Білоконь Никифор Григорович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
(Не показані 17 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{письменник}}{{Othernames|Білоконь}}
'''Ники́фор Григо́рович Білоко́нь''' (* 24 березня ([[6 квітня]]) [[1909]], село [[Букатинка]], нині [[Могилів-Подільський район|Могилів-Подільського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]] — † [[21 жовтня]] [[1975]], [[Херсон]]) — український [[поет]]-гуморист. Член [[Національна спілка письменників України|Спілки письменників України]] з 1962 року.
'''Ники́фор Григо́рович Білоко́нь''' (* {{ДН|6|4|1909|24|3}}, село [[Букатинка]], нині [[Чернівецький район|Чернівецького району]] [[Вінницька область|Вінницької області]] — † {{ДС|21|10|1975}}, [[Херсон]]) — український [[поет]]-гуморист. Член [[Національна спілка письменників України|Спілки письменників України]] з 1962 року.


== Біографія ==
== Біографія ==


Никифор Білоконь народився в селянській родині. 1934 року закінчив Херсонський педагогічний інститут.
Никифор Білоконь народився в селянській родині. 1934 року закінчив [[Херсонський педагогічний інститут]].


Працював художнім керівником та режисером у театрах [[Омська область|Омської]], [[Тюменська область|Тюменської]], [[Курська область|Курської]], [[Херсонська область|Херсонської областей]]. В дні [[Велика Вітчизняна війна|війни 1941—1945 років]] працював у Миколаївському українському театрі імені Тараса Шевченка, який був евакуйований до міста Тайга. Пізніше письменник керував літоб'єднанням і був відповідальним секретарем Херсонської організації Спілки письменників України.
Працював художнім керівником та режисером у театрах [[Омська область|Омської]], [[Тюменська область|Тюменської]], [[Курська область|Курської]], [[Херсонська область|Херсонської областей]]. В дні [[німецько-радянська війна|війни 1941—1945 років]] працював у Миколаївському українському театрі імені Тараса Шевченка, який був евакуйований до міста Тайга [[Кемеровська область|Кемеровської області]] Росії.
У 1952—1964 роках керував літературним об'єднанням при редакції обласної газети «[[Наддніпрянська правда]]» (Херсон). У 1968—1971 роках був відповідальним секретарем Херсонської організації Спілки письменників України.


== Творчість ==
== Творчість ==
Рядок 13: Рядок 16:
Перша збірка ліричних та жартівливих пісень «Я ще, друзі, молодий» побачила світ [[1958]] року. Більшість з них покладено на музику композиторами [[Компанієць Григорій Ісакович|Григорієм Компанійцем]], [[Цегляр Яків Самійлович|Яковом Цегляром]], [[Копосов Гліб Миколайович|Глібом Копосовим]], [[Лістов Костянтин Якович|Костянтином Лістовим]].
Перша збірка ліричних та жартівливих пісень «Я ще, друзі, молодий» побачила світ [[1958]] року. Більшість з них покладено на музику композиторами [[Компанієць Григорій Ісакович|Григорієм Компанійцем]], [[Цегляр Яків Самійлович|Яковом Цегляром]], [[Копосов Гліб Миколайович|Глібом Копосовим]], [[Лістов Костянтин Якович|Костянтином Лістовим]].


У поемі «Савчине весілля», значною мірою автобіографічній, зображено події громадянської війни.
Від 1952 року керував літературним об'єднанням при редакції газети «Наддніпрянська правда».

Переклав українською мовою п'єсу [[Вишневський Всеволод Віталійович|Всеволода Вишневського]] «Раскинулось море широко». Переклав російською мовою п'єсу В. Суходольського «Кармелюк».


