Обговорення:Голубина фотозйомка: відмінності між версіями
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери |
|||
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Повідомлення ДС|Голубина фотозйомка|2016-08-12}} |
{{Повідомлення ДС|Голубина фотозйомка|2016-08-12|Вибрана}} |
||
{{Повідомлення ВС|Голубина фотозйомка|12 вересня 2016}} |
|||
{{Перекладена стаття|en|Pigeon photography|Перекладено з англійської Вікіпедії станом на 1 листопада 2013 року.}} |
{{Перекладена стаття|en|Pigeon photography|Перекладено з англійської Вікіпедії станом на 1 листопада 2013 року.}} |
||
Рядок 8: | Рядок 9: | ||
Також Пономарів у книзі Культура мови [http://ponomariv-kultura-slova.wikidot.com/morfologiya#toc16 пише таке]: |
Також Пономарів у книзі Культура мови [http://ponomariv-kultura-slova.wikidot.com/morfologiya#toc16 пише таке]: |
||
<blockquote>Відомо, що дієслова іншомовного походження, входячи в українську мову, втрачають наросток -ир: дезавуювати, легалізувати, редагувати, транспортувати, фотографувати тощо. Деякі з цих дієслів під упливом російської мови спочатку вживалися в нас з -ир (-ір, -їр): бравірувати, мусирувати, шокірувати, але згодом їх витіснили закономірніші українські варіанти — бравувати, мусувати, шокувати. У сучасній українській літературній мові з -ир зберігаються дієслова компостирувати та репетирувати. Мовознавці пояснюють це прагненням уникнути надмірної омонімії: є вже компостувати — перетворювати на добриво (компост) та репетувати — голосно кричати, верещати. Але носії української мови не сприймають дієслів з -ир. Замість репетирувати кажуть проводити репетицію, замість компостирувати — «пробивати умовні написи на квитках та інших документах» використовують таки компостувати (в даному разі нема чого боятися звукового збігу з сільськогосподарським терміном, бо віддаленість двох понять і контекст допомагають уникнути непорозуміння). </blockquote> |
<blockquote>Відомо, що дієслова іншомовного походження, входячи в українську мову, втрачають наросток -ир: дезавуювати, легалізувати, редагувати, транспортувати, фотографувати тощо. Деякі з цих дієслів під упливом російської мови спочатку вживалися в нас з -ир (-ір, -їр): бравірувати, мусирувати, шокірувати, але згодом їх витіснили закономірніші українські варіанти — бравувати, мусувати, шокувати. У сучасній українській літературній мові з -ир зберігаються дієслова компостирувати та репетирувати. Мовознавці пояснюють це прагненням уникнути надмірної омонімії: є вже компостувати — перетворювати на добриво (компост) та репетувати — голосно кричати, верещати. Але носії української мови не сприймають дієслів з -ир. Замість репетирувати кажуть проводити репетицію, замість компостирувати — «пробивати умовні написи на квитках та інших документах» використовують таки компостувати (в даному разі нема чого боятися звукового збігу з сільськогосподарським терміном, бо віддаленість двох понять і контекст допомагають уникнути непорозуміння). </blockquote> |
||
Слово «дресувати» є в Великому тлумачному словнику української мови, а також в [http://r2u.org.ua/s?w= |
Слово «дресувати» є в Великому тлумачному словнику української мови, а також в [http://r2u.org.ua/s?w=дресувати&scope=all&dicts=all&highlight=on Академічному словнику під ред. Кримського, Єфремова і правописному словнику Голоскевича]. Слово «дресування» є в [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словниках України on-line]{{unsigned|Dalekiy obriy}} |
||
:Наявність у деяких словниках не може бути достатньою підставою для заміни слова. Більшість словників або цього слова не містять, або подають його як рідковживане, другорядне значення, перенаправляючи його на основне - "дресирувати". Зокрема, таким словником є СУМ, пропонованого слова немає в словнику синонімів Караванського, немає в словнику іншомовних слів тощо. Та й УЛІФ не подає альтернативних форм для цього слова, тоді як для "дресирувати" такі форми є. Крім того, я не впевнений, чи можна вважати -er французькому "dresser" суфіксом -ір або -ир.--[[User talk:Piramidion|<tt style="color:#057021; font-family:'MS Sans Serif';">Piramidion</tt>]] 16:32, 18 серпня 2016 (UTC) |
:Наявність у деяких словниках не може бути достатньою підставою для заміни слова. Більшість словників або цього слова не містять, або подають його як рідковживане, другорядне значення, перенаправляючи його на основне - "дресирувати". Зокрема, таким словником є СУМ, пропонованого слова немає в словнику синонімів Караванського, немає в словнику іншомовних слів тощо. Та й УЛІФ не подає альтернативних форм для цього слова, тоді як для "дресирувати" такі форми є. Крім того, я не впевнений, чи можна вважати -er французькому "dresser" суфіксом -ір або -ир.--[[User talk:Piramidion|<tt style="color:#057021; font-family:'MS Sans Serif';">Piramidion</tt>]] 16:32, 18 серпня 2016 (UTC) |
