Парафіяльний костел (Тернопіль): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Jphwra (обговорення | внесок) |
|||
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
'''Тернопільський парафіяльний костел Матері Божої Неустанної Помочі''' ({{lang-pl|Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Tarnopolu}}) — римо-католицький парафіяльний храм у [[Тернопіль|Тернополі]], що існував із [[1908 у Тернополі|1908]] до [[1954 у Тернополі|1954]] року в центральній частині міста. |
'''Тернопільський парафіяльний костел Матері Божої Неустанної Помочі''' ({{lang-pl|Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Tarnopolu}}) — римо-католицький парафіяльний храм у [[Тернопіль|Тернополі]], що існував із [[1908 у Тернополі|1908]] до [[1954 у Тернополі|1954]] року в центральній частині міста. |
||
Був окрасою Тернополя (ріг [[Вулиця Руська (Тернопіль)|вулиць Руської]] і [[Вулиця Міцкевича (Тернопіль)|Міцкевича]] — сучасного [[Бульвар Тараса Шевченка (Тернопіль)|бульвару Шевченка]]). Велична і витончена споруда |
Був окрасою Тернополя (ріг [[Вулиця Руська (Тернопіль)|вулиць Руської]] і [[Вулиця Міцкевича (Тернопіль)|Міцкевича]] — сучасного [[Бульвар Тараса Шевченка (Тернопіль)|бульвару Шевченка]]). Велична і витончена споруда в [[неоготика|неоготичному]] стилі вражала своєю красою і довершеністю. 62-метрова струнка вежа-шпиль, ніби пориваючись у небо, домінувала над усім містом. Вона слугувала навіть спостережною пожежною вежею. Дивували своєю красою вітражі й внутрішнє оздоблення, особливо різьба головного вівтаря і амвона. Споруджувався цей красень за проектом відомого львівського архітектора професора [[Тальовський Теодор-Мар'ян|Теодора Ма́р'яна Тальовського]]. |
||
Поряд з костелом, у будинку № 1 на вулиці Руській, діяв римо-католицький парафіяльний уряд. Тут же містилися польські товариства релігійно-добродійного спрямування. Тернопільська римо-католицька парафія носила ім'я {{джерело|Пресвятої Діви Марії}} Неустанної Помочі. При ній існувала безвідсоткова позичкова каса, зареєстрована як доброчинне товариство 13 квітня [[1937 у Тернополі|1937]] року. |
Поряд з костелом, у будинку № 1 на вулиці Руській, діяв римо-католицький парафіяльний уряд. Тут же містилися польські товариства релігійно-добродійного спрямування. Тернопільська римо-католицька парафія носила ім'я {{джерело|Пресвятої Діви Марії}} Неустанної Помочі. При ній існувала безвідсоткова позичкова каса, зареєстрована як доброчинне товариство 13 квітня [[1937 у Тернополі|1937]] року. |
||
Рядок 47: | Рядок 47: | ||
Дамоклів меч над парафіяльним собором завис у 1949 p.: акт обстеження визнавав, що костел в аварійному стані. Потрібен був металевий каркас для вежі і шпиля. Але справжня причина «аварійного стану» крилася у тому, що собор стояв у самому центрі міста, на очах у більшовицьких можновладців, для котрих це була не святиня, а просто «культова споруда». У доповідній записці уповноваженим Ради у справах релігійних культів при Раді Міністрів СРСР та УРСР зазначалося: «За генеральним планом відбудови і реконструкції міста Тернополя, затвердженим Радою Міністрів УРСР, вказаний костел підлягає знесенню, і на місці костела повинен бути центральний міський парк». Вирок було підписано. Виконання дещо затягнулося. Спочатку зняли вежу, хоч і довго не вдавалося цього зробити. А [[1954 у Тернополі|1954]] року в місті кілька днів лунали вибухи — підривали парафіяльний костел. У [[1959 у Тернополі|1959]] році до річниці жовтневого перевороту на цьому місці відкрили універмаг. Багато що із внутрішнього оздоблення костелу вивезли до Польщі. А частина [[горельєф]]ів хресної дороги та скульптура Мадонни збереглись у [[Церква Різдва Христового (Тернопіль)|Середній церкві]]. |
