Сет Барнз Ніколсон: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності
 
(Не показані 14 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Othernames|Ніколсон (прізвище)|Ніколсон}}
{{Картка:Науковець
{{Науковець
| ім'я = Сет Барнз Ніколсон
| ім'я = Сет Барнз Ніколсон
| ім'я_мовою_оригінала =Seth Barnes Nicholson
| ім'я_мовою_оригінала =Seth Barnes Nicholson
Рядок 5: Рядок 6:
| зображення_розмір =
| зображення_розмір =
| зображення_підпис =
| зображення_підпис =
| дата народження = {{ДН|12|11|1891}}
| дата народження = 12.11.1891
| місце народження = [[Спрінгфілд (Іллінойс)]]
| місце народження = [[Спрінгфілд (Іллінойс)]]
| дата смерті = {{ДС|2|7|1963}}
| дата смерті = 2.7.1963
| місце смерті = [[Лос-Анжелес]]
| місце смерті = [[Лос-Анжелес]]
| резиденція =
| резиденція =
| громадянство = {{USA}}
| громадянство = {{USA}}
| національність =
| національність =
| галузь = [[астрономія]]
| галузь = [[астрономія]]
| заклад = [[Обсерваторія Маунт-Вільсон]]
| заклад = [[Обсерваторія Маунт-Вільсон]]
| Alma Mater = [[університет Дрейка]]
| Alma Mater = [[університет Дрейка]]
| відомий через =
| відомий через =
| звання =
| звання =
| ступінь =
| ступінь =
| керівник =
| керівник =
| учні =
| учні =
| нагороди = [[медаль Кетрін Брюс]]
| нагороди = [[медаль Кетрін Брюс]]
| примітки =
| примітки =
| особиста_сторінка =
| особиста_сторінка =
}}
}}
'''Сет Барнз Ніколсон''' ({{lang-en|Seth Barnes Nicholson}} 1891 - 1963) — американський астроном.
'''Сет Барнз Ніколсон''' ({{lang-en|Seth Barnes Nicholson}} 1891—1963) — американський астроном.


== Біографія ==
== Біографія ==


Ніколсон народився і виріс у сільській місцевості [[Іллінойс]]у, пізніше навчався в університеті Дрейка, де і захопився астрономією. У 1914 році в [[Лікська обсерваторія|Лікській обсерваторії]] Каліфорнійського університету він спостерігав за недавно виявленим супутником [[Юпітер (планета)|Юпітера]], який пізніше отримав назву [[Пасіфе (супутник)|Пасіфе]]. При цьому він знайшов інший супутник Юпітера, [[Сінопе (супутник)|Сінопе]], який отримав тимчасове позначення Юпітер IX. У своїй дисертації в 1915 році Ніколсон обчислив орбіту супутника. У 1916 він виявив [[астероїд]] (878) Мілдред.
Ніколсон народився і виріс у сільській місцевості [[Іллінойс]]у, пізніше навчався в університеті Дрейка, де і захопився астрономією. У 1914 році в [[Лікська обсерваторія|Лікській обсерваторії]] Каліфорнійського університету він спостерігав за недавно виявленим супутником [[Юпітер (планета)|Юпітера]], який пізніше отримав назву [[Пасіфе (супутник)|Пасіфе]]. При цьому він знайшов інший супутник Юпітера, [[Сінопе (супутник)|Сінопе]], який отримав тимчасове позначення Юпітер IX. У своїй дисертації в 1915 році Ніколсон обчислив орбіту супутника. У 1916 він виявив [[астероїд]] (878) Мілдред.


Подальша професійна діяльність Ніколсона проходила в [[Обсерваторія Маунт-Вілсон|обсерваторії Маунт-Вільсон]], де він виявив наступні супутники Юпітера: у 1938 [[Лісітея (супутник)|Лісітея]] і [[Карме (супутник)|Карме]], в 1951 році [[Ананке (супутник)|Ананке]], а також троянський астероїд (1647) Менелай. Крім того, він обчислив орбіти багатьох комет і карликової планети [[Плутон (карликова планета)|Плутон]]. Сінопе, Лісітея, Карме і Ананке отримали позначення як «Юпітер IX», «Юпітер X», «Юпітер XI» і «Юпітер XII». У 1975 році [[Міжнародний астрономічний союз]] присвоїв супутникам власні імена, при цьому сам Ніколсон висловився проти присвоєння імен.
Подальша професійна діяльність Ніколсона проходила в [[Обсерваторія Маунт-Вілсон|обсерваторії Маунт-Вільсон]], де він виявив наступні супутники Юпітера: у 1938 [[Лісітея (супутник)|Лісітея]] і [[Карме (супутник)|Карме]], в 1951 році [[Ананке (супутник)|Ананке]], а також троянський астероїд (1647) Менелай. Крім того, він обчислив орбіти багатьох комет і карликової планети [[Плутон (карликова планета)|Плутон]]. Сінопе, Лісітея, Карме і Ананке отримали позначення як «Юпітер IX», «Юпітер X», «Юпітер XI» і «Юпітер XII». У 1975 році [[Міжнародний астрономічний союз]] присвоїв супутникам власні імена, при цьому сам Ніколсон висловився проти присвоєння імен.


