Ісламський духовно-культурний центр: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(Не показані 7 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Культова споруда
{{Культова споруда
|зображення = Екатеринославъ. Храмы 60.jpg
|зображення = Екатеринославъ. Храмы 60.jpg
|підпис = Катеринославська соборна мечеть
|підпис = Катеринославська соборна мечеть
|назва = Катеринославська соборна мечеть
|назва = Катеринославська соборна мечеть
|розташування_місто = [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
|розташування_місто = [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
|розташування_країна = {{Прапорець|UKR}}
|координати = {{coord|48.4629|N|35.0331|E|scale:2500_region:UA_type:landmark|display=inline,title}}
|координати = {{coord|48.4629|N|35.0331|E|scale:2500_region:UA_type:landmark|display=inline,title}}
|архітектор =
|архітектор =
|інженер =
|інженер =
|скульптор =
|художник =
|художник =
|замовник =
|замовник =
Рядок 15: Рядок 13:
|дата_зруйнування =
|дата_зруйнування =
|дата_відбудови =
|дата_відбудови =
|вартість =
|будівнича_система =
|будівнича_система =
|стиль =
|стиль =
|адреса =
|адреса =
|релігійна конфесія = [[іслам]], [[сунізм]]
|релігійна конфесія = [[іслам]], [[сунізм]]
|no_mapframe = 1
}}
}}


'''Катеринославська соборна мечеть''' — мечеть, що діяла з 1911 року по 1920-ті в [[Катеринослав]]і.
'''Катеринославська соборна мечеть''' — мечеть, що діяла з 1911 року по 1920-ті в [[Дніпро (місто)|Катеринославі]]. Будівлю чекає реставрація.


== Історія ==
== Історія ==
[[Файл:Екатеринославъ. Храмы 62.jpg|міні|ліворуч|Мечеть. Малюнок. 1912 рік.]]
[[Файл:Екатеринославъ. Храмы 62.jpg|міні|ліворуч|Мечеть. Малюнок. 1912 рік.]]
Відомості про перший молитовний дім мусульман відносяться до початку XX століття. У 1904 році він розташовується у домі Петрових на вул. Воскресенській, а у 1910 за адресою дім Петрових вул. Клубна. Відомо, що мусульманська громада [[Катеринослав|Катеринославу]] мала достатньо коштів та впливу, що дозволило їй зайнятися питанням побудови власної мечеті. «Товариство для побудови мусульманської мечеті» створюється приб. 1909-1910 рр., земельна дільниця під мечеть була вибрана у межах слободи Старий Кут, на пересіченні вулиць Херсонської та Великої Базарної. Вважається, що саме у цьому районі знаходилося невелике татарське селище <ref>{{Cite book|title=Память истории|last=Самодрыга В. В., Стародубов А. Ф., Іванов С. С.|first=|year=1986|publisher=|location=Днепропетровск|pages=145|language=російською|isbn=}}</ref>. Існують свідчення, що у місті були компактні поселення й інших мусульман, але встановленим фактом це назвати не можна. У 1911 році будівництво мечеті завершується , про що свідчить запис у довіднику «Весь Екатеринославъ» від 1912 року, де побудова мечеті датується 1911 роком і відмічено, що вона була споруджена на власній землі релігійної громади <ref>{{Cite book|title=Екатеринослав на 1912 год.|last=|first=|year=1911|publisher=|location=Екатеринослав|pages=|language=російською|isbn=}}</ref>. У лютому 1912 мусульманська громада просить у міської влади додаткову дільницю землю у 30 саж (приб. 132 кв.м), необхідну для добудови сходів<ref>{{Cite book|title=Южная заря|last=|first=|year=1912|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>. «Товариство для побудови мусульманської мечеті» продовжує діяти й у наступному році, про нього згадується у журналі «Дніпрові хвилі» – №8 від 1913 р., з чого виходить, що будівні роботи по мечеті буди завершені тільки у 1913-1914 роках <ref>{{Cite book|title=Дніпрові хвилі|last=|first=|year=1913|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.
Відомості про перший молитовний дім мусульман відносяться до початку XX століття. У 1904 році він розташовується в домі Петрових на вул. Воскресенській, а в 1910 за адресою вул. Клубна. Відомо, що мусульманська громада [[Дніпро (місто)|Катеринослава]] мала достатньо коштів та впливу, що дозволило їй зайнятися питанням побудови власної мечеті. «Товариство для побудови мусульманської мечеті» створюється приб. 1909-1910 рр., земельна дільниця під мечеть була вибрана у межах слободи Старий Кут, на пересіченні вулиць Херсонської та Великої Базарної. Вважається, що саме у цьому районі знаходилося невелике татарське селище <ref>{{Cite book|title=Память истории|last=Самодрыга В. В., Стародубов А. Ф., Іванов С. С.|first=|year=1986|publisher=|location=Днепропетровск|pages=145|language=російською|isbn=}}</ref>.


