Чайка (човен): відмінності між версіями

	Зображення судна (чайки) запорозьких козаків з книги «Опис України» Ґійома Левассера де Боплана
Історія
Військо Запорозьке
Назва:	«Чайка»
На службі:	XVI ст.
Основні характеристики
Клас і тип:	Човен
Довжина:	18 м
Ширина:	4 м
Осадка:	1,5 м
Екіпаж:	50 осіб
Озброєння:	4-6 фальконетів (гармат калібру 30 мм)

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 19:48, 8 січня 2021

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чайка (значення).

Ча́йка — безпалубний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст. у вигляді величезної видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками. Довжина — близько 18 м, ширина й висота бортів — до 4 м. Ззовні бортів для захисту від стріл і куль кріпився пояс із очерету. Чайки мали поперечні перебірки й лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носове і кормове кермові весла, вміщували до 70 осіб. Озброєння — 4-6 фальконетів (гармат калібру 30 мм).

Опис

Човен у вигляді величезної видовбаної колоди (з верби або липи), по бортах обшитої дошками. Довжина — 15,5 — 21,5 м, ширина й висота бортів — до 4 м.

Чайки не мали ні кіля, ні палуби. Головною частиною чайки був кіль-човник довжиною близько 15 метрів, видовбаний з липової або вербової колоди, розширений догори. Від нього розбудовували корпус, прибиваючи дошки цвяхами, розширюючи і його, зі збільшенням висоти. Міцно спаяні дошки обтягували липовою корою і обливали смолою. Потім ззовні по обох боках прив'язували снопи очерету, які не дозволяли човну затонути навіть тоді, коли він наповнювався водою. Вони також охороняли екіпаж від куль^[1].

За гетьманування Івана Мазепи на один козацький човен, окрім дерева, витрачалося 13 пудів заліза, 2 діжки смоли, 200 аршинів полотна, 20 сажнів линви, 3 пуди клоччя, 195 аршинів різних шнурів для підв'язування очерету. Доречно вказати, що на будівництво однієї турецької галери витрачалося 150 центнерів заліза, 168 центнерів мотузок і канатів на снасті^[1].

Довжина чайок сягала 20 метрів, ширина — 4, осадка — 1,5 метра^[1].

На борту очеретовий пояс, який захищав при обстрілі і від затоплення. На чайках було два стерна, спереду і ззаду, щоб не треба було повертати; була й щогла для вітрил, але козаки надавали перевагу веслам. З кожного боку чайки мали по 10 — 20 весел. Крім веслярів на човні могли розміститися 50 — 70 озброєних козаків та 2 — 6 фальконетів (гармати калібром 30 мм), порох, свинець, ядра, харчові продукти.

У будівництві чайок брали участь до 60-ти майстрів. На її спорудження йшло два тижні.

Французький інженер Ґійом Боплан, який у XVII столітті перебував на польській службі і керував будівництвом фортець в Україні, писав:

«Козаки будують човни довжиною 60, шириною від 10 до 12, і глибиною і 12 футів. Човни ці без кіля, дно їх складається з видовбаної вербової або липової колоди, довжиною близько 45 футів, воно обшивається з боків на 12 футів догори дошками, завдовжки від 10 до 12, і завширшки1 фут і прибиваються одна до одної так точно, як і при побудові річкових суден... Довжина човна поступово збільшується догори: це ясніше видно із прикладеного малюнка. На ньому можна помітити товсті канати з очерету, які обвиті ликами або глодом й, як зв'язані бочечки, обхоплюють човен від корми до носа... Човни козацькі, маючи з кожного боку по 10-15 весел, плавають на веслах швидше за турецькі галери... Помічають же ворожий корабель чи галеру швидше, ніж турки помітять їх човни, що піднімаються над морською поверхнею не більше ніж на 2,5 фути».

Походження назви

Існують кілька версій походження назви «чайка»:

Від тур. şayka, şayika — «трищогловий корабель» (надалі могло зазнати контамінації з укр. чайка). Припускають, що звідси походить і слово «шайка» («зграя», «банда», первісне значення — «екіпаж піратського корабля»)^[2]
Назва походить від птаха чайки і підкреслює легкість, швидкість і маневровість човна^[3].
«Чайка» походить від татарського «каїк», тобто «круглий човен»^[2]^[3].
Назва пішла від староруської назви невеликого судна «шайки», яке широко застосовувалося ушкуйниками . Очевидно, шайка мала округлу форму. Так само називали і круглу посудину для миття в бані. Через розбійницьку вдачу ушкуйників, назва судна перенеслася і на його команду^[3].