Дамоклів меч над парафіяльним собором завис у 1949 p.: акт обстеження визнавав, що костел в аварійному стані. Потрібен був металевий каркас для вежі і шпиля. Але справжня причина «аварійного стану» крилася у тому, що собор стояв у самому центрі міста, на очах у більшовицьких можновладців, для котрих це була не святиня, а просто «культова споруда». У доповідній записці уповноваженим Ради у справах релігійних культів при Раді Міністрів СРСР та УРСР зазначалося: «За генеральним планом відбудови і реконструкції міста Тернополя, затвердженим Радою Міністрів УРСР, вказаний костел підлягає знесенню, і на місці костела повинен бути центральний міський парк». Вирок було підписано. Виконання дещо затягнулося. Спочатку зняли вежу, хоч і довго не вдавалося цього зробити. А [[1954 у Тернополі|1954]] року в місті кілька днів лунали вибухи — підривали парафіяльний костел. У [[1959 у Тернополі|1959]] році до річниці жовтневого перевороту на цьому місці відкрили універмаг. Багато що із внутрішнього оздоблення костелу вивезли до Польщі. А частина [[горельєф]]ів хресної дороги та скульптура Мадонни збереглись у [[Церква Різдва Христового (Тернопіль)|Середній церкві]]. |
||
=== Хрест з костелу === |
|||
У 1950-х роках жителем Тернопілля з під руїн костелу на цвинтар села Колодіївка вивезено хрест — розп'яття Ісуса Христа. Розташований біля входу на кладовище, ліворуч дороги на с. Жеребки. |
|||
Виготовлений з чавуну та бетону. Розміри: висота — 4 м, площа — 0,0010 га.<ref>Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18.10.2005 р. № 112</ref><ref>[https://zz.te.ua/na-silskomu-tsvyntari-znajshly-hrest-z-parafiyalnoho-kostelu-yakyj-stoyav-u-ternopoli-na-mistsi-tsumu/ На сільському цвинтарі знайшли хрест з парафіяльного костелу, який стояв у Тернополі на місці ЦУМу] // За Збручем. — 2015. — 17 квітня.</ref> |
|||
== Опис == |
== Опис == |
||
Рядок 81: | Рядок 86: | ||
[[Категорія:Втрачені римо-католицькі храми Тернопільської области]] |
[[Категорія:Втрачені римо-католицькі храми Тернопільської области]] |
||
[[Категорія:Пам'ятки архітектури Тернополя]] |
[[Категорія:Пам'ятки архітектури Тернополя]] |
||
[[Категорія:Зруйновані церкви України]] |
|||
[[Категорія:11 листопада]] |
[[Категорія:11 листопада]] |
||
[[Категорія:Листопад 1908]] |
[[Категорія:Листопад 1908]] |
Версія за 05:11, 25 жовтня 2021
Парафіяльний костел Матері Божої Неустанної Помочі | |
---|---|
49°33′12″ пн. ш. 25°35′41″ сх. д. / 49.55333° пн. ш. 25.59472° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Тернопіль |
Архітектор | Тальовський Теодор-Мар'ян |
Скульптор | Яніна Райхерт |
Інженер | Стефан Невґофф |
Початок будівництва | 1904 |
Кінець будівництва | 11 листопада 1908 |
Зруйновано | 1954 |
Вартість | близько 430 000 корон |
Будівельна система | цегла |
Стиль | неоготика |
Належність | РКЦ |
Адреса | сполучення вулиць Руської та Міцкевича |
Епонім | Помічниця християн |
Парафіяльний костел у Вікісховищі |
Тернопільський парафіяльний костел Матері Божої Неустанної Помочі (пол. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Tarnopolu) — римо-католицький парафіяльний храм у Тернополі, що існував із 1908 до 1954 року в центральній частині міста.
