Олійник Михайло Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Військовик
{{Військовик
| ім'я =Михайло Іванович Олійник
| ім'я = Михайло Іванович Олійник
| оригінал імені =
| оригінал імені =
| портрет = Oleynik MihIvan.jpg
| портрет = Oleynik MihIvan.jpg
Рядок 14: Рядок 14:
| країна = {{URS}}
| країна = {{URS}}
| рід військ = [[піхота]]
| рід військ = [[піхота]]
| роки служби = [[1930]]—[[1933]]<br />[[1942]]—[[1954]]
| роки служби = [[1930]]—[[1933]]<br/>[[1942]]—[[1954]]
| звання = {{Ранг|країна=СРСР|звання=Майор}}
| звання = {{Ранг|країна=СРСР|звання=Майор}}
| підрозділ =
| підрозділ =
| командування =
| командування =
| битви = [[Німецько-радянська війна]]
| битви = [[Німецько-радянська війна]]
| нагороди = {{{!}} style="background:transparent"
| нагороди = {{ряд2|{{Медаль Золота Зірка}}}}
⚫
{{ряд2|{{Орден Леніна}} | {{Орден Червоного Прапора}} | {{Орден Вітчизняної війни 1 ступеня}} | {{Орден Вітчизняної війни 1 ступеня}}}}
{{!}} {{Медаль Золота Зірка}}
⚫
{{ряд2|{{Орден Вітчизняної війни 2 ступеня}} | {{Орден Вітчизняної війни 2 ступеня}} | {{Орден Червоної Зірки}} | {{Орден Червоної Зірки}}}}
{{!}}}
{{{!}} style="background:transparent"
⚫
{{!}} {{Орден Леніна}} {{!!}} {{Орден Червоного Прапора}} {{!!}}{{Орден Вітчизняної війни 1 ступеня}} {{!!}}{{Орден Вітчизняної війни 1 ступеня}}
{{!}}-
⚫
{{!}}{{Орден Вітчизняної війни 2 ступеня}} {{!!}}{{Орден Вітчизняної війни 2 ступеня}}{{!!}}{{Орден Червоної Зірки}}{{!!}}{{Орден Червоної Зірки}}
{{!}}}
| відносини =
| відносини =
| інше =
| інше =
}}{{othernames|Олійник}}
}}{{othernames|Олійник}}
'''Михайло Іванович Олійник''' ([[29 вересня]] [[1908]], [[Заруцьке]] — [[15 жовтня]] [[2000]], [[Київ]]) — [[СРСР|радянський]] [[офіцер]], [[Герой Радянського Союзу]], в роки [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] старшина 339-го гвардійського мінометного дивізіону 100-го гвардійського мінометного полку [[3-я гвардійська армія|3-ї гвардійської армії]] [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західн]]ого фронту, гвардії [[старшина]].
'''Олі́йник Миха́йло Іва́нович''' ({{ДН|29|9|1908}}, [[Заруцьке]] — {{ДС|15|10|2000}}, [[Київ]]) — [[СРСР|радянський]] [[офіцер]], [[Герой Радянського Союзу]], в роки [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] старшина 339-го гвардійського мінометного дивізіону 100-го гвардійського мінометного полку [[3-я гвардійська армія|3-ї гвардійської армії]] [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного]] фронту, гвардії [[старшина]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Рядок 38: Рядок 33:


З [[10 лютого|10-го]] по [[24 лютого]] [[1943]] року в складі кавалерійського корпусу брав участь у рейді по [[тил]]ах ворога в районі міста [[Дебальцеве]] [[Донецька область|Донецької області]]. Коли гітлерівці спробували відсікти мінометників від основних сил, вогнем з [[кулемет]]а прикрив відхід [[дивізіон]]у. Активно діяв при прориві дивізіону з [[оточення]].
З [[10 лютого|10-го]] по [[24 лютого]] [[1943]] року в складі кавалерійського корпусу брав участь у рейді по [[тил]]ах ворога в районі міста [[Дебальцеве]] [[Донецька область|Донецької області]]. Коли гітлерівці спробували відсікти мінометників від основних сил, вогнем з [[кулемет]]а прикрив відхід [[дивізіон]]у. Активно діяв при прориві дивізіону з [[оточення]].
<gallery widths=180 heights=180>
⚫
Бер Олійник.jpg|Могила Михайла Олійника
</gallery>
⚫
Після закінчення війни продовжував службу в армії. З [[1954]] року майор М. І. Олійник — в запасі. Жив у [[Київ|Києві]]. Помер [[15 жовтня]] [[2000]] року. Похований у Києві на [[Берковецьке кладовище|Міському кладовищі «Берківці»]].


