Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/10 липня: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст

Лінійно

Поточна версія на 20:00, 19 жовтня 2020

100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед

Назва:Організація з безпеки і співробітництва в Європі

-Знайдено: + У руслі контролю над звичайними озброєннями під час відкриття саміту НБСЄ в Парижі 19 листопада 1990 року 22 країни НАТО та тодішньої Організації Варшавського договору підписали далекосяжний Договір про звичайні збройні сили в Європі (ЗЗСЄ), який обмежує цю категорію сил в Європі від Атлантичного океану до Уральських гір. Договір набув чинності 9 листопада 1992 року. 10 липня 1992 року в рамках Гельсінського саміту НБСЄ було підписано Заключний акт Договору ЗЗСЄ - 1 А, яким вводились обмеження щодо чисельності звичайних збройних сил та запроваджувались додаткові стабілізаційні заходи.

Зобр:3шт.

Назва:Антоній Печерський

-Знайдено: + Анто́ній Пече́рський (близько 982 — 10 липня 1073) — святий Православної Церкви, церковний діяч Київської Русі. Родоначальник вітчизняного організованого чернецтва, засновник Києво-Печерського монастиря і будівничий Свято-Успенського собору. З його ім’ям пов’язують реорганізацію києво-руських монастирів на засадах суворих чернечих традицій Святої гори (Афон, Греція). Аскетичне життя Антонія було прикладом і зразком для князів і простолюдинів.

Зобр:3шт.

Назва:Верховна Рада України II скликання

Підзаголовок:== Склад ==
Знайдено: + | по 10 липня 1997

Зобр:1шт.

Назва:Єнакієве

Підзаголовок:== Назва ==
Знайдено: + * 10 липня 1928–1936: Рикове, на честь радянського партійного діяча Олексія Рикова.

Зобр:1шт.

Назва:Казахстан

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + До 1925 Казахстан носив назву «Киргизький край» (декрет СНК РСФСР від 10 липня 1919). 26 серпня 1920 ВЦИК и СНК РСФСР прийняли декрет за підписами В. Леніна та М. Калініна «Про утворення Автономної Киргизької Радянської Соціалістичної Республіки» у складі РСФСР зі столицею у м. Оренбург. Після 5-го Всеказахського з'їзду Рад Казахстан став називатися Казакською АРСР з адміністративним центром у м. Кзил-Орда, а з 1928 — у м. Алма-Ата. Після грудня 1936 отримала статус союзної республіки СРСР.

Зобр:8шт.

Назва:Бачинський Омелян Васильович

-Знайдено: + Омеля́н Васи́льович Бачи́нський (*1833, Жукотин — †10 липня 1907) — український актор, режисер і антрепренер. Засновник і перший директор театру товариства «Руська бесіда» у Львові (1864). Перший у Галичині поставив у цьому театрі «Назара Стодолю» Шевченка (5 травня 1864) і грав роль Назара.

Зобр:1шт.

Назва:Кучма Леонід Данилович

-Знайдено: + 10 липня 1994 — обраний на посаду Президента України (Передвиборча програма)

Зобр:2шт.

Назва:Політичні партії України

-Знайдено: + | 10 липня 2006

Назва:Барановський Ярослав

-Знайдено: + Яросла́в Барано́вський (псевдо "Макар"; * 10 липня 1906, с. Темирівці, Галицький район, Івано-Франківська область – † 1943, Львів) — український націоналіст, з 1933 — секретар Проводу ОУН, довірена особа Євгена Коновальця.

Зобр:1шт.

Назва:Іван Мазепа

-Знайдено: + Досі Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату анафему не зняли (хоча архімандрит Віктор (Бедь) від УПЦ МП вважає цю анафему вже недійсною^[1]^[2]). Тому в Києво-Печерській лаврі Мазепу досі піддають анафемі, у Михайлівському монастирі (УПЦ-КП) моляться за упокій його душі. 10 липня 1918 року у Софійському соборі єпископ Назарій з дозволу митрополита Київського і Галицького Антонія відслужив панахиду по гетьману Івану Мазепі. Під час панахиди за пропозицією В.Отамановського було вирішено перенести прах Мазепи, Петра Калнишевського, Павла Полуботка до Святої Софії, поховати поряд з гробницею Ярослава МудрогоПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>.

Зобр:2шт.

Назва:Макарів

-Знайдено: + Під час Другої світової війни Макарів з 10 липня 1941 року по 8 листопада 1943 року під німецькою адміністрацією, перебував у складі рейхскомісаріату «Україна». На території Макарівського району базувалися диверсійні загони НКВД С. Ковпака та М. Наумова, які здійснювали терористичну діяльність, провокували цивільну німецьку адміністрацію на контртерор проти українського населення.

Зобр:15шт.

Назва:Чивадзе Костянтин Олександрович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Обіймав посади військового судді, помічника військового прокурора, військового слідчого. Військовий суддя Віленського військового округу. Після проголошення незалежності УНР — в українській армії. З 10 липня 1918 — начальник Головного військово-юридичного управління Армії Української Держави. Подальша доля невідома.

Назва:Конституційний Суд України

-Знайдено: + |11 травня 2007 — 10 липня 2007
-Знайдено: + |з 10 липня 2007 — 12 липня 2010

Зобр:4шт.

Назва:Андрушівка

-Знайдено: + У період ІІ Світової війни Андрушівка перебувала під німецько-фашистською окупацією з 10 липня 1941 року по 27 грудня 1943 року. Гітлерівці закатували і розстріляли 460 мирних жителів, в тому числі 216 дітей та 25 стариків, вигнали на примусові роботи до Німеччини 84 особи. Під час тимчасової окупації в містечку діяла підпільна група Володимира Парфентійовича Мехеди та Олександра Герасимовича Сорокіна. На громадському кладовищі, що по вулиці Вобяна, розташована братська могила, в якій похоронений 21 комуніст, що були розстріляні фашистами в роки Вітчизняної війни. Під час війни на цукровий завод було скинуто 21 авіабомбу, з них 16 розірвались. Андрушівку визволили радянські війська 27 грудня 1943 року.

Зобр:8шт.

Назва:Українська платформа «Собор»

-Знайдено: + 10 липня 2001 УРП й Українська народна партія «Собор» почали активне співробітництво, заявивши разом з Всеукраїнським об'єднанням «Батьківщина», ХДС, УСДП й УКРП про створення «Форуму національного порятунку», згодом переформованого в «Блок Юлії Тимошенко».

Зобр:1шт.

Назва:Прокопович Петро Іванович

-Знайдено: + Петро́ Іва́нович Прокопо́вич (* 10 липня 1775, с. Митченки, Бахмацький район, Чернігівська область — † 3 квітня 1850, с. Пальчики, Бахмацький район, Чернігівська область) — український бджоляр, основоположник раціонального бджільництва.

Зобр:6шт.

Назва:Дмитрук Андрій Всеволодович

-Знайдено: + Андрі́й Все́володович Дмитру́к (*10 липня 1947, Київ) — український письменник-фантаст і сценарист. Член Національної спілки кінематографістів України.

Назва:Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 10 липня 1933 p. питання про систему підготовки педагогічних кадрів і мережу педзакладів на 1933-34 навчальний рік обговорювалося і вирішувалося колегією НКО УРСР. Було запроваджено нову систему і визначено номенклатуру профілів підготовки педагогічних кадрів. Замість інститутів соціального виховання і педагогічних інститутів професійної освіти (КІПО) було створено єдиний тип вищого педагогічного навчального закладу — педагогічний інститут.

Зобр:1шт.

Назва:Калинець Ігор Миронович

Підзаголовок:== Нагороди ==
Знайдено: + * Орден Свободи (10 липня 2009) — за громадянську мужність у відстоюванні ідеалів свободи та справедливості, плідну літературну діяльність.^[3]
Підзаголовок:== Нагороди ==
Знайдено: + nreg=528/2009 Указ Президента України № 528/2009 від 10 липня 2009 року «Про нагородження І. Калинця орденом Свободи»]</ref>

Назва:Ведель Артем Лук'янович

-Знайдено: + Поки в Петербурзі вирішували справу, Веделя, який тяжко захворів на гауптвахті та був близьким до смерті, віддали під опіку батька. 10 липня 1799 року надійшло розпорядження генерального прокурора Санкт-Петербурга, де зазначалося: цар «повелеть соизволил: буде он Ведель выздоровел, взять его от отца, отослать в дом сумасшедших в Киеве й держать без выпуску».

Зобр:1шт.

Назва:Вибори Президента України 1994

-Знайдено: + | election_date = з 26 червня до 10 липня 2004
-Знайдено: + Другі Вибори Президента України відбулись у 1994 році (26 червня — перший тур і 10 липня — другий тур). Були призначені достроково. Використовувалася система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався 2-й тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів. У 2-му турі для перемоги теж була потрібна абсолютна більшість; у разі її відсутності (що було цілком можливо, завдяки голосам проти обох) виборча кампанія мала б починатися з початку, але такої проблеми не виникло.

Зобр:2шт.

Назва:Погребняк Петро Степанович

-Знайдено: + Петро́ Степа́нович Погребня́к (*10 липня 1900 — †25 липня 1976) — український вчений-лісівник та ґрунтознавець, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри лісівництва Української сільськогосподарської академії (Національний університет біоресурсів і природокористування України), академік та віце-президент АН УРСР.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 10 липня 1900 року в селі Волохів Яр Зміївського району (з 1957 року Чугуївського району) на Харківщині в родині фельдшера.

Зобр:1шт.

Назва:Шустер Савік Михайлович

-Знайдено: + 10 липня 2007 року Шустер коментував матч за Суперкубок України з футболу. У багатьох глядачів коментар викликав обурення і незадоволення якістю коментаря Шустера^[4]

Назва:Богодухів

Підзаголовок:== Символіка ==
Знайдено: + Сучасний герб та прапор Богодухова затверджені 10 липня 1996 року рішенням N 900 виконкому міської ради.

Зобр:3шт.

Назва:Мазурчак Олександр Володимирович

Підзаголовок:== Література ==
Знайдено: + |preceded=Кучер Анатолій Іванович
від 10 липня 1994

Назва:Кремінна

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 10 липня 1942 року після масових повітряних атак місто захопили німецькі війська. 31 січня 1943 року радянські війська 195 гвардійської дивізії звільнили місто.

Назва:Герб Богодухова

-Знайдено: + |дата_затвердження = 10 липня 1996 р.
-Знайдено: + Герб Богоду́хова — офіційний символ міста Богодухів Харківської області, затверджений 10 липня 1996 року рішенням рішенням № 900 Богодухівської міської ради.

Зобр:2шт.

Назва:Прапор Богодухова

-Знайдено: + |затверджений = 10 липня 1996 р.
-Знайдено: + Пра́пор Богоду́хова затверджений 10 липня 1996 року рішенням N900 виконкому Богодухівської міської ради.

Назва:Косаківський Леонід Григорович

-Знайдено: + * 10 липня 1994 — червень 1997 — Голова Київської міської ради
-Знайдено: + Після ухвалення Верховною Радою України 3 лютого 1994 року закону «Про формування місцевих органів влади і самоврядування», відповідно до якого замість місцевої державної адміністрації виконавча влада на місцях після виборів мала переходити виконавчим комітетам, які очолювалися головами місцевих рад, вибраними шляхом прямого голосування населенням, Леонід Косаківський виставив свою кандидатуру на посаду голови Київської міської Ради. Вибори, що відбулися 26 червня 1994 року, не визначили переможця: Леонід Косаківський набрав 324024 голоси (17,05 % від загального числа виборців), Володимир Черняк — 294194 (15,48 %), а Іван Салій — 249963 (13,15 %). У другий тур вийшли Леонід Косаківський і голова Громадського об'єднання «Столиця», член Народного Руху України Володимир Черняк. За підсумками голосування 10 липня 1994 року перемогу отримав Леонід Косаківський, за якого віддали свої голоси 549904 виборці (29,59 % від загального числа виборців, або 54,6 % від тих, що взяли участь в голосуванні), проти — 450036. Його опонент набрав 403367 голосів (21,71 %), проти — 596573.
Підзаголовок:==== Криза ====
Знайдено: + У липні 1995 року у результаті створення системи органів місцевих державних адміністрацій (відповідно до Конституційного Договору, підписаного 8 червня 1995 року) Президент України Леонід Кучма своїм указом від 10 липня 1995 року призначив Леоніда Косаківського Головою Київської міської державної адміністрації.

Зобр:4шт.

Назва:Нестеренко Василь Павлович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Василь Нестеренко не брав участь у виборах, що відбулися у два тури: 26 червня — 10 липня 1994 року. На них на посаду голови Київради був обраний Л. Косаківський.

Зобр:1шт.

Назва:Асєєв Микола Миколайович

-Знайдено: + Мико́ла Микола́йович Асє́єв (рос. Николай Николаевич Асеев; * 28 червня (10 липня) 1889, Льгов, нині Курської області Росії — † 16 липня 1963, Москва) — російський радянський поет.

Назва:Бандера Андрій Михайлович

-Знайдено: + Андрі́й Миха́йлович Банде́ра (11 грудня 1882, Стрий, Львівщина — †10 липня 1941, Київ) — священик УГКЦ, культурно-громадський діяч, політик Західноукранської Народної Республіки, ветеран Українсько-польської війни. Батько Богдана, Василя, Володимири, Марти-Марії, Оксани, Олександра і Степана Бандерів.

Зобр:2шт.

Назва:Список академіків НАН України

Підзаголовок:=== Г ===
Знайдено: + | 10 липня 1980

Зобр:38шт.

Назва:Абрамович Абрам Григорович

-Знайдено: + Абра́м Григо́рович (Ге́ршович) Абрамо́вич (21 грудня 1909 (3 січня 1910)(19100103), с. Катеринка, нині Первомайського району Миколаївської області — 10 липня 1937, м. Брунете, поблизу Мадрида) — танкіст. Герой Радянського Союзу (1937, посмертно).

Назва:ГУЛАГ

-Знайдено: + Створене Постановою ЦВК і РНК СРСР від 10 липня 1934. На той час управлінський апарат ГУЛАГу налічував понад 300 осіб, його начальником було призначено М.Бермана, який перед тим очолював структуру, що передувала ГУЛАГу, — Головне управління виправно-трудових таборів ОДПУ, реорганізоване у зв’язку з утворенням НКВС СРСР.

Зобр:1шт.

Назва:Стабовий Георгій Михайлович

-Знайдено: + Стабовий Георгій Михайлович (Юрій) (*2 квітня 1894 — †10 липня 1968) — радянський український кінорежисер і драматург.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер Георгій Стабовий 10 липня 1968 року.

Назва:Красятичі

-Знайдено: + Крася́тичі — селище міського типу в Київській області, адміністративний центр Поліського району з 10 липня 1996 року.

Назва:Дніпро (Черкаси)

Підзаголовок:== Досягнення ==
Знайдено: + * Учасник перехідного матчу за право грати у вищій Лізі — («Прикарпаття» Івано-Франківськ 1:3 , 10 липня 1999 року).

Назва:Гонтарський Василь

-Знайдено: + Васи́ль Гонта́рський — (* 10 липня 1964, Київ — † 19 лютого 2007, Київ) — український співак і музикант, автор пісень та ідейний натхненник гурту «Вася-Клаб».

Назва:Сташис Володимир Володимирович

-Знайдено: + Володи́мир Володи́мирович Ста́шис (нар. 10 липня 1925 м.Суми — 2 листопада 2011, м. Харків) — український правник, професор, був першим проректором Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Герой України.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 10 липня 1925 у м.Суми.

Назва:Олійник Петро Михайлович

-Знайдено: + Петро́ Миха́йлович Олі́йник (* 10 липня 1957, Нововарварівка, Анучинський район, Приморський край, Росія — † 10 лютого 2011, Австрія) — український політик. Депутат Верховної ради України (2002—2005), голова Львівської ОДА (2005—2008).

Назва:Сергієнко Леонід Григорович

-Знайдено: + * 23 серпня 2006 — 6 лютого 2008 — заступник Міністра транспорту та зв'язку України, 6 лютого — 10 вересня 2008 — заступник Міністра транспорту та зв'язку України — директор Державного департаменту автомобільного транспорту, 10 вересня 2008 — 1 липня 2009 — заступник Міністра транспорту та зв'язку України — директор Державної адміністрації автомобільного транспорту. Сергієнко на прес-конференції в інформагентстві «Новий міст» 10 липня 2009 року заявив, що причиною, що спонукала його, покинути пост стали сімейні обставини.

Назва:Белоусова Ірина Анатоліївна

-Знайдено: + Народилась 10 липня 1954 (с.Югоренок, Усть-Майський район, Якутська АРСР); рос.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Родилася 10 липня 1954 (с. Югоренок, Усть-Майський район, Якутська АРСР); росіянка.

Назва:Оксанина

Підзаголовок:== Персоналії ==
Знайдено: + * Лобода Тимофій Тимофійович (* 10 липня 1922) — Герой Радянського Союзу^[5]

Назва:Огирівка

-Знайдено: + * 10 липня 1991 року в селі народився Гнідаш Андрій Анатолійович --- переможець обласної олімпіади з математики.

Назва:Регіональний спортивний комплекс «Олімпійський»

-Знайдено: + З 10 по 14 липня 2013 року, РСК «Олімпійський» став місцем проведення Чемпіонату світу з легкої атлетики серед юнаків^[6].

Зобр:11шт.

Назва:Аносов Михайло Дмитрович

Підзаголовок:== Література ==
Знайдено: + |succeeded=Кучер Анатолій Іванович
від 10 липня 1994}}

Назва:Буряк Леонід Йосипович

-Знайдено: + Леоні́д Йо́сипович Буря́к (* 10 липня 1953, Одеса) — радянський і український футболіст та тренер. Багатолітній гравець «Динамо» (Київ). Заслужений майстер спорту СРСР. Заслужений тренер України. Очолював національну збірну України у 2002-2003 роках.

Зобр:1шт.

Назва:Радинка

-Знайдено: + Ра́динка — село в Україні, Поліського району Київської області. З 17 листопада 1993 до 10 липня 1996 адміністративний центр Поліського району.

Назва:Митченки

-Знайдено: + * Прокопович Петро Іванович (10 липня 1775 — †3 квітня 1850) — видатний український бджоляр, основоположник раціонального бджільництва. У селі збереглася хата, де він народився, та хата на вул. Шкодинці (нині Мельникова), де мешкав П.Прокопович, а згодом його зять і нащадки (теперішній власник — Володимир Михайлович Садівничий). Довгий час зберігалися клуня (згоріла 1946) та стодола (розібрана 1948) П. Прокоповича. У селі досі живе нащадок П.Прокоповича — Костянтин Іванович Корнач.^[7]

Назва:Кучер Анатолій Іванович

-Знайдено: + 10 липня 1994 року Анатолій Кучер став у Кам'янці-Подільському першим всенародно обраним головою міськради та міськвиконкому. У другому турі переміг одного з попередніх керівників міста — Володимира Крилова. Згідно з Конституцією України, ухваленою 28 червня 1996 року, посада вищого керівника міської територіальної громади здобула нову назву — міський голова. Та вже через три роки керування містом, 23 вересня 1997 року, депутати міської ради двома третинами голосів позбавили Анатолія Івановича повноважень міського голови.
Підзаголовок:== Література ==
Знайдено: + |office=Міський голова Кам'янця-Подільського
Кучер Анатолій Іванович
від 10 липня 1994

Назва:Облога Збаража

-Знайдено: + Першого дня боїв був оточений польський обоз, у полон взято близько 4-5 тисяч осіб «челяді». 1 липня козацька артилерія піддала табір оточених нищівному обстрілу. 3 і 4 липня відбулися загальні штурми польського табору. 10-14 липня тривав безупинний гарматний і рушничний обстріл. 20 липня польське військо змушене відійти до останнього, третього рубежу оборони перед замком. Наступного дня козаки ледве не увірвалися до табору. 27 і 29 липня відбулися нові генеральні приступи козацьких і татарських війська, але жовніри змогли відкинути атакуючих.

Зобр:3шт.

Назва:Слобідка-Малиновецька

-Знайдено: + 4 грудня 1928 року Жванецький район було ліквідовано, а його територію приєднано до Довжоцького району (після низки перетурбацій він 10 липня 1944 року остаточно сформувався як Кам'янець-Подільський район) ^[8].

Зобр:1шт.

Назва:Лівадійський палац

-Знайдено: + * 10.07-12.07.2008 Відбувся V-й саміт.

Зобр:4шт.

Назва:Список міністрів економіки України

-Знайдено: + |25 червня 2001 — 10 липня 2001
-Знайдено: + |10 липня 2001 — 30 серпня 2001

Назва:Шлапак Олександр Віталійович

-Знайдено: + | початок_терміну2 = 10 липня 2001
Підзаголовок:== Посилання ==
Знайдено: +

Попередник:	12-й міністр економіки України 10 липня 2001 — 30 листопада 2002	Наступник:
Роговий Василь Васильович		Хорошковський Валерій Іванович

Назва:Список міністрів юстиції України

-Знайдено: + |5 березня 1927 — 10 липня 1930

Зобр:8шт.

Назва:Воронін Михайло Львович

Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Народився 10 липня 1938 року в Києві. Кравецькою справою почав займатися в чотирнадцять років (з 1952 року).

Зобр:2шт.

Назва:Львівсько-Сандомирська операція

Підзаголовок:== Передісторія ==
Знайдено: + З квітня до червня 1944 року, радянське командування перегрупувало частини Червоної Армії по всій ширині 500-от кілометрового фронту, підсилювало новими дивізіями, будувало мости та ремонтувало дороги, для збільшення прохідної можливості своїх військ. План наступу передбачав нанесення двох ударів, з метою прориву німецької лінії укріплень: удар третьою гвардійською та тринадцятою арміями з півдня Волині в напрямі на Раву-Руську, й удар 60-ю та 38-ю арміями з Тернополя в напрямку Львова. Після прориву фронту, в коридори мали ввійти бронетанкові та механізовані дивізії з метою взяти в оточення німецькі війська в районі міста Броди, та знищити їх. План був затверджений командуванням 1-го Українського фронту 10 липня; початок здійснення наступу призначено на 13 липня.
-Знайдено: + З квітня до червня 1944, радянське командування перегрупувало частини ЧА по всій ширині 500-от кілометрового фронту, підтягало нові дивізії, будувало мости та ремонтувало дороги, для збільшення прохідної можливості своїх військ. План наступу передбачав нанесення двох ударів, з метою прориву німецької лінії укріплень: удар 3-ю гвардійською та 13-ю арміями з півдня Волині в напрямі на Рава-Руську, й удар 60-ю та 38-ю арміями з Тернополя в напрямку Львова. Після прориву фронту, в коридори мали ввійти бронетанкові та механізовані дивізії з метою взяти в обценьки німецькі війська в районі міста Броди, та знищити їх. План був затверджений командуванням 1-го Українського фронту 10 липня; початок здійснення наступу призначено на 13 липня. Радянські війська ретельно готувалися до операції: було створено величезну військову формацію чисельністю близько 1,2 мільйона солдатів з двома тисячами танків та кількома сотнями „Катюш” під командуванням маршала Конєва. Всього 1-й Український фронт нараховував близько 80-ти стрілецьких та кавалерійських дивізій, 10 механізованих корпусів та 4 окремі танкові бригади. Наступ мала підтримати 2-а повітряна армія генерала Красовського, 9-та гвардійська авіаційна дивізія під командуванням Покришкіна, та 8-а повітряна армія генерала Жданова, яка щойно прибула з Криму.

Зобр:5шт.

Назва:Українська діаспора Австралії

-Знайдено: + З 10 липня 1949 виходить у Сіднеї часопис «Вільна думка», з 1960 у Мельбурні — «Церква і Життя». У 1956—90 видавався у Мельбурні часопис «Українець в Австралії»; 1949 в Аделаїді виходила газета «Єдність». Дмитро Нитченко (Чуб) видавав альманах «Новий обрій».

Зобр:4шт.

Назва:Орден Свободи

-Знайдено: + # Калинець Ігор Миронович (10 липня 2009)^[9]

Зобр:2шт.

Назва:Даргольц Едуард Аркадійович

-Знайдено: + Народився 10 липня 1929 помер 10 квітня 2006 року р. Закінчив кінознавчий факультет Київського Державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1972).

Назва:Живанкова Світлана Василівна

-Знайдено: + Народилася 10 липня 1937 р. в Донецьку в родині службовця. Закінчила театральну студію Ворошиловградського музично-драматичного театру (1957) і була його актрисою.

Назва:Коваленко Леонід Миколайович

-Знайдено: + Леоні́д Микола́йович Ковале́нко (* 28 лютого 1922, село Германівка, нині Обухівського району Київської області — † 10 липня 1983, Київ) — український літературознавець, літературний критик. Кандидат філологічних наук (1954).

