Дніпровсько-Бузький лиман: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Zvr (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 30: Рядок 30:
Складається з витягнутого в субширотному напрямку [[Дніпровський лиман|Дніпровського лиману]] (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого [[Бузький лиман|Бузького лиману]], витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6—7 м, найбільша — 12 м (т. зв. [[Станіслав (Білозерський район)|Станіславська яма]]).
Складається з витягнутого в субширотному напрямку [[Дніпровський лиман|Дніпровського лиману]] (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого [[Бузький лиман|Бузького лиману]], витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6—7 м, найбільша — 12 м (т. зв. [[Станіслав (Білозерський район)|Станіславська яма]]).


Дніпро-Бузький лиман утворився під час [[Трансгресія (геологія)|трансгресії]] (трансгресія — наступ моря на суходіл під час занурення земної кори) морських вод [[Чорне море|Чорного моря]] у нижній течії [[Дніпро (річка)|Дніпра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]]. З Чорним морем лиман з'єднується [[Кінбурнська протока|протокою]] 3,6 км завширшки (між [[Очаковський мис|Очаківським мисом]] та [[Кінбурнська коса|Кінбурнською косою]]). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне — здебільшого, високі (до 20—35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-[[черепашка|мушлеві]] [[коса (географія)|коси]]. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними [[мул]]ами.
Дніпровсько-Бузький лиман утворився під час [[Трансгресія (геологія)|трансгресії]] [[Чорне море|Чорного моря]] у нижній течії [[Дніпро (річка)|Дніпра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]]. З Чорним морем лиман з'єднується [[Кінбурнська протока|протокою]] 3,6 км завширшки (між [[Очаковський мис|Очаківським мисом]] та [[Кінбурнська коса|Кінбурнською косою]]). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне — здебільшого, високі (до 20—35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-[[черепашка|мушлеві]] [[коса (географія)|коси]]. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними [[мул]]ами.


Поверхневий [[стік]] у [[лиман]] складається зі стоку таких [[річка|річок]]<ref name="літ.2">[[Горєв Леонід Миколайович|Горєв Л. М.]], [[Пелешенко Василь Іларіонович|Пелешенко В. І.]], [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [[Гідрохімія України (підручник)|Гідрохімія України]].&nbsp;— К.: Вища школа, 1995.&nbsp;— 307 с.&nbsp;— ISBN 5-11004522-4</ref>: [[Дніпро (річка)|Дніпро]]&nbsp;— 93,5&nbsp;%; [[Південний Буг]]&nbsp;— 5,7&nbsp;%; [[Інгул]]&nbsp;— 0,5&nbsp;%; [[Інгулець]]&nbsp;— 0,3&nbsp;%.
Поверхневий [[стік]] у [[лиман]] складається зі стоку таких [[річка|річок]]<ref name="літ.2">[[Горєв Леонід Миколайович|Горєв Л. М.]], [[Пелешенко Василь Іларіонович|Пелешенко В. І.]], [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [[Гідрохімія України (підручник)|Гідрохімія України]].&nbsp;— К.: Вища школа, 1995.&nbsp;— 307 с.&nbsp;— ISBN 5-11004522-4</ref>: [[Дніпро (річка)|Дніпро]]&nbsp;— 93,5&nbsp;%; [[Південний Буг]]&nbsp;— 5,7&nbsp;%; [[Інгул]]&nbsp;— 0,5&nbsp;%; [[Інгулець (річка)|Інгулець]]&nbsp;— 0,3&nbsp;%.


Середня [[солоність]] води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6&nbsp;‰ (до побудови [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]]&nbsp;— близько 2&nbsp;‰)<ref name="літ.2">[[Горєв Леонід Миколайович|Горєв Л. М.]], [[Пелешенко Василь Іларіонович|Пелешенко В. І.]], [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [[Гідрохімія України (підручник)|Гідрохімія України]].&nbsp;— К.: Вища школа, 1995.&nbsp;— 307 с.&nbsp;— ISBN 5-11004522-4</ref>.
Середня [[солоність]] води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6&nbsp;‰ (до побудови [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]]&nbsp;— близько 2&nbsp;‰)<ref name="літ.2">[[Горєв Леонід Миколайович|Горєв Л. М.]], [[Пелешенко Василь Іларіонович|Пелешенко В. І.]], [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [[Гідрохімія України (підручник)|Гідрохімія України]].&nbsp;— К.: Вища школа, 1995.&nbsp;— 307 с.&nbsp;— ISBN 5-11004522-4</ref>.

