Сет Барнз Ніколсон: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Deineka (обговорення | внесок) Створена сторінка: '''Сет Барнз Ніколсон''' ({{lang-en|Seth Barnes Nicholson}} 1891 - 1963) — американський астроном. == Біографія =... |
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності |
||
(Не показані 20 проміжних версій 13 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Othernames|Ніколсон (прізвище)|Ніколсон}} |
|||
⚫ | |||
{{Науковець |
|||
| ім'я = Сет Барнз Ніколсон |
|||
| ім'я_мовою_оригінала =Seth Barnes Nicholson |
|||
| портрет = |
|||
| зображення_розмір = |
|||
| зображення_підпис = |
|||
| дата народження = 12.11.1891 |
|||
| місце народження = [[Спрінгфілд (Іллінойс)]] |
|||
| дата смерті = 2.7.1963 |
|||
| місце смерті = [[Лос-Анжелес]] |
|||
| резиденція = |
|||
| громадянство = {{USA}} |
|||
| національність = |
|||
| галузь = [[астрономія]] |
|||
| заклад = [[Обсерваторія Маунт-Вільсон]] |
|||
| Alma Mater = [[університет Дрейка]] |
|||
| відомий через = |
|||
| звання = |
|||
| ступінь = |
|||
| керівник = |
|||
| учні = |
|||
| нагороди = [[медаль Кетрін Брюс]] |
|||
| примітки = |
|||
| особиста_сторінка = |
|||
}} |
|||
⚫ | |||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Ніколсон народився і виріс у сільській місцевості [[Іллінойс]]у, пізніше навчався в університеті Дрейка, де і захопився астрономією. У 1914 році в [[Лікська обсерваторія|Лікській обсерваторії]] Каліфорнійського університету він спостерігав за недавно виявленим супутником [[Юпітер (планета)|Юпітера]], який пізніше отримав назву [[Пасіфе (супутник)|Пасіфе]]. При цьому він знайшов інший супутник Юпітера, [[Сінопе (супутник)|Сінопе]], який отримав тимчасове позначення Юпітер IX. |
Ніколсон народився і виріс у сільській місцевості [[Іллінойс]]у, пізніше навчався в університеті Дрейка, де і захопився астрономією. У 1914 році в [[Лікська обсерваторія|Лікській обсерваторії]] Каліфорнійського університету він спостерігав за недавно виявленим супутником [[Юпітер (планета)|Юпітера]], який пізніше отримав назву [[Пасіфе (супутник)|Пасіфе]]. При цьому він знайшов інший супутник Юпітера, [[Сінопе (супутник)|Сінопе]], який отримав тимчасове позначення Юпітер IX. У своїй дисертації в 1915 році Ніколсон обчислив орбіту супутника. У 1916 він виявив [[астероїд]] (878) Мілдред. |
||
Подальша професійна діяльність Ніколсона проходила в [[Обсерваторія Маунт-Вілсон|обсерваторії Маунт-Вільсон]], де він виявив наступні супутники Юпітера: у 1938 Лісітея і Карме, в 1951 році Ананке, а також троянський астероїд (1647) Менелай. Крім того, він обчислив орбіти багатьох комет і карликової планети [[Плутон (карликова планета)|Плутон]]. |
Подальша професійна діяльність Ніколсона проходила в [[Обсерваторія Маунт-Вілсон|обсерваторії Маунт-Вільсон]], де він виявив наступні супутники Юпітера: у 1938 [[Лісітея (супутник)|Лісітея]] і [[Карме (супутник)|Карме]], в 1951 році [[Ананке (супутник)|Ананке]], а також троянський астероїд (1647) Менелай. Крім того, він обчислив орбіти багатьох комет і карликової планети [[Плутон (карликова планета)|Плутон]]. Сінопе, Лісітея, Карме і Ананке отримали позначення як «Юпітер IX», «Юпітер X», «Юпітер XI» і «Юпітер XII». У 1975 році [[Міжнародний астрономічний союз]] присвоїв супутникам власні імена, при цьому сам Ніколсон висловився проти присвоєння імен. |
||
Своїм головним завданням в обсерваторії Маунт-Вільсон Ніколсон вважав дослідження [[сонячна активність|сонячної активності]], при цьому він протягом десятка років становив щорічні доповіді про активність [[сонячні плями|сонячних плям]]. Він брав участь у багатьох експедиціях зі спостереження за |