||
:До того ж, правопис передбачає винятки: |
|||
{{цитата|'''Суфікс -ір- (-ир-) уживається й у дієсловах типу''' котирувати, лавірувати, марширувати, пікірувати, третирувати.}} |
|||
:Найімовірніше, "дресирувати" теж належить до таких винятків.--[[User talk:Piramidion|<tt style="color:#057021; font-family:'MS Sans Serif';">Piramidion</tt>]] 16:46, 18 серпня 2016 (UTC) |
|||
== Зйомка чи знімання == |
== Зйомка чи знімання == |
||
Рядок 16: | Рядок 20: | ||
<blockquote>Знімання, знімальний, а не зйомка, зйомочний<br> |
<blockquote>Знімання, знімальний, а не зйомка, зйомочний<br> |
||
При виведенні похідних від знімати в розумінні «фотографувати» літературна мова віддає перевагу власне українським утворенням знімання, знімок, знімальний (знімальна група, знімальний майданчик). Напр.: «Знімальної групи тепер немає — такої, як була колись. Тепер є так звана «режисерія фільму» (ЇО. Яновський); «Ми, кінорежисери, розлучаємося, нарешті, з тривалим знімальним днем» (О. Довженко); «Витримка — це проміжок часу, протягом якого світлочутливий шар фотоматеріалу зазнає дії променів світла, відбитих об’єктами знімання» (журн.); «Найцікавішим експонатом музею був рідкісний любительський знімок» (О. Гончар). Поширені в засобах масової інформації слова зйомка, зйомочний є неоковирними й невмотивованими запозиченнями з російської мови, тож їх потрібно уникати.</blockquote> |
При виведенні похідних від знімати в розумінні «фотографувати» літературна мова віддає перевагу власне українським утворенням знімання, знімок, знімальний (знімальна група, знімальний майданчик). Напр.: «Знімальної групи тепер немає — такої, як була колись. Тепер є так звана «режисерія фільму» (ЇО. Яновський); «Ми, кінорежисери, розлучаємося, нарешті, з тривалим знімальним днем» (О. Довженко); «Витримка — це проміжок часу, протягом якого світлочутливий шар фотоматеріалу зазнає дії променів світла, відбитих об’єктами знімання» (журн.); «Найцікавішим експонатом музею був рідкісний любительський знімок» (О. Гончар). Поширені в засобах масової інформації слова зйомка, зйомочний є неоковирними й невмотивованими запозиченнями з російської мови, тож їх потрібно уникати.</blockquote>{{unsigned|Dalekiy obriy}} |
||
:Пономарів не є абсолютним авторитетом у таких питаннях, бо він часто вигадує власний правопис, пропонує вживання, що суперечать чинному правопису. Я згоден, що в багатьох випадках похідні від "зйомка" використовують невиправдано, але є випадки, коли саме "знімання" звучить недоречно. Наприклад, ніхто не каже "розпочалося знімання фільму", а кажуть "розпочалися зйомки фільму". Втім, це питання особисто для мене не надто принципове, єдине що не слід вносити будь-яких змін до статті без попереднього обговорення — я особисто, хоч і не категорично, але не згоден із пропонованим терміном, тож раджу започаткувати обговорення на [[ВП:ПС]] — якщо буде прийнято аргументоване рішення перейменувати статтю чи додати в її текст додатковий варіант назви цієї техніки — я не заперечуватиму.--[[User talk:Piramidion|<tt style="color:#057021; font-family:'MS Sans Serif';">Piramidion</tt>]] 16:38, 18 серпня 2016 (UTC) |
:Пономарів не є абсолютним авторитетом у таких питаннях, бо він часто вигадує власний правопис, пропонує вживання, що суперечать чинному правопису. Я згоден, що в багатьох випадках похідні від "зйомка" використовують невиправдано, але є випадки, коли саме "знімання" звучить недоречно. Наприклад, ніхто не каже "розпочалося знімання фільму", а кажуть "розпочалися зйомки фільму". Втім, це питання особисто для мене не надто принципове, єдине що не слід вносити будь-яких змін до статті без попереднього обговорення — я особисто, хоч і не категорично, але не згоден із пропонованим терміном, тож раджу започаткувати обговорення на [[ВП:ПС]] — якщо буде прийнято аргументоване рішення перейменувати статтю чи додати в її текст додатковий варіант назви цієї техніки — я не заперечуватиму.--[[User talk:Piramidion|<tt style="color:#057021; font-family:'MS Sans Serif';">Piramidion</tt>]] 16:38, 18 серпня 2016 (UTC) |
Поточна версія на 11:17, 15 червня 2021
![]() | Ця стаття містить текст, перекладений зі статті «Pigeon photography» англійської Вікіпедії. Перекладено з англійської Вікіпедії станом на 1 листопада 2013 року. | ![]() |
Дресирування чи дресування?
