Ясон Ферський: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м r2.7.1) (робот додав: en:Jason of Pherae |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| (Не показані 18 проміжних версій 9 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{особа}} |
|||
'''Ясон''' - тиран міста Фери у [[Фессалія|Фессалії]] з 388/385 до 370 року до н.е., правив після свого брата Поліалка та батька [[ |
'''Ясон Ферський''' ({{lang-el|Ἰάσων ὁ Φεραῖος}}) — тиран міста [[Фери]] у [[Фессалія|Фессалії]] з 388/385 до 370 року до н. е., правив після свого брата Поліалка та батька [[Лікофрон I|Лікофрона I]] |
||
== Біографічні відомості == |
|||
| ⚫ | Успадкувавши владу Ясон найняв 6000 вояків, за допомогою яких змусив найбільші міста Фессалії до союзу з ним. |
||
| ⚫ | Успадкувавши владу Ясон найняв 6000 вояків, за допомогою яких змусив найбільші міста [[Фессалія|Фессалії]] до союзу з ним. Також він підкорив племена мараків, долопів та [[Молосси|молосського]] царя Алкета в [[Епір]]і. Також Ясон зумів змусити підкоритися правителя [[Фарсал]]у Полідама. Правитель Фер уклав угоду із [[Фіви|Фівами]] та іншими міста Середньої Греції проти [[Спарта|Спарти]]. Внаслідок цього військова могутність тирана Фер Ясона зросла настільки, що він домігся обрання себе [[тагос]]ом (племінним вождем) Фессалії (375 рік до н. е.) Ясон надав цій посаді монархічного вигляду, використавши її для зміцнення та розширення свого панування не тільки у Фессалії, але й у Середній Греції. Також Ясон уклав мирний договір з [[Стародавні Афіни|Афінами]] та у 373 році до н. е. вступив до їх [[Афінський морський союз|морського союзу]]. При цьому Ясон намагався зберігати мирні стосунки і зі Спартою. Після перемоги Фів над Спартою [[битва при Левктрах|при Левктрах]] у 371 році до н. е. Ясон прибув на допомогу Фівам зі своїми найманцями. При цьому він виступив посередником мирних перемовин між Фівами та Спартою, не бажаючи посилення першої та остаточного знищення останньої. |
||
| ⚫ | Після цього Ясон напав на фокейців та захопив фортецю Гераклеї |
||
| ⚫ | Після цього Ясон напав на [[фокея|фокейців]] та захопив фортецю [[Гераклея Трахінійська|Гераклеї Трахінійської]]. Цю територію він передав своїм союзникам ойтайцям та мамійцям. В 371 році до н. е. [[македонський цар]] [[Амінта III]] вимушений був визнати свою залежність від Ясона у вигляді союзу. Ясон значно збільшив своє військо — до 8000 вершників та 20000 [[гопліт]]ів, а також мав багато легкоозброєних вояків. В місті [[Пагаси]] Ясон побудував власний [[флот]]. В 370 році Ясон вирішив зайняти [[Дельфи]] та очолити [[Піфійський ігри]], як перший крок для офіційного набуття статусу [[гегемон]]а та захисника Еллади. Але ще до початку Піфійських свят Ясона було вбито заколотниками з числа його гвардії. Владу над Ферами перейняли брати Ясона — [[Полідор (тиран Фер)|Полідор]] та [[Поліфрон]]. |
||
== Родина == |
== Родина == |
||
| Рядок 9: | Рядок 12: | ||
Діти: |
Діти: |
||
* [[Лікофрон II|Лікофрон]] |
* [[Лікофрон II|Лікофрон]] |
||
* Тісіфон |
* [[Тісіфон]] |
||
* Піфолай |
* [[Піфолай]] |
||
* Фіва, дружина правителя Фер [[Александр Ферський|Олександра]] |
|||
* Фіва |
|||