Своїм головним завданням в обсерваторії Маунт-Вільсон Ніколсон вважав дослідження [[сонячна активність|сонячної активності]], при цьому він протягом десятка років становив щорічні доповіді про активність [[сонячні плями|сонячних плям]]. Спільно з О. Вулфом детально досліджував зв'язки між процесами, що відбуваються на Сонці, і геофізичними явищами. Він брав участь у багатьох експедиціях зі спостереження за [[сонячне затемнення|сонячними затемненнями]], щоб визначити яскравість і температуру [[сонячна корона|сонячної корони]]. |
||
На початку 1920-х років |
На початку 1920-х років спільно з [[Едісон Петі|Едісоном Петі]] він проводив перші систематичні дослідження зірок, Місяця і планет за допомогою вакуумної термопари в [[Інфрачервона спектроскопія|інфрачервоному спектрі]]; визначили болометричні величини, температури і кутові розміри холодних зірок, поверхневі температури планет. Вимірювання [[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]] [[Місяць (супутник)|Місяця]] і виявили швидке остигання місячної поверхні під час затемнень; виведені з цього температури призвели до правильного припущенням, що поверхня Місяця вкрита тонким шаром пилу, який має теплоізолюючі властивості. Вимірювання температур [[червоний гігант|червоних гігантів]] дало перші вказівки для визначення діаметрів зірок. У 1922 році спільно з Ч. Сент-Джоном виконав одне з перших досліджень [[Атмосфера Венери|атмосфери Венери]] за [[спектрограма]]ми з високою дисперсією. Вперше було показано, що в атмосфері Венери практично відсутні [[кисень]] і [[водяна пара]]. |
||
З 1943 по 1955 рік він працював редактором видання та віце-президентом [[Тихоокеанське астрономічне товариство|Тихоокеанського астрономічного товариства]]. Член [[Національна академія наук США|Національної академії наук США]]. |
З 1943 по 1955 рік він працював редактором видання та віце-президентом [[Тихоокеанське астрономічне товариство|Тихоокеанського астрономічного товариства]]. Член [[Національна академія наук США|Національної академії наук США]]. У 1963 році за свої заслуги був нагороджений [[медаль Кетрін Брюс|медаллю Брюс]]. На його честь названі астероїд [[1831 Ніколсон]], кратери на Місяці і [[Марс (планета)|Марсі]], регіон на [[Ганімед (супутник)|Ганімеді]]. |
||
== Література == |
== Література == |
||
* {{астрономи||}} |
* {{астрономи||}} |
||
* John Daintith, Sarah Mitchell, E. |
* John Daintith, Sarah Mitchell, E. Tootill, D. Gjertsen: Biographical encyclopedia of scientists. CRC Press. ISBN 0750302879 |
||
{{Нормативний контроль}} |
|||
{{DEFAULTSORT:Ніколсон, Сет Барнз}} |
{{DEFAULTSORT:Ніколсон, Сет Барнз}} |
||
[[Категорія:Астрономи США]] |
[[Категорія:Астрономи США]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США]] |
||
[[Категорія:Відкривачі супутників планет Сонячної системи]] |
|||
[[Категорія:Науковці, на честь яких названо астероїд]] |
|||
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]] |
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]] |
||
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Марсі]] |
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Марсі]] |
||
[[Категорія:Уродженці Спрингфілда (Іллінойс)]] |
|||
[[en:Seth Barnes Nicholson]] |
|||
[[Категорія:Померли в Лос-Анджелесі]] |
|||
[[Категорія:Відкривачі астероїдів]] |
Поточна версія на 10:37, 6 жовтня 2021
Сет Барнз Ніколсон | |
---|---|
Seth Barnes Nicholson | |
![]() | |
Народився | 12 листопада 1891 Спрінгфілд (Іллінойс) |
Помер | 2 липня 1963 (71 рік) Лос-Анжелес |
Поховання | Mountain View Cemetery and Mausoleumd |
Країна | ![]() |
Діяльність | астроном |
Alma mater | університет Дрейка |
Галузь | астрономія |
Заклад | Обсерваторія Маунт-Вільсон |
Членство | Національна академія наук США |
Нагороди | медаль Кетрін Брюс |
![]() |
Сет Барнз Ніколсон (англ. Seth Barnes Nicholson 1891—1963) — американський астроном.
