Звонимир Фуртінгер: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 5: Рядок 5:
| date = 02. 1981.
| date = 02. 1981.
| language=hrvatski
| language=hrvatski
| publisher=Sirius, Vjesnik, Zagreb (broj 57)
| publisher=[[Сіріус (журнал)|Sirius]], [[Vjesnik]], Zagreb (broj 57)
}}</ref>&nbsp;— [[хорватська|хорватський]] [[радіо]][[журналіст]], [[сценарист]], [[перекладач]], [[літератор]], [[письменник]]-[[наукова фантастика|науковий фантаст]].
}}</ref>&nbsp;— [[хорватська|хорватський]] [[радіо]][[журналіст]], [[сценарист]], [[перекладач]], [[літератор]], [[письменник]]-фантаст, основоположник сучасної [[наукова фантастика|наукової фантастики]] в Хорватії.


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Після середньої школи, яку закінчив у Загребі, зарахований студентом на фах «[[історія]]» та «[[археологія]]», але навчання у вищій школі покинув під час [[Велика депресія|Великої депресії]] [[1930-ті|1930-х]]. Перебивався сякими-такими заробітками, аби лише вижити; був гробокопом, начальником рекламного бюро, навіть членом [[єгипет]]ської групи фокусників, яка подорожувала [[Близький Схід|Близьким Сходом]]. Після повернення в Загреб був графіком, співвласником [[копальня|копальні]] [[лігніт]]у, директором кінотеатру. Саме у перший день [[Операція «Ауфмарш 25»|війни]] [[6 квітня]] [[1941]] отримав першу справжню посаду — службовцем у так званому «картельному бюро» югославських торгівців залізними виробами. Він рано став пристрасним радіоаматором і любителем наукової фантастики, яка тоді тільки-но почала з'являтися.
Після середньої школи, яку закінчив у Загребі, зарахований студентом на фах «[[історія]]» та «[[археологія]]», але навчання у вищій школі покинув під час [[Велика депресія|Великої депресії]] [[1930-ті|1930-х]]. Перебивався сякими-такими заробітками, аби лише вижити; був гробарем, начальником рекламного бюро, навіть членом [[єгипет]]ської групи фокусників, що подорожувала [[Близький Схід|Близьким Сходом]]. Після повернення в Загреб був графіком, співвласником [[копальня|копальні]] [[лігніт]]у, директором кінотеатру. Саме у перший день [[Операція «Ауфмарш 25»|війни]] [[6 квітня]] [[1941]] отримав першу справжню посаду — службовцем у так званому «картельному бюро» югославських торгівців залізними виробами. Він рано став пристрасним радіоаматором і шанувальником наукової фантастики, яка тоді тільки-но почала з'являтися у країні.


Перший свій роман (пригодницько-фантастичний) «Червоний дух» ({{lang-hr|Crveni duh}}) написав у тандемі зі Станком Радовановичем [[1935]] року, він виходив частинами і не зустрів схвального прийняття з боку читачів. Безпосередньо перед Другою світовою війною знову в тандемі зі Станком Радовановичем написав [[Наукова фантастика|науково-фантастичний]] роман «Майстер Омега завойовує світ» ({{lang-hr|Majstor Omega osvaja svijet}}), який виходив уривками з продовженням у часописі «Zagrebački list».
Перший свій роман (пригодницько-фантастичний) «Червоний дух» ({{lang-hr|Crveni duh}}) написав у тандемі зі Станком Радовановичем [[1935]] року, він виходив частинами і не зустрів схвального прийняття з боку читачів. Безпосередньо перед Другою світовою війною знову в тандемі зі Станком Радовановичем написав [[Наукова фантастика|науково-фантастичний]] роман «Майстер Омега завойовує світ» ({{lang-hr|Majstor Omega osvaja svijet}}), який виходив уривками з продовженням у часописі «Zagrebački list».
Рядок 19: Рядок 19:
Фуртінгер і Б'яжич писали свої науково-фантастичні романи як своєрідні детективні розслідування, які закінчувалися не реальними, а фантастичними розгадками, при цьому вони злегка висміювали своїх героїв, що ніяк не помічали цих розгадок.
Фуртінгер і Б'яжич писали свої науково-фантастичні романи як своєрідні детективні розслідування, які закінчувалися не реальними, а фантастичними розгадками, при цьому вони злегка висміювали своїх героїв, що ніяк не помічали цих розгадок.