Існують свідчення, що в місті були компактні поселення й інших мусульман, але встановленим фактом це назвати не можна. У 1911 році будівництво мечеті завершується , про що свідчить запис у довіднику «Весь Екатеринославъ» від 1912 року, де побудова мечеті датується 1911 роком і відмічено, що вона була споруджена на власній землі релігійної громади <ref>{{Cite book|title=Екатеринослав на 1912 год.|last=|first=|year=1911|publisher=|location=Екатеринослав|pages=|language=російською|isbn=}}</ref>. У лютому 1912 мусульманська громада просить у міської влади додаткову дільницю землю у 30 саж (приб. 132 кв.м), необхідну для добудови сходів<ref>{{Cite book|title=Южная заря|last=|first=|year=1912|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>. «Товариство для побудови мусульманської мечеті» продовжує діяти й у наступному році, про нього згадується у журналі «Дніпрові хвилі» – №8 від 1913 р., з чого виходить, що будівні роботи по мечеті буди завершені тільки у 1913-1914 роках <ref>{{Cite book|title=Дніпрові хвилі|last=|first=|year=1913|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.
Мечеть було збудовано на кошти заможних мусульман-[[татари|татар]] — місцевих мешканців, яких на той час було 560 осіб. В деяких документах її вказано як [[турки|турецьку]], в інших — як татарську. Мечеть була двоповерховою кам'яною будівлею з високим мінаретом.


Мечеть було збудовано на кошти заможних мусульман-[[татари|татар]] — місцевих мешканців, яких на той час було 560 осіб. В деяких документах її вказано як [[турки|турецьку]], в інших — як татарську. Мечеть була двоповерховою кам'яною будівлею з високим [[мінарет]]ом.
Побудована мечеть вигідно виділялася на фоні інших будов і була єдиною будівлею у місті, виконаній у «мавританському» стилі. У зовнішньому обліку відчувались східні мотиви: вікна ускладнених форм, імітація різьби по каменю, цегляне облицювання з чергуванням чорного і білого каменю уособлювала популярний на рубежі XIX-XX століть «неомавританський» стиль.


Побудована мечеть вигідно виділялася на фоні інших будов і була єдиною будівлею у місті, виконаній у «мавританському» стилі. У зовнішньому обліку відчувались ісламські мотиви: вікна ускладнених форм, імітація різьби по каменю, цегляне облицювання з чергуванням чорного і білого каменю уособлювала популярний на рубежі XIX-XX століть «неомавританський» стиль.
Окрім мечеті мусульманська громада м. Катеринослава домоглася також створення спеціального цвинтаря. На Новому міському цвинтарі у 1900-х роках було виділено спеціальну мусульманську ділянку (не збереглася, знаходилась в південній частині сучасного парку ім. Пісаржевського по вул. Героїв Сталінграду)<ref name=":0" />.