Своїм головним завданням в обсерваторії Маунт-Вільсон Ніколсон вважав дослідження [[сонячна активність|сонячної активності]], при цьому він протягом десятка років становив щорічні доповіді про активність [[сонячні плями|сонячних плям]]. Спільно з О.Вулфом детально досліджував зв'язки між процесами, що відбуваються на Сонці, і геофізичними явищами. Він брав участь у багатьох експедиціях зі спостереження за [[сонячне затемнення|сонячними затемненнями]], щоб визначити яскравість і температуру [[сонячна корона|сонячної корони]].
Своїм головним завданням в обсерваторії Маунт-Вільсон Ніколсон вважав дослідження [[сонячна активність|сонячної активності]], при цьому він протягом десятка років становив щорічні доповіді про активність [[сонячні плями|сонячних плям]]. Спільно з О. Вулфом детально досліджував зв'язки між процесами, що відбуваються на Сонці, і геофізичними явищами. Він брав участь у багатьох експедиціях зі спостереження за [[сонячне затемнення|сонячними затемненнями]], щоб визначити яскравість і температуру [[сонячна корона|сонячної корони]].


На початку 1920-х років спільно з [[Едісон Петі|Едісоном Петі]] він проводив перші систематичні дослідження зірок, Місяця і планет за допомогою вакуумної термопари в [[Інфрачервона спектроскопія|інфрачервоному спектрі]]; визначили болометричні величини, температури і кутові розміри холодних зірок, поверхневі температури планет. Вимірювання [[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]] [[Місяць (супутник)|Місяця]] і виявили швидке остигання місячної поверхні під час затемнень; виведені з цього температури призвели до правильного припущенням, що поверхня Місяця вкрита тонким шаром пилу, який має теплоізолюючі властивості. Вимірювання температур [[червоний гігант|червоних гігантів]] дало перші вказівки для визначення діаметрів зірок. У 1922 спільно з Ч.Сент-Джоном виконав одне з перших досліджень атмосфери Венери за [[спектрограма]]ми з високою дисперсією. Вперше було показано, що в атмосфері Венери практично відсутні [[кисень]] і [[водяна пара]].
На початку 1920-х років спільно з [[Едісон Петі|Едісоном Петі]] він проводив перші систематичні дослідження зірок, Місяця і планет за допомогою вакуумної термопари в [[Інфрачервона спектроскопія|інфрачервоному спектрі]]; визначили болометричні величини, температури і кутові розміри холодних зірок, поверхневі температури планет. Вимірювання [[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]] [[Місяць (супутник)|Місяця]] і виявили швидке остигання місячної поверхні під час затемнень; виведені з цього температури призвели до правильного припущенням, що поверхня Місяця вкрита тонким шаром пилу, який має теплоізолюючі властивості. Вимірювання температур [[червоний гігант|червоних гігантів]] дало перші вказівки для визначення діаметрів зірок. У 1922 році спільно з Ч. Сент-Джоном виконав одне з перших досліджень [[Атмосфера Венери|атмосфери Венери]] за [[спектрограма]]ми з високою дисперсією. Вперше було показано, що в атмосфері Венери практично відсутні [[кисень]] і [[водяна пара]].


З 1943 по 1955 рік він працював редактором видання та віце-президентом [[Тихоокеанське астрономічне товариство|Тихоокеанського астрономічного товариства]]. Член [[Національна академія наук США|Національної академії наук США]]. У 1963 році за свої заслуги був нагороджений [[медаль Кетрін Брюс|медаллю Брюс]]. На його честь названі астероїд (1831) Ніколсон, кратер Ніколсона на Місяці, кратер Ніколсона на Марсі і регіон на [[Ганімед (супутник)|Ганімеді]].
З 1943 по 1955 рік він працював редактором видання та віце-президентом [[Тихоокеанське астрономічне товариство|Тихоокеанського астрономічного товариства]]. Член [[Національна академія наук США|Національної академії наук США]]. У 1963 році за свої заслуги був нагороджений [[медаль Кетрін Брюс|медаллю Брюс]]. На його честь названі астероїд [[1831 Ніколсон]], кратери на Місяці і [[Марс (планета)|Марсі]], регіон на [[Ганімед (супутник)|Ганімеді]].