Ніколсон народився і виріс у сільській місцевості Іллінойсу, пізніше навчався в університеті Дрейка, де і захопився астрономією. У 1914 році в Лікській обсерваторії Каліфорнійського університету він спостерігав за недавно виявленим супутником Юпітера, який пізніше отримав назву Пасіфе. При цьому він знайшов інший супутник Юпітера, Сінопе, який отримав тимчасове позначення Юпітер IX. У своїй дисертації в 1915 році Ніколсон обчислив орбіту супутника. У 1916 він виявив астероїд (878) Мілдред.
Подальша професійна діяльність Ніколсона проходила в обсерваторії Маунт-Вільсон, де він виявив наступні супутники Юпітера: у 1938 Лісітея і Карме, в 1951 році Ананке, а також троянський астероїд (1647) Менелай. Крім того, він обчислив орбіти багатьох комет і карликової планети Плутон. Сінопе, Лісітея, Карме і Ананке отримали позначення як «Юпітер IX», «Юпітер X», «Юпітер XI» і «Юпітер XII». У 1975 році Міжнародний астрономічний союз присвоїв супутникам власні імена, при цьому сам Ніколсон висловився проти присвоєння імен.
Своїм головним завданням в обсерваторії Маунт-Вільсон Ніколсон вважав дослідження сонячної активності, при цьому він протягом десятка років становив щорічні доповіді про активність сонячних плям. Спільно з О. Вулфом детально досліджував зв'язки між процесами, що відбуваються на Сонці, і геофізичними явищами. Він брав участь у багатьох експедиціях зі спостереження за сонячними затемненнями, щоб визначити яскравість і температуру сонячної корони.
На початку 1920-х років спільно з Едісоном Петі він проводив перші систематичні дослідження зірок, Місяця і планет за допомогою вакуумної термопари в інфрачервоному спектрі; визначили болометричні величини, температури і кутові розміри холодних зірок, поверхневі температури планет. Вимірювання інфрачервоного випромінювання Місяця і виявили швидке остигання місячної поверхні під час затемнень; виведені з цього температури призвели до правильного припущенням, що поверхня Місяця вкрита тонким шаром пилу, який має теплоізолюючі властивості. Вимірювання температур червоних гігантів дало перші вказівки для визначення діаметрів зірок. У 1922 році спільно з Ч. Сент-Джоном виконав одне з перших досліджень атмосфери Венери за спектрограмами з високою дисперсією. Вперше було показано, що в атмосфері Венери практично відсутні кисень і водяна пара.
З 1943 по 1955 рік він працював редактором видання та віце-президентом Тихоокеанського астрономічного товариства. Член Національної академії наук США. У 1963 році за свої заслуги був нагороджений медаллю Брюс. На його честь названі астероїд 1831 Ніколсон, кратери на Місяці і Марсі, регіон на Ганімеді.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Астрономы. Биографический справочник. отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- John Daintith, Sarah Mitchell, E. Tootill, D. Gjertsen: Biographical encyclopedia of scientists. CRC Press. ISBN 0750302879
|
- Народились 12 листопада
- Народились 1891
- Померли 2 липня
- Померли 1963
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Астрономи США
- Відкривачі супутників планет Сонячної системи
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці
- Люди, на честь яких названо кратер на Марсі
- Уродженці Спрингфілда (Іллінойс)
- Померли в Лос-Анджелесі
- Відкривачі астероїдів