго | |
13°31′19″ пд. ш. 71°58′59″ зх. д. / 13.52222200002777619° пд. ш. 71.98333300002778401° зх. д. | |
Країна | ![]() |
Тип | Культурний |
Критерії | iii, iv |
Об'єкт № | 273 |
Регіон | Латинська Америка і Кариби |
Зареєстровано: | 1983 (7 сесія) |
![]() | |
![]() |
Ку́ско (ісп. Cusco, Cuzco, кеч. Qusqu, Qosqo, МФА: ['qos.qo]) — місто на південному сході Перу, біля долини Урубамба (Священна долина) в Андах, на висоті близько 3300 м. Місто є столицею департаменту Куско і провінції Куско. Населення — близько 300 тис. мешканців, хоча лише 20 років тому становило близько 100 тис. Історично місто було столицею Імперії Інків, і було засноване близько 1100 року.
Географія
Місто розташоване в районі долини Урубамба в Андах на висоті більше 3 500 метрів над рівнем моря.
У плані давня частина міста нагадує тіло пуми. Так, є назви Пумакчуку — «хвіст пуми», Гуакайпата — «тіло пуми». Голова пуми розташована на території Саксайуамана — міської фортеці, стіни якої виконані у вигляді зубів.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — жовтень із середньою температурою 13.3 °C (56 °F). Найхолодніший місяць — червень, із середньою температурою 10 °С (50 °F).[2]
Клімат Куско | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 22 | 23 | 23 | 25 | 28 | 22 | 22 | 23 | 25 | 26 | 27 | 26 | 28 |
Середній максимум, °C | 17 | 17 | 18 | 18 | 19 | 18 | 18 | 18 | 19 | 20 | 19 | 18 | 18 |
Середня температура, °C | 12 | 12 | 12 | 12 | 11 | 10 | 10 | 11 | 12 | 13 | 13 | 13 | 12 |
Середній мінімум, °C | 7 | 7 | 7 | 6 | 3 | 1 | 1 | 2 | 5 | 6 | 7 | 7 | 5 |
Абсолютний мінімум, °C | 0 | 1 | 2 | 0 | −2 | −3 | −5 | −5 | 0 | 0 | 2 | 2 | −5 |
Норма опадів, мм | 140 | 110 | 90 | 30 | 0 | 0 | 0 | 0 | 20 | 40 | 60 | 100 | 640 |
Днів з опадами | 18 | 18 | 13 | 8 | 3 | 1 | 1 | 2 | 6 | 9 | 11 | 15 | 105 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Заснування міста
Куско — місто найдавнішої історії. Археологічні розкопки виявили, що люди селилися у цих місцях вже більше 3 тисяч років тому. Згідно з іспанським хроністом Сармьєнто де Гамбоа Педро, є індіанська легенда за якою засновником міста є перший Інка — Манко Капак. Він зі своєю сім'єю, пішовши від озера Тітікака, шукав де б золотий посох Манко Капак «увійшов у землю». Таким місцем виявилося поселення племені Савасера Панака, яке довелося знищити, після чого ніщо не заважало створенню столиці імперії інків — Куско.
Назва міста в перекладі з мови кечуа — офіційної мови Імперії інків, означає Пуп Землі, тобто, по суті — Центр Світу, що цілком відповідало столичній ролі. Це поняття було дуже поширеним і було центральним навіть для предмета священного поклоніння — чака.
15 листопада 1533 року сюди прибула експедиція Франсиско Пісарро, й іспанці «заново заснували» вже своє місто.
Куско при інках
Після Манко Капак, місто було значно розширено Пачакуті. Йому вдалося перетворити Королівство Куско із сплячого міста-держави у величезну імперію. Проте археологічні дані говорять про більш повільне і органічне зростання міста до інків — так, вважається, що саме перше поселення тут заснували люди племені Варі. Пачакуті ж побудував декілька палаців і фортець, відновив Храм Сонця, відомий зараз як Коріканча.
Місто складалося з двох секторів — Верхнього Куско і Нижнього Куско, пізніше вони були розділені стінами на чотири райони: Чінчасуйу (СЗ), Антісуйу (СВ), Кунтісуйу (ПдЗ) і Колласуйу (ЮВ). З кожного району вела дорога у відповідну частину імперії.