Відновлення

У ХХ і ХХІ ст українські археологи віднайшли залишки декількох «чайок». Частину з них відновлено. На думку генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Максима Остапенка «У прісній воді дерев'яні частини зберігаються набагато краще, а якщо вони знаходяться ще й під шаром мулу і піску, то вони взагалі пречудові».^[4]

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в Винаходи та інновації. Винахідники України. www.logos.biz.ua. Процитовано 16 березня 2016.
↑ ^а ^б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ ^а ^б ^в Козацька Чайка «Спас» / Про нас / Історичні основи / Походження назви:. 13 серпня 2011. Процитовано 16 березня 2016.
↑ http://expres.ua/news/2016/12/18/218522-arheology-vidnovyly-unikalni-kozacki-korabli

Джерела

Д. Р. Кобалія. Чайка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 484. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Історичні основи на сайті «Козацька Чайка „Спас“» (архів).

Посилання

Чайка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2039. — 1000 екз.

Це незавершена стаття про військові кораблі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] а ^б ^в Винаходи та інновації. Винахідники України. www.logos.biz.ua. Процитовано 16 березня 2016.

[ЕСУМ-2] а ^б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[Про_нас-3] а ^б ^в Козацька Чайка «Спас» / Про нас / Історичні основи / Походження назви:. 13 серпня 2011. Процитовано 16 березня 2016.

[4] ttp://expres.ua/news/2016/12/18/218522-arheology-vidnovyly-unikalni-kozacki-korabli

[1]

[2]

[3]