Назва:Рибка Олександр Євгенійович

-Знайдено: + Дебютував Олександр у першому ж матчі чемпіонату 10 липня проти своєї колишньої команди^[10]

Зобр:4шт.

Назва:Воронезько-Ворошиловградська операція (1942)

-Знайдено: + Увечері 3 липня з'єднання 5-ї танкової армії закінчували зосередження на північ від Єльця. Вночі на 4 липня командувач армії Лизюков отримав з Москви директиву, отримавши наказ на проведення удару в напрямку Землянськ — Хохол — за 35 км на південний захід від Воронежа для захоплення комунікацій танкового угрупування противника, що прорвалося до ріки Дон на Воронеж, та діями в тилу зірвати переправу через Дон. З огляду на поспіх, армія Лизюкова вступила у бій окремими частинами. Першими 6 липня був введений у бій 7-й танковий корпус, згодом 8 липня 11-й танковий корпус, та 10 липня 2-й танковий корпус, корпуси вступали в бій без попередньої розвідки та не проводячи повного роззосередження, вгрузаючи у болотистому річищі Сухої Верейки.
-Знайдено: + 10 липня під час важких кровопролитних боїв радянські війська залишили районні центри Білокуракине, Білолуцьк, Кантеміровку, Кремінну, Лисичанськ, Містки, Нову Астрахань, Новопсков Ворошиловградської області.

Зобр:1шт.

Назва:Лафорт Арена

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + |publisher=Офіційний сайт ФК «Львів» |date=23.04.2009 |accessdate=21.07.2010}}</ref>, і до кінця сезону ФК «Львів» проводив свої домашні матчі там. У першій лізі ФК «Львів» проводить свої матчі на цьому стадіоні до завершення реконструкції нового клубного стадіону «Сокіл» у Львові, відкриття якого було заплановане на весну 2010 року^[11], але було відкладене на невизначений термін через затримки з узгоджувальною документацією^[12].

Зобр:1шт.

Назва:Медвідь Любомир Мирославович

-Знайдено: + Любоми́р Миросла́вович Медві́дь (* 10 липня 1941, с. Варяж, Сокальський район, Львівська область) — український маляр, заслужений діяч мистецтв України, народний художник України, академік Академії мистецтв України.

Назва:Реєнт Олександр Петрович

-Знайдено: + У 1994 - призначений виконуючим обов'язки заступника директора Інституту історії України з наукової роботи. 10 липня 1996 Президія НАН України затвердила на цій посаді. З 1994 став заступником головного редактора «Українського історичного журналу».

Назва:Селезньов Євген Олександрович

-Знайдено: + У першому ж матчі чемпіонату, 10 липня, Євген відзначився голом у матчі з «Оболонню», який «гірники» виграли 4-0^[13]

Зобр:1шт.

Назва:Прийомов Володимир Володимирович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + У першій половині 2007 року Прийомов своєю грою зацікавив тренерський штаб донецького «Шахтаря», який придбав футболіста влітку того ж року^[14]. З новою командою Прийомов дебютував 10 липня 2007 року матчем за Суперкубок України, який гірники програли київському «Динамо» з рахунком 2:2 (2:4), а сам Володимир відіграв перший тайм матчу і був у перерві замінений на Ігора Дуляя. Прийомов у липні зіграв ще два матчі за «гірників» у чемпіонаті, після чого став виступати виключно за молодіжну команду, хоча й тричі виходив за головну команду в матчах кубку України.

Зобр:2шт.

Назва:Гуртом

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 10 липня 2009 проектом Відео Гуртом було досягнуто кількості у 500 фільмів та телесеріалів, які стали доступними завдяки його роботі.^[15]

Назва:Стрижак Андрій Андрійович

Підзаголовок:== Діяльність ==
Знайдено: + На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України 10 липня 2007 року обраний Головою Конституційного Суду України.

Назва:Петров Кирило Валентинович

-Знайдено: + 5 квітня 2007 року дебютував за «Динамо-2» у домашньому матчі проти ужгородського «Закарпаття». За «Динамо-2» у першій лізі зіграв 50 матчів, у яких забив 3 м'ячі. З 2007 року грає також у дублюючому складі «Динамо», за який зіграв у 30 іграх. Був заявлений на матч суперкубку 10 липня 2007 року за основну команду, але на поле не вийшов.

Зобр:2шт.

Назва:Гладкий Петро Дмитрович

-Знайдено: + Гладки́й Петро Дмитрович (*28 червня(10 липня) 1890, Батурин нині смт Бахмацького району Чернігівської області — 2 грудня 1937, Київ) — мовознавець. Брат Миколи Гладкого. Мав незакінчену вищу освіту.

Назва:Кріпченко Віктор Іванович

-Знайдено: + Народився 10 липня 1948 р. у Львові в родині службовця. Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1974). З 1974 р. — оператор «Укркінохроніки».

Назва:Ставовий Георгій Михайлович

-Знайдено: + Народ. 2 квітня 1894 р. в м. Козельці на Чернігівщині в родині військовослужбовця. Помер 10 липня 1968 р. в Москві. Закінчив кадетський корпус і військове училище. Учасник Першої світової війни. В 1919—1923 рр. служив у Червоній Армії. Після демобілізації присвятив себе літературно-творчій діяльності. Автор п'єс, інсценіровок, які йшли в театрах Одеси, Києва, Харкова («Душа сходу», «Вир» тощо). З 1924-го по 1934 рр. працював сценаристом і режисером Одеської кінофабрики Всеукраїнського фотокіно-управління.

Назва:Слабинський Петро Іванович

-Знайдено: + Народ. 10 липня 1926 р. у м. Жданов в родині робітника. Закінчив Харківське державне художнє училище (1953) і художній факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1959). Працював на Ялтинській кіностудії.

Назва:Івахненко Олександр Андрійович

-Знайдено: + О. А. Івахненко є автором перших поштових марок України. 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Олександр Івахненко отримав від Міністерства зв'язку УРСР замовлення на виготовлення поштової марки, присвяченої цій події. Він запропонував декілька ескізів, які обговорювалися в Міністерстві зв'язку УРСР і Верховній Раді республіки. На одному з перших варіантів дівчина, що символізує Україну, була одягнена в сорочку-туніку і босонога. Її запропонували «взути» в чоботи і замість червоної спідниці «надіти» плахту. У вінок була додана блакитна стрічка, через що синій фон марки змінили на золотистий. Напис на марці була: «Пошта УРСР», проте при підготовці малюнка до друку, її змінили на традиційну — «Пошта СРСР».^[16] Марка вийшла в обіг 10 липня 1991 року.

Зобр:4шт.

Назва:Носань Володимир Анатолійович

-Знайдено: + Носань Володимир Анатолійович (* 10 липня 1970, Балаклія) — український художник у напрямку книжкової графіки, викладач.

Назва:Чорний Василь Іванович

-Знайдено: + Василь Чорний є студентом Тернопільського національного педагогічного університету^[17] та активно бере участь у студентських спортивних змаганнях. З 30 червня по 10 липня 2009 року брав участь в Універсіаді у Белграді у складі студентської збірної України, яка посіла перше місце^[18]. З 20 по 26 липня виступав на чемпіонаті Європи з футболу серед студентських команд у складі команди педуніверситету ФК «Тернопіль», яка посіла на турнірі перше місце і здобула звання чемпіонів ЄвропиПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref> письменниця, поетеса.

Зобр:1шт.

Назва:Гладченко Павло Митрофанович

-Знайдено: + Павло́ Митрофа́нович Гла́дченко (* 10 липня 1944, село Великоцьк Міловського району Луганської області) — український краєзнавець. Полковник у відставці.

Назва:Народний комісар

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Згідно з Конституцією РРФСР від 10 липня 1918 року було створено такі народні комісаріати РНК РСФСР, які очолювали народні комісари:

Назва:Герб Торчина

-Знайдено: + Перший герб був виявлений гербознавцем Андрієм Гречилом на печатці одного з міських документів XVIII століття. Найбільш ймовірно, що він існував ще з XVI століття, з того часу, як Торчин отримав 10 липня 1540 року Магдебурзьке право і статус міста. Свідченням цього є зображені на ньому елементи.

Назва:Предмостова (станція)

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Відкриття відбулося 10 липня 1935 року. Гілка з'єднувала Сєвєродонецьк і Рубіжне. Довжина гілки 8 км. У складі гілки 1 міст через річку Борова та три мости, на випадок повіні. Керував будівництвом С. Й. Скороход.

Назва:Бичко Ігор Валентинович

-Знайдено: + }}Бичко Ігор Валентинович (нар.10 липня 1931, Харків) - доктор філософських наук, професор, педагог.

Зобр:1шт.

Назва:Огоновський Іларій Михайлович

-Знайдено: + Огоновський Іларій Михайлович (6 грудня 1854, с. Чагрів, нині Рогатинського району Івано-Франківської області — 10 липня 1929, м. Львів) — український філолог, перекладач, педагог. Брат Олександра, Омеляна і Петра Огоновських.

Назва:Бичинський Зіновій

-Знайдено: + Бичинський Зіновій (Зенон, Зигмонт; псевдоніми — Анин, Ганин; 8 (20) грудня 1880, с. Урмань, нині Бережанського району Тернопільської області — 19 червня, за іншими даними 10 липня 1947, м. Анн-Арбор, США) — український релігійний діяч, письменник.

Назва:Воронков Андрій Миколайович

-Знайдено: + На початку 2007 року переїхав до України, уклавши контракт з київським «Динамо»^[19], у структурі якого виступав за дублюючий склад у турнірі дублерів та за другу команду клубу у першій лізі чемпіонату України. За головну команду «Динамо» брав участь лише в одному матчі — грі проти донецького «Шахтаря» за Суперкубок України 10 липня 2007 року. Андрій вийшов на поле на 78 хвилині замість Володимира Лисенка^[20].

Зобр:2шт.

Назва:Перший уряд Миколи Азарова

Підзаголовок:=== Міністри ===
Знайдено: + | з 11 березня 2010 року^[21] по 10 липня 2010 року^[22]
Підзаголовок:=== Міністри ===
Знайдено: + | з 10 липня 2010 року^[23] по 21 липня 2010 року
-Знайдено: + 10 липня 2010 за поданням прем'єра Азарова Верховна Рада 256 голосами звільнила Нестора Шуфрича з посади голови МНС у зв'язку з переходом до РНБО.^[24] У Шуфрича був конфлікт з головою адміністрації президента Льовочкіним. Посада заступника секретаря РНБО вважається почесним засланням для колишніх чиновників. Міністерську позицію планували для лідера партії Єдиний центр Віктора Балоги, але необхідних голосів у коаліції не знайшлося.

Зобр:2шт.

Назва:Есмінці «ушаковської» серії

-Знайдено: + Останній есмінець данного типу «Железняков» у 1953 році був виведений з бойового складу, роззброєний і переформовано в плавказарму, перейменований в «ПКЗ-62». 10 липня 1956 року «ПКЗ-62» був виключений із списку судів ВМФ і 27 липня того же року був розформований у зв'язку з передачею Відділу фондового майна для демонтажу для реалізації. У 1957 році, зрештою, розібраний на метал.

Зобр:11шт.

Назва:Список міністрів з надзвичайних ситуацій України

-Знайдено: + |10 липня 2010 — 21 липня 2010

Зобр:11шт.

Назва:Пам'ятники Бердянська

-Знайдено: + | Пушкіну Олександру Сергійовичу|| 1967|| у сквері Пушкіна (проспект Леніна, 33;)|| ||Пам'ятник поетові-класику російської літеартури О.С. Пушкіну було відкрито 10 липня 1967 року. Автори пам'ятника — скульптор Г. В. Нерода та архітектор Е. Юрчук. Пам'ятник — повнофігурна чавунна фігура на прямокутному постаменті з сірого граніту^[25].

Зобр:31шт.

Назва:Сачко Василь Вікторович

-Знайдено: + У першому турі сезону 2010—2011 «Ворскла» грала проти «Волині». Василь забив своїй колишній команді два голи, а його команда виграла з рахунком 0-4^[26]. 17 липня 2010 року у другому турі чемпіонату проти «Іллічівця» Сачко забив свій 100-й гол у професійному футболі^[27]^[28]. Наступний матч також був для нього результативним, своїм голом у ворота «Оболоні» він приніс своїй команді перемогу^[29]. Після двох безгольових матчів Василь забив у ворота «Динамо» та взяв участь у перемозі своєї команди^[30]. У перших шести матчах нападник чемпіонату забив 5 голів. Надалі для Сачко настала безгольова серія, він навіть перестав потрапляти у основний склад, але Микола Павлов поставив Василя в основу 13 листопада 2010 року у 17 турі чемпіонату в грі проти «Іллічівця». В цьому матчі його команда перемогла з рахунком 2-6, а Василь Сачко вперше у своїй професійній кар'єрі забив три голи^[31]. У віці 35 років та 6 місяців він, після Олександра Гайдаша, став найстаршим автором хет-трика в чемпіонаті УкраїниПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>

Зобр:8шт.

Назва:Сердюцька дивізія (1918)

-Знайдено: + 10 липня Корпус СС був розгорнутий у дві дивізії^[32]. Внаслідок поповненнь та переміщеннь, сліди колишніх сердюцьких формуваннь загубилися остаточно. 3-й і 4-й Січові полки були одними з найкращих в усій українській армії 1919 р. Саме ці два полки описує в своїй повісті «Как закалялась сталь» Микола Островський. Своє існування обидва полки і артилерійські батареї закінчили на початку грудня 1919 р. Вони були розпущені разом із частинами Січових Стрільців по особливому рішенню офіцерської ради Січового корпусу^[33].

Зобр:14шт.

Назва:Засуха Анатолій Андрійович

-Знайдено: + | кінець1 = 10 липня 1997

Зобр:1шт.

Назва:Луганський обласний краєзнавчий музей

-Знайдено: + * у довоєнній колекції музею зберігається цікаівий раритет — російська медаль, яка була затверджена 10 липня 1904 року і вручена учасникам битви російського і японського флотів під Чемульпо, зокрема і луганчанину Карпу Івановичу Болдирєву, машиністу крейсера «Варяг», чия нагорода тебер у музеї;

Зобр:3шт.

Назва:Київський медіа-холдинг

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + * 10 липня 2008 року — керівником Дирекції маркетингу телеканалу «Київ» призначено Михайла Слісаренка

Назва:Генбачів Володимир Йосипович

-Знайдено: + Генбачів Володимир Йосипович (10 липня 1872 — після 1926) — генеральний хорунжий Армії Української Держави.

Назва:Рихло Петро Васильович

-Знайдено: + Рихло Петро Васильович (*10 липня 1950, с. Шишківці Кіцманського району Чернівецької області) — український літературознавець, педагог, перекладач.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Петро Васильович Рихло народився 10 липня 1950 року селі Шишківці Кіцманського району Чернівецької області.

Зобр:6шт.

Назва:Шиманський Юрій Іванович

-Знайдено: + Ю́рій Іва́нович Шима́нський (нар.10 липня 1928, Київ — †2 березня 1998, Київ) — доктор фізико-математичних наук, професор.
-Знайдено: + Юрій Іванович народився 10 липня 1928 року у Києві в родині викладача вищої математики Київського гідромеліоративного інституту.

Зобр:1шт.

Назва:Список кораблів і суден Військово-Морських Сил України

-Знайдено: + | 10 липня 1985

Зобр:3шт.

Назва:Українсько-молдовські відносини

-Знайдено: + 10 липня 1940 р. в пресі з'являється повідомлення, що у відповідь на клопотання трудящих Бессарабії, ухвалено рішення Москви щодо утворення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки^[34]. А 2 серпня 1940 року Верховна Рада СРСР ухвалює «Закон про створення союзної МРСР» з центром у Кишиневі, до складу якої включаються — вилучаючись з УРСР, без попереднього узгодження з останньою, як того вимагала її Конституція — місто Тираспіль і Григоріопольський, Дубосарський, Кам'янський, Рибницький, Слободзейський і Тираспільський райони. Верховній Раді УРСР як гаранту територіальної цілісності Радянської України Москва доручає лише «подати на розгляд Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік проект встановлення точного кордону між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Союзною Молдавською Радянською Соціалістичною Республікою»^[35]. І вона згодом вносить таку пропозицію Політбторо ЦК КП(б)У, яке буде просити ЦК ВКП(б) її затвердити^[36].

Зобр:25шт.

Назва:Поділ (хокейний клуб)

-Знайдено: + |align=center|10 липня 1972

Зобр:2шт.

Назва:Носар Тарас Всеволодич

-Знайдено: + Тарас Всеволодич Носар (*10 липня 1959 року, Донецьк) — український художник. Працює у галузі станкового живопису (тематична картина, пейзаж), графіки, іконопису. Член Національної спілки художників України із 2000 року.

Назва:Прапор Сміли

-Знайдено: + Прапор Сміли — офіційний символ міста Сміли затверджений VIII сесією 21 скликання Смілянської міської ради 10 липня 1992 року. 4—5 вересня того ж року під час урочистостей, присвячених 450-річчю виникнення Сміли, прапор міста разом із гербом було освячено.

Зобр:1шт.

Назва:Герб Сміли

-Знайдено: + |дата_затвердження =10 липня 1992 року
-Знайдено: + Герб Сміли — офіційний символ міста Сміли затверджений VIII сесією 21 скликання Смілянської міської ради 10 липня 1992 року. 4—5 вересня того ж року під час урочистостей, присвячених 450-річчю виникнення Сміли, герб міста разом із прапором було освячено.

Назва:Яма Владислав Миколайович

-Знайдено: + Владисла́в Микола́йович Я́ма (відомий як Влад Яма; 10 липня 1982, Запоріжжя) — український танцюрист, а також суддя телевізійних проектів «[[Танцюють всі!
-Знайдено: + Народився 10 липня 1982 у Запоріжжі в родині вчителів-істориків. Мати — Любов Миколаївна Яма, батько — Микола Петрович Яма. Має старшого брата Дмитра, який працює юристом.

Назва:Рибак Олексій Миколайович

-Знайдено: + Олексій Миколайович Рибак (10 липня 1956) — український дипломат. Надзвичайний та Повноважний Посол України.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 10 липня 1956 року в Києві. Закінчив Київський державний університет ім. Т.Шевченка (1978), факультет міжнародних відносин і міжнародного права, за фахом - спеціаліст економіст-міжнародник, референт-перекладач англійської та арабської мов. Володіє іноземними мовами: російською, англійською, французькою, арабською.

Назва:Альфонс Мумм фон Шварценштейн

-Знайдено: + Філіпп Альфонс Мумм фон Шварценштейн (нім. Philipp Alfons Freiherr Mumm von Schwarzenstein; 19 березня 1859 — 10 липня 1924) — німецький політичний і державний діяч, дипломат.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 10 липня 1924 — помер в Портофіно, Лігурія.

Назва:Нікола Етерович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + З 1980 року — на дипломатичній службі в нунціатурах в Кот-д'Івуар, Іспанії та Нікарагуа. З 1993 — радник секції зв'язків з іноземними державами Державного секретаріату Ватикану. 22 травня 1999 року призначений апостольським нунцієм в Україні, титулярним архієпископом Сисакським. Єпископська хіротонія відбулася 10 липня 1999 року в соборі святого Петра в Римі (головним святителем був Державний секретар Святого Престолу кардинал Анджело Содано, а співсвятителями — архієпископ Спліт-Макарска Анте Юріч і єпископ Хвара Слободан Штамбук. 31 серпня того ж року Нікола Етерович вручив вірчі грамоти Президенту України Леонідові Кучмі.

Зобр:1шт.

Назва:Історія Макарова

-Знайдено: + 22 червня 1941 року СРСР виявився ув'язаним у Другу світову війну — розпочалася Німецько-радянська війна. На початку липня 1941 року фронт наблизився до Макарова. Оборону тримали воїни 171-ї стрілецької та 28-ої гірськострілецької дивізій, під командуванням генералів Будехо та Потапова. 10 липня гітлерівці захопили Макарів, але загарбати весь район їм вдалося лише наприкінці серпня.

Зобр:2шт.

Назва:Список кавалерів ордена Свободи

-Знайдено: + |10 липня 2009

Зобр:26шт.

Назва:Шиндер Антон Павлович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + В червні 2010 року з'явилася інформація про появу Антона Шиндера в тренувальному таборі володаря Кубка України — сімферопольської «Таврії». У першому ж товариському матчі проти місцевої аматорської команди «ІС-Сервіс», Шиндер відкрив рахунок, допомігши команді здобути підсумкову розгромну перемогу^[37]. 2 липня 2010 року дворічний контракт^[38] з сімферопольським клубом був офіційно підписаний^[39]. Вже через два дні його нова команда стартувала у новому сезоні матчем за Суперкубок України, проте Шиндер до заявки не потрапив. За сімферопольську команду Шиндер дебютував 10 липня у матчі 1 туру Прем'єр-ліги проти «Металіста», вийшовши на поле на 73 хвилині замість Олександра Ковпака^[40].

Зобр:1шт.

Назва:Київське повстання 1068

Підзаголовок:==Події==
Знайдено: + Після чого розпочалось повстання. Повсталі розгромили двір тисяцького Коснячки і звільнили підступно ув'язненого 10 липня 1067 року полоцького князя Всеслава БрячиславичаПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>. Армія, обороняючи силами двох стрілецьких дивізій 15-го стрілецького корпусу, однією дивізією 31-го стрілецького корпусу і чотирма кулеметними батальйонами західний сектор Коростенського УРу на ділянці Рудня — Білокоровичі — Серби, своїм ударним угрупуванням у складі двох дивізій 31-го стрілецького корпусу і трьох механізованих корпусів з ранку 10 липня перейшла в наступ з фронту Вершниця — Теснівка — Мирне. Втім спроба контрудару успіху не мала. Під кінець доби 11 липня 15-й стрілецький корпус вийшов на основну оборонну смугу укріпрайону і зайняв для оборони фронт: 45-та стрілецька дивізія — Руднище, 62-а стрілецька дивізія — Рудня-Озерянська — Білокоровичі.

Назва:Білан Микола Іванович

Підзаголовок:==Біографія==
Знайдено: + 17 травня 1919 року потрапив у Луцьку до польського полону, перебував у таборах для військовополонених, звідки виїхав добровольцем до Північно-Західної білогвардійської армії генерала Юденіча. За спогадами самого М. Білана, очолював у цій армії Український полк. За даними російських дослідників (С. Волкова), з 10 липня 1919 р. був начальником команди піших розвідників 17-го Лібавського полку 5-ї Лівенської дивізії Північно-Західної армії (цілком ймовірно, що вся ця команда складалася з ветеранів Дієвої армії УНР). Після поразки Юденіча під Петроградом, перебрався до Польщі, звідти - в Україну.

Зобр:1шт.

Назва:Кипріян (Стецький)

-Знайдено: + | періодпочаток = 10 липня 1777
-Знайдено: + | хіротонія = 10 липня 1777
-Знайдено: + Кипрія́н Сте́цький (*6 червня 1734 — †5 січня 1787) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 10 липня 1777 року — єпископ Луцький.

Назва:Саша Стевич

-Знайдено: + }}</ref>. В українській Прем'єр-лізі дебютував 10 липня 2010 року в домашньому матчі проти клубу «Ворскли», який завершився розгромною поразкою 0-4^[41].

Зобр:2шт.

Назва:Майкон Перейра ді Олівейра

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Виступав за клуби «Флуміненсе», «Атлетіко Алагоіньяс» і «Фламенго». В вересні 2009 року підписав контракт з «Волинню»^[42]. Дебютував за клуб 12 вересня 2009 року в кубковому матчі проти «Кривбасу», в якому відразу забив, допомігши лучанам перемогти 2-1. В тому ж сезоні допоміг клубу зайняти друге місце в першій лізі та піднятися в елітний дивізіон. Майкон став найкращим бомбардиром клубу, забивши 13 м'ячів. У Прем'єр-лізі дебютував 10 липня 2010 року у домашньому матчі проти «Ворскли»Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>.

Зобр:1шт.

Назва:Костін Олексій Іванович

-Знайдено: + Костін Олексій Іванович (*1 лютого 1912, Новочеркаськ — 10 липня 2006, Рівне) — радянський науковець у галузі гідравліки, кандидат технічних наук; професор кафедри гідравліки Національного університету водного господарства та природокористування.
-Знайдено: + В останні роки життя Олексій Іванович допомагав онукам виховувати правнуків і не забував про науку. До останньої хвилини життя він був великим оптимістом і завжди добрим словом підтримував всіх кому потрібна була його допомога. У вічне життя Олексій Іванович Костін пішов 10 липня 2006 року у віці 94 роки.

Зобр:2шт.

Назва:Гоцій Наталія

-Знайдено: + Ната́лія Гоці́й (англ. Nataliya Gotsiy, також пишеться Gotsii нар. 10 липня 1985) — українська модель, переможниця міжнародного конкурсу Ford Supermodel of the World 2004 року.

Зобр:1шт.