Окрім мечеті мусульманська громада м. Катеринослава домоглася також створення спеціального цвинтаря. На Новому міському цвинтарі в 1900-х роках було виділено спеціальну мусульманську ділянку (не збереглася, знаходилась в південній частині сучасного парку ім. Писаржевського по проспекту Богдана Хмельницького)<ref name=":0">{{Cite web|url=http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=245|title=Дом мусульманской общины на Херсонской|last=В. Старостін|first=|date=|website=Gorod.dp.ua|publisher=|language=російською|accessdate=3 жовтня 2017}}</ref>.
Діяльність мусульманської громади Катеринослава періодично відображалася у міській печаті, про що свідчать публікації у довіднику-щорічнику «Весь Екатеринославъ» магометанського календарю з вказівками головних мусульманських свят <ref>{{Cite book|title=Весь Екатеринослав: Справочная книга|last=|first=|year=1913|publisher=Л.І. Сатановський|location=Екатеринослав|pages=|language=російською|isbn=}}</ref> та зображень мечеті. Показовою також є публікація у «Катеринославських Губернських Відомостях» – № 98 від 1916 р., у котрій зазначалося: <blockquote>''«крестьянин Пензенской губ. Керенского уезда с. Горенки Гадиатулла Харисов Бекияшев, согласно избрания его единоверцами, утвержден в должности муадзина Соборной мечети в г. Екатеринославе».''</blockquote>З початком І-ї Світової війни «турецькопіддані» вимушено покидають місто, що стає першим ударом по діяльності «махаллі». Не дивлячись на це, із приведених вище фактів відомо, що богослужіння продовжувались. Переломний момент в історії мусульманської громади, наступає з приходом до влади більшовиків. Вже у рішенні Дніпропетровського окрвиконкому від 20 липня 1926 року зазначається: <blockquote>''«турецкая мечеть не используется ни одной религиозной громадой»'' <ref>{{Cite book|title=Дніпропетровськ: минуле і сучасне|last=|first=|year=2001|publisher=|location=Дніпропетровськ|pages=|language=|isbn=}}</ref>. </blockquote>А у травні 1927 року, на підставі акту обстеження колишньої татарської мечеті президія Дніпропетровського міськвиконкому постановляє: <blockquote>''«дом бывшей татарской мечети закрепить за ДПУ, татарским семьям, которые проживают в мечети, предоставить жилье»'' <ref>{{Cite book|title=ДАДО. – Ф.416. – Оп.1. – Спр.16. - Протокол 5 від 12. 05. 1927|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>''.'' </blockquote>У тому ж році часопис «Мартен» розмістив фото дома мечеті з підписом наступного змісту: <blockquote>''«Мечеть по Херсонской улице уже давно стоит забитой. В целях использования пустого помещения, горсовет постановил передать мечеть под клуб работников милиции и ДПУ»'' <ref>{{Cite book|title=Мартен|last=|first=|year=1927|publisher=№6(8)|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>''.'' </blockquote>Свідчень про відкриття клубу чи використання колишнього дому мечеті у 30-і рр.. не виявлено.


Діяльність мусульманської громади Катеринослава періодично відображалася в міській печаті, про що свідчать публікації в довіднику-щорічнику «Весь Екатеринославъ» магометанського календарю з вказівками головних мусульманських свят <ref>{{Cite book|title=Весь Екатеринослав: Справочная книга|last=|first=|year=1913|publisher=Л.І. Сатановський|location=Екатеринослав|pages=|language=російською|isbn=}}</ref> та зображень мечеті. Показовою також є публікація в «Катеринославських Губернських Відомостях» – № 98 від 1916 р., у котрій зазначалося: <blockquote>''«крестьянин Пензенской губ. Керенского уезда с. Горенки Гадиатулла Харисов Бекияшев, согласно избрания его единоверцами, утвержден в должности муадзина Соборной мечети в г. Екатеринославе».''</blockquote>З початком Першої світової війни турки були вимушені покинути місто, що стає першим ударом по діяльності мечеті. Не дивлячись на це, із приведених вище фактів відомо, що богослужіння продовжувались. Переломний момент в історії мусульманської громади, наступає з приходом до влади більшовиків.
У післявоєнні роки у приміщенні колишньої мечеті розміщувались на різних поверхах картонажний цех артілі Облкоопполіграфу і дитячий садок № 15.