[4]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+{|{{Картка судна <!-- військові кораблі окрім підводних човнів -->
-{{Otheruses|Чайка (значення)}}
+|підпис картки= <!-- ключі: yes, nodab; або текст підпису -->
+|відображення назви= <!-- ключі: none, ital; або назва статті із розміткою -->
-{{Військовий корабель
-| Назва                    = «Чайка»
-| Оригінал назви           =
-| Ілюстрація               = Chajka kozacka 1664.jpg
-| Підпис                   = Зображення судна (чайки) запорозьких козаків з книги [[Ґійом Левассер де Боплан|«Опис України» Ґійома Левассера де Боплана]]
-| Тип судна                = [[Човен]]
-| Прапор                   = [[Файл:Flag of the Cossack Hetmanat.svg|20px]] [[Військо Запорозьке]]
-| Порт = ?, [[Дніпро]], [[Військо Запорозьке]]
-| Організація =
-| Виготовлювач =
-| Будівництво розпочато =
-| Спущено = XVI ст.
-| Експлуатація з =
-| Виведений =
-| Статус =
-| Водотоннажність =
-| Довжина = 18 [[метр|м]]
-| Ширина = 4 [[метр|м]]
-| Висота =
-| Осадка = 1,5 [[метр|м]]
-| Бронювання =
-| Двигуни =
-| Гвинти =
-| Потужність =
-| Швидкість =
-| Автономність плавання =
-| Екіпаж = 50 осіб
-| Артилерія = 4-6 [[фальконет|фальконетів]] ([[гармата|гармат]] калібру 30 мм)
-| Торпедно-мінне озброєння =
-| Ракетне озброєння =
-| Зенітне озброєння =
-| Авіація =
 }}
+{{Картка судна (зображення)
+|зображення судна=Chajka kozacka 1664.jpg
+|розмір зображення судна=300px
+|підпис зображення=Зображення судна (чайки) запорозьких козаків з книги [[Ґійом Левассер де Боплан|«Опис України» Ґійома Левассера де Боплана]]
+}}
+{{Картка судна (кар'єра)
+|приховати заголовок=
+|країна судна=
+|прапор судна=[[Файл:Flag of the Cossack Hetmanat.svg|20px]] [[Військо Запорозьке]]
+|назва судна= «Чайка»
+|тезка судна=
+|порт приписки=
+|замовлення судна=
+|будівник судна=
+|закладення судна=
+|запуск судна=
+|отримання судна=
+|прийняття судна=
+|виведення судна=
+|потоплення судна=
+|підняття судна=
+|на службі судна=XVI ст.
+|зняття судна=
+|списання судна=
+|відновлення судна=
+|відзнаки судна=
+|доля судна=
+|статус судна=
+|зауваження судна=
+}}
+{{Картка судна (характеристики)
+|приховати заголовок=
+|доповнення заголовка=
+|клас судна=[[Човен]]
+|водотоннажність=
+|довжина судна=18 [[метр|м]]
+|ширина судна=4 [[метр|м]]
+|осадка судна=1,5 [[метр|м]]
+|двигуни судна=
+|швидкість судна=
+|дальність=
+|екіпаж судна=50 осіб
+|сенсори судна=
+|електроніка судна=
+|озброєння судна=4-6 [[фальконет|фальконетів]] ([[гармата|гармат]] калібру 30 мм)
+|бронювання судна=
+|авіаційна група=
+|авіаційне обладнання=
+|зауваження судна=
+}}
+|}
+{{Otheruses|Чайка (значення)}}
-'''Ча́йка'''&nbsp;— безпалубний [[човен]] запорізьких козаків XVI—XVII&nbsp;ст. у вигляді величезної видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками. Довжина&nbsp;— близько 18&nbsp;м, ширина й висота бортів&nbsp;— до 4&nbsp;м. Ззовні бортів для захисту від стріл і куль кріпився пояс із очерету. Чайки мали поперечні переборки й лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носове і кормове [[кермове весло|кермові весла]], вміщували до 70 осіб. Озброєння&nbsp;— 4-6 [[фальконет]]ів (гармат калібру 30 мм).[[Файл:Ukrainian cossack ships.jpg|thumb|Запорожці на «чайках» нападають на турецьку [[Галера|галеру]]]]
+'''Ча́йка'''&nbsp;— безпалубний [[човен]] запорізьких козаків XVI—XVII&nbsp;ст. у вигляді величезної видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками. Довжина&nbsp;— близько 18&nbsp;м, ширина й висота бортів&nbsp;— до 4&nbsp;м. Ззовні бортів для захисту від стріл і куль кріпився пояс із очерету. Чайки мали поперечні [[Перебірка|перебірки]] й лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носове і кормове [[кермове весло|кермові весла]], вміщували до 70 осіб. Озброєння&nbsp;— 4-6 [[фальконет]]ів (гармат калібру 30 мм).[[Файл:Ukrainian cossack ships.jpg|thumb|Запорожці на «чайках» нападають на турецьку [[Галера|галеру]]]]
 [[Файл:Ukrainian cossacks conquer Feodosia.png|thumb|Запорожці на «чайках» під головуванням гетьмана [[Петро Конашевич Сагайдачний|Петра Сагайдачного]] знищують турецький флот і захоплюють [[Феодосія|Кафу]] в 1616 році]]
 [[Файл:Sloane 3584 f.78v Turkish galleys in battle, c.1636.PNG|міні|Запорожці в «чайках» нападають на турецькі галереї, 1636&nbsp;р.]]
@@ Рядок 45: / Рядок 66: @@
 Човен у вигляді величезної видовбаної колоди (з [[верба|верби]] або [[липа|липи]]), по бортах обшитої дошками. Довжина&nbsp;— 15,5&nbsp;— 21,5 [[метр|м]], ширина й висота бортів&nbsp;— до 4&nbsp;м.
-Чайки не мали ні [[Кіль (кораблебудування)|кіля]], ні [[палуба|палуби]]. Головною частиною чайки був кіль-човник довжиною близько 15 метрів, видовбаний з липової або вербової колоди, розширений догори. Від нього розбудовували корпус, прибиваючи дошки цвяхами, розширюючи і його зі збільшенням висоти. Міцно спаяні дошки обтягували липовою корою і обливали смолою. Потім ззовні по обох боках прив'язували снопи очерету, які не дозволяли човну затонути навіть тоді, коли він наповнювався водою. Вони також охороняли екіпаж від куль<ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.logos.biz.ua/proj/vynahid/online/14.php|title=Винаходи та інновації. Винахідники України|website=www.logos.biz.ua|accessdate=2016-03-16}}</ref>.