Назва:Сюта Галина Мирославівна

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилася 10 липня 1969 року в м. Бережани Тернопільської обл. Філологічну освіту здобула у Дрогобицькому державному педагогічному інституті ім. І. Я. Франка. Навчалася в аспірантурі Інституту української мови НАН України (1991–1995 рр.).

Назва:Лисенко Аріадна Остапівна

-Знайдено: + Лисенко Аріадна Остапівна (* 10 липня 1921) – українська піаністка, заслужена артистка України, викладач кафедри фортепіано Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського.

Назва:Колесників Михайло Михайлович

-Знайдено: + Колесників Михайло Михайлович (10 липня 1862 — ?

Зобр:1шт.

Назва:Адам Хмелецький

-Знайдено: + Під час Берестецької кампанії (28 червня — 10 липня 1651) А. Хмелецький був полковником. Як засвідчують документи, біля села Шнирів 10 червня 1651 року відбувся бій між козацько-татарським загоном під командуванням Хмелецького і польським загоном, який очолював реєстровий сотник Ясько Ясноборський. Козацький загін, що розмістився на ночівлю на околиці с. Перекалки, був зненацька захоплений поляками і, зазнавши великих втрат, був розбитий. На місці бою і зараз височить козацька могила неподалік села.^[43]

Назва:Закон України «Про засади державної мовної політики»

Підзаголовок:==== Реакція ====
Знайдено: + 10 липня рішення про підтримку Закону «Про засади державної мовної політики» ухвалила Харківська міська рада.^[44]

Зобр:3шт.

Назва:Сезон ФК «Динамо» (Київ) 2012—2013

Підзаголовок:=== Липень ===
Знайдено: + 10 липня до складу збірної Швейцарії для участі в олімпійських іграх в Лондоні був викликаний Адмір Мехмеді, що унеможливило його виступи за клуб у перших турах чемпіонату.

Зобр:37шт.

Назва:Тарасов Юрій Михайлович

-Знайдено: + Ю́рій Миха́йлович Тара́сов (10 липня 1912, Липецьк — 1995, Кам'янець-Подільський) — український історик. Доктор історичних наук (1981). Професор.

Назва:Назаренко Іван Дмитрович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + З травня 1945 по 1946 рік — заступник завідуючого Відділом пропаганди та агітації ЦК КП(б)У, заступник начальника Управління пропаганди і агітації ЦК КП(б)У, начальник Управління пропаганди і агітації ЦК КП(б)У. У 1946 році — редактор журналу «Пропагандист і агітатор». З 10 липня 1946 по 28 травня 1948 року — секретар ЦК КП(б)У з пропаганди та агітації. В 1947–1948 роках навчався в Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б), захистив кандидатську дисертацію з філософії. З 28 січня 1949 по 26 червня 1956 року — секретар ЦК КП(б)У. З 28 січня 1949 по 23 вересня 1952 року — член Організаційного бюро ЦК КП(б)У. В 1956–1974 роках — директор Інституту історії партії при ЦК КП України. З 1974 року на пенсії.

Зобр:1шт.

Назва:Костриж Віктор Семенович

-Знайдено: + Віктор Семенович Костриж (30 жовтня 1949 — 10 липня 2007) — диригент, педагог. Заслужений діяч мистецтв України.
Підзаголовок:==Біографія==
Знайдено: + Помер 10 липня 2007 року в Барселоні, Іспанія.

Назва:Костенко Павло Феодосійович

-Знайдено: + Павло Феодосійович Костенко (*10 липня 1927) — український письменник, член Національної спілки письменників України (2004).

Назва:Циня Рустам Григорович

-Знайдено: + У дорослому футболі дебютував 10 липня 2009 року виступами за команду клубу «Шериф», в якій провів один сезон, взявши участь у 19 матчах чемпіонату. Дебютним матчем стала гра проти «ЦСКА-Рапід», коли Рустама випустили на 60-тій хвилині, а його команда перемогла з рахунком (6:0).^[45] 26 серпня 2009 року дебютував у єврокубках у Лізі чемпіонів в матчі проти грецького «Олімпіакоса».^[46] За підсумками двох зустрічей «Шериф» вилетів у Лігу Європи, дебютувавши 17 вересня 2009 року в матчі проти румунського "Стяуа" (0:0).^[47].

Назва:Лобас Петро Олександрович

-Знайдено: + Петро́ Олекса́ндрович Ло́бас (нар. 10 липня 1937, село Дунаєць, нині Глухівського району Сумської області) — український літературознавець і театрознавець.

Назва:Семенченко Кузьма Олександрович

-Знайдено: + У період з 10-го по 14 липня 19-а танкова дивізія завдавала ударів по 113-й піхотній та 25-й моторизованій дивізіям противника на Новоград-Волинському напрямку.

Назва:Богодухівська волость (Золотоніський повіт)

-Знайдено: + * Богодухівка — колишнє державне та власницьке село при річці Ірклієві за 25 верст від повітового міста, 2850 осіб, 573 двори, 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, станова квартира, школа, земська станція, 3 постоялих двори, 4 постоялих будинки, лавка, 28 вітряних млинів, винокурний завод, базари по неділях та 4 ярмарки на рік: 25 березня, 10 липня, 26 серпня та 24 жовтня.

Назва:Зигмунт Шпербер

-Знайдено: + Зигмунт Шпербер (Zygmunt Sperber, 10 липня 1886 Станіславів — р. см. невід.) — архітектор. Навчався в реальній школі в Станиславові до 1907. Закінчив інженерно-будівельний факультет Львівської політехніки, 1915 року отримав диплом. Серед викладачів із фаху зокрема Адольф Шишко-Богуш^[48]. Після Першої світової війни працював в архітектурно-будівельній фірмі Юраша і Захаревича^[49]. Відкрив власне проектне бюро, що знаходилось на теперішній вулиці Дудаєва, 4. Окрім архітектури, проектував ужиткові речі, розробляв плакати. Розробив проекти санаторіїв у Трускавці: «Унітас» (1936), «Віндзор» (1937), «Брістоль» (1938). Спроектував житловий будинок у Львові, на вулиці Котляревського, 42.^[50] Член «Комітету опіки над пам'ятками єврейського мистецтва», де займався пам'ятками архітектури^[51].

Назва:Список прем'єр-міністрів України

-Знайдено: + | 10 липня 1987
-Знайдено: + | 10 липня 1987

Зобр:87шт.

Назва:Генічеськ (рейдовий тральщик)

-Знайдено: + | Спущено = 10 липня 1985 року
-Знайдено: + Тральщик з заводським номером С-53 був закладений в елінгу Середньоневського суднобудівного заводу в Ленінграді. Спущений на воду 10 липня 1985 року.

Назва:Лазанська Тамара Іванівна

-Знайдено: + Тамара Іванівна Лазанська (10 липня 1945, Велике) — український історик, дослідниця соціально-економічного розвитку України та робітничого руху середини ХІХ — початку XX століття, кандидат історичних наук.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилася 10 липня 1945 року в селі Великому Козятинського району Вінницької області. У 1974 році закінчила історичний факультет Київського державного університету. У 1967–1975 роках — старший лаборант, у 1975–1987 роках — молодший науковий співробітник, у 1987–1989 — науковий співробітник, у 1989–2002 роках — старший науковий співробітник відділу історії України ХІХ — початку XX століття Інституту історії України НАН України. У 1986 році, під керівництвом кандидата історичних наук О. І. Лугової, захистила кандидатську дисертацію на тему: «Державні селяни Лівобережної України у першій половині XIX ст.».

Назва:Безорудько Віктор Григорович

-Знайдено: + Безорудько Віктор Григорович (*15 лютого 1913, село Хомутець (нині Миргородський район Полтавської області) — 10 липня 1985, Лубни), український письменник. З 1958 року — член спілки письменників УРСР.

Назва:Мороз Данило Юхимович

-Знайдено: + Данило Юхимович Мороз (10 липня 1910, Бубнівщина — 9 березня 2002) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 10 липня 1910 року в селі Бубнівщині (нині Прилуцького району Чернігівської області) в селянській родині. Українець. Закінчив Благовіщенський автодорожній технікум. Працював в Завітинському звіррадгоспі в Амурській області. Член ВКП(б) з 1932 року.

Зобр:1шт.

Назва:Білинський Іван Григорович

-Знайдено: + Білинський Іван Григорович (* 16 травня 1811, Дегова — † 10 липня 1882, Долиняни)- український фольклорист.

Назва:Україна на літній Універсіаді 2013

Підзаголовок:== Медалісти ==
Знайдено: + | 1 Золото || Митрофанов, ДмитроДмитро Митрофанов || Бокс || До 75 кг || 10 липня
Підзаголовок:== Медалісти ==
Знайдено: + | 1 Золото || Гвоздик, ОлександрОлександр Гвоздик || Бокс || До 81 кг || 10 липня
Підзаголовок:== Медалісти ==
Знайдено: + | 2 Срібло || Ярощук, ГаннаГанна Ярощук || Легка атлетика || 400 метрів з бар'єрами || 10 липня
Підзаголовок:== Медалісти ==
Знайдено: + | 3 Бронза || Івченко, АнастасіяАнастасія Івченко
Кривицька, ОленаОлена Кривицька
Пантелєєва, КсеніяКсенія Пантелєєва
Почкалова, АнфісаАнфіса Почкалова || Фехтування || Шпага, командний залік || 10 липня
Підзаголовок:== Медалісти ==
Знайдено: + | 3 Бронза || Радівілов, ІгорІгор Радівілов || Спортивна гімнастика || Опорний стрибок || 10 липня
Підзаголовок:== Медалісти ==
Знайдено: + | 3 Бронза || Верняєв, ОлегОлег Верняєв || Спортивна гімнастика || Паралельні бруса || 10 липня
Підзаголовок:== Медалісти ==
Знайдено: + | 3 Бронза || Радівілов, ІгорІгор Радівілов || Спортивна гімнастика || Кільця || 10 липня
Підзаголовок:== Медалісти ==
Знайдено: + | 3 Бронза || Степко, ОлегОлег Степко || Спортивна гімнастика || Вправи на коні || 10 липня
Підзаголовок:== Медалісти ==
Знайдено: + | 3 Бронза || Черняк, МаринаМарина Черняк || Дзюдо || До 48 кг || 10 липня
Підзаголовок:== Медалісти ==
Знайдено: + | 3 Бронза || Каланіна, ЄлизаветаЄлизавета Каланіна || Дзюдо || Абсолютна вагова категорія || 10 липня
Підзаголовок:== Учасники ==
Знайдено: + |10-е
Підзаголовок:==== Жінки ====
Знайдено: + |date =10 липня 2013
Підзаголовок:==== Чоловіки ====
Знайдено: + {{Vb res 5|10 липня|18:00|Японія |2-3| Україна |25-23|21-25|25-21|20-25|18-20|109-114|
Підзаголовок:=== Футбол ===
Знайдено: + | date = 10 липня 2013
-Знайдено: + | date = 10 липня 2013

Зобр:80шт.

Назва:Корнеєва Валентина Іванівна

-Знайдено: + Корнеєва Валентина Іванівна (* 10 липня 1929 Київ) — український архітектор-реставратор.

Назва:Максименко Аліна Олександрівна

-Знайдено: + Максименко Аліна Олександрівна (нар.10 липня 1991) — українська спортсменка, художня гімнастика. Дворазова призерка універсіади в Казані.

Назва:Семенюк Едуард Павлович

-Знайдено: + Семенюк Едуард Павлович (* 10 липня 1935, Жмеринка) — український сучасний філософ, завідуючий кафедрою філософії Національного лісотехнічного університету України, 1979 — доктор філософських наук, 1989 — професор.

100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед

Примітки

↑ В УПЦ МП нагадали, що анафема на гетьмана Івана Мазепу недійсна
↑ Архимандрит УПЦ МП доказывает отсутствие анафемы на Мазепу
↑ [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
↑ [http://4u.sport.com.ua/news.phtml?
↑ [http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?
↑ Перший Національний покаже чемпіонат світу з легкої атлетики серед юніорів
↑ Бджільницька Мекка у відходах // Україна молода, 28.04.2011
↑ Кам'янець-Подільський район (1923—1998 рр.): Інформаційний довідник. — Кам'янець-Подільський, 1998. — С. 19, 21.
↑ [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
↑ [http://shakhtar.com/ua/news/?
↑ Невдовзі розпочнеться реконструкція стадіону "Сокіл" у Львові. Zaxid. net. 10.07.2009. Процитовано 21.07.2010.
↑ Через затримки з узгоджувальною документацією, реконструкція стадіону "Сокіл" просувається повільно. stadion.lviv.ua. 2.03.2010. Процитовано 21.07.2010.
↑ [http://shakhtar.com/ua/news/?
↑ Приемов: «В „Шахтер“ не каждый день приглашают»
↑ На Гуртом доступно вже понад 500 унікальних фільмів з українським озвученням. Гуртом. hurtom.com. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 17 листопада 2009.
↑ Згідно з інформацією на сайті «Українська марка».
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою stud не вказано текст
↑ Підсумки футбольного турніру Універсіади (англ.)
↑ В «Динамо» тренируется юный белорус
↑ «Динамо» выигрывает Суперкубок Украины в серии пенальти
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою postvru не вказано текст
↑ Постанова Верховної Ради України «Про звільнення Шуфрича Н. І. з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи» від 10 липня 2010 року № 2483-VI
↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на Антонця В. М.» від 10 липня 2010 року № 1380-р
↑ Рада звільнила Шуфрича з посади міністра надзвичайних ситуацій
↑ Анотований каталог пам'ятників О.С. Пушкіну у світі на Фундаментальна електронна бібліотека «Російська література і фольклор» (рос.)
↑ "Волынь" - "Ворскла" 0:4. Когда первый блин становится комом. UA-Футбол. UA. 10 липня 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою фар не вказано текст
↑ Ворскла побеждает, но вылетает. football.ua. UA. 27 серпня 2009. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)
↑ "Оболонь" - "Ворскла" 0:1. Ні гри, ні результату. UA-Футбол. UA. 25 липня 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)
↑ "Ворскла" - "Динамо" 3:1. Четырнадцать лет спустя. UA-Футбол. UA. 14 серпня 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)
↑ Василий Сачко: "Ворскла" должна была "выстрелить". UA-Футбол. UA. 19 листопада 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)
↑ Д-р. Олесь Бабій, Володимир Зарицький, Дмитро Герчанівський і інж. Богдан Білинський при співпраці Романа Завадовича. Корпус Січових Стрільців. Воєнно-історичний нарис. Ювілейне видання 1917—1967. Ювілейний комітет для відзначення 50-річчя формації Січових Стрільців. Чікаґо, 1969., С. 342.
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Tynchenko не вказано текст
↑ Комуніст. −1940. — 10 липня
↑ «Известия». — 1940. — 9 серпня
↑ ЦДАГОУ: Ф. І. -Оп. 1. — Спр. 627. — Арк. 251—255
↑ Таврия победила в товарищеском матче
↑ Антон Шиндер — игрок «Таврии»
↑ Таврия подписала Шиндера
↑ Таврия дома уступает Металлисту
↑ Ворскла разбила Волынь
↑ "Волинь" заявила бразильського форварда. ua-football.com. 14.09.2009. Процитовано 25.06.2011.
↑ Львівська наукова бібліотека, Ф. Бібліотека Оссолінських, № 225, № 358,359. Державний воєводський архів в м. Гданськ, шифр 300, 29/135, мл 331–331 об. (копія).
↑ [http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?
↑ CSCA-Рапид-Шериф 0:6 (рос.)
↑ Лига чемпионов — «Олимпиакос» (Пирей) — «Шериф» (Тирасполь) — Чемпионат.ру (рос.)
↑ Лига Европы — «Стяуа» (Бухарест) — «Шериф» (Тирасполь) — Чемпионат.ру (рос.)
↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 433. — ISBN 83-88372-29-7.
↑ Богданова Ю. Творчість архітекторів-євреїв у Львові в 20-30 рр. XX століття // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. — С. 154. — ISBN 966-553-453-X..
↑ Cielątkowska R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk: Art-Styl, 1998. — S. 156. — ISBN 83-905682-7-6.
↑ Бойко Х. С. До методики наукового опрацювання єврейських кладовищ: європейський досвід // Вісник ХДАДМ. Сходознавчі студії. — 2008. — № 9. — C. 165.

[1] В УПЦ МП нагадали, що анафема на гетьмана Івана Мазепу недійсна

[2] Архимандрит УПЦ МП доказывает отсутствие анафемы на Мазепу

[3] [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?

[4] [http://4u.sport.com.ua/news.phtml?

[5] [http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?

[6] Перший Національний покаже чемпіонат світу з легкої атлетики серед юніорів

[Україна_молода-7] Бджільницька Мекка у відходах // Україна молода, 28.04.2011

[8] Кам'янець-Подільський район (1923—1998 рр.): Інформаційний довідник. — Кам'янець-Подільський, 1998. — С. 19, 21.

[9] [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?

[10] [http://shakhtar.com/ua/news/?

[11] Невдовзі розпочнеться реконструкція стадіону "Сокіл" у Львові. Zaxid. net. 10.07.2009. Процитовано 21.07.2010.

[12] Через затримки з узгоджувальною документацією, реконструкція стадіону "Сокіл" просувається повільно. stadion.lviv.ua. 2.03.2010. Процитовано 21.07.2010.

[13] [http://shakhtar.com/ua/news/?

[14] Приемов: «В „Шахтер“ не каждый день приглашают»

[15] На Гуртом доступно вже понад 500 унікальних фільмів з українським озвученням. Гуртом. hurtom.com. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 17 листопада 2009.

[16] Згідно з інформацією на сайті «Українська марка».

[stud-17] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою stud не вказано текст

[18] Підсумки футбольного турніру Універсіади (англ.)

[19] В «Динамо» тренируется юный белорус

[20] «Динамо» выигрывает Суперкубок Украины в серии пенальти

[postvru-21] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою postvru не вказано текст

[22] Постанова Верховної Ради України «Про звільнення Шуфрича Н. І. з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи» від 10 липня 2010 року № 2483-VI

[23] Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на Антонця В. М.» від 10 липня 2010 року № 1380-р

[24] Рада звільнила Шуфрича з посади міністра надзвичайних ситуацій

[25] Анотований каталог пам'ятників О.С. Пушкіну у світі на Фундаментальна електронна бібліотека «Російська література і фольклор» (рос.)

[26] "Волынь" - "Ворскла" 0:4. Когда первый блин становится комом. UA-Футбол. UA. 10 липня 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)

[фар-27] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою фар не вказано текст

[28] Ворскла побеждает, но вылетает. football.ua. UA. 27 серпня 2009. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)

[29] "Оболонь" - "Ворскла" 0:1. Ні гри, ні результату. UA-Футбол. UA. 25 липня 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)

[30] "Ворскла" - "Динамо" 3:1. Четырнадцать лет спустя. UA-Футбол. UA. 14 серпня 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)

[31] Василий Сачко: "Ворскла" должна была "выстрелить". UA-Футбол. UA. 19 листопада 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)

[32] Д-р. Олесь Бабій, Володимир Зарицький, Дмитро Герчанівський і інж. Богдан Білинський при співпраці Романа Завадовича. Корпус Січових Стрільців. Воєнно-історичний нарис. Ювілейне видання 1917—1967. Ювілейний комітет для відзначення 50-річчя формації Січових Стрільців. Чікаґо, 1969., С. 342.

[Tynchenko-33] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Tynchenko не вказано текст

[34] Комуніст. −1940. — 10 липня

[35] «Известия». — 1940. — 9 серпня

[36] ЦДАГОУ: Ф. І. -Оп. 1. — Спр. 627. — Арк. 251—255

[37] Таврия победила в товарищеском матче

[38] Антон Шиндер — игрок «Таврии»

[39] Таврия подписала Шиндера

[40] Таврия дома уступает Металлисту

[41] Ворскла разбила Волынь

[42] "Волинь" заявила бразильського форварда. ua-football.com. 14.09.2009. Процитовано 25.06.2011.

[43] Львівська наукова бібліотека, Ф. Бібліотека Оссолінських, № 225, № 358,359. Державний воєводський архів в м. Гданськ, шифр 300, 29/135, мл 331–331 об. (копія).

[44] [http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?

[45] CSCA-Рапид-Шериф 0:6 (рос.)

[46] Лига чемпионов — «Олимпиакос» (Пирей) — «Шериф» (Тирасполь) — Чемпионат.ру (рос.)

[47] Лига Европы — «Стяуа» (Бухарест) — «Шериф» (Тирасполь) — Чемпионат.ру (рос.)

[48] Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 433. — ISBN 83-88372-29-7.

[49] Богданова Ю. Творчість архітекторів-євреїв у Львові в 20-30 рр. XX століття // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. — С. 154. — ISBN 966-553-453-X..

[50] Cielątkowska R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk: Art-Styl, 1998. — S. 156. — ISBN 83-905682-7-6.

[51] Бойко Х. С. До методики наукового опрацювання єврейських кладовищ: європейський досвід // Вісник ХДАДМ. Сходознавчі студії. — 2008. — № 9. — C. 165.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[39]

[40]

[41]

[42]

[43]

[44]

[45]

[46]

[47]

[48]

[49]

[50]