26 квітня 2018 року міський голова Дніпра [[Філатов Борис Альбертович|Борис Філатов]] обговорив з лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим питання про передачу Катеринославської соборної мечеті мусульманській громаді<ref>{{Cite web|url=https://dniprorada.gov.ua/uk/articles/item/24991/boris-filatov-i-mustafa-dzhemilev-obgovorili-mozhlivu-peredachu-sobornoi-mecheti-musulmanskij-gromadi-v-obmin-na-budivnictvo-novoi-sportivnoi-shkoli-dlya-ditej|title=Дніпровська міська рада|last=|first=|date=|website=https://dniprorada.gov.ua/|publisher=|language=|accessdate=27 квітня 2018}}</ref>.
В липні 1926 року окрвиконком прийняв рішення про передачу приміщення мечеті у відання комунгоспу для використання під соціально-культурну установу. 12 березня 1927 президія міськради XII скликання прийняла рішення про виділення коштів та визначення кошторису для переобладнання будівлі колишньої мечеті під клуб працівників міліції та розшуку. Пізніше в будівлі мечеті розміщувалася артіль облкоопполіграфу. 24 червня 1944 облвиконком прийняв рішення про відхилення клопотання релігійної громади «християн-євангелістів» про закріплення за нею під молитовний будинок приміщення мечеті на підставі того, що перший поверх будівлі вже було передано дитсадку. Верхній поверх будівлі мечеті передали під клуб кооперації інвалідів. 12 грудня 1953 рішенням Дніпропетровського міськвиконкому будівлю мечеті передали під юнацьку спортивну школу<ref name=":0">{{Cite web|url=http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=245|title=Дом мусульманской общины на Херсонской|last=В. Старостін|first=|date=|website=Gorod.dp.ua|publisher=|language=російською|accessdate=3 жовтня 2017}}</ref>.

Тепер на території мечеті міститься дитяча спортивна школа та комерційні офіси. Після розпаду [[СРСР]] і відновлення незалежності України мусульмани міста звернулися до міської влади з вимогою повернути їм будівлю мечеті. Однак, їм було відмовлено.

26 квітня 2018 року міський голова Дніпра Борис Філатов обговорив з лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемільовом питання про передачу Катеринославської соборної мечеті мусульманській громаді<ref>{{Cite web|url=https://dniprorada.gov.ua/uk/articles/item/24991/boris-filatov-i-mustafa-dzhemilev-obgovorili-mozhlivu-peredachu-sobornoi-mecheti-musulmanskij-gromadi-v-obmin-na-budivnictvo-novoi-sportivnoi-shkoli-dlya-ditej|title=Дніпровська міська рада|last=|first=|date=|website=https://dniprorada.gov.ua/|publisher=|language=|accessdate=27 квітня 2018}}</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 49: Рядок 41:


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://imuslim.net/?item=268 Бывшая соборная мечеть]
* [https://web.archive.org/web/20140413131732/http://imuslim.net/?item=268 Бывшая соборная мечеть]


{{Мечеті України}}
{{Мечеті України}}

Версія за 19:15, 17 березня 2021

Катеринославська соборна мечеть
Катеринославська соборна мечеть
48°27′46″ пн. ш. 35°01′59″ сх. д. / 48.4629° пн. ш. 35.0331° сх. д. / 48.4629; 35.0331Координати: 48°27′46″ пн. ш. 35°01′59″ сх. д. / 48.4629° пн. ш. 35.0331° сх. д. / 48.4629; 35.0331
Тип спорудимечеть
Розташування УкраїнаДніпро
Кінець будівництва1911
Належністьіслам, сунізм
Ісламський духовно-культурний центр. Карта розташування: Україна
Ісламський духовно-культурний центр
Ісламський духовно-культурний центр (Україна)
Мапа

Катеринославська соборна мечеть — мечеть, що діяла з 1911 року по 1920-ті в Катеринославі. Будівлю чекає реставрація.

Історія

Мечеть. Малюнок. 1912 рік.