[ред. код]http://www.pravopys.net/sections/24/
3. Дієслова іншомовного походження, що мають у мові-джерелі суфікс -ір-, в українській мові втрачають цей суфікс у всіх формах: загітува́ти — загіто́ваний, зареєструва́ти — зареєстро́ваний, інформува́ти — інформо́ваний, сконструюва́ти — сконструйо́ваний. Але в окремих словах для усунення небажаної омонімії суфікс -ір- (після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р — -ир-) зберігається: букси́рувати (бо є буксува́ти), пари́рувати (бо є парува́ти), полірува́ти (бо є полюва́ти), репети́рувати (бо є репетува́ти) тощо.
Також Пономарів у книзі Культура мови пише таке:
Відомо, що дієслова іншомовного походження, входячи в українську мову, втрачають наросток -ир: дезавуювати, легалізувати, редагувати, транспортувати, фотографувати тощо. Деякі з цих дієслів під упливом російської мови спочатку вживалися в нас з -ир (-ір, -їр): бравірувати, мусирувати, шокірувати, але згодом їх витіснили закономірніші українські варіанти — бравувати, мусувати, шокувати. У сучасній українській літературній мові з -ир зберігаються дієслова компостирувати та репетирувати. Мовознавці пояснюють це прагненням уникнути надмірної омонімії: є вже компостувати — перетворювати на добриво (компост) та репетувати — голосно кричати, верещати. Але носії української мови не сприймають дієслів з -ир. Замість репетирувати кажуть проводити репетицію, замість компостирувати — «пробивати умовні написи на квитках та інших документах» використовують таки компостувати (в даному разі нема чого боятися звукового збігу з сільськогосподарським терміном, бо віддаленість двох понять і контекст допомагають уникнути непорозуміння).
Слово «дресувати» є в Великому тлумачному словнику української мови, а також в Академічному словнику під ред. Кримського, Єфремова і правописному словнику Голоскевича. Слово «дресування» є в Словниках України on-line— Це написав, але не підписав користувач Dalekiy obriy (обговорення • внесок).
- Наявність у деяких словниках не може бути достатньою підставою для заміни слова. Більшість словників або цього слова не містять, або подають його як рідковживане, другорядне значення, перенаправляючи його на основне - "дресирувати". Зокрема, таким словником є СУМ, пропонованого слова немає в словнику синонімів Караванського, немає в словнику іншомовних слів тощо. Та й УЛІФ не подає альтернативних форм для цього слова, тоді як для "дресирувати" такі форми є. Крім того, я не впевнений, чи можна вважати -er французькому "dresser" суфіксом -ір або -ир.--Piramidion 16:32, 18 серпня 2016 (UTC)
- До того ж, правопис передбачає винятки:
![]() |
Суфікс -ір- (-ир-) уживається й у дієсловах типу котирувати, лавірувати, марширувати, пікірувати, третирувати. | ![]() |
- Найімовірніше, "дресирувати" теж належить до таких винятків.--Piramidion 16:46, 18 серпня 2016 (UTC)
Зйомка чи знімання
[ред. код]Знімання, знімальний, а не зйомка, зйомочний
При виведенні похідних від знімати в розумінні «фотографувати» літературна мова віддає перевагу власне українським утворенням знімання, знімок, знімальний (знімальна група, знімальний майданчик). Напр.: «Знімальної групи тепер немає — такої, як була колись. Тепер є так звана «режисерія фільму» (ЇО. Яновський); «Ми, кінорежисери, розлучаємося, нарешті, з тривалим знімальним днем» (О. Довженко); «Витримка — це проміжок часу, протягом якого світлочутливий шар фотоматеріалу зазнає дії променів світла, відбитих об’єктами знімання» (журн.); «Найцікавішим експонатом музею був рідкісний любительський знімок» (О. Гончар). Поширені в засобах масової інформації слова зйомка, зйомочний є неоковирними й невмотивованими запозиченнями з російської мови, тож їх потрібно уникати.
— Це написав, але не підписав користувач Dalekiy obriy (обговорення • внесок).
- Пономарів не є абсолютним авторитетом у таких питаннях, бо він часто вигадує власний правопис, пропонує вживання, що суперечать чинному правопису. Я згоден, що в багатьох випадках похідні від "зйомка" використовують невиправдано, але є випадки, коли саме "знімання" звучить недоречно. Наприклад, ніхто не каже "розпочалося знімання фільму", а кажуть "розпочалися зйомки фільму". Втім, це питання особисто для мене не надто принципове, єдине що не слід вносити будь-яких змін до статті без попереднього обговорення — я особисто, хоч і не категорично, але не згоден із пропонованим терміном, тож раджу започаткувати обговорення на ВП:ПС — якщо буде прийнято аргументоване рішення перейменувати статтю чи додати в її текст додатковий варіант назви цієї техніки — я не заперечуватиму.--Piramidion 16:38, 18 серпня 2016 (UTC)