[51]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/1 квітня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/21 травня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/30 червня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/9 липня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/11 липня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/20 липня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/29 серпня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/18 жовтня | 100 вперед]]
+[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/1 квітня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/21 травня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/30 червня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/9 липня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/11 липня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/20 липня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/29 серпня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/18 жовтня | 100 вперед]]
 -----
+Назва:[[Організація з безпеки і співробітництва в Європі]]
+[[Файл:Coin of Ukraine OBSE R.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + У руслі контролю над звичайними озброєннями під час відкриття [[саміт]]у НБСЄ в Парижі [[19 листопада]] [[1990]] року 22 країни НАТО та тодішньої [[Варшавський договір 1955|Організації Варшавського договору]] підписали далекосяжний Договір про звичайні збройні сили в Європі (ЗЗСЄ), який обмежує цю категорію сил в Європі від [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]] до [[Уральські гори|Уральських гір]]. Договір набув чинності [[9 листопада]] [[1992]] року. [[10 липня]] [[1992]] року в рамках Гельсінського [[саміт]]у НБСЄ було підписано Заключний акт Договору ЗЗСЄ - 1 А, яким вводились обмеження щодо чисельності звичайних збройних сил та запроваджувались додаткові стабілізаційні заходи.
+<br>
+<br>Зобр:3шт.
+----
 Назва:[[Антоній Печерський]]
-[[Файл:AntoniPechersky.jpg|thumb |150px|right]]
+[[Файл:Św. Antoni Pieczerski.jpg|thumb |150px|right]]
 -Знайдено: + '''Анто́ній Пече́рський''' (близько [[982]] — [[10 липня]] [[1073]]) — святий Православної Церкви, церковний діяч [[Київська Русь|Київської Русі]]. Родоначальник вітчизняного організованого чернецтва, засновник [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерського монастиря]] і будівничий [[Успенський собор (Київ)|Свято-Успенського собору]]. З його ім’ям пов’язують реорганізацію києво-руських монастирів на засадах суворих чернечих традицій Святої гори ([[Афон]], [[Греція]]). Аскетичне життя Антонія було прикладом і зразком для князів і простолюдинів.
 <br>
-<br>Зобр:2шт.
+<br>Зобр:3шт.
+----
+Назва:[[Верховна Рада України II скликання]]
+Підзаголовок:== Склад ==<br>
+Знайдено: + | по [[10 липня]] [[1997]]
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
 ----
 Назва:[[Єнакієве]]
-[[Файл:Bronepoezd.jpg|thumb |150px|right]]
+[[Файл:Bronepoezd_Grom.jpg|thumb |150px|right]]
 Підзаголовок:== Назва ==<br>
-Знайдено: + * [[10 липня]] [[1928]]—[[1936]]: '''Рикове''', на честь радянського партійного діяча [[Риков Олексій Іванович|Олексія Рикова]].
+Знайдено: + * [[10 липня]] [[1928]]–[[1936]]: '''Рикове''', на честь радянського партійного діяча [[Риков Олексій Іванович|Олексія Рикова]].
 <br>
 <br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Казахстан]]
+[[Файл:Kazakhstan-mapa-Ukr.PNG|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:== Історія ==<br>
+Знайдено: + До [[1925]] Казахстан носив назву «[[Киргизький край]]» (декрет СНК РСФСР від [[10 липня]] [[1919]]). [[26 серпня]] [[1920]] ВЦИК и СНК РСФСР прийняли декрет за підписами В. Леніна та М. Калініна «Про утворення Автономної Киргизької Радянської Соціалістичної Республіки» у складі РСФСР зі столицею у м. Оренбург. Після 5-го Всеказахського з'їзду Рад Казахстан став називатися Казакською АРСР з адміністративним центром у м. Кзил-Орда, а з 1928 — у м. Алма-Ата. Після грудня 1936 отримала статус союзної республіки СРСР.
+<br>
+<br>Зобр:8шт.
 ----
 Назва:[[Бачинський Омелян Васильович]]
@@ Рядок 24: / Рядок 47: @@
 ----
 Назва:[[Кучма Леонід Данилович]]
-[[Файл:Kuchma_z.gif|thumb |150px|right]]
+[[Файл:Вибори 1999-uk.png|thumb |150px|right]]
 -Знайдено: + [[10 липня]] [[1994]] — обраний на посаду [[Президент України|Президента України]] ([[Передвиборча програма кандидата в президенити України Кучми Леоніда Даниловича (1994)|Передвиборча програма]])
 <br>
-<br>Зобр:3шт.
+<br>Зобр:2шт.
 ----
 Назва:[[Політичні партії України]]
@@ Рядок 38: / Рядок 61: @@
 Назва:[[Барановський Ярослав]]
 [[Файл:Emblem of Organization of Ukrainian Nationalists.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + '''Яросла́в Барано́вський''' (псевдо "Макар"; * [[10 липня]] [[1906]], с. [[Темирівці]], [[Галицький район]], [[Івано-Франківська область]] – † [[1943]], [[Львів]]) — український націоналіст, з [[1933]] — секретар Проводу [[ОУН]], довірена особа [[Євген Коновалець|Євгена Коновальця]].
--Знайдено: +  | дата_народження = [[10 липня]] [[1906]]
-<br>
-Підзаголовок:== Юність ==<br>
-Знайдено: + Ярослав Барановський народився [[10 липня]] [[1906]] року у селі [[Темирівці]] тепер [[Галицький район|Галицького району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської области]] в родині отця Володимира і Мальвіни Барановських. Виховувався у патріотичній сім’ї. У травні [[1924]] року закінчив Станіславську гімназію і став студентом правничого факультету [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]].
 <br>
 <br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Іван Мазепа]]
+[[Файл:moneta mazepa.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + Досі Російська православна церква та [[Українська православна церква Московського патріархату]] анафему не зняли (хоча [[Віктор (Бедь)|архімандрит Віктор (Бедь)]] від УПЦ МП вважає цю анафему вже недійсною<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/events/1529738-v-upc-mp-nagadali-shcho-anafema-na-getmana-ivana-mazepu-nedijsna В УПЦ МП нагадали, що анафема на гетьмана Івана Мазепу недійсна]</ref><ref>[http://obozrevatel.com/politics/72503-arhimandrit-upts-mp-dokazyivaet-otsutstvie-anafemyi-na-mazepu-i-molitsya-za-ego-upokoj.htm Архимандрит УПЦ МП доказывает отсутствие анафемы на Мазепу]</ref>). Тому в '''[[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерській лаврі]] Мазепу досі піддають анафемі,''' у [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівському монастирі]] ([[УПЦ-КП]]) моляться за упокій його душі. [[10 липня]] [[1918]] року у Софійському соборі єпископ Назарій з дозволу [[Митрополит Київський|митрополита Київського]] і [[Митрополит Галицький|Галицького]] [[Антоній (Храповицький)|Антонія]] відслужив панахиду по гетьману Івану Мазепі. Під час панахиди за пропозицією [[Отамановський Валентин Дмитрович|В.Отамановського]] було вирішено перенести прах Мазепи, [[Калнишевський Петро Іванович|Петра Калнишевського]], [[Полуботок Павло Леонтійович|Павла Полуботка]] до Святої Софії, поховати поряд з гробницею [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]<ref>[http://www.history.org.ua/?<br>
+<br>Зобр:15шт.
 ----
 Назва:[[Петрів Всеволод Миколайович]]
-[[Файл:Flag of Ukraine.svg|thumb |150px|right]]
+[[Файл:Obolon-A UNR-1-2.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + '''Пе́трів Все́волод Микола́йович''' ({{ДН|14|1|1883|2}}, [[Київ]]&nbsp;— [[10 липня]] [[1948]], [[Аугсбурґ]], [[ФРН]])&nbsp;— військовий і [[громадський діяч]], [[письменник]], [[педагог]], [[уряд УНР|військовий міністр]] та [[генерал-хорунжий]] [[Армія УНР|Армії УНР]]. Учасник оборони [[Київ|Києва]] від банд [[Муравйов Михайло Артемович|Муравйова]]. В роки визвольних змагань займав високі військові посади. З [[1948]]&nbsp;р.&nbsp;— дійсний член [[НТШ]]. З [[1920]]&nbsp;р.— в еміграції. Автор праць з військової історії.
--Знайдено: + | дата_смерті          = [[10 липня]] [[1948]]
 <br>
--Знайдено: + '''Пе́трів Все́волод Микола́йович''' ([[12 січня]] [[1883]] - [[10 липня]] [[1948]], [[Аугсбурґ]], [[ФРН]]) - військовий і [[громадський діяч]], [[письменник]], [[педагог]], військовий міністр та [[генерал]]-хорунжий [[Армія УНР|Армії УНР]]. Учасник оборони [[Київ|Києва]] від [[Банда Муравйова|банд Муравйова]]. В роки визвольних змагань займав високі військові посади. З [[1948]] р. - дійсний член [[НТШ]]. З [[1920]] р.– в еміграції. Автор праць з військової історії.
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Національний університет «Львівська політехніка»]]
+[[Файл:Lviv-Polytechnic-Honoris-causa.jpg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:== Історія ==<br>
+Знайдено: + [[10 липня]] [[1912]] лекцію у Львівській політехнічній школі прочитала [[Марія Склодовська-Кюрі]]. Того ж дня вчена рада Політехніки удостоїла Марію звання почесного доктора технічних наук. Її ім'я увіковічено на почесній дошці докторів honoris causa Львівської політехніки. ''(Детальніше у статті [[Марія Склодовська-Кюрі у Львівській політехніці]])''
 <br>
-<br>Зобр:1шт.
+<br>Зобр:7шт.
+----
+Назва:[[Хмельниччина]]
+[[Файл:Mamai NM-2.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + Мобілізуючи всі сили Речі Посполитої, [[Ян ІІ Казимир]] у квітні 1649 перейшов у наступ проти Хмельницького. Головне польське військо, під проводом самого короля, виступило з [[Волинь|Волині]], а [[Велике князівство Литовське|литовське військо]], яким командував гетьман Литви князь [[Януш Радзивілл]], наступало на Київ. При допомозі Іслям-Ґірея Хмельницький [[10 липня]] оточив частину королівського війська у [[Збаразька облога 1649|Збаражі]]. Коли Ян Казімір і його 25-тисячне військо рушило на поміч обложеним [[15 липня]] 1649, Хмельницький несподівано напав на короля і оточив його біля [[Зборівська битва (1649)|Зборова]]. Тим часом у червні й липні литовське військо майже дійшло до Києва, але козацько-селянські напади у запіллі примусили литовців відступити. Виглядало, що Хмельницький остаточно розгромить ворожі сили. Але у цю критичну хвилину Іслям-Ґірей, підкуплений поляками і незадоволений великим зростанням українських сил, відтягнув свої загони і змусив Хмельницького почати переговори з поляками.
+<br>
+-Знайдено: + Тим часом, коли козаки були зайняті у Молдові, 50-тисячне польське військо несподівано напало [[20 лютого]] [[1651]] на [[Брацлав]]. У червні відбувся головний [[Берестецька битва|бій біля м. Берестечка]] на Волині. Польська армія, у якій було близько 20 000 найманого німецького війська, набраного з ветеранів [[Тридцятирічна війна|Тридцятирічної війни]], стала проти українсько-татарського війська. Але українське військо, знову зраджене кримцями, зазнало поразки, і [[10 липня]] 1651 у тяжких умовах відступило до [[Біла Церква|Білої Церкви]]. На початку серпня литовське військо зайняло і спалило Київ. Не зважаючи на ці невдачі, Хмельницький зібрав 50 000 війська і [[24 вересня|24]] — [[25 вересня]] вступив у тяжкий, але не вирішальний, [[Битва під Таборівкою|бій з ворогом біля Білої Церкви]]. Втомлені війною, обидві сторони почали переговори, підсумком яких була укладена дуже невигідна для Хмельницького [[Білоцерківський мирний договір 1651|Білоцерківська угода 28 вересня 1651]].
+<br>
+<br>Зобр:15шт.
 ----
 Назва:[[Чубатий Микола]]
--Знайдено: + '''Мико́ла Чуба́тий ''' (*[[11 грудня]] [[1889]], [[Тернопіль]] — †[[10 липня]] [[1975]], [[Петерсон]], [[США]]), [[історик]] укр. церкви і права, [[педагог]] і [[публіцист]], дійсний член [[НТШ]] (з [[1928]]; засновник і перший гол. Амер. Відділу НТШ); укр. суспільний і кат. діяч. З [[1939]] у США. Ч. студіював ([[1909]]—[[1918]]) [[теологія|теологію]], історію і право в Львівському і Віденському університетах, учень [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевського]] і [[Бальцер О.|О. Бальцера]]; проф. [[Таємний український університет|Львівського (таємного) Укр. Університету]] ([[1920]]—[[1923]]), Гр.-Кат. Богословської Семінарії, згодом Академії ([[1927]]—[[1938]]), [[УВУ]] та [[УКУ]] (з [[1963]]).
+-Знайдено: + '''Мико́ла Чуба́тий ''' (*[[11 грудня]] [[1889]], [[Тернопіль]] — †[[10 липня]] [[1975]], [[Петерсон]], [[США]]), [[історик]] укр. церкви і права, [[педагог]] і [[публіцист]], дійсний член [[НТШ]] (з [[1928]]; засновник і перший голова Американського Відділу НТШ); український суспільний і католицький діяч. З [[1939]] у США. Чубатий студіював ([[1909]]–[[1918]]) [[теологія|теологію]], історію і право в Львівському і Віденському університетах, учень [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевського]] і [[Бальцер О.|О. Бальцера]]; проф. [[Таємний український університет|Львівського (таємного) Українського Університету]] ([[1920]]–[[1923]]), Греко-Католицької Богословської Семінарії, згодом Академії ([[1927]]–[[1938]]), [[УВУ]] та [[УКУ]] (з [[1963]]).
 <br>
+----
+Назва:[[Яновський Феофіл Гаврилович]]
+[[Файл:Могила Теофіла Яновського.jpg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + Помер [[8 липня]] [[1928]] року о 23 годині 45 хвилин. Похований [[10 липня]] в Києві на [[Лук'янівський цвинтар|Лук'янівському цвинтарі]] (ділянка № 20, ряд 14, місце 13).
+<br>
+<br>Зобр:4шт.
 ----
 Назва:[[Масол Віталій Андрійович]]
+-Знайдено: + | початок_терміну   = [[10 липня]] [[1987]]
--Знайдено: + [[10 липня]] [[1987]] р. В. Масол призначений головою РМ [[УРСР]]. Працював на цій посаді в складний період трансформації суспільно-політичного ладу, кризи й розвалу єдиного загальносоюзного народногосподарського комплексу. Проти Масола та його союзоцентристських поглядів активно виступало національно свідоме студенство, організувавши [[Революція на граніті|революцію на граніті]]. В результаті [[23 жовтня]] [[1990]] р. [[Верховна Рада України|ВР України]] прийняла відставку В.Масола.
+<br>
+-Знайдено: + [[10 липня]] [[1987]] р. В. Масол призначений головою РМ [[УРСР]]. Працював на цій посаді в складний період трансформації суспільно-політичного ладу, кризи й розвалу єдиного загальносоюзного народногосподарського комплексу. Проти Масола та його союзоцентристських поглядів активно виступало національно свідоме студентство, організувавши [[Революція на граніті|революцію на граніті]]. В результаті [[23 жовтня]] [[1990]] р. [[Верховна Рада України|ВР України]] прийняла відставку В.Масола.
+<br>
+Підзаголовок:== Посилання ==<br>
+Знайдено: + {{succession|office=Голова Ради міністрів УРСР<br> [[10 липня]] [[1987]] - [[23 жовтня]] [[1990]] <br> |preceded=[[Ляшко Олександр Павлович]]<br> | succeeded=[[Фокін Вітольд Павлович]]}}
+<br>
+----
+Назва:[[Скадовськ]]
+[[Файл:Греко-католицький храм.JPG|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + Вказане повстання дало змогу [[Добровольча армія|добровольцям білої армії]] під командуванням [[Денікін Антон Іванович|А. Денікіна]] [[10 липня]] [[1919]] р. знов заволодіти Скадовськом. В усіх джерелах радянських часів вказувалося, що [[денікінці]] саме захопили Скадовськ. Крім того радянські історики стверджували, що в порти Скадовськ та Хорли зайшли англійські вантажні кораблі зі зброєю для [[Денікінці|білої гвардії]]. Про те як це відбувалося в дійсності дав опис учасник тих подій Всеволод Арістов, в спогадах «На „Живом“ в гражданскую войну», що були опубліковані в журналі «Военная Быль», № 94 за листопад 1968 р.
 <br>
+<br>Зобр:12шт.
 ----
 Назва:[[Стемфордська єпархія УГКЦ]]
@@ Рядок 87: / Рядок 148: @@
 <br>
+----
+Назва:[[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»]]
+[[Файл:VV hub Kiev Boryspil Airport.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + [[7 липня]] 1959 екіпаж Московського управління цивільної авіації здійснив перший рейс на [[Ту-104]] за маршрутом [[Москва]]—[[Київ]]—[[Москва]]. Під час першого рейсу на борту було 100 пасажирів (переважно керівники авіації та журналісти) та 1600 кг вантажу. З [[10 липня]] рейси Ту-104 стали регулярними. До листопада [[1960]] року польоти до аеропорту Київ (Центральний) виконували екіпажі Московського, Ленінградського і Грузинського управлінь цивільної авіації.
+<br>
+<br>Зобр:23шт.
+----
+Назва:[[Битва під Берестечком]]
+[[Файл:Battle of Beresteczko 1651.PNG|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + |date= [[28 червня]] — [[10 липня]] [[1651]]
+<br>
+-Знайдено: + '''Битва під Берестечком''' ([[28 червня]] — [[10 липня]] [[1651]])  — найбільший бій [[Хмельниччина|Хмельниччини]], який відбувся біля містечка [[Берестечко]] між [[Військо Запорозьке|Військом Запорозьким]] під командуванням [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] та союзним йому кримськотатарським військом [[Іслям III Ґерай|Ісляма III Ґерая]] з одного боку та армією [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] під командуванням [[Ян II Казимир|Яна Казимира II]] з іншого.
+<br>
+-Знайдено: + [[10 липня]] вінницький полковник [[Богун Іван|Богун]], обраний новим гетьманом, приймає рішення відігнати гетьмана Лянцкоронського з правого берега ріки. Вночі, навівши з підручних засобів мости через ріку Пляшеву, дві тисячі запорожців виходять із табору. Козаки побудували мости на річках, — не шкодуючи ні возів ні усіляких воєнних знаряддь, щоб загатити болота. Деякі джерела стверджують, що запорожці поклали на болота [[спис]]и і перекочувались по них. Чому Богун не попередив інших — невідомо. Польські джерела стверджують: у козацькому таборі починається паніка, багато хто кричать, що Богун кинув усіх напризволяще й утік. Козацькі полки, що залишилися, починають відходити до переправ.
+<br>
+<br>Зобр:18шт.
 ----
 Назва:[[Берестечко]]
-[[Файл:Свято-Троїцький собор.JPG|thumb |150px|right]]
+[[Файл:Берестечко Пам'ятник Шевченку.jpg|thumb |150px|right]]
--Знайдено: + '''Битва під Берестечком''' ([[28 червня]] — [[10 липня]] [[1651]])  — найбільший бій [[Хмельниччина|Хмельниччини]], який відбувся біля містечка Берестечко між [[Військо Запорозьке|Військом Запорозьким]] під командуванням [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] та союзним йому кримськотатарським військом [[Іслям III Ґерай|Ісляма III Ґерая]] з одного боку та армією [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] під командуванням [[Ян II Казимир|Яна Казимира II]] з іншого.
+-Знайдено: + '''Битва під Берестечком''' ([[28 червня]] — [[10 липня]] [[1651]])  — найбільша битва [[Хмельниччина|Хмельниччини]], яка відбулася біля містечка Берестечко між [[Військо Запорозьке|Військом Запорозьким]] під командуванням [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] та союзним йому кримськотатарським військом [[Іслям III Ґерай|Ісляма III Ґерая]] з одного боку та армією [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] під командуванням [[Ян II Казимир|Яна Казимира II]] з іншого.
 <br>
-<br>Зобр:6шт.
+<br>Зобр:7шт.
 ----
 Назва:[[Любеч]]
-[[Файл:Любеч вхід до Антонієвої печери.jpg|thumb |150px|right]]
+[[Файл:Św. Antoni Pieczerski.jpg|thumb |150px|right]]
--Знайдено: + * [[Антоній Печерський]] (близько 982&nbsp;— †[[10 липня]] [[1073]])&nbsp;— святий Православної Церкви, церковний діяч Русі. Родоначальник вітчизняного організованого [[чернецтво|чернецтва]], засновник Києво-Печерського монастиря і будівничий Свято-Успенського собору. За «[[Патерик Києво-Печерський|Патериком Печерським, або Отечником]]», преподобний Антоній (в миру Антипа) народився в Любечі.<ref name>[http://www.politika.cn.ua/list/ua/news/0/3912.html]</ref>.
+-Знайдено: + * [[Антоній Печерський]] (* близько 982&nbsp;— † [[10 липня]] [[1073]])&nbsp;— святий Православної Церкви, церковний діяч Русі. Родоначальник вітчизняного організованого [[чернецтво|чернецтва]], засновник [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерського монастиря]] і будівничий [[Успенський собор (Київ)|Свято-Успенського собору]]. За «[[Патерик Києво-Печерський|Патериком Печерським, або Отечником]]», преподобний Антоній (в миру Антипа) народився в Любечі<ref name>[http://www.politika.cn.ua/list/ua/news/0/3912.html «Древній Любеч» отримав барельєф Антонія Печерського // Чиста політика, 8.01.2011]</ref>.
 <br>
-<br>Зобр:1шт.
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Макарів]]
+[[Файл:Wikiexpedition-makariv-st-DR-church-and-monument.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Макарів з [[10 липня]] [[1941]] року по [[8 листопада]] [[1943]] року під німецькою адміністрацією, перебував у складі [[Райхскомісаріат Україна|рейхскомісаріату «Україна»]]. На території Макарівського району базувалися [[Партизани (військо)|диверсійні]] загони НКВД [[Сидір Ковпак|С. Ковпака]] та [[Наумов Михайло Іванович|М. Наумова]], які здійснювали терористичну діяльність, провокували цивільну німецьку адміністрацію на контртерор проти українського населення.
+<br>
+<br>Зобр:15шт.
 ----
 Назва:[[Чивадзе Костянтин Олександрович]]
 Підзаголовок:== Біографія ==<br>
-Знайдено: + Обіймав посади військового судді, помічника військового прокурора, військового слідчого. Військовий суддя Віденського військового округу. Після проголошення незалежності [[УНР]] — в українській армії. З [[10 липня]] [[1918]] — начальник Головного військово-юридичного управління Армії Української Держави. Подальша доля невідома.
+Знайдено: + Обіймав посади військового судді, помічника військового [[прокурор]]а, військового [[слідчий|слідчого]]. [[Військовий суддя]] [[Віленський військовий округ|Віленського військового округу]]. Після проголошення незалежності [[УНР]] — в українській армії. З [[10 липня]] [[1918]] — начальник Головного військово-юридичного управління Армії [[Українська Держава|Української Держави]]. Подальша доля невідома.
 <br>
@@ Рядок 114: / Рядок 200: @@
 <br>
 -Знайдено: + |з [[10 липня]] [[2007]] — [[12 липня]] [[2010]]
+<br>
+<br>Зобр:4шт.
+----
+Назва:[[Андрушівка]]
+[[Файл:Скульптура кобзаря в Андрушівці.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + У період [[Друга світова війна|ІІ Світової війни]] Андрушівка перебувала під німецько-фашистською окупацією з [[10 липня]] [[1941]] року по [[27 грудня]] [[1943]] року. Гітлерівці закатували і розстріляли 460 мирних жителів, в тому числі 216 дітей та 25 стариків, вигнали на примусові роботи до Німеччини 84 особи. Під час тимчасової окупації в містечку діяла підпільна група Володимира Парфентійовича Мехеди та Олександра Герасимовича Сорокіна. На громадському кладовищі, що по вулиці Вобяна, розташована братська могила, в якій похоронений 21 комуніст, що були розстріляні фашистами в роки Вітчизняної війни. Під час війни на цукровий завод було скинуто 21 авіабомбу, з них 16 розірвались. Андрушівку визволили радянські війська 27 грудня 1943 року.
+<br>
+<br>Зобр:8шт.
+----
+Назва:[[Українська платформа «Собор»]]
+[[Файл:Anatoliy Matviyenko.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + [[10 липня]] [[2001]] УРП й Українська народна партія «Собор» почали активне співробітництво, заявивши разом з [[Батьківщина|Всеукраїнським об'єднанням «Батьківщина»]], [[Християнсько-демократичний союз (Україна)|ХДС]], [[Українська соціал-демократична партія (1998)|УСДП]] й [[Українська консервативна республіканська партія|УКРП]] про створення «[[Форум національного порятунку|Форуму національного порятунку]]», згодом переформованого в [[БЮТ|«Блок Юлії Тимошенко»]].
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Прокопович Петро Іванович]]