Був окрасою Тернополя (ріг вулиць Руської і Міцкевича — сучасного бульвару Шевченка). Велична і витончена споруда в неоготичному стилі вражала своєю красою і довершеністю. 62-метрова струнка вежа-шпиль, ніби пориваючись у небо, домінувала над усім містом. Вона слугувала навіть спостережною пожежною вежею. Дивували своєю красою вітражі й внутрішнє оздоблення, особливо різьба головного вівтаря і амвона. Споруджувався цей красень за проектом відомого львівського архітектора професора Теодора Ма́р'яна Тальовського.
Поряд з костелом, у будинку № 1 на вулиці Руській, діяв римо-католицький парафіяльний уряд. Тут же містилися польські товариства релігійно-добродійного спрямування. Тернопільська римо-католицька парафія носила ім'я Пресвятої Діви Марії[джерело?] Неустанної Помочі. При ній існувала безвідсоткова позичкова каса, зареєстрована як доброчинне товариство 13 квітня 1937 року.
Історія будівництва
Будівництво розочалося зі створення у 1897 році комітету, який почав збирати добровільні пожертви. Організовувано доброчинні концерти, фестини. Кошти тільки на «скелет» будови і два вівтарі сягали 250000 корон. Планувалося, що 200856 корон надасть міська влада, 104285 корон буде покрито за рахунок конкуренції — спеціального податку на будову, а 123000 корон надійде від добровільних пожертвувань.
Для спорудження костелу святої Єлизавети у Львові був проведений конкурс проектів, де переміг виконаний професором Львівського політехнічного інституту Теодором-Мар'яном Тальовським (1857—1910) — відомого архітектора свого часу, вихованця політехніки Відня та Львова, учня львівського архітектора Юліана Захаревича. Костел у Тернополі — стилістично і в багатьох конструктивних елементах був «близнюком» львівського.[1]
8 вересня 1904 року пробощ Тернополя кс. Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь будови.[2] На велелюдну церемонію прибули процесії з навколишніх сіл: Білої, Довжанки, Домаморича, Дичкова, Великого Глибочка, Іванівки, Курівець, Кутковець і Пронятина. Керівництво усіма роботами на будові костелу взяв на себе залізничний інженер Стефан Нойґофф. Роботи велися досить жваво. Щоб зробити споруду міцнішою і легшою, застосувались цікаві технічні рішення. В травні 1908 року газети повідомили про освячення хреста на куполі храму, офірованого Марійською дружиною пань. У листопаді того ж року міська рада закупила за 3000 корон вівтар з гербом.
11 листопада 1908 року відбулися урочисте посвячення парафіяльного костелу і офіційний перехід парафії із домініканського костелу (нині Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці) у новозбудований. Дзвони освятили напередодні. Дедалі багатшим ставав інтер'єр святині. У 1909—1910 роках отримано щедрий дар від Людвіка Пунчерта — мармурові статуї розп'ятого Ісуса Христа і Матері Божої. У 1911 році фронтон споруди прикрасив ще один прекрасний дарунок — мармурові статуї євангеліста Івана і святого Йосифа роботи відомого львівського різьбяра Петра Войтовича. 1912 року в бічній капличці поставлено чудові ясла-шопку. Їх автор — художник Бернард Яросевич, викладач Тернопільської реальної школи. У час Першої світової війни костел зазнав руйнувань. Але «рани» швидко залікували. У 1933 році освячено головний вівтар. Проектував його львівський інженер — художник Вавжинець Дайчак. Різьбу виконувала різьбярка Яніна Райхерт, допомагав її здібний художник-самоук, українець Назарко. Ось така історія народження цієї оригінальної споруди.
Знищення парафіяльного костелу
У роки Другої світової костел знову зазнав руйнувань. Але документальні фото свідчать, що він був у значно кращому стані, ніж Домініканський костел. Автор вітражів — відомий художник Ян Фелікс Вигживальський.