+Чайки не мали ні [[Кіль (кораблебудування)|кіля]], ні [[палуба|палуби]]. Головною частиною чайки був кіль-човник довжиною близько 15 метрів, видовбаний з липової або вербової колоди, розширений догори. Від нього розбудовували корпус, прибиваючи дошки цвяхами, розширюючи і його, зі збільшенням висоти. Міцно спаяні дошки обтягували липовою корою і обливали смолою. Потім ззовні по обох боках прив'язували снопи очерету, які не дозволяли човну затонути навіть тоді, коли він наповнювався водою. Вони також охороняли екіпаж від куль<ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.logos.biz.ua/proj/vynahid/online/14.php|title=Винаходи та інновації. Винахідники України|website=www.logos.biz.ua|accessdate=2016-03-16}}</ref>.
 За гетьманування Івана Мазепи на один козацький човен, окрім дерева, витрачалося 13 пудів заліза, 2 діжки смоли, 200 аршинів полотна, 20 сажнів [[канат|линви]], 3 пуди [[клоччя]], 195 аршинів різних шнурів для підв'язування очерету. Доречно вказати, що на будівництво однієї турецької галери витрачалося 150 центнерів заліза, 168 центнерів мотузок і канатів на снасті<ref name=":0" />.
@@ Рядок 55: / Рядок 76: @@
 У будівництві чайок брали участь до 60-ти майстрів. На її спорудження йшло два [[тиждень|тижні]].
 [[Файл:Chaika viyskova Boplan 1660.png|thumb|Ілюстрація «чайки» запорозьких козаків з книжки [[Ґійом Левассер де Боплан|Ґійома Левассер де Боплана]] 1660&nbsp;р.]]
-Французький інженер [[Боплан|Ґійом Боплан]], який у XVII столітті перебував на польській службі і займався будівництвом фортець в Україні, писав:
+Французький інженер [[Боплан|Ґійом Боплан]], який у XVII столітті перебував на польській службі і керував будівництвом фортець в Україні, писав:
 {{Цитата|«Козаки будують човни довжиною 60, шириною від 10 до 12, і глибиною і 12 футів. Човни ці без кіля, дно їх складається з видовбаної вербової або липової колоди, довжиною близько 45 футів, воно обшивається з боків на 12 футів догори дошками, завдовжки від 10 до 12, і завширшки1 фут і прибиваються одна до одної так точно, як і при побудові річкових суден... Довжина човна поступово збільшується догори: це ясніше видно із прикладеного малюнка. На ньому можна помітити товсті канати з очерету, які обвиті ликами або глодом й, як зв'язані бочечки, обхоплюють човен від корми до носа... Човни козацькі, маючи з кожного боку по 10-15 весел, плавають на веслах швидше за турецькі галери... Помічають же ворожий корабель чи галеру швидше, ніж турки помітять їх човни, що піднімаються над морською поверхнею не більше ніж на 2,5 фути».}}
@@ Рядок 63: / Рядок 84: @@
 Існують кілька версій походження назви «чайка»:
 # Від {{lang-tr|şayka, şayika}}&nbsp;— «трищогловий корабель» (надалі могло зазнати [[Контамінація (лінгвістика)|контамінації]] з {{lang-uk|чайка}}). Припускають, що звідси походить і слово «шайка» («зграя», «банда», первісне значення&nbsp;— «екіпаж піратського корабля»)<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ6}}</ref>
-# Назва походить від птаха чайки і підкреслює легкість, швидкість і маневреність човна<ref name="Про нас">{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20110813120603/http://chaykaspas.org.ua/about/base/origin/|title=Козацька Чайка «Спас» / Про нас / Історичні основи / Походження назви:|date=2011-08-13|accessdate=2016-03-16}}</ref>.
+# Назва походить від птаха чайки і підкреслює легкість, швидкість і маневровість човна<ref name="Про нас">{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20110813120603/http://chaykaspas.org.ua/about/base/origin/|title=Козацька Чайка «Спас» / Про нас / Історичні основи / Походження назви:|date=2011-08-13|accessdate=2016-03-16}}</ref>.
 # «Чайка» походить від татарського «каїк», тобто «круглий човен»<ref name="ЕСУМ"/><ref name="Про нас"/>.
-# Назва пішла від староруської назви невеликого судна «шайки», яке широко застосовувалося [[ушкуйники|ушкуйниками]]. Очевидно, шайка мала округлу форму. Так само називали і круглу посудину для миття в бані. Через розбійницькі повадки ушкуйників назва судна перенеслася і на його команду<ref name="Про нас"/>.
+# Назва пішла від староруської назви невеликого судна «шайки», яке широко застосовувалося [[ушкуйники|ушкуйниками]] . Очевидно, шайка мала округлу форму. Так само називали і круглу посудину для миття в бані. Через розбійницьку вдачу ушкуйників, назва судна перенеслася і на його команду<ref name="Про нас"/>.
-== Реставрація ==
+== Відновлення ==
-У ХХ і ХХІ ст українські археологи віднайшли залишки ряду «чайок». Частина з них реставрована. На думку генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Максима Остапенка ''«У прісній воді дерев'яні частини зберігаються набагато краще, а якщо вони знаходяться ще й під шаром мулу і піску, то воно взагалі ідеальне»''.<ref>http://expres.ua/news/2016/12/18/218522-arheology-vidnovyly-unikalni-kozacki-korabli</ref>
+У ХХ і ХХІ ст українські археологи віднайшли залишки декількох «чайок». Частину з них відновлено. На думку генерального директора [[Національний заповідник «Хортиця»|Національного заповідника «Хортиця»]] Максима Остапенка ''«У прісній воді дерев'яні частини зберігаються набагато краще, а якщо вони знаходяться ще й під шаром мулу і піску, то вони взагалі пречудові»''.<ref>http://expres.ua/news/2016/12/18/218522-arheology-vidnovyly-unikalni-kozacki-korabli</ref>
 == Див. також ==

Чайка (човен): відмінності між версіями

Версія за 19:48, 8 січня 2021

Зміст

Опис

Походження назви

Відновлення

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Чайка (човен): відмінності між версіями

Версія за 19:48, 8 січня 2021

Опис

Походження назви

Відновлення

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Пошук