⚫
== Нагороди ==
Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[21 квітня]] [[1943]] року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому [[мужність]] і [[героїзм]] гвардії старшині Михайлу Івановичу Олійнику присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№ 942).
Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[21 квітня]] [[1943]] року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому [[мужність]] і [[героїзм]] гвардії старшині Михайлу Івановичу Олійнику присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№ 942).
⚫
[[Файл:Бер Олійник.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Могила Михайла Олійника]]
⚫
Після закінчення війни продовжував службу в армії. З [[1954]] року майор М. І. Олійник — в запасі. Жив у [[Київ|Києві]]. Помер [[15 жовтня]] [[2000]] року. Похований у Києві на [[Берковецький цвинтар|Міському кладовищі «Берківці»]].


⚫
== Нагороди ==
Нагороджений [[орден Леніна|орденом Леніна]], [[орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]], двома [[орден Вітчизняної війни|орденами Вітчизняної війни]] 1-го ступеня, двома орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома [[орден Червоної Зірки|орденами Червоної Зірки]], [[медаль|медалями]].
Нагороджений [[орден Леніна|орденом Леніна]], [[орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]], двома [[орден Вітчизняної війни|орденами Вітчизняної війни]] 1-го ступеня, двома орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома [[орден Червоної Зірки|орденами Червоної Зірки]], [[медаль|медалями]].


== Література ==
== Джерела ==
* Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988{{ref-ru}}
* Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь.&nbsp;— Том 2.&nbsp;— {{М.}} : Воениз., 1988. {{ref-ru}}
* Трокаев А. А. Подвиг на шахтёрской земле. Донецк, 1983{{ref-ru}}
* Трокаев А. А. Подвиг на шахтёрской земле. — Донецк, 1983. {{ref-ru}}


{{Герої Радянського Союзу}}
{{Герої Радянського Союзу}}
Рядок 57: Рядок 54:
[[Категорія:Члени КПРС]]
[[Категорія:Члени КПРС]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Поховані на Берковецькому цвинтарі]]
[[Категорія:Поховані на Берковецькому кладовищі]]

Поточна версія на 19:12, 14 вересня 2021

Михайло Іванович Олійник
Народження29 вересня 1908(1908-09-29)
Заруцьке, (зараз
Сумська область)
Смерть15 жовтня 2000(2000-10-15) (92 роки)
Київ
ПохованняБерковецьке кладовище
КраїнаСРСР СРСР
Рід військпіхота
Роки служби1930—1933
1942—1954
ПартіяКПРС
Звання Майор
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олійник.

Олі́йник Миха́йло Іва́нович (29 вересня 1908(19080929), Заруцьке — 15 жовтня 2000, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни старшина 339-го гвардійського мінометного дивізіону 100-го гвардійського мінометного полку 3-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту, гвардії старшина.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 29 вересня 1908 року в селі Заруцьке (нині Глухівського району Сумської області) в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1932 року. Закінчив сім класів. Працював трактористом у колгоспі.

У 1930 році призваний до лав Червоної Армії. У 1933 році демобілізувався. Вдруге призваний в серпні 1942 року. У боях радянсько-німецької війни з вересня 1942 року.

З 10-го по 24 лютого 1943 року в складі кавалерійського корпусу брав участь у рейді по тилах ворога в районі міста Дебальцеве Донецької області. Коли гітлерівці спробували відсікти мінометників від основних сил, вогнем з кулемета прикрив відхід дивізіону. Активно діяв при прориві дивізіону з оточення.

  • Могила Михайла Олійника
    Могила Михайла Олійника

Після закінчення війни продовжував службу в армії. З 1954 року майор М. І. Олійник — в запасі. Жив у Києві. Помер 15 жовтня 2000 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 квітня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії старшині Михайлу Івановичу Олійнику присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 942).

Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 2. — М. : Воениз., 1988. (рос.)
  • Трокаев А. А. Подвиг на шахтёрской земле. — Донецк, 1983. (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олійник_Михайло_Іванович&oldid=33432927