[[1982]] року Фуртінгера відзначено премією «SFERA» за його творчий доробок у галузі наукової фантастики.
[[1982]] року Фуртінгера відзначено премією «[[СФЕРА (премія)|SFERA]]» за його творчий доробок у галузі наукової фантастики.


У січні 2011 року товариство «SFera» випустило збірник науково-фантастичний романів Фуртінгера у книжці «Психофор» ({{lang-hr|Psihophor}}), яка містить і короткий науково-фантастичний роман «Вілла на острові» ({{lang-hr|Vila na otoku}}). Книжку підготував письменник і редактор наукової фантастики Александар Жиляк.
У січні 2011 року товариство «SFera» випустило збірку науково-фантастичних романів Фуртінгера у вигляді омнібусу «Психофор» ({{lang-hr|Psihophor}}), яка містить і короткий науково-фантастичний роман «Вілла на острові» ({{lang-hr|Vila na otoku}}). Книжку підготував письменник і редактор наукової фантастики Александар Жиляк.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 27: Рядок 27:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [https://books.google.com.ua/books?id=0GjTDQAAQBAJ&pg=PT215&lpg=PT215&dq=Crveni+duh+Zvonimir+Furtinger&source=bl&ots=pxFMfyZ_Vx&sig=RZY1Kn0TOgsWsZte54jGjO5Q ZF 2005] {{ref-hr}}
* [https://books.google.com.ua/books?id=0GjTDQAAQBAJ&pg=PT215&lpg=PT215&dq=Crveni+duh+Zvonimir+Furtinger&source=bl&ots=pxFMfyZ_Vx&sig=RZY1Kn0TOgsWsZte54jGjO5Q ZF 2005] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181106210750/https://books.google.com.ua/books?id=0GjTDQAAQBAJ&pg=PT215&lpg=PT215&dq=Crveni+duh+Zvonimir+Furtinger&source=bl&ots=pxFMfyZ_Vx&sig=RZY1Kn0TOgsWsZte54jGjO5Q |date=6 листопада 2018 }} {{ref-hr}}
* [http://www.najboljeknjige.com/content/autor.aspx?AuthorID=4824 Najbolje knjige - Hrvatski portal za knjige] {{ref-hr}}
* [http://www.najboljeknjige.com/content/autor.aspx?AuthorID=4824 Najbolje knjige - Hrvatski portal za knjige] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181107010220/http://www.najboljeknjige.com/content/autor.aspx?AuthorID=4824 |date=7 листопада 2018 }} {{ref-hr}}



{{Ізольована стаття}}
{{ВП-портали|Література|Книги|Фантастика|Наукова фантастика|Хорватія}}
[[Категорія:Наукові фантасти Хорватії]]
[[Категорія:Наукові фантасти Хорватії]]
[[Категорія:Хорватські сценаристи]]
[[Категорія:Хорватські сценаристи]]
[[Категорія:Хорватські журналісти]]
[[Категорія:Хорватські журналісти]]
[[Категорія:Хорватські перекладачі]]
[[Категорія:Хорватські перекладачі]]
[[Категорія:Перекладачі фантастики]]
[[Категорія:Уродженці Загреба]]
[[Категорія:Уродженці Загреба]]
[[Категорія:Померли в Загребі]]
[[Категорія:Померли в Загребі]]

Поточна версія на 05:00, 24 березня 2022

Звонимир Фуртінгер
Народився1912
Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина
Помер1986
Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ
Країна Югославія
Діяльністьжурналіст, сценарист, перекладач, письменник, письменник наукової фантастики
Знання мованглійська[1] і хорватська[1]