== Джерела == |
|||
| ⚫ | |||
* ''Фролов Э. Д.'' «Греция в эпоху поздней классики (Общество. Личность. Власть)». СПб.: Издательский Центр «Гуманитарная Академия», 2001. 602 с. (Серия «Studia classica»). ISBN 5-93762-013-5 |
|||
[[Категорія:Тирани Фер]] |
|||
[[ca:Jasó de Feres]] |
|||
[[Категорія:Таги]] |
|||
[[en:Jason of Pherae]] |
|||
| ⚫ | |||
[[eo:Jasono de Fereso]] |
|||
[[Категорія:Давні фессалійці]] |
|||
[[es:Jasón de Feres]] |
|||
[[Категорія:Померли 370 до н. е.]] |
|||
[[fr:Jason de Phères]] |
|||
[[it:Giasone di Fere]] |
|||
[[pt:Jasão de Feras]] |
|||
[[ru:Ясон Ферский]] |
|||
[[sh:Jason od Fere]] |
|||
[[sv:Jason av Ferai]] |
|||
Поточна версія на 10:42, 20 травня 2021
| Ясон Ферський | |
|---|---|
| Народився | 5 століття до н. е. |
| Помер | 370 до н. е. |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | давньогрецька |
| Посада | тиран |
| Батько | Лікофрон I |
| Родичі | Александр Ферський |
| Діти | Tisiphonus of Pheraed |
Ясон Ферський (грец. Ἰάσων ὁ Φεραῖος) — тиран міста Фери у Фессалії з 388/385 до 370 року до н. е., правив після свого брата Поліалка та батька Лікофрона I
Успадкувавши владу Ясон найняв 6000 вояків, за допомогою яких змусив найбільші міста Фессалії до союзу з ним. Також він підкорив племена мараків, долопів та молосського царя Алкета в Епірі. Також Ясон зумів змусити підкоритися правителя Фарсалу Полідама. Правитель Фер уклав угоду із Фівами та іншими міста Середньої Греції проти Спарти. Внаслідок цього військова могутність тирана Фер Ясона зросла настільки, що він домігся обрання себе тагосом (племінним вождем) Фессалії (375 рік до н. е.) Ясон надав цій посаді монархічного вигляду, використавши її для зміцнення та розширення свого панування не тільки у Фессалії, але й у Середній Греції. Також Ясон уклав мирний договір з Афінами та у 373 році до н. е. вступив до їх морського союзу. При цьому Ясон намагався зберігати мирні стосунки і зі Спартою. Після перемоги Фів над Спартою при Левктрах у 371 році до н. е. Ясон прибув на допомогу Фівам зі своїми найманцями. При цьому він виступив посередником мирних перемовин між Фівами та Спартою, не бажаючи посилення першої та остаточного знищення останньої.
Після цього Ясон напав на фокейців та захопив фортецю Гераклеї Трахінійської. Цю територію він передав своїм союзникам ойтайцям та мамійцям. В 371 році до н. е. македонський цар Амінта III вимушений був визнати свою залежність від Ясона у вигляді союзу. Ясон значно збільшив своє військо — до 8000 вершників та 20000 гоплітів, а також мав багато легкоозброєних вояків. В місті Пагаси Ясон побудував власний флот. В 370 році Ясон вирішив зайняти Дельфи та очолити Піфійський ігри, як перший крок для офіційного набуття статусу гегемона та захисника Еллади. Але ще до початку Піфійських свят Ясона було вбито заколотниками з числа його гвардії. Владу над Ферами перейняли брати Ясона — Полідор та Поліфрон.
Діти:
- Лікофрон
- Тісіфон
- Піфолай
- Фіва, дружина правителя Фер Олександра
- Фролов Э. Д. «Греция в эпоху поздней классики (Общество. Личность. Власть)». СПб.: Издательский Центр «Гуманитарная Академия», 2001. 602 с. (Серия «Studia classica»). ISBN 5-93762-013-5