=== Видані збірки ===
=== Видані збірки ===
Рядок 28: Рядок 33:
* ''Подолинний А. М.'' Білоконь Никифор Григорович // {{УЛЕ/1}} — С. 183.
* ''Подолинний А. М.'' Білоконь Никифор Григорович // {{УЛЕ/1}} — С. 183.
* ''Голобородько Я. Ю.'' Білоконь Никифор Григорович // {{ЕСУ/2}} — С. 814—815.
* ''Голобородько Я. Ю.'' Білоконь Никифор Григорович // {{ЕСУ/2}} — С. 814—815.
* ''Буркатов Б.'' Лікувати можна й сміхом // Колгоспне село. — 1962. — 9 січня.
* [[Буркатов Борис Абрамович|''Буркатов Б.'']] Лікувати можна й сміхом // Колгоспне село. — 1962. — 9 січня.
* ''Моторний О.'' Прапарки на мильній піні // Вітчизна. — 1965. — № 4.
* ''Моторний О.'' Прапарки на мильній піні // Вітчизна. — 1965. — № 4.
* ''Куликівський В.'' Творець країни сміху // Південна правда. — 1969. — 6 квітня.
* ''Куликівський В.'' Творець країни сміху // [[Південна правда]]. — 1969. — 6 квітня.


[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії Бі]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Уродженці Вінницької області]]
[[Категорія:Українські перекладачі]]
[[Категорія:Народились 6 квітня]]
[[Категорія:Журналісти «Наддніпрянської правди»]]
[[Категорія:Народились 1909]]
[[Категорія:Радянські поети]]
[[Категорія:Померли 21 жовтня]]
[[Категорія:Радянські перекладачі]]
[[Категорія:Померли 1975]]
[[Категорія:Померли у Херсоні]]

Поточна версія на 13:20, 6 квітня 2021

Білоконь Никифор Григорович
Народився6 квітня 1909(1909-04-06)
Чернівецький район, Вінницька область
Помер21 жовтня 1975(1975-10-21) (66 років)
Херсон, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
Діяльністьпоет
Alma materХерсонський державний університет (1934)
ЧленствоСпілка радянських письменників України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білоконь.

Ники́фор Григо́рович Білоко́нь (* 24 березня (6 квітня) 1909(19090406), село Букатинка, нині Чернівецького району Вінницької області — † 21 жовтня 1975, Херсон) — український поет-гуморист. Член Спілки письменників України з 1962 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Никифор Білоконь народився в селянській родині. 1934 року закінчив Херсонський педагогічний інститут.

Працював художнім керівником та режисером у театрах Омської, Тюменської, Курської, Херсонської областей. В дні війни 1941—1945 років працював у Миколаївському українському театрі імені Тараса Шевченка, який був евакуйований до міста Тайга Кемеровської області Росії.

У 1952—1964 роках керував літературним об'єднанням при редакції обласної газети «Наддніпрянська правда» (Херсон). У 1968—1971 роках був відповідальним секретарем Херсонської організації Спілки письменників України.

Творчість

[ред. | ред. код]

Друкуватись Білоконь почав 1951 року. Відтоді його пісні та гуморески з'явилися на сторінках обласної та республіканської преси, низки збірників, альманахів.

Перша збірка ліричних та жартівливих пісень «Я ще, друзі, молодий» побачила світ 1958 року. Більшість з них покладено на музику композиторами Григорієм Компанійцем, Яковом Цегляром, Глібом Копосовим, Костянтином Лістовим.

У поемі «Савчине весілля», значною мірою автобіографічній, зображено події громадянської війни.

Переклав українською мовою п'єсу Всеволода Вишневського «Раскинулось море широко». Переклав російською мовою п'єсу В. Суходольського «Кармелюк».

Видані збірки

[ред. | ред. код]
  • «Я ще, друзі, молодий» (Сімферополь, 1958).
  • «Попраки дядька Савки» (Херсон, 1961).
  • «Припарки дядька Савки» (Київ, 1964).
  • «Щипавки дядька Савки» (Одеса, 1965).
  • Поема «Савчине весілля» (Одеса, 1968)
  • «Савчин ужинок» (Одеса, 1969).

Література

[ред. | ред. код]
  • Подолинний А. М. Білоконь Никифор Григорович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 183.
  • Голобородько Я. Ю. Білоконь Никифор Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 814—815.
  • Буркатов Б. Лікувати можна й сміхом // Колгоспне село. — 1962. — 9 січня.
  • Моторний О. Прапарки на мильній піні // Вітчизна. — 1965. — № 4.
  • Куликівський В. Творець країни сміху // Південна правда. — 1969. — 6 квітня.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білоконь_Никифор_Григорович&oldid=31172218