Версія за 21:24, 1 травня 2021

Дніпровсько-Бузький лиман
Супутниковий знімок Дніпровсько-Бузького лиману
46°37′ пн. ш. 31°57′ сх. д. / 46.617° пн. ш. 31.950° сх. д. / 46.617; 31.950Координати: 46°37′ пн. ш. 31°57′ сх. д. / 46.617° пн. ш. 31.950° сх. д. / 46.617; 31.950
Частина відЧорне море
складникиДніпровський лиман і Бузький лиман
МореЧорне море
Прибережні країниУкраїна Україна
*Миколаївська область
*Херсонська область
РегіонХерсонська область
Миколаївська область
Довжина63 км
Ширина17 км
Площа800 км²
Середня глибина4-6 м
Максимальна глибина12 м
Об'єм3 000 000 000 кубічний метр км³
Вливаються
  • Дніпро, Південний Буг
  • Міста та поселенняОчаків, Миколаїв
    ідентифікатори і посилання
    У проєкті OpenStreetMapr9419998  ·R
    Дніпровсько-Бузький лиман. Карта розташування: Земля
    Дніпровсько-Бузький лиман
    Дніпровсько-Бузький лиман
    Дніпровсько-Бузький лиман (Земля)
    Мапа
    CMNS: Дніпровсько-Бузький лиман у Вікісховищі

    Дніпровсько-Бузький лиман — відкритий олігогалинний лиман в північній частині Чорного моря, на теренах Херсонської і Миколаївської областей України. Головний порт на лимані — Очаків.

    Складається з витягнутого в субширотному напрямку Дніпровського лиману (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого Бузького лиману, витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6—7 м, найбільша — 12 м (т. зв. Станіславська яма).

    Дніпровсько-Бузький лиман утворився під час трансгресії Чорного моря у нижній течії Дніпра та Південного Бугу. З Чорним морем лиман з'єднується протокою 3,6 км завширшки (між Очаківським мисом та Кінбурнською косою). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне — здебільшого, високі (до 20—35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-мушлеві коси. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними мулами.

    Поверхневий стік у лиман складається зі стоку таких річок[1]: Дніпро — 93,5 %; Південний Буг — 5,7 %; Інгул — 0,5 %; Інгулець — 0,3 %.

    Середня солоність води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6 ‰ (до побудови Каховського водосховища — близько 2 ‰)[1].

    Але в різних районах лиману, в залежності від переважання прісних річкових чи морських водних мас, солоність відрізняється:

    • східний район (дніпровський) — 1—3,3 ‰ (буває менше 1 ‰ — за значних попусків з Каховського водосховища);
    • центральний — 1—6 ‰;
    • західний — 1—11 ‰;
    • бузький — 2—10 ‰.

    Найбільші показники солоності характерні для періоду липень — грудень, коли скорочуються попуски з Каховського водосховища.

    Характерним є проникнення в лиман чорноморської води придонним шляхом (середньорічна солоність придонних шарів 4,3 ‰).

    Близько 25—30 % річного стоку Дніпра та Південного Бугу використовується на зрошення та водопостачання, що обумовлює збільшення солоності води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та нересту окремих видів промислових риб, а також життя річкових видів фіто- і зоопланктону.

    Дніпровсько-Бузький лиман має важливе транспортне та рибопромислове значення; його узбережжя — рекреаційний район.

    Для збереження природи лиману використовують додаткові попуски води з Каховського водосховища, укріплення й озеленення узбережжя. Частина акваторії Дніпровсько-Бузького лиману розташована у межах Чорноморського біосферного заповідника.

    Посилання

    Література