Звонимир Фуртінгер (хорв. Zvonimir Furtinger; нар. 1912, Загреб, — пом. 1986, Загреб)[2] — хорватський радіожурналіст, сценарист, перекладач, літератор, письменник-фантаст, основоположник сучасної наукової фантастики в Хорватії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Після середньої школи, яку закінчив у Загребі, зарахований студентом на фах «історія» та «археологія», але навчання у вищій школі покинув під час Великої депресії 1930-х. Перебивався сякими-такими заробітками, аби лише вижити; був гробарем, начальником рекламного бюро, навіть членом єгипетської групи фокусників, що подорожувала Близьким Сходом. Після повернення в Загреб був графіком, співвласником копальні лігніту, директором кінотеатру. Саме у перший день війни 6 квітня 1941 отримав першу справжню посаду — службовцем у так званому «картельному бюро» югославських торгівців залізними виробами. Він рано став пристрасним радіоаматором і шанувальником наукової фантастики, яка тоді тільки-но почала з'являтися у країні.

Перший свій роман (пригодницько-фантастичний) «Червоний дух» (хорв. Crveni duh) написав у тандемі зі Станком Радовановичем 1935 року, він виходив частинами і не зустрів схвального прийняття з боку читачів. Безпосередньо перед Другою світовою війною знову в тандемі зі Станком Радовановичем написав науково-фантастичний роман «Майстер Омега завойовує світ» (хорв. Majstor Omega osvaja svijet), який виходив уривками з продовженням у часописі «Zagrebački list».

Після завершення Другої світової війни восени 1945 року працевлаштувався на Радіо Загреб, де працював журналістом, режисером, сценаристом і автором радіопередач. Принагідно брався і за іншу роботу та працював музикантом, співаком, фоторепортером. Для радіо написав багато радіоп'єс, переважно детективного жанру. Цей жанр був йому особливо до душі, і він видав низку детективних романів, здебільшого під псевдонімами (наприклад, Бен Хантер (хорв. Ben Hunter)). Потім почав писати сценарії для телебачення і коміксів «Через минулі століття» (хорв. Kroz minula stoljeća) і «Херлок Шолмс, майстер маски» (хорв. Herlock Sholmes, majstor maske). Проте він займався і серйознішою літературою, переклавши і адаптувавши Шекспірову «Комедію помилок» (навіть склав для неї партитуру).[2]

До наукової фантастики повернувся 1959 року, коли з Младеном Б'яжичем видав роман «Завойовник 2 не виходить на зв'язок» (хорв. Osvajač 2 se ne javlja). Відразу ж після цього, 1960 року знову з Б'яжичем видав іще один науково-фантастичний твір «Загадкова машина професора Кружича» (хорв. Zagonetni stroj profesora Kružića). У тому ж році вийшла і «Варамунга, таємниче місто» (хорв. Varamunga, tajanstveni grad) у стилі «роману на даху», деякі під псевдонімом Б. Ф. Деполіс. 1962 року знову в тандемі з Б'яжичем явив світу свій найуспішніший науково-фантастичний роман «Вселенська наречена» («хорв. Svemirska nevjesta»; «Епоха», Загреб). У тому самому році вийшла друком і «Таємниця старої цегли» (хорв. Tajna stare opeke), а 1963 — роман на теми національно-визвольної боротьби «Фальшивий кур'єр» (хорв. Lažni kurir). Потім 1965 року вони видали науково-фантастичний роман «Мертві повертаються» (хорв. Mrtvi se vraćaju), а після перерви в шість років випустили 1971 року науково-фантастичний роман «Нічого без Божени» (хорв. Ništa bez Božene).

Фуртінгер і Б'яжич писали свої науково-фантастичні романи як своєрідні детективні розслідування, які закінчувалися не реальними, а фантастичними розгадками, при цьому вони злегка висміювали своїх героїв, що ніяк не помічали цих розгадок.

1982 року Фуртінгера відзначено премією «SFERA» за його творчий доробок у галузі наукової фантастики.

У січні 2011 року товариство «SFera» випустило збірку науково-фантастичних романів Фуртінгера у вигляді омнібусу «Психофор» (хорв. Psihophor), яка містить і короткий науково-фантастичний роман «Вілла на острові» (хорв. Vila na otoku). Книжку підготував письменник і редактор наукової фантастики Александар Жиляк.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б CONOR.Sl
  2. а б Zoran Živković (02. 1981.). Zvonimir Furtinger (hrvatski) . Sirius, Vjesnik, Zagreb (broj 57).

Посилання

[ред. | ред. код]