Відомості про перший молитовний дім мусульман відносяться до початку XX століття. У 1904 році він розташовується в домі Петрових на вул. Воскресенській, а в 1910 за адресою вул. Клубна. Відомо, що мусульманська громада Катеринослава мала достатньо коштів та впливу, що дозволило їй зайнятися питанням побудови власної мечеті. «Товариство для побудови мусульманської мечеті» створюється приб. 1909-1910 рр., земельна дільниця під мечеть була вибрана у межах слободи Старий Кут, на пересіченні вулиць Херсонської та Великої Базарної. Вважається, що саме у цьому районі знаходилося невелике татарське селище [1].

Існують свідчення, що в місті були компактні поселення й інших мусульман, але встановленим фактом це назвати не можна. У 1911 році будівництво мечеті завершується , про що свідчить запис у довіднику «Весь Екатеринославъ» від 1912 року, де побудова мечеті датується 1911 роком і відмічено, що вона була споруджена на власній землі релігійної громади [2]. У лютому 1912 мусульманська громада просить у міської влади додаткову дільницю землю у 30 саж (приб. 132 кв.м), необхідну для добудови сходів[3]. «Товариство для побудови мусульманської мечеті» продовжує діяти й у наступному році, про нього згадується у журналі «Дніпрові хвилі» – №8 від 1913 р., з чого виходить, що будівні роботи по мечеті буди завершені тільки у 1913-1914 роках [4].

Мечеть було збудовано на кошти заможних мусульман-татар — місцевих мешканців, яких на той час було 560 осіб. В деяких документах її вказано як турецьку, в інших — як татарську. Мечеть була двоповерховою кам'яною будівлею з високим мінаретом.

Побудована мечеть вигідно виділялася на фоні інших будов і була єдиною будівлею у місті, виконаній у «мавританському» стилі. У зовнішньому обліку відчувались ісламські мотиви: вікна ускладнених форм, імітація різьби по каменю, цегляне облицювання з чергуванням чорного і білого каменю уособлювала популярний на рубежі XIX-XX століть «неомавританський» стиль.

Окрім мечеті мусульманська громада м. Катеринослава домоглася також створення спеціального цвинтаря. На Новому міському цвинтарі в 1900-х роках було виділено спеціальну мусульманську ділянку (не збереглася, знаходилась в південній частині сучасного парку ім. Писаржевського по проспекту Богдана Хмельницького)[5].

Діяльність мусульманської громади Катеринослава періодично відображалася в міській печаті, про що свідчать публікації в довіднику-щорічнику «Весь Екатеринославъ» магометанського календарю з вказівками головних мусульманських свят [6] та зображень мечеті. Показовою також є публікація в «Катеринославських Губернських Відомостях» – № 98 від 1916 р., у котрій зазначалося:

«крестьянин Пензенской губ. Керенского уезда с. Горенки Гадиатулла Харисов Бекияшев, согласно избрания его единоверцами, утвержден в должности муадзина Соборной мечети в г. Екатеринославе».

З початком Першої світової війни турки були вимушені покинути місто, що стає першим ударом по діяльності мечеті. Не дивлячись на це, із приведених вище фактів відомо, що богослужіння продовжувались. Переломний момент в історії мусульманської громади, наступає з приходом до влади більшовиків.

26 квітня 2018 року міський голова Дніпра Борис Філатов обговорив з лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим питання про передачу Катеринославської соборної мечеті мусульманській громаді[7].

Примітки

  1. Самодрыга В. В., Стародубов А. Ф., Іванов С. С. (1986). Память истории (російською) . Днепропетровск. с. 145.
  2. Екатеринослав на 1912 год (російською) . Екатеринослав. 1911.
  3. Южная заря. 1912.
  4. Дніпрові хвилі. 1913.
  5. В. Старостін. Дом мусульманской общины на Херсонской. Gorod.dp.ua (російською) . Процитовано 3 жовтня 2017.
  6. Весь Екатеринослав: Справочная книга (російською) . Екатеринослав: Л.І. Сатановський. 1913.
  7. Дніпровська міська рада. https://dniprorada.gov.ua/. Процитовано 27 квітня 2018.

Джерела