Верхнє Куско на початку XX століття становили парафії Сан-Крістобаль і Сан-Блас, Нижнє Куско — всі квартали на правому березі річки Ватанай. Ці дві квартали розділяла дорога Антісуйу. Найважливіший район називався Колькампата, також були райони Кантокпата («Гвоздичні грядки»), Пумакурку, Тококачі, що розташовувався на правому березі потоку Ккольккечака («Золотий міст»), Мунайсенка, Рімакпампа («площа промов», де оголошувалися накази), Пумакчупан («Хвіст пуми»), Койянкачі (селище в 500-х метрах), Чокільчака, Пікчу, Кільіпата, Карменкка (з нього виходила дорога на Чінчасуйу), Уакапунку («Ворота Храму»).
Керівна особа кожної області імперії повинна була побудувати собі будинок у відповідному районі Куско і жити частину року в столиці.
Після Пачакуті, коли Інка помирав, його титул переходив до одного з синів, а власність — до родичів. Тому кожен носій титулу Інки повинен був побудувати новий будинок і, відповідно, придбати для імперії нові землі.
Андські індіанці досі залишають свої будинки і будують нові після весілля, навіть якщо у старому будинку нікого не залишається.
Неподалік від Куско знаходиться моралі — ще один пам'ятник інкської цивілізації з великим «амфітеатром», який насправді являв собою сільськогосподарські тераси давнього походження.
У центрі міста знаходилися житла Інків, оточені їх айлью — будинками васалів, які належать до цього палацу Інки:
- Першими палацами, можливо, були Колькампата — палаци Манко Капак а і Сінчі Рока, на початку XX століття їх місця займала резиденція італійського купця Сезара Ломельїні. Тоді ще були цілі 60 метровий фасад і частина гранітної стіни з дверним прорізом з сторожовими вежами по боках (дві ліворуч і п'ять праворуч від дверей) у відмінному стані. Палаци ці виходили на площу Сан-Крістобаль.
- Палац Віракочі зайняв кафедральний собор і Тріумфальна каплиця.
- Палац Вайна Капак а — «Амаруканча» (Будинок змія) — зайняли Університет і Товариство Єзуїтів.
- У палаці Васкара розташувалася крита галерея де Каррісо (де Каррізо).
- Палац Пачакутека — знаходився на вулиці Калле дель Triunfo, 38. Особняк в 1905 у належав дону Томасу Гонсалес Мартінес. У зовнішній стіні знаходився унікальний дванадцятигранний камінь.
- На тій же вулиці, будинок № 116, що належав пані Хуані Аранібар, знаходився раніше палац Юпанкі.
- Портал де Панес зайняв місце палацу Інки Рока.
- Монастир і храм Святого Домінго розташувався на місці инкского Храму Сонця, Коріканча.
- На нижніх ділянках монастиря Святого Домінго розташовувалася відома майстерня з виробництва ниток Ауакпінта і тканин.
- Монастир Святої Каталіни зайняв місце будинку дів Сонця.
- Площі Ла-Матріс, Регосіхо і Сан-Франсиско раніше утворювали єдину площу, де відзначалися головні суспільні свята, присвячені Сонцю.
- На площі Ла-Матріс іспанцями був четвертований Тупак Амару.
Куско колоніального періоду
![Старий Куско](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/27/Cuzco.jpg/200px-Cuzco.jpg)
Перші іспанці з'явилися в місті 15 листопада 1533. Іспанський конкістадор Франсиско Пісарро, за офіційною традицією, заново заснував Куско в 1534 році. Багато будівель, побудовані після іспанського завоювання Перу, виконані в іспанських традиціях з домішкою інкської архітектури; в основному в округах Санта-Клара і Сан-Блас. Іспанці перейняли структуру старого інкського міста, побудувавши на місці інкських храмів — церкви, на місці палаців — житло завойовників. Протягом колоніального періоду Куско був процвітаючим містом завдяки сільському господарству, гірничій справі і торгівлі з Іспанією. Були побудовані багато церков і монастирі, а також кафедральний собор, університет і архієпископство. Часто іспанські споруди розташовувалися по сусідству і навіть були побудовані прямо на масивних кам'яних стінах, вибудуваних раніше інками.