+[[Файл:Прокопович-альтанка.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + '''Петро́ Іва́нович Прокопо́вич''' (* [[10 липня]] [[1775]], с. [[Митченки]], [[Бахмацький район]], [[Чернігівська область]] — † [[3 квітня]] [[1850]], с. [[Пальчики]], [[Бахмацький район]], [[Чернігівська область]]) — український бджоляр, основоположник раціонального [[бджільництво|бджільництва]].
+<br>
+<br>Зобр:6шт.
+----
+Назва:[[Дмитрук Андрій Всеволодович]]
+-Знайдено: + '''Андрі́й Все́володович Дмитру́к''' (*[[10 липня]] [[1947]], [[Київ]]) — [[Україна|український]] [[письменник]]-фантаст і сценарист. Член Національної спілки кінематографістів України.
+<br>
+----
+Назва:[[Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова]]
+[[Файл:Бульвар Тараса Шевченко 22-24 дробь 9 Киев 2012 01.JPG|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:== Історія ==<br>
+Знайдено: + [[10 липня]] [[1933]] p. питання про систему підготовки педагогічних кадрів і мережу педзакладів на 1933-34 навчальний рік обговорювалося і вирішувалося колегією НКО [[УРСР]]. Було запроваджено нову систему і визначено номенклатуру профілів підготовки педагогічних кадрів. Замість інститутів соціального виховання і педагогічних інститутів професійної освіти (КІПО) було створено єдиний тип вищого педагогічного навчального закладу — педагогічний інститут.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Калинець Ігор Миронович]]
+Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
+Знайдено: + * [[Орден Свободи]] ([[10 липня]] [[2009]])&nbsp;— ''за громадянську мужність у відстоюванні ідеалів свободи та справедливості, плідну літературну діяльність''.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
+Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
+Знайдено: + nreg=528/2009 Указ Президента України №&nbsp;528/2009 від 10 липня 2009 року «Про нагородження І. Калинця орденом Свободи»]</ref>
+<br>
+----
+Назва:[[Ведель Артем Лук'янович]]
+[[Файл:Doshka Artemiy Vedel.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + Поки в Петербурзі вирішували справу, Веделя, який тяжко захворів на гауптвахті та був близьким до смерті, віддали під опіку батька. [[10 липня]] [[1799]] року надійшло розпорядження генерального прокурора Санкт-Петербурга, де зазначалося: цар «повелеть соизволил: буде он Ведель выздоровел, взять его от отца, отослать в дом сумасшедших в Киеве й держать без выпуску».
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Вибори Президента України 1994]]
+[[Файл:Leonid Kravchuk.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + | election_date      = з [[26 червня]] до [[10 липня]] [[2004]]
+<br>
+-Знайдено: + Другі '''Вибори Президента України''' відбулись у [[1994]] році (26 червня — перший тур і 10 липня — другий тур). Були призначені достроково. Використовувалася система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався 2-й тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів. У 2-му турі для перемоги теж була потрібна абсолютна більшість; у разі її відсутності (що було цілком можливо, завдяки голосам проти обох) виборча кампанія мала б починатися з початку, але такої проблеми не виникло.
+<br>
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Погребняк Петро Степанович]]
+[[Файл:Могила Петра Погребняка.JPG|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + '''Петро́ Степа́нович Погребня́к''' (*[[10 липня]] [[1900]] — †[[25 липня]] [[1976]]) — український [[вчений]]-лісівник та [[Ґрунтознавство|ґрунтознавець]], доктор географічних наук, [[професор]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], [[професор]] кафедри лісівництва [[Українська сільськогосподарська академія|Української сільськогосподарської академії]] (Національний університет біоресурсів і природокористування України), [[академік]] та віце-президент [[Національна академія наук України|АН УРСР]].
+<br>
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + Народився [[10 липня]] [[1900]] року в селі [[Волохів Яр]] [[Зміївський район|Зміївського району]] (з [[1957]] року [[Чугуївський район|Чугуївського району]]) на [[Харківщина|Харківщині]] в родині [[фельдшер]]а.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Шустер Савік Михайлович]]
+-Знайдено: + [[10 липня]] [[2007]] року Шустер коментував матч за [[Суперкубок України з футболу]]. У багатьох глядачів коментар викликав обурення і незадоволення якістю коментаря Шустера<ref>[http://4u.sport.com.ua/news.phtml?</ref><br>
+----
+Назва:[[Богодухів]]
+[[Файл:LIS BOGODOUKHIV.jpg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:== Символіка ==<br>
+Знайдено: + Сучасний герб та прапор Богодухова затверджені [[10 липня]] [[1996]] року рішенням N 900 виконкому міської ради.
+<br>
+<br>Зобр:3шт.
+----
+Назва:[[Мазурчак Олександр Володимирович]]
+Підзаголовок:== Література ==<br>
+Знайдено: + |preceded=[[Кучер Анатолій Іванович]]<br>від [[10 липня]] [[1994]]
+<br>
+----
+Назва:[[Кремінна]]
+Підзаголовок:== Історія ==<br>
+Знайдено: + [[10 липня]] [[1942]] року після масових повітряних атак місто захопили німецькі війська. [[31 січня]] [[1943]] року радянські війська 195 гвардійської дивізії звільнили місто.
+<br>
+----
+Назва:[[Герб Богодухова]]
+[[Файл:Bogodukhiv_gerb_B_Kene.png|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + |дата_затвердження  = [[10 липня]] [[1996]] р.
+<br>
+-Знайдено: + '''Герб Богоду́хова''' — офіційний символ міста [[Богодухів]] [[Харківська область|Харківської області]], затверджений [[10 липня]] [[1996]] року рішенням рішенням № 900 Богодухівської міської ради.
+<br>
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Прапор Богодухова]]
+-Знайдено: + |затверджений = [[10 липня]] [[1996]] р.
+<br>
+-Знайдено: + '''Пра́пор Богоду́хова''' затверджений [[10 липня]] [[1996]] року рішенням N900 виконкому Богодухівської міської ради.
+<br>
+----
+Назва:[[Косаківський Леонід Григорович]]
+-Знайдено: + * [[10 липня]] [[1994]] — червень [[1997]] — Голова Київської міської ради
+<br>
+-Знайдено: + Після ухвалення [[Верховна Рада|Верховною Радою України]] [[3 лютого]] [[1994]] року закону ''«Про формування місцевих органів влади і самоврядування»'', відповідно до якого замість місцевої державної адміністрації виконавча влада на місцях після виборів мала переходити виконавчим комітетам, які очолювалися головами місцевих рад, вибраними шляхом прямого голосування населенням, Леонід Косаківський виставив свою кандидатуру на посаду голови Київської міської Ради. Вибори, що відбулися [[26 червня]] [[1994]] року, не визначили переможця: Леонід Косаківський набрав 324024 голоси (17,05 % від загального числа виборців), [[Черняк Володимир Кирилович|Володимир Черняк]] — 294194 (15,48 %), а [[Салій Іван Миколайович|Іван Салій]] — 249963 (13,15 %). У другий тур вийшли Леонід Косаківський і голова Громадського об'єднання «Столиця», член [[НРУ|Народного Руху України]] [[Черняк Володимир Кирилович|Володимир Черняк]]. За підсумками голосування [[10 липня]] [[1994]] року перемогу отримав Леонід Косаківський, за якого віддали свої голоси 549904 виборці (29,59 % від загального числа виборців, або 54,6 % від тих, що взяли участь в голосуванні), проти — 450036. Його опонент набрав 403367 голосів (21,71 %), проти — 596573.
+<br>
+Підзаголовок:==== Криза ====<br>
+Знайдено: + У липні [[1995]] року у результаті створення системи органів місцевих державних адміністрацій (відповідно до [[Конституційний Договір|Конституційного Договору]], підписаного [[8 червня]] [[1995]] року) Президент України [[Леонід Кучма]] своїм указом від [[10 липня]] [[1995]] року призначив Леоніда Косаківського Головою [[Київська міська державна адміністрація|Київської міської державної адміністрації]].
+<br>
+<br>Зобр:4шт.
+----
+Назва:[[Нестеренко Василь Павлович]]
+[[Файл:Байкове 050.jpg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + Василь Нестеренко не брав участь у виборах, що відбулися у два тури: [[26 червня]] — [[10 липня]] 1994 року. На них на посаду голови Київради був обраний Л. Косаківський.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Асєєв Микола Миколайович]]
+-Знайдено: + '''Мико́ла Микола́йович Асє́єв''' ({{lang-ru|Николай Николаевич Асеев}}; *&nbsp;28 червня ([[10 липня]]) [[1889]], [[Льгов]], нині [[Курська область|Курської області]] [[Росія|Росії]]&nbsp;— †&nbsp;[[16 липня]] [[1963]], [[Москва]])&nbsp;— російський радянський [[поет]].
+<br>
+----
+Назва:[[Бандера Андрій Михайлович]]
+[[Файл:Home of Bandera.gif|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + '''Андрі́й Миха́йлович Банде́ра''' ([[11 грудня]] [[1882]], [[Стрий]], [[Львівщина]] — †[[10 липня]] [[1941]], [[Київ]]) — священик [[УГКЦ]], культурно-громадський діяч, [[політик]] [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукранської Народної Республіки]], [[ветеран]] [[Українсько-польська війна в Галичині 1918—19|Українсько-польської війни]]. Батько [[Бандера Богдан Андрійович|Богдана]], [[Бандера Василь Андрійович|Василя]], [[Бандера-Давидюк Володимира Андріївна|Володимири]], [[Бандера Марта-Марія Андріївна|Марти-Марії]], [[Бандера Оксана Андріївна|Оксани]], [[Бандера Олександр Андрійович|Олександра]] і [[Бандера Степан Андрійович|Степана Бандерів]].
+<br>
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Список академіків НАН України]]
+[[Файл:Dobrokhotov Nikolai Nikolaevich 1932.JPG|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:=== Г ===<br>
+Знайдено: + | [[10 липня]] [[1980]]
+<br>
+<br>Зобр:38шт.
+----
+Назва:[[Абрамович Абрам Григорович]]
+-Знайдено: + '''Абра́м Григо́рович (Ге́ршович) Абрамо́вич''' ({{ДН|3|1|1910|21|12|1909}}, с. [[Катеринка]], нині [[Первомайський район (Миколаївська область)|Первомайського району]] [[Миколаївська область|Миколаївської області]]&nbsp;— [[10 липня]] [[1937]], м. [[Брунете]], поблизу [[Мадрид]]а)&nbsp;— [[танкіст]]. [[Герой Радянського Союзу]] (1937, посмертно).
+<br>
+----
+Назва:[[ГУЛАГ]]
+[[Файл:Gulag Location Map.png|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + Створене Постановою [[Центральний виконавчий комітет СРСР|ЦВК]] і [[РНК СРСР]] від [[10 липня]] [[1934]]. На той час управлінський апарат ГУЛАГу налічував понад 300 осіб, його начальником було призначено М.Бермана, який перед тим очолював структуру, що передувала ГУЛАГу, — Головне управління виправно-трудових таборів ОДПУ, реорганізоване у зв’язку з утворенням [[Народний комісаріат внутрішніх справ|НКВС СРСР]].
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Стабовий Георгій Михайлович]]
+-Знайдено: + '''Стабовий Георгій Михайлович (Юрій)''' (*[[2 квітня]] [[1894]] — †[[10 липня]] [[1968]]) — радянський український [[кінорежисер]] і [[драматург]].
+<br>
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + Помер Георгій Стабовий 10 липня 1968 року.
+<br>
+----
+Назва:[[Красятичі]]
+-Знайдено: + '''Крася́тичі''' — [[селище міського типу]] в [[Київська область|Київській області]], адміністративний центр [[Поліський район|Поліського району]] з [[10 липня]] [[1996]] року.
+<br>
+----
+Назва:[[Дніпро (Черкаси)]]
+Підзаголовок:== Досягнення ==<br>
+Знайдено: + * Учасник перехідного матчу за право грати у вищій Лізі — («[[Спартак (Івано-Франківськ)|Прикарпаття]]» [[Івано-Франківськ]] 1:3 , [[10 липня]] [[1999]] року).
+<br>
+----
+Назва:[[Гонтарський Василь]]
+-Знайдено: + '''Васи́ль Гонта́рський''' — (* [[10 липня]] [[1964]], [[Київ]] — † [[19 лютого]] [[2007]], [[Київ]]) — український співак і музикант, автор пісень та ідейний натхненник гурту «[[Вася-Клаб]]».
+<br>
+----
+Назва:[[Сташис Володимир Володимирович]]
+-Знайдено: + '''Володи́мир Володи́мирович Ста́шис ''' ({{н}} [[10 липня]] [[1925]] м.[[Суми]]&nbsp;— [[2 листопада]] [[2011]], м. [[Харків]])&nbsp;— український правник, професор, був першим проректором [[Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого|Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого]]. [[Герой України]].
+<br>
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + Народився [[10 липня]] [[1925]] у м.[[Суми]].
+<br>
+----
+Назва:[[Олійник Петро Михайлович]]
+-Знайдено: + '''Петро́ Миха́йлович Олі́йник''' (* [[10 липня]] [[1957]], [[Нововарварівка]], [[Анучинський район Приморського краю|Анучинський район]], [[Приморський край]], [[Росія]] — † [[10 лютого]] [[2011]], [[Австрія]]) — український [[політик]]. Депутат Верховної ради України (2002—2005), голова Львівської ОДА (2005—2008).
+<br>
+----
+Назва:[[Сергієнко Леонід Григорович]]
+-Знайдено: + * [[23 серпня]] [[2006]] — [[6 лютого]] [[2008]] — заступник [[Міністр транспорту та зв'язку України|Міністра транспорту та зв'язку України]], [[6 лютого]] — [[10 вересня]] [[2008]] — заступник Міністра транспорту та зв'язку України — директор Державного департаменту автомобільного транспорту, [[10 вересня]] [[2008]] — [[1 липня]] [[2009]] — заступник Міністра транспорту та зв'язку України — директор Державної адміністрації автомобільного транспорту. Сергієнко на прес-конференції в інформагентстві «Новий міст» [[10 липня]] [[2009]] року заявив, що причиною, що спонукала його, покинути пост стали сімейні обставини.
+<br>
+----
+Назва:[[Белоусова Ірина Анатоліївна]]
+-Знайдено: + Народилась [[10 липня]] [[1954]] (с.[[Югоренок]], Усть-Майський район, Якутська АРСР); рос.
+<br>
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + Родилася [[10 липня]] [[1954]] (с. Югоренок, Усть-Майський район, Якутська АРСР); росіянка.
+<br>
+----
+Назва:[[Оксанина]]
+Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
+Знайдено: + * [[Лобода Тимофій Тимофійович]] (* [[10 липня]] [[1922]]) — [[Герой Радянського Союзу]]<ref>[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?</ref><br>
+----
+Назва:[[Огирівка]]
+-Знайдено: + * [[10 липня]] [[1991]] року в селі народився Гнідаш Андрій Анатолійович --- переможець обласної олімпіади з математики.
+<br>
+----
+Назва:[[Регіональний спортивний комплекс «Олімпійський»]]
+[[Файл:РСК Олимпийский (026).jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + З [[10 липня|10]] по [[14 липня]] [[2013]] року, РСК «Олімпійський» став місцем проведення [[Чемпіонат світу з легкої атлетики серед юнаків 2013|Чемпіонату світу з легкої атлетики серед юнаків]]<ref>[http://1tv.com.ua/uk/about/news/2013/07/04/42107 Перший Національний покаже чемпіонат світу з легкої атлетики серед юніорів]</ref>.
+<br>
+<br>Зобр:11шт.
+----
+Назва:[[Аносов Михайло Дмитрович]]
+Підзаголовок:== Література ==<br>
+Знайдено: + |succeeded=[[Кучер Анатолій Іванович]]<br>від [[10 липня]] [[1994]]}}
+<br>
+----
+Назва:[[Буряк Леонід Йосипович]]
+[[Файл:Leonid Buryak.jpeg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + '''Леоні́д Йо́сипович Буря́к''' (* [[10 липня]] [[1953]], [[Одеса]]) — радянський і український [[футболіст]] та тренер. Багатолітній гравець [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]]. Заслужений майстер спорту СРСР. Заслужений тренер України. Очолював [[Збірна України з футболу|національну збірну України]] у 2002-2003 роках.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Радинка]]
+-Знайдено: + '''Ра́динка''' —  [[село]] в [[Україна|Україні]], [[Поліський район|Поліського району]] [[Київська область|Київської області]]. З [[17 листопада]] [[1993]] до [[10 липня]] [[1996]] адміністративний центр Поліського району.
+<br>
+----
+Назва:[[Митченки]]
+-Знайдено: + * [[Прокопович Петро Іванович]] ([[10 липня]] [[1775]]&nbsp;— †[[3 квітня]] [[1850]])&nbsp;— видатний український бджоляр, основоположник раціонального бджільництва. У селі збереглася хата, де він народився, та хата на вул. Шкодинці (нині Мельникова), де мешкав П.Прокопович, а згодом його зять і нащадки (теперішній власник&nbsp;— Володимир Михайлович Садівничий). Довгий час зберігалися [[клуня]] (згоріла [[1946]]) та [[стодола]] (розібрана [[1948]]) П.&nbsp;Прокоповича. У селі досі живе нащадок П.Прокоповича&nbsp;— Костянтин Іванович Корнач.<ref name="Україна молода">[http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/66599 Бджільницька Мекка у відходах // Україна молода, 28.04.2011]</ref>
+<br>
+----
+Назва:[[Кучер Анатолій Іванович]]
+-Знайдено: + [[10 липня]] [[1994]] року Анатолій Кучер став у Кам'янці-Подільському першим всенародно обраним головою міськради та міськвиконкому. У другому турі переміг одного з попередніх керівників міста — Володимира Крилова. Згідно з [[Конституція України|Конституцією України]], ухваленою [[28 червня]] [[1996]] року, посада вищого керівника міської територіальної громади здобула нову назву — [[міський голова]]. Та вже через три роки керування містом, [[23 вересня]] [[1997]] року, депутати міської ради двома третинами голосів позбавили Анатолія Івановича повноважень міського голови.
+<br>
+Підзаголовок:== Література ==<br>
+Знайдено: + |office=[[Міські голови Кам'янця-Подільського|Міський голова Кам'янця-Подільського]]<br>[[Кучер Анатолій Іванович]]<br>від [[10 липня]] [[1994]]
+<br>
+----
+Назва:[[Облога Збаража]]
+[[Файл:Gerae-tamga.svg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + Першого дня боїв був оточений польський обоз, у полон взято близько 4-5 тисяч осіб «челяді». [[1 липня]] козацька артилерія піддала табір оточених нищівному обстрілу. [[3 липня|3]] і [[4 липня]] відбулися загальні штурми польського табору. [[10 липня|10]]-[[14 липня]] тривав безупинний гарматний і рушничний обстріл. [[20 липня]] польське військо змушене відійти до останнього, третього рубежу оборони перед [[Збаразький замок|замком]]. Наступного дня козаки ледве не увірвалися до табору. [[27 липня|27]] і [[29 липня]] відбулися нові генеральні приступи козацьких і татарських війська, але жовніри змогли відкинути атакуючих.
+<br>
+<br>Зобр:3шт.
+----
+Назва:[[Слобідка-Малиновецька]]
+[[Файл:Graf arkadij ivanovich morkov.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + [[4 грудня]] [[1928]] року Жванецький район було ліквідовано, а його територію приєднано до Довжоцького району (після низки перетурбацій він [[10 липня]] [[1944]] року остаточно сформувався як [[Кам'янець-Подільський район]])&nbsp;<ref>Кам'янець-Подільський район (1923—1998&nbsp;рр.): Інформаційний довідник.&nbsp;— Кам'янець-Подільський, 1998.&nbsp;— С.&nbsp;19, 21.</ref>.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Лівадійський палац]]
+[[Файл:Лівадійський палац.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + * [[10 липня|10.07]]-[[12 липня|12.07]].[[2008]] Відбувся V-й саміт.
+<br>
+<br>Зобр:4шт.
+----
+Назва:[[Список міністрів економіки України]]
+-Знайдено: + |[[25 червня]] [[2001]] — [[10 липня]] [[2001]]
+<br>
+-Знайдено: + |[[10 липня]] [[2001]] — [[30 серпня]] [[2001]]
+<br>
+----
+Назва:[[Шлапак Олександр Віталійович]]
+-Знайдено: + | початок_терміну2  = [[10 липня]] [[2001]]
+<br>
+Підзаголовок:== Посилання ==<br>
+Знайдено: + {{succession|office= ''12-й'' [[Список міністрів економіки України|міністр економіки України]] <br />[[10 липня]] [[2001]] — [[30 листопада]] [[2002]] |preceded=[[Роговий Василь Васильович]] <br /> | succeeded=[[Хорошковський Валерій Іванович]] <br /> }}
+<br>
+----
+Назва:[[Список міністрів юстиції України]]
+-Знайдено: + |[[5 березня]] [[1927]] — [[10 липня]] [[1930]]
+<br>
+<br>Зобр:8шт.
+----
+Назва:[[Воронін Михайло Львович]]
+[[Файл:Зірка Михайла Вороніна9.jpg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
+Знайдено: + Народився [[10 липня]] [[1938]] року в [[Київ|Києві]]. Кравецькою справою почав займатися в чотирнадцять років (з [[1952]] року).
+<br>
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Львівсько-Сандомирська операція]]
+[[Файл:RKKA Lviv.jpg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:== Передісторія ==<br>
+Знайдено: + З [[Квітень|квітня]] до [[Червень|червня]] 1944 року, радянське командування перегрупувало частини [[Червона Армія|Червоної Армії]] по всій ширині 500-от кілометрового фронту, підсилювало новими дивізіями, будувало мости та ремонтувало дороги, для збільшення прохідної можливості своїх військ. План наступу передбачав нанесення двох ударів, з метою прориву німецької лінії укріплень: удар [[3-я гвардійська армія|третьою гвардійською]] та [[13-а армія (СРСР)|тринадцятою арміями]] з півдня [[Волинь|Волині]] в напрямі на [[Рава-Руська|Раву-Руську]], й удар [[60-а армія (СРСР)|60-ю]] та [[38-а армія (СРСР)|38-ю арміями]] з Тернополя в напрямку [[Львів|Львова]]. Після прориву фронту, в коридори мали ввійти бронетанкові та механізовані дивізії з метою взяти в оточення німецькі війська в районі міста [[Броди]], та знищити їх. План був затверджений командуванням [[Перший український фронт|1-го Українського фронту]] [[10 липня]]; початок здійснення наступу призначено на 13 липня.
+<br>
+-Знайдено: + З квітня до червня 1944, радянське командування перегрупувало частини ЧА по всій ширині 500-от кілометрового фронту, підтягало нові дивізії, будувало мости та ремонтувало дороги, для збільшення прохідної можливості своїх військ. План наступу передбачав нанесення двох ударів, з метою прориву німецької лінії укріплень: удар 3-ю гвардійською та 13-ю арміями з півдня Волині в напрямі на Рава-Руську, й удар 60-ю та 38-ю арміями з Тернополя в напрямку Львова. Після прориву фронту, в коридори мали ввійти бронетанкові та механізовані дивізії з метою взяти в обценьки німецькі війська в районі міста Броди, та знищити їх. План був затверджений командуванням 1-го Українського фронту 10 липня; початок здійснення наступу призначено на 13 липня. Радянські війська ретельно готувалися до операції: було створено величезну військову формацію чисельністю близько 1,2 мільйона солдатів з двома тисячами танків та кількома сотнями „Катюш” під командуванням маршала Конєва. Всього 1-й Український фронт нараховував близько 80-ти стрілецьких та кавалерійських дивізій, 10 механізованих корпусів та 4 окремі танкові бригади. Наступ мала підтримати 2-а повітряна армія генерала Красовського, 9-та гвардійська авіаційна дивізія під командуванням Покришкіна, та 8-а повітряна армія генерала Жданова, яка щойно прибула з Криму. <br />
+<br>
+<br>Зобр:5шт.
+----
+Назва:[[Українська діаспора Австралії]]
+[[Файл:Boyan and Tyravska.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + З [[10 липня]] [[1949]] виходить у Сіднеї часопис «[[Вільна думка]]», з 1960 у Мельбурні — «[[Церква і Життя]]». У 1956—90 видавався у Мельбурні часопис «[[Українець в Австралії]]»; 1949 в Аделаїді виходила газета «Єдність». Дмитро Нитченко (Чуб) видавав альманах «[[Новий обрій]]».
+<br>
+<br>Зобр:4шт.
+----
+Назва:[[Орден Свободи]]
+[[Файл:Flag of the Greek Orthodox Church.svg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + # [[Калинець Ігор Миронович]] ([[10 липня]] [[2009]])<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Даргольц Едуард Аркадійович]]
+-Знайдено: + Народився [[10 липня]] [[1929]] помер [[10 квітня]] [[2006]] року р. Закінчив кінознавчий факультет [[Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого|Київського Державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого]] ([[1972]]).
+<br>
+----
+Назва:[[Живанкова Світлана Василівна]]
+-Знайдено: + Народилася [[10 липня]] [[1937]] р. в [[Донецьк]]у в родині службовця. Закінчила театральну студію Ворошиловградського музично-драматичного театру ([[1957]]) і була його актрисою.
+<br>
+----