Дамоклів меч над парафіяльним собором завис у 1949 p.: акт обстеження визнавав, що костел в аварійному стані. Потрібен був металевий каркас для вежі і шпиля. Але справжня причина «аварійного стану» крилася у тому, що собор стояв у самому центрі міста, на очах у більшовицьких можновладців, для котрих це була не святиня, а просто «культова споруда». У доповідній записці уповноваженим Ради у справах релігійних культів при Раді Міністрів СРСР та УРСР зазначалося: «За генеральним планом відбудови і реконструкції міста Тернополя, затвердженим Радою Міністрів УРСР, вказаний костел підлягає знесенню, і на місці костела повинен бути центральний міський парк». Вирок було підписано. Виконання дещо затягнулося. Спочатку зняли вежу, хоч і довго не вдавалося цього зробити. А 1954 року в місті кілька днів лунали вибухи — підривали парафіяльний костел. У 1959 році до річниці жовтневого перевороту на цьому місці відкрили універмаг. Багато що із внутрішнього оздоблення костелу вивезли до Польщі. А частина горельєфів хресної дороги та скульптура Мадонни збереглись у Середній церкві.
Хрест з костелу
У 1950-х роках жителем Тернопілля з під руїн костелу на цвинтар села Колодіївка вивезено хрест — розп'яття Ісуса Христа. Розташований біля входу на кладовище, ліворуч дороги на с. Жеребки.
Виготовлений з чавуну та бетону. Розміри: висота — 4 м, площа — 0,0010 га.[3][4]
Опис
Цей розділ потребує доповнення. (березень 2017) |
Мурована тринавна базиліка з великим трансептом і видовженим презбітерієм, у плані мав вигляд латинського хреста. Фасад асиметричний. Кожна сторона нави була оздоблена трьома прямокутними вікнами з півкруглим завершенням. Кожне з вікон нави було прикрашене масверками у верхній частині. В кожному масверку вікон головної нави було по три голівки янголів.
Висока шестиярусна вежа розташовувалася на південно-західному куті будівлі, мала сім великих та кілька менших вікон. Також вікна були в наві, трансепті, презбітерії, мали значні розміри та були оздоблені вітражами.
Цікаво знати
- Над проектом відтворення тривимірної моделі парафіяльного костелу працює тернопільський ентузіаст-аматор Віктор Хара[5].
- У 2014 році тернопільським ентузіастом Володимиром Крісою виготовлено паперовий макет костелу у масштабі 1:100. Макет демонстрували в Тернопільському художньому музеї.
- Під час презентації туристично-мистецького потенціалу[6] Тернопільської області[7] в Українському домі у Києві на початку 2017 року на стенді відтворили костел за допомогою комп'ютерної графіки.[8]
- 10 вересня 2017 у «Сквері імені Шевченка» навпроти ЦУМу встановили бронзовий макет костелу.[9]
Див. також
Примітки
- ↑ Smirnow J. Witraże kościoła parafialnego p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Tarnopolu. (пол.)
- ↑ 14. Bolesław Twardowski. (пол.)
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18.10.2005 р. № 112
- ↑ На сільському цвинтарі знайшли хрест з парафіяльного костелу, який стояв у Тернополі на місці ЦУМу // За Збручем. — 2015. — 17 квітня.
- ↑ Давно знищений тернопільський храм відновлять у 3D // http://www.credo-ua.org/2012/01/57979
- ↑ Презентація туристично-мистецького потенціалу Тернопільської області в «Українському домі» // Укрінформ.
- ↑ Тернопільщина презентує туристичний потенціал в «Українському домі» у Києві.
- ↑ «Благословенне Тернопілля» // Культура і життя. — К., 2017. — № 9. — 3 березня. — С. 16. — ISSN 2519-4429.
- ↑ У Тернополі встановили макет парафіяльного костелу Матері Божої Неустанної Помочі на YouTube // TV-4. — 2017. — 11 вересня.
Джерело
- Бойцун Л. Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. — Тернопіль : Джура, 2003. — 392 с. — ISBN 966-8017-50-1.
Посилання
- Світлина // Polona.pl.
- Тернопіль(фотоальбом).
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Втрачені культові споруди Тернополя
- Втрачені об'єкти архітектурної спадщини Галичини
- Втрачені пам'ятки Тернополя
- Втрачені римо-католицькі храми Тернопільської области
- Пам'ятки архітектури Тернополя
- Зруйновані церкви України
- 11 листопада
- Листопад 1908
- 1908 у Тернополі
- 1908 у християнстві
- Засновані в Україні 1908
- 1954 у Тернополі
- 1954 у християнстві
- Неоготичні споруди України