Гуменюк Михайло Прокопович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Науковець | ім'я = Гуменюк Михайло Прокопович | ім'я_мовою_оригіналу = | зображен...
 
Немає опису редагування
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
| ім'я = Гуменюк Михайло Прокопович
| ім'я = Гуменюк Михайло Прокопович
| ім'я_мовою_оригіналу =
| ім'я_мовою_оригіналу =
| зображення =
| зображення = Гуменюк Михайло Прокопович.jpg
| зображення_розмір =
| зображення_розмір =
| зображення_підпис =
| зображення_підпис =
Рядок 24: Рядок 24:
| мати =
| мати =
| дружина =
| дружина =
| чоловік =
| діти =
| діти =
| нагороди =
| нагороди =
Рядок 52: Рядок 51:
Упорядник краєзнавчих щорічників «Соціалістична Львівщина» (1953, 1954, 1956, всі у співавторстві), «Радянські Карпати» (1978, у співавторстві).
Упорядник краєзнавчих щорічників «Соціалістична Львівщина» (1953, 1954, 1956, всі у співавторстві), «Радянські Карпати» (1978, у співавторстві).


Написав ґрунтовне історико-бібліографічне дослідження першоджерельного характеру — «Українські бібліографи ХІХ — початку ХХ століття» (1969). Це — перша в Україні монографія з історії української дожовтневої бібліографії. В ній вміщено нариси-портрети 15 представників української науки і культури, котрі не були професійними бібліографами: [[Алчевська Христина Данилівна|Христини Алчевської]], [[Головацький Яків Федорович|Якова Головацького]], [[Грінченко Борис Дмитрович|Бориса Грінченка]][[Данилевський Григорій Петрович|Григорія Данилевського]], [[Доманицький Василь Миколайович|Василя Доманицького]], [[Єфименко Петро Савич|Петра Єфименка]], [[Комаров Михайло Федорович|Михайла Комарова]], [[Лазаревський Олександр Матвійович|Олександра Лазаревського]], [[Левицький Володимир Лукич|Володимира Лукича (Володимира Левицького)]], [[Левицький Іван Омелянович|Івана Левицького]], [[Максимович Михайло Олександрович|Михайла Максимовича]], [[Павлик Михайло Іванович|Михайла Павлика]], [[Павловський Іван Францович|Івана Павловського]], [[Петров Микола Іванович|Миколи Петрова]], [[Франко Іван Якович|Івана Франка]]. З ідеологічних мотивів опублікування книги довгий час блокувалося.
Написав ґрунтовне історико-бібліографічне дослідження першоджерельного характеру — «Українські бібліографи ХІХ — початку ХХ століття» (1969). Це — перша в Україні монографія з історії української дожовтневої бібліографії. В ній вміщено нариси-портрети 15 представників української науки і культури, котрі не були професійними бібліографами: [[Алчевська Христина Данилівна|Христини Алчевської]], [[Головацький Яків Федорович|Якова Головацького]], [[Грінченко Борис Дмитрович|Бориса Грінченка]], [[Данилевський Григорій Петрович|Григорія Данилевського]], [[Доманицький Василь Миколайович|Василя Доманицького]], [[Єфименко Петро Савич|Петра Єфименка]], [[Комаров Михайло Федорович|Михайла Комарова]], [[Лазаревський Олександр Матвійович|Олександра Лазаревського]], [[Левицький Володимир Лукич|Володимира Лукича (Володимира Левицького)]], [[Левицький Іван Омелянович|Івана Левицького]], [[Максимович Михайло Олександрович|Михайла Максимовича]], [[Павлик Михайло Іванович|Михайла Павлика]], [[Павловський Іван Францович|Івана Павловського]], [[Петров Микола Іванович|Миколи Петрова]], [[Франко Іван Якович|Івана Франка]]. З ідеологічних мотивів опублікування книги довгий час блокувалося.


1991 року опубліковано посмертно збірник «Біля джерел української радянської бібліографії», у ньому висвітлено діяльність [[Бойко Іван Захарович|Івана Бойка]], В. Гущина, [[Калинович Іван Титович|Івана Калиновича]], [[Копержинський Костянтин Олександрович|Костянтина Копержинського]], [[Меженко Юрій Олексійович|Юрія Меженка]]. У цьому збірнику розкрито місце бібліографії в працях академіків [[Багалій Дмитро Іванович|Дмитра Багалія]], [[Возняк Михайло Степанович|Михайла Возняка]], [[Тутковський Павло Аполлонович|Павла Тутковського]].
1991 року опубліковано посмертно збірник «Біля джерел української радянської бібліографії», у ньому висвітлено діяльність [[Бойко Іван Захарович|Івана Бойка]], В. Гущина, [[Калинович Іван Титович|Івана Калиновича]], [[Копержинський Костянтин Олександрович|Костянтина Копержинського]], [[Меженко Юрій Олексійович|Юрія Меженка]]. У цьому збірнику розкрито місце бібліографії в працях академіків [[Багалій Дмитро Іванович|Дмитра Багалія]], [[Возняк Михайло Степанович|Михайла Возняка]], [[Тутковський Павло Аполлонович|Павла Тутковського]].
Рядок 65: Рядок 64:


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://ube.nplu.org/article/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8E%D0%BA%20%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Гуменюк Михайло Прокопович]
* [http://ube.nplu.org/article/Гуменюк%20Михайло%20Прокопович Гуменюк Михайло Прокопович]
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=24687 ЕСУ]
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=24687 ЕСУ]
* [http://old.dnpb.gov.ua/id/703/ Михайло Прокопович Гуменюк]
* [http://old.dnpb.gov.ua/id/703/ Михайло Прокопович Гуменюк]

{{Радянські партизани (1941-1945)}}

[[Категорія:Уродженці Бердичівського району]]
[[Категорія:Уродженці Бердичівського району]]
[[Категорія:Випускники Житомирського державного університету імені Івана Франка]]
[[Категорія:Випускники Житомирського державного університету імені Івана Франка]]

Поточна версія на 11:43, 8 січня 2021

Гуменюк Михайло Прокопович
Народився5 грудня 1918(1918-12-05)
Рея
Помер17 лютого 1988(1988-02-17) (69 років)
Львів
Країна УНР УРСР
Діяльністьлітературознавець, бібліограф, літературний критик, літературознавець
Alma materЖитомирський учительський інститут
Галузьбібліографія[1], літературознавство[1] і літературна критика[1]
Посадабібліограф Львівської наукової бібліотеки

Миха́йло Проко́пович Гуменю́к (1918—1988) (псевдонім Михайло Рейський) — український бібліограф, книгознавець, літературознавець та літературний критик, дослідник історії української преси й бібліографії, один з організаторів бібліографічної практики.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. 1939 року закінчив Житомирський учительський інститут, працював учителем української мови і літератури в сільській школі.

Учасник Другої світової війни, полковий сапер-інструктор, був в партизанському загоні Першого молдавського з'єднання партизанських бригад, бойові нагороди. Демобілізувавшись, певний час працював бібліотечним інспектором Львівського облліту.

Від 1947 року і до кінця життя — бібліограф у Львівській науковій бібліотеці. 1952 року екстерном закінчив філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. Від 1954 року очолював відділ бібліографії. На становлення його як бібліографа вплинув Федір Максименко.

Є автором і співавтором понад 170 публікацій, серед них статті-дослідження про видатних діячів — фундаторів української бібліографії, історію періодичних видань, національну бібліографію, літературознавчі та публіцистичні студії, рецензії на бібліографічні покажчики, художні твори.

Працював над створенням українського бібліографічного репертуару, розробляв теоретичні й організаційні засади, вивчав діяльність перших бібліографічних товариств в Україні, здійснював дослідження часописів — «Бібліологічні вісті», «Друг», «Житє і слово», «Жовтень», «Народ», «Світ».

Серед його доробку — бібліографічні посібники

Упорядник краєзнавчих щорічників «Соціалістична Львівщина» (1953, 1954, 1956, всі у співавторстві), «Радянські Карпати» (1978, у співавторстві).

Написав ґрунтовне історико-бібліографічне дослідження першоджерельного характеру — «Українські бібліографи ХІХ — початку ХХ століття» (1969). Це — перша в Україні монографія з історії української дожовтневої бібліографії. В ній вміщено нариси-портрети 15 представників української науки і культури, котрі не були професійними бібліографами: Христини Алчевської, Якова Головацького, Бориса Грінченка, Григорія Данилевського, Василя Доманицького, Петра Єфименка, Михайла Комарова, Олександра Лазаревського, Володимира Лукича (Володимира Левицького), Івана Левицького, Михайла Максимовича, Михайла Павлика, Івана Павловського, Миколи Петрова, Івана Франка. З ідеологічних мотивів опублікування книги довгий час блокувалося.

1991 року опубліковано посмертно збірник «Біля джерел української радянської бібліографії», у ньому висвітлено діяльність Івана Бойка, В. Гущина, Івана Калиновича, Костянтина Копержинського, Юрія Меженка. У цьому збірнику розкрито місце бібліографії в працях академіків Дмитра Багалія, Михайла Возняка, Павла Тутковського.

Був членом редакційних колегій усіх тематичних збірників статей, котрі видавалися ЛНБ ім. В. Стефаника в 1972—1980 роках.

Автор статей про українські часописи та бібліографів, друкувалися в «Українській літературній енциклопедії», енциклопедичному словнику «Книговедение».

Співпрацював з журналами «Архіви України», «Вітчизна», «Жовтень», «Радянське літературознавство», «Советская библиография», «Соціалістична культура», іншими.

Особовий архів зберігається в рукописному відділі ЛННБ ім. В. Стефаника.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Czech National Authority Database