Будівля префектури, у якому жив Франсиско Пісарро, ним же було подаровано згодом місцевому муніципалітету. В особняку де-Арінас жив Гонсало Пісарро. Вважається, що в будинку № 55 на площі Сан-Франсиско жив монах Вальверде і його брат. На опорі сходи були прикріплені чотири герба, на одному з них був такий девіз: «Чеснота добра тим, чого не дасть сила». На вулиці Кока, № 46, у будинку сеньйора Антоніо Муньіс Кастро раніше жив відомий історик Інка Гарсіласо де ла Вега.
У 1590 у в провінції Куско проживало 74977 індіанців, платили щорічну подать у розмірі 380835 песо.
Куско в наші дні
У 1950 у стався землетрус, який сильно пошкодив домініканський монастир і церкву Святого Домініка, яка була побудована на основі Коріканча (Храму Сонця). Інкська ж архітектура, навпаки, успішно пережила землетрус. Спочатку вважалося, що багато старих інкських стін загублені, проте виявилося, що гранітні стіни Коріканча збереглися, так само як і багато стін по всьому місту. Деякі хотіли відновити споруди колоніального періоду, однак частина жителів Куско зажадала залишити історичні стіни. Таким чином, туристам з усього світу випала можливість бачити стародавні споруди в серці великого міста. Землетрус 1950 був другим, що суттєво знищив домініканський монастир, перший відбувся у 1650 р.
Слід зазначити, що в наші дні Куско має дві пам'ятки, які виділяють його з ряду інших південно-американських міст. Одна з них — геогліфи на схилах навколишніх гір, які виникли силами перуанської армії в середині XX століття. Друга — статуя Христа — дар місту другої половини XX століття. Вона трохи менше своєї знаменитої попередниці з Ріо-де-Жанейро в Бразилії, але і Куско теж дещо менший.
Спорт
Футбольний клуб з Куско — «Сьєнсіано» — попри те, що жодного разу не був чемпіоном Перу, сенсаційно увійшов в історію, як переможець Південноамериканського кубка 2003. У фіналі цього другого за престижністю клубного турніру Південної Америки (аналог європейського Кубка УЄФА) «Сьєнсіано» обіграв одну з найсильніших команд Аргентини — «Рівер Плейт».
Панорами міста
Див. також
- 8279 Куско — астероїд, названий на честь міста[3].
Примітки
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ Клімат Куско
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Література
- Куприенко С.А. Источники XVI-XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 418 с. — ISBN 978-617-7085-03-3.
- Купрієнко С.А. Суспільно-господарський устрій імперії інків Тавантінсуйу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : 07.00.02 / Купрієнко Сергій Анатолійович ; КНУ імені Тараса Шевченка. — К. : ЛОГОС, 2013. — 20 с.
- Пачакути Йамки Салькамайва, Куприенко С.А. Доклад о древностях этого королевства Перу / пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 151 с. — ISBN 978-617-7085-09-5.
- Талах В.Н., Куприенко С.А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — ISBN 978-617-7085-00-2.
Джерела
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Cusco |
- Bibliography about Cuzco
- Government Site
- Government Cultural Site
- PromPerú: Government Tourism Site on Cusco
- General facts and travel information about Cusco
- General information and basic facts[недоступне посилання з квітня 2019]
|
№ | Назва | Регіони Перу | Населення | № | Назва | Регіони Перу | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Ліма ![]() Трухільйо |
1 | Ліма | Ліма | 9 735 587 | 11 | Хульяка | Пуно | 267 174 | ![]() Арекіпа Чиклайо |
2 | Трухільйо | Ла-Лібертад | 935 147 | 12 | Іка | Іка | 241 903 | ||
3 | Арекіпа | Арекіпа | 909 955 | 13 | Кахамарка | Кахамарка | 218 775 | ||
4 | Чиклайо | Ламбаєке | 801 580 | 14 | Пукальпа | Укаялі | 211 631 | ||
5 | Уанкайо | Хунін | 501 384 | 15 | Суллана | П'юра | 199 606 | ||
6 | Ікітос | Лорето | 432 476 | 16 | Аякучо | Аякучо | 177 420 | ||
7 | П'юра | П'юра | 430 319 | 17 | Чинча-Альта | Іка | 174 575 | ||
8 | Куско | Куско | 420 137 | 18 | Уануко | Уануко | 172 924 | ||
9 | Чимботе | Анкаш | 367 850 | 19 | Тарапото | Сан-Мартін | 141 053 | ||
10 | Такна | Такна | 288 698 | 20 | Пуно | Пуно | 138 723 |
![]() |
Це незавершена стаття з географії Перу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |