Галицька Трансверсальна залізниця: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
Немає опису редагування |
||
| (Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача) | |||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
* [[Хирів (станція)|Хирів]] — [[Самбір (станція)|Самбір]] — [[Стрий (станція)|Стрий]] ([[Дністрянська залізниця]], 1872) |
* [[Хирів (станція)|Хирів]] — [[Самбір (станція)|Самбір]] — [[Стрий (станція)|Стрий]] ([[Дністрянська залізниця]], 1872) |
||
* [[Стрий (станція)|Стрий]] — [[Долина]] — [[Івано-Франківськ (станція)|Станіслав]] ([[Залізниця Ерцгерцога Альбрехта]], 1875) |
* [[Стрий (станція)|Стрий]] — [[Долина]] — [[Івано-Франківськ (станція)|Станіслав]] ([[Залізниця Ерцгерцога Альбрехта]], 1875) |
||
* [[Новий |
* [[Новий Сонч]] — [[Струже (Новосондецький повіт)|Струже]] (фрагмент лінії [[Тарнів]] — [[Плавеч]], [[Словаччина]], 1876) |
||
=== Побудовано === |
=== Побудовано === |
||
Версія за 15:25, 2 лютого 2022
 Схема залізниць коронного краю Галичини. 1904 | |
| Тип | залізнична лінія |
|---|---|
| Статус | Рух остаточно перерваний після Другої світової війни з встановленням кордону між СРСР і Польщею. |
| Штаб-квартира |  Австро-Угорщина |
| Роки функціонування | 1884-1945 |
| Країна | Австро-Угорщина (Україна) |
| Експлуатаційна довжина колій | 768 км |
 Галицька Трансверсальна залізниця у Вікісховищі | |
Галицька Трансверсальна залізниця (нім. Galizische Transversalbahn) — державна 768-км залізниця Австро-Угорщини у коронному краї Галичини від Кракова і Чадця до Гусятина на кордоні з Російською імперією (йшла південніше приватної Галицької залізниці імені Карла Людвіга).
Історія
Деякі частини залізниці вже існували і впродовж 1 січня 1884 — 8 квітня 1885 їх з'єднали в одну лінію, що проходила через район Карпат і виконувала перш за все мілітарну функцію транспортного поєднання крайніх західних і східних регіонів коронного краю на випадок війни з Росією. Також вона мала сприяти розвитку гірських регіонів Цислейтанії, розпочинаючись у Транслейтанії (нині словацьке Чадця).
До початку будівництва
На початок будівництва існували такі ділянки залізниці:
- Загір'я — Коростенько — Хирів (фрагмент Першої угорсько-галицької залізниці Лупків — Перемишль, 1872)
- Хирів — Самбір — Стрий (Дністрянська залізниця, 1872)
- Стрий — Долина — Станіслав (Залізниця Ерцгерцога Альбрехта, 1875)
- Новий Сонч — Струже (фрагмент лінії Тарнів — Плавеч, Словаччина, 1876)
Побудовано
У ході будівництва було споруджено такі ділянки:
- Освенцим — Скавіна — Підгір'я (Краків) (відгалуження, 64,0 км, введена 1 серпня 1884)
- Живець — Звардонь (37,3 км, введена 3 листопада 1884 для пасажирських перевезень, 15 листопада 1884 для вантажних)
- Живець — Суха-Бескидзька — Новий Сонч (146 км)
- Суха-Бескидзька — Скавіна (відгалуження на Підгір'я Краків; 45,6 км, введена 22 грудня 1884)
- Станіслав — Бучач (71,7 км, введена 15 листопада 1884)
- Бучач — Чортків — Гусятин (введена 31 грудня 1884)
- Сторожі — Ясло — Сянок — Загір'я (з відгалуженням на Горлиці) (114,5 км, введена 20 серпня 1884)
Головними пунктами на залізниці були Живець, Суха-Бескидзька, Новий Санч, Ясло, Коросно, Сянок, Загір'я, Хирів, Самбір, Дрогобич, Стрий, Станіславів.
Також Галицька Трансверсальна залізниця була пов'язана зі Східньогалицькою локальною залізницею.
Кінець роботи
Рух на Галицькій Трансверсальній залізниці остаточно був перерваний після Другої світової війни зі встановленням кордону поміж СРСР і Польщею та розбиранням частини колії (поміж станціями Бучач — Монастириська — Хриплин).
Див. також
Джерела
- Neuner Bernhard. Bibliographie der österreichischen Eisenbahnen von den Anfängen bis 1918. Band 2. — Wien: Walter Drews Verlag, 2002. — ISBN 3-901949-00-3. (нім.)
Посилання
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}