+Назва:[[Коваленко Леонід Миколайович]]
+-Знайдено: + '''Леоні́д Микола́йович Ковале́нко''' (* [[28 лютого]] [[1922]], село [[Германівка (Обухівський район)|Германівка]], нині [[Обухівський район|Обухівського району]] [[Київська область|Київської області]] — † [[10 липня]] [[1983]], [[Київ]]) — український [[літературознавець]], [[літературний критик]]. Кандидат філологічних наук (1954).
+<br>
+----
+Назва:[[Рибка Олександр Євгенійович]]
+[[Файл:Rybka 2011.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + Дебютував Олександр у першому ж матчі чемпіонату [[10 липня]] проти своєї колишньої команди<ref>[http://shakhtar.com/ua/news/?</ref><br>
+<br>Зобр:4шт.
+----
+Назва:[[Воронезько-Ворошиловградська операція (1942)]]
+[[Файл:Ww2 map22 May7 July 1942.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + Увечері 3 липня з'єднання 5-ї танкової армії закінчували зосередження на північ від [[Єлець|Єльця]]. Вночі на 4 липня командувач армії Лизюков отримав з Москви директиву, отримавши наказ на проведення удару в напрямку Землянськ — Хохол — за 35 км на південний захід від Воронежа для захоплення комунікацій танкового угрупування противника, що прорвалося до ріки [[Дон]] на [[Воронеж]], та діями в тилу зірвати переправу через Дон. З огляду на поспіх, армія Лизюкова вступила у бій окремими частинами. Першими 6 липня був введений у бій [[7-й танковий корпус (СРСР)|7-й танковий корпус]], згодом [[8 липня]] [[11-й танковий корпус (СРСР)|11-й танковий корпус]], та 10 липня [[2-й танковий корпус (СРСР)|2-й танковий корпус]], корпуси вступали в бій без попередньої розвідки та не проводячи повного роззосередження, вгрузаючи у болотистому річищі Сухої Верейки.
+<br>
+-Знайдено: + [[10 липня]] під час важких кровопролитних боїв радянські війська залишили районні центри [[Білокуракине]], [[Білолуцьк]], Кантеміровку, [[Кремінна|Кремінну]], [[Лисичанськ]], [[Містки (Сватівський район)|Містки]], [[Нова Астрахань|Нову Астрахань]], [[Новопсков]] Ворошиловградської області.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Лафорт Арена]]
+[[Файл:Лафорт Арена.jpg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:== Історія ==<br>
+Знайдено: +  |publisher=Офіційний сайт ФК «Львів» |date=[[23 квітня|23.04]].[[2009]] |accessdate=21.07.2010}}</ref>, і до кінця сезону [[Львів (футбольний клуб)|ФК «Львів»]] проводив свої домашні матчі там. У  [[Чемпіонат України з футболу|першій лізі]] ФК «Львів» проводить свої матчі на цьому стадіоні до завершення реконструкції нового клубного стадіону [[Сокіл (стадіон, Львів)|«Сокіл»]] у [[Львів|Львові]], відкриття якого було заплановане на весну [[2010]] року<ref>{{cite news |url=http://www.zaxid.net/newsua/2009/7/10/192454/news/2009/03/10/172631 |title=Невдовзі розпочнеться реконструкція стадіону "Сокіл" у Львові |publisher=Zaxid. net |date=[[10 липня|10.07]].[[2009]] |accessdate=21.07.2010}}</ref>, але було відкладене на невизначений термін через затримки з узгоджувальною документацією<ref>{{cite news |url=http://stadion.lviv.ua/ua/FC_Lviv_stadium_Sokil |title= Через затримки з узгоджувальною документацією, реконструкція стадіону "Сокіл" просувається повільно |publisher=stadion.lviv.ua |date=[[2 березня|2.03]].[[2010]] |accessdate=21.07.2010 }}</ref>.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Медвідь Любомир Мирославович]]
+-Знайдено: + '''Любоми́р Миросла́вович Медві́дь''' (* [[10 липня]] [[1941]], с. [[Варяж]], [[Сокальський район]], [[Львівська область]]) — український [[маляр]], [[заслужений діяч мистецтв України]], [[народний художник України]], академік [[Академія мистецтв України|Академії мистецтв України]].
+<br>
+----
+Назва:[[Реєнт Олександр Петрович]]
+-Знайдено: + У 1994 - призначений виконуючим обов'язки заступника директора Інституту історії України з наукової роботи. [[10 липня]] [[1996]] [[Президія НАН України]] затвердила на цій посаді. З 1994 став заступником головного редактора [[Український історичний журнал|«Українського історичного журналу»]].
+<br>
+----
+Назва:[[Селезньов Євген Олександрович]]
+[[Файл:Yevhen Seleznyov5.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + У першому ж матчі чемпіонату, [[10 липня]], Євген відзначився голом у матчі з «[[Оболонь (футбольний клуб)|Оболонню]]», який «гірники» виграли 4-0<ref>[http://shakhtar.com/ua/news/?</ref><br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Прийомов Володимир Володимирович]]
+[[Файл:Volodymyr Priyomov.jpg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + У першій половині [[2007]] року Прийомов своєю грою зацікавив тренерський штаб [[донецьк]]ого [[Шахтар (Донецьк)|«Шахтаря»]], який придбав футболіста влітку того ж року<ref>[http://football.ua/ukraine/news/17303.html Приемов: «В „Шахтер“ не каждый день приглашают»]</ref>. З новою командою Прийомов дебютував [[10 липня]] [[2007]] року [[Суперкубок України з футболу 2007|матчем за Суперкубок України]], який гірники програли [[київ]]ському [[Динамо (Київ)|«Динамо»]] з рахунком 2:2 ({{comment|2:4|Післяматчеві пенальті}}), а сам Володимир відіграв перший тайм матчу і був у перерві замінений на [[Ігор Дуляй|Ігора Дуляя]]. Прийомов у липні зіграв ще два матчі за «гірників» у чемпіонаті, після чого став виступати виключно за молодіжну команду, хоча й тричі виходив за головну команду в матчах кубку України.
+<br>
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Гуртом]]
+Підзаголовок:== Історія ==<br>
+Знайдено: + [[10 липня]] [[2009]] проектом Відео Гуртом було досягнуто кількості у 500 [[фільм]]ів та [[телесеріал]]ів, які стали доступними завдяки його роботі.<ref>{{cite web|url=http://www.hurtom.com/2009/07/10/vam-do-vpodobi-flmi-z-ukranskim.html|title=На Гуртом доступно вже понад 500 унікальних фільмів з українським озвученням.|work=Гуртом|publisher=hurtom.com|date=|accessdate=2009-11-17|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HkDr79KG|archivedate=2013-06-29}}</ref>
+<br>
+----
+Назва:[[Стрижак Андрій Андрійович]]
+Підзаголовок:== Діяльність ==<br>
+Знайдено: + На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України [[10 липня]] [[2007|2007 року]] обраний Головою Конституційного Суду України.
+<br>
+----
+Назва:[[Петров Кирило Валентинович]]
+[[Файл:Kyrylo Petrov1.JPG|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + [[5 квітня]] [[2007]] року дебютував за [[Динамо-2 (Київ)|«Динамо-2»]] у домашньому матчі проти [[Закарпаття (футбольний клуб)|ужгородського «Закарпаття»]]. За «Динамо-2» у першій лізі зіграв 50 матчів, у яких забив 3 м'ячі. З [[2007]] року грає також у дублюючому складі «Динамо», за який зіграв у 30 іграх. Був заявлений на матч [[Суперкубок України з футболу|суперкубку]] [[10 липня]] [[2007]] року за основну команду, але на поле не вийшов.
+<br>
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Гладкий Петро Дмитрович]]
+-Знайдено: + '''Гладки́й Петро Дмитрович''' (*[[28 червня]]([[10 липня]]) [[1890]], [[Батурин]] нині смт [[Бахмацький район|Бахмацького району]] [[Чернігівська Область|Чернігівської області]] — [[2 грудня]] [[1937]], [[Київ]]) — [[мовознавець]]. Брат [[Гладкий Микола Дмитрович|Миколи Гладкого]]. Мав незакінчену [[вища освіта|вищу освіту]].
+<br>
+----
+Назва:[[Кріпченко Віктор Іванович]]
+-Знайдено: + Народився [[10 липня]] [[1948]] р. у Львові в родині службовця. Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1974). З 1974 р. — оператор «Укркінохроніки».
+<br>
+----
+Назва:[[Ставовий Георгій Михайлович]]
+-Знайдено: + Народ. [[2 квітня]] 1894 р. в м. Козельці на Чернігівщині в родині військовослужбовця. Помер [[10 липня]] [[1968]] р. в Москві. Закінчив кадетський корпус і військове училище. Учасник Першої світової війни. В [[1919]]—[[1923]] рр. служив у Червоній Армії. Після демобілізації присвятив себе літературно-творчій діяльності. Автор п'єс, інсценіровок, які йшли в театрах Одеси, Києва, Харкова («Душа сходу», «Вир» тощо). З [[1924]]-го по [[1934]] рр. працював сценаристом і режисером Одеської кінофабрики Всеукраїнського фотокіно-управління.
+<br>
+----
+Назва:[[Слабинський Петро Іванович]]
+-Знайдено: + Народ. [[10 липня]] [[1926]] р. у м. [[Жданов]] в родині робітника. Закінчив Харківське державне художнє училище ([[1953]]) і художній факультет [[Всесоюзний державний інститут кінематографії|Всесоюзного державного інституту кінематографії]] ([[1959]]). Працював на Ялтинській кіностудії.
+<br>
+----
+Назва:[[Івахненко Олександр Андрійович]]
+[[Файл:1991 CPA 6338.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + О.&nbsp;А.&nbsp;Івахненко є автором перших [[Поштові марки та історія пошти України|поштових марок України]]. [[16 липня]] [[1990]] року Верховна Рада Української РСР прийняла Декларацію про державний [[суверенітет]] України. Олександр Івахненко отримав від Міністерства зв'язку УРСР замовлення на виготовлення поштової марки, присвяченої цій події. Він запропонував декілька [[Ескіз (живопис)|ескізів]], які обговорювалися в Міністерстві зв'язку УРСР і Верховній Раді республіки. На одному з перших варіантів дівчина, що символізує Україну, була одягнена в сорочку-туніку і босонога. Її запропонували «взути» в чоботи і замість червоної спідниці «надіти» [[Плахта|плахту]]. У вінок була додана блакитна стрічка, через що синій фон марки змінили на золотистий. Напис на марці була: ''«Пошта УРСР»'', проте при підготовці малюнка до друку, її змінили на традиційну&nbsp;— ''«Пошта СРСР»''.<ref>Згідно з [http://ua-marka.narod.ru/rus/history2.html інформацією] на сайті [http://ua-marka.narod.ru/ «Українська марка»].</ref> Марка вийшла в обіг [[10 липня]] [[1991]] року.
+<br>
+<br>Зобр:4шт.
+----
+Назва:[[Носань Володимир Анатолійович]]
+-Знайдено: + '''Носань Володимир Анатолійович''' (* [[10 липня]] [[1970]], [[Балаклія]]) — український [[художник]] у напрямку книжкової [[графіка|графіки]], викладач.
+<br>
+----
+Назва:[[Чорний Василь Іванович]]
+-Знайдено: + Василь Чорний є студентом [[Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка|Тернопільського національного педагогічного університету]]<ref name="stud"/> та активно бере участь у студентських спортивних змаганнях. З [[30 червня]] по [[10 липня]] [[2009]] року брав участь в [[Універсіада|Універсіаді]] у [[Белград]]і у складі студентської збірної України, яка посіла перше місце<ref>[http://results.ub2009.org/results/pdf/FB/FB_C92C_FB040000000000ENG.pdf Підсумки футбольного турніру Універсіади] {{ref-en}}</ref>. З [[20 липня|20]] по [[26 липня]] виступав на чемпіонаті Європи з футболу серед студентських команд у складі команди педуніверситету [[Тернопіль (футбольний клуб)|ФК «Тернопіль»]], яка посіла на турнірі перше місце і здобула звання чемпіонів Європи<ref>{{cite news |url=http://pfl.ua/football_news.php?<br>
+----
+Назва:[[Інбер Віра Михайлівна]]
+[[Файл:Vera Inber 1.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + '''Інбер Віра Михайлівна''' (28 червня ([[10 липня]]) [[1890]], [[Одеса]]&nbsp;— [[11 листопада]] [[1972]], [[Москва]])&nbsp;— радянська [[Євреї|єврейська]]<ref>{{en icon}} [http://www.biblediscovered.com/tag/chernivtsi/ Ukrainian Jews], Bible Discovered</ref> письменниця, поетеса.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Гладченко Павло Митрофанович]]
+-Знайдено: + '''Павло́ Митрофа́нович Гла́дченко''' (* [[10 липня]] [[1944]], село [[Великоцьк (Міловський район)|Великоцьк]] [[Міловський район|Міловського району]] [[Луганська область|Луганської області]]) — український [[краєзнавець]]. [[Полковник]] у відставці.
+<br>
+----
+Назва:[[Народний комісар]]
+Підзаголовок:== Історія ==<br>
+Знайдено: + Згідно з Конституцією РРФСР від [[10 липня]] [[1918]] року було створено такі народні комісаріати РНК РСФСР, які очолювали народні комісари:
+<br>
+----
+Назва:[[Герб Торчина]]
+-Знайдено: + Перший герб був виявлений гербознавцем [[Гречило Андрій Богданович|Андрієм Гречилом]] на печатці одного з міських документів [[XVIII століття]]. Найбільш ймовірно, що він існував ще з [[XVI століття]], з того часу, як [[Торчин (смт)|Торчин]] отримав [[10 липня]] [[1540 рік|1540 року]] [[Магдебурзьке право]] і статус міста. Свідченням цього є зображені на ньому елементи.
+<br>
+----
+Назва:[[Предмостова (станція)]]
+Підзаголовок:== Історія ==<br>
+Знайдено: + Відкриття відбулося [[10 липня]] [[1935]] року. Гілка з'єднувала [[Сєвєродонецьк]] і [[Рубіжне]]. Довжина гілки 8 км. У складі гілки 1 міст через річку [[Борова (річка)|Борова]] та три мости, на випадок повіні. Керував будівництвом С. Й. Скороход.
+<br>
+----
+Назва:[[Бичко Ігор Валентинович]]
+[[Файл:Отличник образования.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + }}'''Бичко Ігор Валентинович''' ({{н}}[[10 липня]] [[1931]], [[Харків|Харків]]) - доктор філософських наук, професор, педагог.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Огоновський Іларій Михайлович]]
+-Знайдено: + '''Огоновський Іларій Михайлович''' ([[6 грудня]] [[1854]], с. [[Чагрів]], нині [[Рогатинський район|Рогатинського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]] — [[10 липня]] [[1929]], м. [[Львів]]) — український [[філолог]], [[перекладач]], [[педагог]]. Брат [[Огоновський Олександр Михайлович|Олександра]], [[Огоновський Омелян Михайлович|Омеляна]] і [[Огоновський Петро Михайлович|Петра Огоновських]].
+<br>
+----
+Назва:[[Бичинський Зіновій]]
+-Знайдено: + '''Бичинський Зіновій''' ('''Зенон, Зигмонт'''; псевдоніми — '''Анин, Ганин'''; 8 (20) грудня [[1880]], с. [[Урмань]], нині [[Бережанський район|Бережанського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]] — [[19 червня]], за іншими даними [[10 липня]] [[1947]], м. [[Анн-Арбор]], [[США]]) — український релігійний діяч, [[письменник]].
+<br>
+----
+Назва:[[Воронков Андрій Миколайович]]
+[[Файл:Andrei Voronkov.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + На початку [[2007]] року переїхав до України, уклавши контракт з [[київ]]ським [[Динамо (Київ)|«Динамо»]]<ref>[http://football.ua/ukraine/news/5089.html В «Динамо» тренируется юный белорус]</ref>, у структурі якого виступав за дублюючий склад у турнірі дублерів та за [[Динамо-2 (Київ)|другу команду клубу]] у першій лізі [[Чемпіонат України з футболу|чемпіонату України]]. За головну команду «Динамо» брав участь лише в одному матчі&nbsp;— грі проти [[Шахтар (Донецьк)|донецького «Шахтаря»]] за [[Суперкубок України з футболу|Суперкубок України]] [[10 липня]] [[2007]] року. Андрій вийшов на поле на 78 хвилині замість [[Лисенко Володимир Володимирович|Володимира Лисенка]]<ref>[http://sport.oboz.ua/news/2007/7/10/42161.htm «Динамо» выигрывает Суперкубок Украины в серии пенальти]</ref>.
+<br>
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Перший уряд Миколи Азарова]]
+[[Файл:Azarov cabinet members territory.png|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:=== Міністри ===<br>
+Знайдено: + | з [[11 березня]] [[2010]] року<ref name="postvru"/> по [[10 липня]] [[2010]] року<ref>Постанова [[ВРУ|Верховної Ради України]] «Про звільнення Шуфрича Н. І. з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи» від [[10 липня]] [[2010]] року №&nbsp;2483-VI</ref>
+<br>
+Підзаголовок:=== Міністри ===<br>
+Знайдено: + | з [[10 липня]] [[2010]] року<ref>Розпорядження [[КМУ|Кабінету Міністрів України]] «Про тимчасове покладення виконання обов'язків Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на Антонця В. М.» від [[10 липня]] [[2010]] року №&nbsp;1380-р</ref> по [[21 липня]] [[2010]] року
+<br>
+-Знайдено: + 10 липня 2010 за поданням прем'єра Азарова Верховна Рада 256 голосами звільнила Нестора Шуфрича з посади голови МНС у зв'язку з переходом до [[РНБО]].<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/rada-zvilnila-shufricha-z-posadi-ministra-nadzvichaynih-sprav.html Рада звільнила Шуфрича з посади міністра надзвичайних ситуацій]</ref> У Шуфрича був конфлікт з головою адміністрації президента [[Льовочкін Сергій Володимирович|Льовочкіним]]. Посада заступника секретаря РНБО вважається почесним засланням для колишніх чиновників. Міністерську позицію планували для лідера партії [[Єдиний центр]] [[Віктор Балога|Віктора Балоги]], але необхідних голосів у коаліції не знайшлося.
+<br>
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Есмінці «ушаковської» серії]]
+[[Файл:Zheleznyakov1939-1947a.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + Останній есмінець данного типу «Железняков» у [[1953]] році був виведений з бойового складу, роззброєний і переформовано в плавказарму, перейменований в «ПКЗ-62». [[10 липня]] [[1956]] року «ПКЗ-62» був виключений із списку судів ВМФ і [[27 липня]] того же року був розформований у зв'язку з передачею Відділу фондового майна для демонтажу для реалізації. У [[1957]] році, зрештою, розібраний на метал.
+<br>
+<br>Зобр:11шт.
+----
+Назва:[[Список міністрів з надзвичайних ситуацій України]]
+[[Файл:Baloha Viktor-MNS UA-photo.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + |[[10 липня]] [[2010]] — [[21 липня]] [[2010]]
+<br>
+<br>Зобр:11шт.
+----
+Назва:[[Пам'ятники Бердянська]]
+-Знайдено: + | '''Пушкіну Олександру Сергійовичу'''|| [[1967]]|| у сквері Пушкіна (проспект Леніна, 33;)||[[Файл:Пушкін-Бердянськ.JPG|120пкс]] ||Пам'ятник поетові-класику [[Російська література|російської літеартури]] [[Пушкін Олександр Сергійович|О.С. Пушкіну]] було відкрито [[10 липня]] [[1967]] року. Автори пам'ятника&nbsp;— скульптор [[Нерода Георгій Васильович|Г. В. Нерода]] та архітектор Е. Юрчук. Пам'ятник&nbsp;— повнофігурна [[чавун]]на фігура на прямокутному постаменті з сірого [[граніт]]у<ref>[http://feb-web.ru/feb/pushkin/serial/v93/V93-074-.htm Анотований каталог пам'ятників О.С. Пушкіну у світі] на [http://feb-web.ru/ Фундаментальна електронна бібліотека «Російська література і фольклор»] {{ref-ru}}</ref>.
+<br>
+<br>Зобр:31шт.
+----
+Назва:[[Сачко Василь Вікторович]]
+[[Файл:Vasyl Sachko scored.jpeg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + У першому турі сезону [[Чемпіонат України з футболу 2010—2011: Прем'єр-ліга|2010—2011]] «Ворскла» грала проти [[Волинь (футбольний клуб)|«Волині»]]. Василь забив своїй колишній команді два голи, а його команда виграла з рахунком 0-4<ref>{{cite news |url=http://www.ua-football.com/ukrainian/high/4c387432.html|title ="Волынь" - "Ворскла" 0:4. Когда первый блин становится комом|date=10 липня 2010|accessdate=18 грудня 2011|work=UA-Футбол|location=UA}} {{ref-ru}} </ref>. [[17 липня]] [[2010]] року у другому турі чемпіонату проти [[Іллічівець (футбольний клуб)|«Іллічівця»]] Сачко забив свій 100-й гол у професійному футболі<ref name="фар" /><ref>{{cite news |url=http://football.ua/uefa/news/75637.html|title =Ворскла побеждает, но вылетает|date=27 серпня 2009|accessdate=18 грудня 2011|work=football.ua|location=UA}} {{ref-ru}} </ref>. Наступний матч також був для нього результативним, своїм голом у ворота [[Оболонь (футбольний клуб)|«Оболоні»]] він приніс своїй команді перемогу<ref>{{cite news |url=http://www.ua-football.com/ukrainian/high/4c4c778e.html|title ="Оболонь" - "Ворскла" 0:1. Ні гри, ні результату|date=25 липня 2010|accessdate=18 грудня 2011|work=UA-Футбол|location=UA}} {{ref-ru}} </ref>. Після двох безгольових матчів Василь забив у ворота «Динамо» та взяв участь у перемозі своєї команди<ref>{{cite news |url=http://www.ua-football.com/ukrainian/high/4c66d83a.html|title ="Ворскла" - "Динамо" 3:1. Четырнадцать лет спустя|date=14 серпня 2010|accessdate=18 грудня 2011|work=UA-Футбол|location=UA}} {{ref-ru}} </ref>. У перших шести матчах нападник чемпіонату забив 5 голів. Надалі для Сачко настала безгольова серія, він навіть перестав потрапляти у основний склад, але [[Павлов Микола Петрович|Микола Павлов]] поставив Василя в основу [[13 листопада]] [[2010]] року у 17 турі чемпіонату в грі проти [[Іллічівець (футбольний клуб)|«Іллічівця»]]. В цьому матчі його команда перемогла з рахунком 2-6, а Василь Сачко вперше у своїй професійній кар'єрі забив три голи<ref>{{cite news |url=http://www.ua-football.com/ukrainian/high/4ce658a6.html|title =Василий Сачко: "Ворскла" должна была "выстрелить"|date=19 листопада 2010|accessdate=18 грудня 2011|work=UA-Футбол|location=UA}} {{ref-ru}} </ref>. У віці 35 років та 6 місяців він, після [[Гайдаш Олександр Миколайович|Олександра Гайдаша]], став найстаршим автором [[Хет-трик|хет-трика]] в чемпіонаті України<ref>{{cite news |url=http://sport-arena.com.ua/2010/11/19/1106-050.php?<br>
+-Знайдено: + Одружений з Наталею Сачко, [[10 липня]] [[2003]] року народилася донька, яку назвали Кариною. Навіть після того, як Василь перестав виступати за [[Волинь (футбольний клуб)|«Волинь»]], родина залишилася жити в [[Луцьк|Луцьку]]<ref>{{cite news |url=http://www.vorskla.com.ua/ru/news/view-3345.html|title =Верните нам Васю!</ref><br>
+<br>Зобр:8шт.
+----
+Назва:[[Сердюцька дивізія (1918)]]
+[[Файл:Іван Омелянович-Павленко.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + [[10 липня]] Корпус СС був розгорнутий у дві дивізії<ref>Д-р. Олесь Бабій, Володимир Зарицький, Дмитро Герчанівський і інж. Богдан Білинський при співпраці Романа Завадовича. Корпус Січових Стрільців. Воєнно-історичний нарис. Ювілейне видання 1917—1967. Ювілейний комітет для відзначення 50-річчя формації Січових Стрільців. Чікаґо, 1969., С. 342.</ref>. Внаслідок поповненнь та переміщеннь, сліди колишніх сердюцьких формуваннь загубилися остаточно. 3-й і 4-й Січові полки були одними з найкращих в усій українській армії [[1919]]&nbsp;р. Саме ці два полки описує в своїй повісті «Как закалялась сталь» [[Микола Островський]]. Своє існування обидва полки і артилерійські батареї закінчили на початку грудня 1919&nbsp;р. Вони були розпущені разом із частинами Січових Стрільців по особливому рішенню офіцерської ради Січового корпусу<ref name="Tynchenko"/>.
+<br>
+<br>Зобр:14шт.
+----
+Назва:[[Засуха Анатолій Андрійович]]
+[[Файл:Підпис Засуха А.А..jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + | кінець1 = [[10 липня]] [[1997]]
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Луганський обласний краєзнавчий музей]]
+[[Файл:Luhansqkyj muzej narodnij odqah 2.JPG|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + * у довоєнній колекції музею зберігається цікаівий раритет — російська медаль, яка була затверджена [[10 липня]] [[1904]] року і вручена учасникам битви російського і японського флотів під Чемульпо, зокрема і луганчанину Карпу Івановичу Болдирєву, машиністу крейсера [[Варяг (крейсер)|«Варяг»]], чия нагорода тебер у музеї;
+<br>
+<br>Зобр:3шт.
+----
+Назва:[[Київський медіа-холдинг]]
+Підзаголовок:== Історія ==<br>
+Знайдено: + * [[10 липня]] [[2008]] року — керівником Дирекції маркетингу [[ТРК Київ|телеканалу «Київ»]] призначено Михайла Слісаренка
+<br>
+----
+Назва:[[Генбачів Володимир Йосипович]]
+-Знайдено: + '''Генбачів Володимир Йосипович''' ([[10 липня]] [[1872]] — після [[1926]]) — [[генеральний хорунжий]] Армії Української Держави.
+<br>
+----
+Назва:[[Рихло Петро Васильович]]
+[[Файл:Рихло6.JPG|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + '''Рихло Петро Васильович''' (*[[10 липня]] [[1950]], с. [[Шишківці (Кіцманський район)|Шишківці]] [[Кіцманський район|Кіцманського району]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]]) — [[Україна |український]] [[літературознавець]], [[педагог]], [[перекладач]].
+<br>