== Література ==
== Література ==
* {{астрономи||}}
* {{астрономи||}}
* John Daintith, Sarah Mitchell, E. Tootill, D. Gjertsen: Biographical encyclopedia of scientists. CRC Press. ISBN 0750302879
* John Daintith, Sarah Mitchell, E. Tootill, D. Gjertsen: Biographical encyclopedia of scientists. CRC Press. ISBN 0750302879
{{Нормативний контроль}}

{{DEFAULTSORT:Ніколсон, Сет Барнз}}
{{DEFAULTSORT:Ніколсон, Сет Барнз}}

[[Категорія:Астрономи США]]
[[Категорія:Астрономи США]]
[[Категорія:Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США]]
[[Категорія:Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Відкривачі супутників планет Сонячної системи]]
[[Категорія:Науковці, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Марсі]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Марсі]]
[[Категорія:Уродженці Спрингфілда (Іллінойс)]]

[[Категорія:Померли в Лос-Анджелесі]]
[[de:Seth Barnes Nicholson]]
[[Категорія:Відкривачі астероїдів]]
[[en:Seth Barnes Nicholson]]
[[eo:Seth Barnes Nicholson]]
[[es:Seth Barnes Nicholson]]
[[fr:Seth Barnes Nicholson]]
[[it:Seth Barnes Nicholson]]
[[ja:セス・B・ニコルソン]]
[[nds:Seth Barnes Nicholson]]
[[nl:Seth Barnes Nicholson]]
[[no:Seth Barnes Nicholson]]
[[pl:Seth Barnes Nicholson]]
[[pt:Seth Barnes Nicholson]]
[[ru:Никольсон, Сет Барнз]]
[[sl:Seth Barnes Nicholson]]
[[zh:赛斯·尼克尔森]]

Поточна версія на 10:37, 6 жовтня 2021

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ніколсон.

Сет Барнз Ніколсон
Seth Barnes Nicholson
Народився12 листопада 1891(1891-11-12)
Спрінгфілд (Іллінойс)
Помер2 липня 1963(1963-07-02) (71 рік)
Лос-Анжелес
ПохованняMountain View Cemetery and Mausoleumd
КраїнаСША США
Діяльністьастроном
Alma materуніверситет Дрейка
Галузьастрономія
ЗакладОбсерваторія Маунт-Вільсон
ЧленствоНаціональна академія наук США
Нагородимедаль Кетрін Брюс
CMNS: Сет Барнз Ніколсон у Вікісховищі

Сет Барнз Ніколсон (англ. Seth Barnes Nicholson 1891—1963) — американський астроном.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ніколсон народився і виріс у сільській місцевості Іллінойсу, пізніше навчався в університеті Дрейка, де і захопився астрономією. У 1914 році в Лікській обсерваторії Каліфорнійського університету він спостерігав за недавно виявленим супутником Юпітера, який пізніше отримав назву Пасіфе. При цьому він знайшов інший супутник Юпітера, Сінопе, який отримав тимчасове позначення Юпітер IX. У своїй дисертації в 1915 році Ніколсон обчислив орбіту супутника. У 1916 він виявив астероїд (878) Мілдред.

Подальша професійна діяльність Ніколсона проходила в обсерваторії Маунт-Вільсон, де він виявив наступні супутники Юпітера: у 1938 Лісітея і Карме, в 1951 році Ананке, а також троянський астероїд (1647) Менелай. Крім того, він обчислив орбіти багатьох комет і карликової планети Плутон. Сінопе, Лісітея, Карме і Ананке отримали позначення як «Юпітер IX», «Юпітер X», «Юпітер XI» і «Юпітер XII». У 1975 році Міжнародний астрономічний союз присвоїв супутникам власні імена, при цьому сам Ніколсон висловився проти присвоєння імен.

Своїм головним завданням в обсерваторії Маунт-Вільсон Ніколсон вважав дослідження сонячної активності, при цьому він протягом десятка років становив щорічні доповіді про активність сонячних плям. Спільно з О. Вулфом детально досліджував зв'язки між процесами, що відбуваються на Сонці, і геофізичними явищами. Він брав участь у багатьох експедиціях зі спостереження за сонячними затемненнями, щоб визначити яскравість і температуру сонячної корони.

На початку 1920-х років спільно з Едісоном Петі він проводив перші систематичні дослідження зірок, Місяця і планет за допомогою вакуумної термопари в інфрачервоному спектрі; визначили болометричні величини, температури і кутові розміри холодних зірок, поверхневі температури планет. Вимірювання інфрачервоного випромінювання Місяця і виявили швидке остигання місячної поверхні під час затемнень; виведені з цього температури призвели до правильного припущенням, що поверхня Місяця вкрита тонким шаром пилу, який має теплоізолюючі властивості. Вимірювання температур червоних гігантів дало перші вказівки для визначення діаметрів зірок. У 1922 році спільно з Ч. Сент-Джоном виконав одне з перших досліджень атмосфери Венери за спектрограмами з високою дисперсією. Вперше було показано, що в атмосфері Венери практично відсутні кисень і водяна пара.

З 1943 по 1955 рік він працював редактором видання та віце-президентом Тихоокеанського астрономічного товариства. Член Національної академії наук США. У 1963 році за свої заслуги був нагороджений медаллю Брюс. На його честь названі астероїд 1831 Ніколсон, кратери на Місяці і Марсі, регіон на Ганімеді.

Література

[ред. | ред. код]
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Астрономы. Биографический справочник. отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
  • John Daintith, Sarah Mitchell, E. Tootill, D. Gjertsen: Biographical encyclopedia of scientists. CRC Press. ISBN 0750302879
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сет_Барнз_Ніколсон&oldid=33553606