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + '''Петро Васильович Рихло''' народився [[10 липня]] [[1950]] року селі [[Шишківці (Кіцманський район)|Шишківці]] [[Кіцманський район|Кіцманського району]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]].
+<br>
+<br>Зобр:6шт.
+----
+Назва:[[Шиманський Юрій Іванович]]
+[[Файл:Шимановський.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + '''Ю́рій Іва́нович Шима́нський''' ({{н}}[[10 липня]] [[1928]], [[Київ]] — †[[2 березня]] [[1998]], Київ) — [[доктор фізико-математичних наук]], [[професор]].
+<br>
+-Знайдено: + Юрій Іванович народився [[10 липня]] [[1928]] року у Києві в родині викладача [[вища математика|вищої математики]] Київського гідромеліоративного інституту.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Список кораблів і суден Військово-Морських Сил України]]
+[[Файл:Flag of Ukraine.svg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + | [[10 липня]] [[1985]]
+<br>
+<br>Зобр:3шт.
+----
+Назва:[[Українсько-молдовські відносини]]
+-Знайдено: + [[10 липня]] [[1940]]&nbsp;р. в пресі з'являється повідомлення, що у відповідь на клопотання трудящих Бессарабії, ухвалено рішення Москви щодо утворення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки<ref>Комуніст. −1940.&nbsp;— 10 липня</ref>. А [[2 серпня]] [[1940]] року Верховна Рада СРСР ухвалює «Закон про створення союзної МРСР» з центром у Кишиневі, до складу якої включаються&nbsp;— вилучаючись з УРСР, без попереднього узгодження з останньою, як того вимагала її Конституція&nbsp;— місто Тираспіль і Григоріопольський, Дубосарський, Кам'янський, Рибницький, Слободзейський і Тираспільський райони. Верховній Раді УРСР як гаранту територіальної цілісності Радянської України Москва доручає лише «подати на розгляд Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік проект встановлення точного кордону між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Союзною Молдавською Радянською Соціалістичною Республікою»<ref>«Известия».&nbsp;— 1940.&nbsp;— 9 серпня</ref>. І вона згодом вносить таку пропозицію Політбторо ЦК КП(б)У, яке буде просити ЦК ВКП(б) її затвердити<ref>ЦДАГОУ: Ф. І. -Оп. 1.&nbsp;— Спр. 627.&nbsp;— Арк. 251—255</ref>.
+<br>
+<br>Зобр:25шт.
+----
+Назва:[[Поділ (хокейний клуб)]]
+[[Файл:Silver medal.svg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + |align=center|[[10 липня]] [[1972]]
+<br>
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Носар Тарас Всеволодич]]
+-Знайдено: + '''Тарас Всеволодич Носар''' (*[[10 липня]] [[1959]] року, [[Донецьк]]) — український художник. Працює у галузі станкового живопису (тематична картина, [[пейзаж]]), [[графіка|графіки]], [[іконопис]]у. Член [[Національна спілка художників України|Національної спілки художників України]] із 2000 року.
+<br>
+----
+Назва:[[Прапор Сміли]]
+[[Файл:Flag of Smila.png|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + '''Прапор Сміли''' — офіційний символ міста [[Сміла|Сміли]] затверджений VIII сесією 21 скликання [[Смілянська міська рада|Смілянської міської ради]] [[10 липня]] [[1992]] року. [[4 вересня|4]]—[[5 вересня]] того ж року під час урочистостей, присвячених 450-річчю виникнення Сміли, прапор міста разом із [[Герб Сміли|гербом]] було освячено.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Герб Сміли]]
+-Знайдено: + |дата_затвердження  =[[10 липня]] [[1992]] року
+<br>
+-Знайдено: + '''Герб Сміли''' — офіційний символ міста [[Сміла|Сміли]] затверджений VIII сесією 21 скликання [[Смілянська міська рада|Смілянської міської ради]] [[10 липня]] [[1992]] року. [[4 вересня|4]]—[[5 вересня]] того ж року під час урочистостей, присвячених 450-річчю виникнення Сміли, герб міста разом із [[Прапор Сміли|прапором]] було освячено.
+<br>
+----
+Назва:[[Яма Владислав Миколайович]]
+-Знайдено: + '''Владисла́в Микола́йович Я́ма''' (відомий як ''Влад Яма''; [[10 липня]] [[1982]], [[Запоріжжя]]) — український танцюрист, а також суддя телевізійних проектів «[[Танцюють всі!<br>
+-Знайдено: + Народився [[10 липня]] [[1982]] у [[Запоріжжя|Запоріжжі]] в родині вчителів-істориків. Мати — Любов Миколаївна Яма, батько — Микола Петрович Яма. Має старшого брата Дмитра, який працює юристом.
+<br>
+----
+Назва:[[Рибак Олексій Миколайович]]
+-Знайдено: + '''Олексій Миколайович Рибак''' ([[10 липня]] [[1956]]) — [[Україна|український]] [[дипломат]]. Надзвичайний та Повноважний Посол України.
+<br>
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + Народився [[10 липня]] [[1956]] року в [[Київ|Києві]]. Закінчив [[Київський університет|Київський державний університет ім. Т.Шевченка]] (1978), факультет міжнародних відносин і міжнародного права, за фахом - спеціаліст економіст-міжнародник, референт-перекладач англійської та арабської мов. Володіє іноземними мовами: [[російська мова|російською]], [[англійська мова|англійською]], [[французька мова|французькою]], [[арабська мова|арабською]].
+<br>
+----
+Назва:[[Альфонс Мумм фон Шварценштейн]]
+-Знайдено: + '''Філіпп Альфонс Мумм фон Шварценштейн''' ({{lang-de|Philipp Alfons Freiherr Mumm von Schwarzenstein}}; [[19 березня]] [[1859]]&nbsp;— [[10 липня]] [[1924]])&nbsp;— німецький політичний і державний діяч, дипломат.
+<br>
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + 10 липня 1924 — помер в [[Портофіно]], [[Лігурія]].
+<br>
+----
+Назва:[[Нікола Етерович]]
+[[Файл:Nikola Eterovic 15062012 Rijeka 2 roberta f.jpg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + З 1980 року — на дипломатичній службі в нунціатурах в [[Кот-д'Івуар]], [[Іспанія|Іспанії]] та [[Нікарагуа]]. З 1993 — радник секції зв'язків з іноземними державами Державного секретаріату [[Ватикан]]у. [[22 травня]] [[1999]] року призначений апостольським нунцієм в Україні, титулярним архієпископом Сисакським. Єпископська хіротонія відбулася [[10 липня]] 1999 року в [[Собор Святого Петра|соборі святого Петра]] в [[Рим]]і (головним святителем був Державний секретар Святого Престолу [[кардинал]] [[Анджело Содано]], а співсвятителями — архієпископ [[Спліт-Макарська архідієцезія|Спліт-Макарска]] Анте Юріч і єпископ Хвара Слободан Штамбук. [[31 серпня]] того ж року Нікола Етерович вручив [[вірчі грамоти]] [[Президент України|Президенту України]] [[Кучма Леонід Данилович|Леонідові Кучмі]].
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Історія Макарова]]
+[[Файл:Пам'ятний знак Жертв Голодомору в Макарові.JPG|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + [[22 червня]] [[1941]] року СРСР виявився ув'язаним у [[Друга світова війна|Другу світову війну]] — розпочалася [[Німецько-радянська війна]]. На початку липня [[1941]] року фронт наблизився до Макарова. Оборону тримали воїни 171-ї стрілецької та 28-ої гірськострілецької дивізій, під командуванням генералів Будехо та Потапова. [[10 липня]] гітлерівці захопили Макарів, але загарбати весь район їм вдалося лише наприкінці серпня.
+<br>
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Список кавалерів ордена Свободи]]
+[[Файл:Flag of the Greek Orthodox Church.svg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + |{{s|[[10 липня]]}} [[2009]]
+<br>
+<br>Зобр:26шт.
+----
+Назва:[[Шиндер Антон Павлович]]
+[[Файл:Anton Shynder.jpg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + В червні [[2010]] року з'явилася інформація про появу Антона Шиндера в тренувальному таборі володаря [[Кубок України з футболу|Кубка України]]&nbsp;— [[сімферополь]]ської [[Таврія (Сімферополь)|«Таврії»]]. У першому ж товариському матчі проти місцевої аматорської команди «ІС-Сервіс», Шиндер відкрив рахунок, допомігши команді здобути підсумкову розгромну перемогу<ref>[http://football.ua/ukraine/news/99925.html Таврия победила в товарищеском матче]</ref>. [[2 липня]] [[2010]] року дворічний контракт<ref>[http://www.ua-football.com/ukrainian/high/4c2dfca6.html Антон Шиндер&nbsp;— игрок «Таврии»]</ref> з сімферопольським клубом був офіційно підписаний<ref>[http://football.ua/ukraine/news/100668.html Таврия подписала Шиндера]</ref>. Вже через два дні його нова команда стартувала у новому сезоні матчем за [[Суперкубок України з футболу 2010|Суперкубок України]], проте Шиндер до заявки не потрапив. За сімферопольську команду Шиндер дебютував [[10 липня]] у матчі 1 туру Прем'єр-ліги проти [[Металіст (Харків)|«Металіста»]], вийшовши на поле на 73 хвилині замість [[Ковпак Олександр Олександрович|Олександра Ковпака]]<ref>[http://football.ua/ukraine/news/101123.html Таврия дома уступает Металлисту]</ref>.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Київське повстання 1068]]
+[[Файл:Київське повстання 1068 року, мініатюра з радзвиллівського літопису.jpg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:==Події==<br>
+Знайдено: + Після чого розпочалось повстання. Повсталі розгромили двір [[Тисяцький|тисяцького]] Коснячки і звільнили підступно ув'язненого [[10 липня]] [[1067]] року [[Полоцьке князівство|полоцького князя]] [[Всеслав Брячиславич|Всеслава Брячиславича]]<ref name="йй">Річ у тім, що, захопивши Всеслава Брячиславича у полон, Ярославичі порушили клятву, дану на хресті. В нині існуючому тексті «Повісті минулих літ» читаємо: «Всеслав же сів у Києві, — а се Бог явив Хресну Силу, тому що Ізяслав, цілувавши хреста, схопив його (Всеслава). І через те навів Бог поганих, а сього явно визволив Хрест Чесний, бо в день Воздвиження Всеслав, зітхнувши, сказав: «О, Хресте Чесний!<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Моісєєнко Ігор Олексійович]]
+-Знайдено: + '''Моісєєнко Ігор Олексійович''' (нар. [[10 липня]] [[1962]], м. [[Кривий Ріг]], [[Дніпропетровська область]]) — український [[журналіст]], [[поет]], [[прозаїк]], [[кінодраматург]]. Перший лауреат [[Літературно-мистецька премія імені Богдана Хмельницького Міністерства оборони України|літературно-мистецької премії імені Богдана Хмельницького Міністерства оборони України]] (2010). Член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]]. Має державні нагороди урядів [[СРСР]], [[Афганістан]]у, України та [[Українська спілка ветеранів Афганістану|Української спілки ветеранів Афганістану]].
+<br>
+----
+Назва:[[Бій під Бродами]]
+[[Файл:Flag of Nazi Germany (1933-1945).svg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + З [[Квітень|квітня]] до [[Червень|червня]] 1944 року, радянське командування перегрупувало частини [[Червона Армія|Червоної Армії]] по всій ширині п'ятисоткілометрового фронту з метою підготовки [[стратегічна наступальна операція|стратегічної наступальної операції]], яка отримала назву [[Львівсько-Сандомирська операція|Львівсько-Сандомирська наступальна операція]]. Метою операції було оволодіння [[Західна Україна|Західною Україною]] та Південною [[Польща|Польщєю]]. Згідно з задумом операції, передбачалося нанесення двох концентруючих ударів, з метою прориву німецької лінії укріплень: удар [[3-я гвардійська армія|3-ю гвардійською]] та [[13-а армія (СРСР)|13-ю арміями]] з півдня [[Волинь|Волині]] в напрямі на [[Рава-Руська|Рава-Руську]], і удар [[60-а армія (СРСР)|60-ю]] та [[38-а армія (СРСР)|38-ю арміями]] з району [[Тернополь|Тернополя]] в напрямку [[Львів|Львова]]. Після прориву фронту, в коридори мали ввійти бронетанкові та механізовані дивізії з метою оточити та знищити німецькі війська в районі міста [[Броди]]. План був затверджений командуванням [[Перший український фронт|1-го Українського фронту]] [[10 липня]]. Початок здійснення наступу призначено на [[13 липня]].
+<br>
+<br>Зобр:6шт.
+----
+Назва:[[Страйки шахтарів Донбасу (1989-1990-і роки)]]
+[[Файл:Olexander Mykhalevich.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + [[10 липня]] 1989 р. в [[Междуреченськ]]у ([[Кузбас]]) почався страйк шахтарів, що згодом охопив і Донбас. 18 липня згідно з опублікованим повідомленням РАТАУ, шість шахт Донбасу припинили роботу. У своїх вимогах, адресованих міністрові вугільної промисловості СРСР і керівництву об'єднання «Макіїввугілля», названо 38 пунктів. Мова йшла про істотне збільшення шахтарської відпустки, додаткову оплату за нічні зміни, про вдосконалення пенсійного забезпечення, забезпечення трудівників вугільної промисловості продуктами харчування відповідно до медичних норм, прирівняння до виробничої травми захворювання на силікоз і антрокоз з наслідками, що випливають звідси, а працюючим жінкам — надання оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до трьох років. За кількістю і своїм характером вимоги у Макіївці були дуже схожі із зверненням шахтарів Междурєченська та інших районів Кузбасу. Шахтарі Донбасу заявили про свою підтримку шахтарів Кузбасу.
+<br>
+<br>Зобр:5шт.
+----
+Назва:[[Андрієнко Дмитро Панасович]]
+-Знайдено: + '''Андрієнко Дмитро Панасович''' ([[10 липня]] [[1934]] — [[24]] червня [[2011]]) — український астроном, Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік-засновник [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]] (1992).
+<br>
+----
+Назва:[[Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України]]
+-Знайдено: + Установа під первісною назвою «Інститут української археографії АН України» виникла ще в часи [[Українська РСР|Української РСР]]. Її створено відповідно до постанови Президії АН УРСР від [[10 липня]] [[1990]] року на базі відновленої наприкінці [[1987]] року Археографічної комісії УРСР. Постановою Президії НАН України від [[1 лютого]] [[1995]] року заклад отримав сучасну назву з наданням йому імені [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]].
+<br>
+----
+Назва:[[Прохоренко Віктор Якович]]
+[[Файл:Прохоренко Віктор Якович.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + '''Віктор Якович Прохоренко''' (*[[10 липня]] [[1937]]) — український учений у галузі фізики металів. Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]] з 1999 р.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Коростенський укріпрайон]]
+-Знайдено: + [[9 липня]] 5-а армія отримала наказ нанести контрудар в напрямку [[Гульськ]]&nbsp;— [[Кам'яний Брід (смт)|Кам'яний Брід]] з метою знищення угруповання противника, що прорвалося на східний берег [[Случ (притока Горині)|Случі]]<ref>[http://tashv.nm.ru/SbornikBoevyhDokumentov/Issue36/Issue36_106.html Боевой приказ командующего войсками 5-й армии №&nbsp;014] {{ru icon}}</ref>. Армія, обороняючи силами двох стрілецьких дивізій 15-го стрілецького корпусу, однією дивізією 31-го стрілецького корпусу і чотирма кулеметними батальйонами західний сектор Коростенського УРу на ділянці [[Рудня (Олевський район)|Рудня]]&nbsp;— [[Білокоровичі]]&nbsp;— [[Серби (Ємільчинський район)|Серби]], своїм ударним угрупуванням у складі двох дивізій 31-го стрілецького корпусу і трьох механізованих корпусів з ранку [[10 липня]] перейшла в наступ з фронту [[Вершниця]]&nbsp;— [[Теснівка (Новоград-Волинський район)|Теснівка]]&nbsp;— Мирне. Втім спроба контрудару успіху не мала. Під кінець доби [[11 липня]] 15-й стрілецький корпус вийшов на основну оборонну смугу укріпрайону і зайняв для оборони фронт: 45-та стрілецька дивізія&nbsp;— Руднище, 62-а стрілецька дивізія&nbsp;— [[Рудня-Озерянська]]&nbsp;— Білокоровичі.
+<br>
+----
+Назва:[[Білан Микола Іванович]]
+[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:==Біографія==<br>
+Знайдено: + [[17 травня]] [[1919]] року потрапив у [[Луцьк]]у до польського полону, перебував у таборах для військовополонених, звідки виїхав добровольцем до Північно-Західної білогвардійської армії генерала [[Юденич Микола Миколайович|Юденіча]]. За спогадами самого М. Білана, очолював у цій армії Український полк. За даними російських дослідників (С. Волкова), з [[10 липня]] [[1919]] р. був начальником команди піших розвідників 17-го Лібавського полку 5-ї Лівенської дивізії Північно-Західної армії (цілком ймовірно, що вся ця команда складалася з ветеранів [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]]). Після поразки [[Юденич Микола Миколайович|Юденіча]] під [[Петроград]]ом, перебрався до [[Польща|Польщі]], звідти - в [[Україна|Україну]].
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Кипріян (Стецький)]]
+-Знайдено: + | періодпочаток       = [[10 липня]] [[1777]]
+<br>
+-Знайдено: + | хіротонія           = [[10 липня]] [[1777]]
+<br>
+-Знайдено: + '''Кипрія́н Сте́цький''' (*[[6 червня]] [[1734]] — †[[5 січня]] [[1787]]) — [[єпископ]] [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]]; з [[10 липня]] [[1777|1777 року]] — єпископ Луцький.
+<br>
+----
+Назва:[[Саша Стевич]]
+[[Файл:Flag of Bosnia and Herzegovina (1946-1992).svg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + }}</ref>. В українській Прем'єр-лізі дебютував [[10 липня]] [[2010]] року в домашньому матчі проти клубу [[Ворскла (Полтава)|«Ворскли»]], який завершився розгромною поразкою 0-4<ref>[http://football.ua/ukraine/news/101118.html Ворскла разбила Волынь]</ref>.
+<br>
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Майкон Перейра ді Олівейра]]
+[[Файл:Maicon Pereira de Oliveira.jpeg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + Виступав за клуби «[[Флуміненсе]]», «Атлетіко Алагоіньяс» і «[[Фламенго]]». В вересні [[2009]] року підписав контракт з [[Волинь (футбольний клуб)|«Волинню»]]<ref>{{cite news|url=http://www.ua-football.com/ukrainian/first/4aadea9e.html|title="Волинь" заявила бразильського форварда|date=14.09.2009|accessdate=25.06.2011|publisher=ua-football.com|language=}}</ref>. Дебютував за клуб [[12 вересня]] [[2009]] року в кубковому матчі проти [[Кривбас (футбольний клуб)|«Кривбасу»]], в якому відразу забив, допомігши лучанам перемогти 2-1. В тому ж сезоні допоміг клубу зайняти друге місце в [[Чемпіонат України з футболу: перша ліга|першій лізі]] та піднятися в елітний дивізіон. Майкон став найкращим бомбардиром клубу, забивши 13 м'ячів. У Прем'єр-лізі дебютував [[10 липня]] [[2010]] року у домашньому матчі проти [[Ворскла (Полтава)|«Ворскли»]]<ref>
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Шишацький Віктор Борисович]]
+-Знайдено: + '''Шишацький Віктор Борисович''' (*[[10 липня]] [[1972]] року — †[[26 серпня]] [[2009]] року) — кандидат [[Географія|географічних наук]], [[доцент]], [[Економічна географія|соціо-економіко-географ]].
+<br>
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + Народився [[10 липня]] [[1972]] року в [[Пирятин|Пирятині]] [[Полтавська область|Полтавської області]]. Закінчив у [[1994]] році навчання на кафедрі економічної і соціальної географії [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]], [[1997]] року [[Аспірантура|аспірантуру]], кандидатська дисертація «''Територіальна організація промислового виробництва Столичного суспільно-географічного району''». Водночас працював інженером на кафедрі за сумісництвом. З [[1997]] року асистент кафедри економічної і соціальної географії Київського університету. У [[2004]]—[[2007]] роках навчався в докторантурі, водночас працював доцентом за сумісництвом. Читав курси: «[[Електоральна географія]]», «[[Географія населення]]», «Регіональна соціально-економічна географія», «Основи районного планування».
+<br>
+----
+Назва:[[Славутич (Черкаси)]]
+Підзаголовок:==== 2011 ====<br>
+Знайдено: + :* дата — [[10 липня]] 2011; глядачів — 100
+<br>
+----
+Назва:[[Сезон ФК «Металіст» (Харків) 2011—2012]]
+[[Файл:Red card.svg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + [[10 липня]] [[2011]] р. [[Металіст (Харків)|ФК «Металіст»]] зіграв матч 1-го туру [[Чемпіонат України з футболу 2011—2012: Прем'єр-ліга|Чемпіонату України з футболу сезону 2011—2012 рр.]], у якому команда у важкому матчі здобула виїздну нічию з [[Динамо (Київ)|«Динамо»]] ([[Київ]]).
+<br>
+<br>Зобр:57шт.
+----
+Назва:[[Міжнародний конкурс з інформатики «Бобер»]]
+[[Файл:GEDC1620_Goverla.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + Перший семінар-практикум для обласних координаторів Міжнародного конкурсу "Бобер" в [[Україна|Україні]] відбувся з 10 по 15 липня 2011 року в [[Яремче|м.Яремче]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. Саме [[10 липня]] [[2011|2011 року]] є офіційної датою створення Всеукраїнської координаційної ради Міжнародного конкурсу з інформатики та комп'ютерної грамотності "Бобер".
+<br>
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Революція 1848 року в Галичині]]
+-Знайдено: + [[10 липня]] [[1848]] р. почав роботу перший австрійський парламент. З 383 послів Галичину представляли 96, у т.ч. 39 від українців (27 селян, 9 священиків, 3 світські особи). Українські посли в парламенті поставили вимогу про поділ Галичини, підкріплену 15 000 підписів. Українські посли-селяни вимагали якнайменших викупних платежів за землю.
+<br>
+----
+Назва:[[100 років Олімпійських ігор сучасності (монета)]]
+-Знайдено: + Монету було введено в обіг [[10 липня]] [[1996]] року. Вона належить до серії «[[Спорт (серія монет)|Спорт]]».
+<br>
+----
+Назва:[[Перша участь у літніх Олімпійських іграх (монета)]]
+-Знайдено: + Монету було введено в обіг [[10 липня]] [[1996]] року. Вона належить до серії «[[Спорт (серія монет)|Спорт]]».
+<br>
+----
+Назва:[[100-річчя Олімпійських ігор сучасності (срібна монета)]]
+-Знайдено: + Монету було введено в обіг [[10 липня]] [[1996]] року. Вона належить до серії «[[Спорт (серія монет)|Спорт]]».
+<br>
+----
+Назва:[[Перша участь у літніх Олімпійських іграх (срібна монета)]]
+-Знайдено: + Монету було введено в обіг [[10 липня]] [[1996]] року. Вона належить до серії «[[Спорт (серія монет)|Спорт]]».
+<br>
+----
+Назва:[[Серебряков Лазар Маркович]]
+[[Файл:Могила Лазаря Серебрякова.jpg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + При висадці [[десант]]у в Туапсе очолив експедиційний сухопутний загін і висадився в гирлі річки [[Кубань (річка)|Кубані]], пройшов через гори до фортеці Гелендорок і вийшов до гирл рік Пігади і Вугану. Потім очолив десантний загін для винищення турецьких суден при річках Шапарх, Агуя і Чучух. За чітке і дострокове виконання завдання був нагороджений Орденом Святої Анни 2-го ступеня. За операцію в [[Керченська протока|Керченській протоці]], пов'язану із захопленням Туапсе, нагороджений Орденом Святого Станіслава 2-го ступеня. [[10 липня]] [[1838]] року десантні загони під його командуванням були висаджені на берег в гирлі річки Шапсух. Після закінчення будівництва укріплень при річці, війська були направлені в Суджутську бухту. Подолавши опір горців, десантні війська висадилися у гирлі Цемесса. Придушивши опір горців, приступив до будівництва потужного форту і майбутнього міста [[Новоросійськ]]а. За відмінне виконання десантних операцій проведений в [[контр-адмірал]]и і нагороджений Орденом Святого Володимира 3-го ступеня. [[18 квітня]] [[1839]] року призначений начальником Першого відділення Чорноморської берегової лінії  для зміцнення Новоросійська і влаштовування там морського порту. 18 років віддав плановому будівництва міста.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Порайко Василь Іванович]]
+[[Файл:Flag of the Ukrainian SSR (1927-1937).svg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + | кінець_терміну = [[10 липня]] [[1930]]
+<br>
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + На початку 1920-х років займав посади голови Київської губернської ради народного господарства, голови Полтавського і Подільского губвиконкомів. Після переїзду до [[Харків|Харкова]] у [[1923]]–[[1924]] роках працював заступником голови Малої ради нарордних комісарів [[УСРР]], головою Української спілки кустарів, а в [[1925]]–[[1926]] роках — головою [[Український сільськогосподарський банк|Укрсільбанку]]. З [[5 березня]] [[1927]] по [[10 липня]] [[1930]] — [[Список міністрів юстиції України|Народний комісар юстиції]] УСРР та генеральний прокурор. З грудня [[1930]] по серпень [[1937]] — заступник голови [[Рада Народних Комісарів УРСР|РНК УРСР]]. Член [[Всеукраїнський центральний виконавчий комітет|ВУЦВК]] 5-13-го скликань, член президії ВУЦВК та ЦВК СРСР 1-го скликання, член оргбюро ЦК КП(б)У (1930–1937).
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Ільїна Ольга Олексіївна]]
+[[Файл:Ільїна5.JPG|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + '''Ольга Олексіївна Ільїна''' ({{н|1}} [[10 липня]] [[1937]], [[Київ]]) – [[актор|українська актриса]], [[режисер]], [[Народний артист України|народна артистка України]].
+<br>
+Підзаголовок:==Біографія==<br>
+Знайдено: + Народилась [[10 липня]] [[1937]] року в [[Київ|Києві]]. <br>
+<br>
+Підзаголовок:==Джерела==<br>
+Знайдено: + * Гусар Ю. "Наймичка" і "Царівна" чернівецької сцени: [10 липня - 75 років від дня народження актриси Ольги Олексіївни Ільїної] / Юхим Гусар // Буковинське віче.- 2012.- 6 липня (№ 27).- С. 4.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[13-й армійський корпус (Україна)]]
+-Знайдено: + З [[10 липня]] [[1941]]-го року армія брала участь у [[Смоленська битва (1941)|Смоленській битві]] (10 липня — [[10 вересня]])
+<br>
+----
+Назва:[[Облога Очакова (літо 1737)]]
+[[Файл:Battle of Vienna.SultanMurads with janissaries.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + |date= [[10 липня|10]]—[[13 липня]] [[1737]]
+<br>
+Підзаголовок:== Передісторія ==<br>
+Знайдено: + Після переправи, Мініх вирішив висуватися до Очакова швидким маршем. [[5 липня]], пройшовши {{comment|18 верст|19,2 км}}, фельдмаршал залишив важкий обоз під командою генерала Леонтьєва, залишивши для прикриття третину всієї армії. [[9 липня]] роз'їзд донських козаків зумів захопити кілька полонених, які повідомили, що вони були надіслані з Очакова для розвідки, а у фортеці зараз нараховується 10&nbsp;000 чоловік гарнізону і скоро очікуються підкріплення. [[10 липня]] в {{comment|12 верстах|12,8 км}} від Очакова відбулося перше велике зіткнення. Вислані проти противника козаки змушені були відступити, але послані в підкріплення гусари, драгунський полк і два піхотні полки з артилерією змогли примусити противника до відступу. Захоплені полонені показали, що вони походять з прибулого напередодні в Очаків підкріплення і гарнізон тепер складається з 20&nbsp;000 чоловік, а зіткнулися росіяни з п'ятитисячним загоном кавалерії, висланим проти них. До ночі російська армія підійшла до Очакова.
+<br>
+<br>Зобр:3шт.
+----
+Назва:[[Подзігун Максим Віталійович]]
+-Знайдено: + '''Подзігун Максим Віталійович''' (*[[10 липня]] [[1985]], [[Київ]]) — український спортивний коментатор та телеведучий.
+<br>
+----
+Назва:[[Мурашко Василь Опанасович]]
+[[Файл:1й запорізький авіазагін.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + У 1917 році [[10 липня]] Василь Мурашко закінчив [[Качинське вище авіаційне училище льотчиків|Севастопольську військову авіаційну школу]]<ref>За іншими даними у цьому закладі не навчався. Джерело: [http://lib.rus.ec/b/338395/read Я. Тинченко. Герої Українського неба. Пілоти Визвольної Війни 1917–1920&nbsp;рр.]</ref>.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Костін Олексій Іванович]]
+-Знайдено: + '''Костін Олексій Іванович''' (*[[1 лютого]] [[1912]], [[Новочеркаськ]] — [[10 липня]] [[2006]], Рівне) — радянський [[науковець]] у галузі [[Гідравліка|гідравліки]], [[Кандидат наук|кандидат технічних наук]]; професор кафедри гідравліки [[Національний університет водного господарства та природокористування|Національного університету водного господарства та природокористування]].
+<br>
+-Знайдено: + В останні роки життя Олексій Іванович допомагав онукам виховувати правнуків і не забував про науку. До останньої хвилини життя він був великим оптимістом і завжди добрим словом підтримував всіх кому потрібна була його допомога. У вічне життя Олексій Іванович Костін пішов 10 липня 2006 року у віці 94 роки.
+<br>
+<br>Зобр:2шт.
+----
+Назва:[[Гоцій Наталія]]
+[[Файл:Gotsiy3edit2.jpg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + '''Ната́лія Гоці́й'''  ({{lang-en|Nataliya Gotsiy, також пишеться Gotsii}} {{н|1}} [[10 липня]] [[1985]]) — українська модель, переможниця міжнародного конкурсу [[Ford Models|Ford]] [[Ford Models Supermodel of the World|Supermodel of the World]] [[2004]] року.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Сюта Галина Мирославівна]]
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + Народилася 10 липня 1969 року в м. Бережани Тернопільської обл. Філологічну освіту здобула у [[Дрогобицький педагогічний університет|Дрогобицькому державному педагогічному інституті ім. І. Я. Франка]]. Навчалася в аспірантурі [[Інститут української мови НАН України|Інституту української мови НАН України]] (1991–1995 рр.).
+<br>
+----
+Назва:[[Лисенко Аріадна Остапівна]]
+-Знайдено: + '''Лисенко Аріадна Остапівна''' (* [[10 липня]] [[1921]]) – українська [[піаніст]]ка, [[заслужений артист України|заслужена артистка України]], викладач кафедри [[фортепіано]] [[Національна музична академія України імені Петра Чайковського|Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського]].
+<br>
+----
+Назва:[[Колесників Михайло Михайлович]]
+[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + '''Колесників Михайло Михайлович''' ([[10 липня]] [[1862]] — ?<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Адам Хмелецький]]
+-Знайдено: + Під час [[Битва під Берестечком|Берестецької кампанії]] ([[28 червня]] — [[10 липня]] [[1651]]) А. Хмелецький був полковником. Як засвідчують документи, біля села [[Шнирів]] [[10 червня]] [[1651]] року відбувся бій між козацько-татарським загоном під командуванням Хмелецького і польським загоном, який очолював реєстровий [[сотник]] Ясько Ясноборський. Козацький загін, що розмістився на ночівлю на околиці с. [[Перекалки]], був зненацька захоплений поляками і, зазнавши великих втрат, був розбитий. На місці бою і зараз височить козацька могила неподалік села.<ref>[http://shnyriv.com.ua/home/1-home/4-home#sec  Львівська наукова бібліотека, Ф. Бібліотека Оссолінських, № 225, № 358,359. Державний воєводський архів в м. Гданськ, шифр 300, 29/135, мл 331–331 об. (копія).]</ref>
+<br>
+----
+Назва:[[Закон України «Про засади державної мовної політики»]]
+[[Файл:Possible regional languages in regions Ukraine.svg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:==== Реакція ====<br>
+Знайдено: + [[10 липня]] рішення про підтримку Закону «Про засади державної мовної політики» ухвалила [[Харківська міська рада]].<ref>[http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?</ref><br>
+<br>Зобр:3шт.
+----
+Назва:[[Сезон ФК «Динамо» (Київ) 2012—2013]]
+[[Файл:Captain sports.svg|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:=== Липень ===<br>
+Знайдено: + [[10 липня]] до складу збірної Швейцарії для участі в [[Футбол на літніх Олімпійських іграх 2012|олімпійських іграх в Лондоні]] був викликаний [[Адмір Мехмеді]], що унеможливило його виступи за клуб у перших турах чемпіонату.
+<br>
+<br>Зобр:37шт.
+----
+Назва:[[Тарасов Юрій Михайлович]]
+-Знайдено: + '''Ю́рій Миха́йлович Тара́сов''' ([[10 липня]] [[1912]], [[Липецьк]] — [[1995]], [[Кам'янець-Подільський]]) — український історик. Доктор історичних наук (1981). [[Професор]].
+<br>
+----
+Назва:[[Назаренко Іван Дмитрович]]
+[[Файл:Могила Івана Назаренка.JPG|thumb |150px|right]]
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + З травня [[1945]] по [[1946]] рік — заступник завідуючого Відділом пропаганди та агітації ЦК КП(б)У, заступник начальника Управління пропаганди і агітації ЦК КП(б)У, начальник Управління пропаганди і агітації ЦК КП(б)У. У [[1946]] році — редактор журналу «Пропагандист і агітатор». З [[10 липня]] [[1946]] по [[28 травня]] [[1948]] року — секретар ЦК КП(б)У з пропаганди та агітації. В [[1947]]–[[1948]] роках навчався в Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б), захистив кандидатську [[дисертація|дисертацію]] з філософії. З [[28 січня]] [[1949]] по [[26 червня]] [[1956]] року — секретар ЦК КП(б)У. З [[28 січня]] [[1949]] по [[23 вересня]] [[1952]] року — член Організаційного бюро ЦК КП(б)У. В [[1956]]–[[1974]] роках — директор Інституту історії партії при ЦК КП України. З [[1974]] року на пенсії.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Костриж Віктор Семенович]]
+-Знайдено: + '''Віктор Семенович Костриж''' ([[30 жовтня]] [[1949]] — [[10 липня]] [[2007]]) — [[диригент]], [[педагог]]. [[Заслужений діяч мистецтв України]].
+<br>
+Підзаголовок:==Біографія==<br>
+Знайдено: + Помер 10 липня 2007 року в [[Барселона|Барселоні]], [[Іспанія]].
+<br>
+----
+Назва:[[Костенко Павло Феодосійович]]
+-Знайдено: + '''Павло Феодосійович Костенко''' (*[[10 липня]] [[1927]]) — український письменник, член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]] (2004).
+<br>
+----
+Назва:[[Циня Рустам Григорович]]
+-Знайдено: + У дорослому футболі дебютував [[10 липня]] [[2009]] року виступами за команду клубу [[Шериф (футбольний клуб, Тирасполь)|«Шериф»]], в якій провів один сезон, взявши участь у 19 матчах чемпіонату. Дебютним матчем стала гра проти «[[ЦСКА-Рапід]]», коли Рустама випустили на 60-тій хвилині, а його команда перемогла з рахунком (6:0).<ref>[http://moldova.sports.md/football/national_division/game/2009-07-10/fc_csca_rapid-fc_sheriff/boxscore/ CSCA-Рапид-Шериф 0:6] {{ref-ru}}</ref> [[26 серпня]] [[2009]] року дебютував у єврокубках у [[Ліга чемпіонів УЄФА|Лізі чемпіонів]] в матчі проти [[Греція|грецького]] «[[Олімпіакос (футбольний клуб, Пірей)|Олімпіакоса]]».<ref>[http://www.championat.ru/football/_ucl/111/match/102951.html Лига чемпионов — «Олимпиакос» (Пирей) — «Шериф» (Тирасполь) — Чемпионат.ру] {{ref-ru}}</ref> За підсумками двох зустрічей «Шериф» вилетів у [[Ліга Європи УЄФА|Лігу Європи]], дебютувавши [[17 вересня]] [[2009]] року в матчі проти [[Румунія|румунського]] "[[Стяуа (футбольний клуб)|Стяуа]]" (0:0).<ref>[http://www.championat.ru/football/_europeleague/113/match/104857.html Лига Европы — «Стяуа» (Бухарест) — «Шериф» (Тирасполь) — Чемпионат.ру] {{ref-ru}}</ref>.
+<br>
+----
+Назва:[[Лобас Петро Олександрович]]
+-Знайдено: + '''Петро́ Олекса́ндрович Ло́бас''' ({{н}}&nbsp;[[10 липня]] [[1937]], село [[Дунаєць (Глухівський район)|Дунаєць]], нині [[Глухівський район|Глухівського району]] [[Сумська область|Сумської області]])&nbsp;— український [[літературознавець]] і [[театрознавець]].
+<br>
+----
+Назва:[[Семенченко Кузьма Олександрович]]
+-Знайдено: + У період з [[10 липня|10-го]] по [[14 липня]] 19-а танкова дивізія завдавала ударів по [[113-а піхотна дивізія (Третій Рейх)|113-й піхотній]] та [[25-а моторизована дивізія (Третій Рейх)|25-й моторизованій дивізіям]] противника на [[Новоград-Волинський|Новоград-Волинському]] напрямку.
+<br>
+----
+Назва:[[Богодухівська волость (Золотоніський повіт)]]
+-Знайдено: + * [[Богодухівка]] — колишнє державне та власницьке село при річці [[Ірклій (притока Дніпра)|Ірклієві]] за 25 [[верста|верст]] від повітового міста, 2850 осіб, 573 двори, 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, станова квартира, школа, земська станція, 3 постоялих двори, 4 постоялих будинки, лавка, 28 вітряних млинів, винокурний завод, базари по неділях та 4 [[ярмарки|ярмарки]] на рік: [[25 березня]], [[10 липня]], [[26 серпня]] та [[24 жовтня]].
+<br>
+----
+Назва:[[Зигмунт Шпербер]]
+-Знайдено: + '''Зигмунт Шпербер''' (''Zygmunt Sperber'', [[10 липня]] [[1886]] [[Станіславів]]&nbsp;— р. см. невід.)&nbsp;— архітектор. Навчався в реальній школі в Станиславові до [[1907]]. Закінчив інженерно-будівельний факультет [[Львівська політехніка|Львівської політехніки]], [[1915]] року отримав диплом. Серед викладачів із фаху зокрема [[Адольф Шишко-Богуш]]<ref>''Lewicki&nbsp;J.'' Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918.&nbsp;— Warszawa: Neriton, 2005.&nbsp;— S. 433.&nbsp;— ISBN 83-88372-29-7.</ref>. Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] працював в архітектурно-будівельній фірмі Юраша і [[Альфред Захаревич|Захаревича]]<ref>{{книга |автор = Богданова&nbsp;Ю.|частина = Творчість архітекторів-євреїв у Львові в 20-30 рр. XX століття |заголовок = Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали Міжнародної наукової конференції |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Видавництво Національного університету «Львівська політехніка»|рік = 2005|том = |сторінки = 154|сторінок = |серія = |isbn = 966-553-453-X|тираж = }}.</ref>. Відкрив власне проектне бюро, що знаходилось на теперішній [[Вулиця Дудаєва (Львів)|вулиці Дудаєва]], 4. Окрім архітектури, проектував ужиткові речі, розробляв плакати. Розробив проекти санаторіїв у [[Трускавець|Трускавці]]: «Унітас» ([[1936]]), «Віндзор» ([[1937]]), «Брістоль» ([[1938]]). Спроектував житловий будинок у Львові, на [[Вулиця Котляревського (Львів)|вулиці Котляревського]], 42.<ref>''Cielątkowska&nbsp;R.'' Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej.&nbsp;— Gdańsk: Art-Styl, 1998.&nbsp;— S. 156.&nbsp;— ISBN 83-905682-7-6.</ref> Член «Комітету опіки над пам'ятками єврейського мистецтва», де займався пам'ятками архітектури<ref>''Бойко&nbsp;Х.&nbsp;С. ''До методики наукового опрацювання єврейських кладовищ: європейський досвід // Вісник ХДАДМ. Сходознавчі студії.&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;9.&nbsp;— C. 165.</ref>.
+<br>
+----
+Назва:[[Список прем'єр-міністрів України]]
+[[Файл:Mykola Azarov 27 April 2010-1.jpeg|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + | [[10 липня]] [[1987]]
+<br>
+-Знайдено: + | [[10 липня]] [[1987]]
+<br>
+<br>Зобр:87шт.
+----
+Назва:[[Генічеськ (рейдовий тральщик)]]
+-Знайдено: + | Спущено = [[10 липня]] [[1985]] року
+<br>
+-Знайдено: + Тральщик з заводським номером С-53 був закладений в елінгу Середньоневського суднобудівного заводу в [[Ленінград]]і. Спущений на воду [[10 липня]] [[1985]] року.
+<br>
+----
+Назва:[[Лазанська Тамара Іванівна]]
+-Знайдено: + '''Тамара Іванівна Лазанська''' ([[10 липня]] [[1945]], [[Велике (Козятинський район)|Велике]]) — український [[історик]], дослідниця соціально-економічного розвитку України та робітничого руху середини [[19 століття|ХІХ]] — початку [[XX століття]], кандидат історичних наук.
+<br>
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + Народилася [[10 липня]] [[1945]] року в селі [[Велике (Козятинський район)|Великому]] [[Козятинський район|Козятинського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]]. У [[1974]] році закінчила історичний факультет [[Київський університет|Київського державного університету]]. У [[1967]]–[[1975]] роках — старший лаборант, у [[1975]]–[[1987]] роках — молодший науковий співробітник, у [[1987]]–[[1989]] — науковий співробітник, у [[1989]]–[[2002]] роках — [[старший науковий співробітник]] відділу історії України ХІХ — початку XX століття [[Інститут історії України НАН України|Інституту історії України НАН України]]. У [[1986]] році, під керівництвом кандидата історичних наук [[Лугова Олена Іллівна|О. І. Лугової]], захистила кандидатську [[дисертація|дисертацію]] на тему: «Державні селяни Лівобережної України у першій половині XIX ст.».
+<br>
+----
+Назва:[[Безорудько Віктор Григорович]]
+-Знайдено: + '''Безорудько Віктор Григорович''' (*15 лютого 1913, село [[Хомутець (Миргородський район)|Хомутець]] (нині [[Миргородський район]] Полтавської області) — 10 липня 1985, [[Лубни]]), український письменник. З 1958 року — член спілки письменників УРСР.
+<br>
+----
+Назва:[[Мороз Данило Юхимович]]
+[[Файл:Могила Данила Мороза.JPG|thumb |150px|right]]
+-Знайдено: + '''Данило Юхимович Мороз''' ([[10 липня]] [[1910]], [[Бубнівщина]] — [[9 березня]] [[2002]]) — [[СРСР|радянський]] [[офіцер]], [[Герой Радянського Союзу]].
+<br>
+Підзаголовок:== Біографія ==<br>
+Знайдено: + Народився [[10 липня]] [[1910]] року в селі [[Бубнівщина|Бубнівщині]] (нині [[Прилуцький район|Прилуцького району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]) в [[селяни|селянській]] родині. [[Українець]]. Закінчив Благовіщенський автодорожній технікум. Працював в Завітинському звіррадгоспі в [[Амурська область|Амурській області]]. Член [[ВКП(б)]] з [[1932]] року.
+<br>
+<br>Зобр:1шт.
+----
+Назва:[[Білинський Іван Григорович]]
+-Знайдено: + '''Білинський Іван Григорович''' (* 16 травня 1811, Дегова — † 10 липня 1882, Долиняни)- український фольклорист.
+<br>
+----
+Назва:[[Україна на літній Універсіаді 2013]]
+Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
+Знайдено: + | {{Золота медаль}} || {{sortname|Дмитро|Митрофанов|Митрофанов Дмитро}} ||[[Файл:Boxing pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Бокс на літній Універсіаді 2013|Бокс]] || [[Бокс на літній Універсіаді 2013 — до 75 кг (чоловіки)|До 75 кг]] || 10 липня
+<br>
+Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
+Знайдено: + | {{Золота медаль}} || {{sortname|Олександр|Гвоздик|Гвоздик Олександр Сергійович}} ||[[Файл:Boxing pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Бокс на літній Універсіаді 2013|Бокс]] || [[Бокс на літній Універсіаді 2013 — до 81 кг (чоловіки)|До 81 кг]] || 10 липня
+<br>
+Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
+Знайдено: + | {{срібна медаль}} || {{sortname|Ганна|Ярощук|Ярощук Ганна}} ||[[Файл:Athletics pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Легка атлетика на літній Універсіаді 2013|Легка атлетика]] || [[Легка атлетика на літній Універсіаді 2013 — 400&nbsp;метрів з бар'єрами (жінки)|400&nbsp;метрів з бар'єрами]] || 10 липня
+<br>
+Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
+Знайдено: + | {{бронзова медаль}} || {{sortname|Анастасія|Івченко|Івченко Анастасія Олександрівна}}<br/>{{sortname|Олена|Кривицька|Кривицька Олена Сергіївна}}<br/>{{sortname|Ксенія|Пантелєєва|Пантелєєва Ксенія Геннадіївна}}<br/>{{sortname|Анфіса|Почкалова|Почкалова Анфіса Сергіївна}} ||[[Файл:Fencing_pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Фехтування на літній Універсіаді 2013|Фехтування]] || [[Фехтування на літній Універсіаді 2013 — шпага, командний залік (жінки)|Шпага, командний залік]] || 10 липня
+<br>
+Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
+Знайдено: + | {{бронзова медаль}} || {{sortname|Ігор|Радівілов|Радівілов Ігор Віталійович}} ||[[Файл:Gymnastics pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Спортивна гімнастика на літній Універсіаді 2013|Спортивна гімнастика]] || [[Спортивна гімнастика на літній Універсіаді 2013 — опорний стрибок (чоловіки)|Опорний стрибок]] || 10 липня
+<br>
+Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
+Знайдено: + | {{бронзова медаль}} || {{sortname|Олег|Верняєв|Верняєв Олег Юрійович Юрійович}} ||[[Файл:Gymnastics pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Спортивна гімнастика на літній Універсіаді 2013|Спортивна гімнастика]] || [[Спортивна гімнастика на літній Універсіаді 2013 — паралельні бруса (чоловіки)|Паралельні бруса]] || 10 липня
+<br>
+Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
+Знайдено: + | {{бронзова медаль}} || {{sortname|Ігор|Радівілов|Радівілов Ігор Віталійович}} ||[[Файл:Gymnastics pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Спортивна гімнастика на літній Універсіаді 2013|Спортивна гімнастика]] || [[Спортивна гімнастика на літній Універсіаді 2013 — кільця (чоловіки)|Кільця]] || 10 липня
+<br>
+Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
+Знайдено: + | {{бронзова медаль}} || {{sortname|Олег|Степко|Степко Олег Сергійович}} ||[[Файл:Gymnastics pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Спортивна гімнастика на літній Універсіаді 2013|Спортивна гімнастика]] || [[Спортивна гімнастика на літній Універсіаді 2013 — вправи на коні (чоловіки)|Вправи на коні]] || 10 липня
+<br>
+Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
+Знайдено: + | {{бронзова медаль}} || {{sortname|Марина|Черняк|Черняк Марина}} ||[[Файл:Judo pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Дзюдо на літній Універсіаді 2013|Дзюдо]] || [[Дзюдо на літній Універсіаді 2013 — до 48 кг (жінки)|До 48 кг]] || 10 липня
+<br>
+Підзаголовок:== Медалісти ==<br>
+Знайдено: + | {{бронзова медаль}} || {{sortname|Єлизавета|Каланіна|Каланіна Єлизавета}} ||[[Файл:Judo pictogram.svg|20px|alt=|link=]] [[Дзюдо на літній Універсіаді 2013|Дзюдо]] || [[Дзюдо на літній Універсіаді 2013 — абсолютна вагова категорія (жінки)|Абсолютна вагова категорія]] || 10 липня
+<br>
+Підзаголовок:== Учасники ==<br>
+Знайдено: + |[[10 липня|10-е]]
+<br>
+Підзаголовок:==== Жінки ====<br>
+Знайдено: + |date =[[10 липня]] [[2013]]
+<br>
+Підзаголовок:==== Чоловіки ====<br>
+Знайдено: + {{Vb res 5|10 липня|18:00|{{vb-rt|JPN}}|2-3|'''{{vb|UKR}}'''|25-23|21-25|25-21|20-25|18-20|109-114|
+<br>
+Підзаголовок:=== Футбол ===<br>
+Знайдено: + | date = 10 липня 2013
+<br>
+-Знайдено: + | date = 10 липня 2013
+<br>
+<br>Зобр:80шт.
+----
+Назва:[[Корнеєва Валентина Іванівна]]
+-Знайдено: + '''Корнеєва Валентина Іванівна''' (* 10 липня 1929 Київ) — український архітектор-реставратор.
+<br>
+----
+Назва:[[Максименко Аліна Олександрівна]]
+-Знайдено: + '''Максименко Аліна Олександрівна''' ({{н|1}}[[10 липня]] [[1991]])&nbsp;— українська спортсменка, художня гімнастика. Дворазова призерка [[Літня Універсіада 2013|універсіади в Казані]].
+<br>
+----
+Назва:[[Семенюк Едуард Павлович]]
+-Знайдено: + '''Семенюк Едуард Павлович''' (* 10 липня 1935, Жмеринка) — український сучасний філософ, завідуючий кафедрою філософії Національного лісотехнічного університету України, 1979 — доктор філософських наук, 1989 — професор.
 <br>
 ----
-[[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/1 квітня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/21 травня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/30 червня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/9 липня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/11 липня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/20 липня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/29 серпня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/18 жовтня | 100 вперед]]
+[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/1 квітня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/21 травня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/30 червня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/9 липня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/11 липня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/20 липня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/29 серпня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/18 жовтня | 100 вперед]]
 -----
 ==Примітки==
 {{Примітки}}
- [[Категорія: Дні загадні в Вікіпедії/Україна]]
+[[Категорія:Дні, згадані у Вікіпедії/Україна]]

Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/10 липня: відмінності між версіями

Поточна версія на 20:00, 19 жовтня 2020

Примітки

Навігаційне меню

Пошук