Розрядник (зброя): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
 
(Не показані 6 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Central Battery 64 pound RML gun no. 1 servicing equipment HKMCD.JPG|thumb|Експонати Музею Берегової Оборони в Гонконгу. Зверху вниз: забивач, клейтушник, [[Банник (артилерія)|банник]]. Попереду боклага для води з оцтом, що використовувалася для банення каналу ствола]]
[[Файл:Central Battery 64 pound RML gun no. 1 servicing equipment HKMCD.JPG|thumb|Експонати Музею Берегової Оборони в Гонконгу. Зверху вниз: [[забивач]], розрядник-пижівник, [[Банник (артилерія)|банник]]. Попереду боклага для води з оцтом, що використовувалася для банення каналу ствола.]]
[[Файл:18th century 2 pound cannon and tools.jpg|thumb|2-фунтова гармата XVIII ст. з приладдям. Зліва направо: [[запальник]] з [[запалювальний ґніт|ґнотом]], забивач, шуфля, банник, розрядник-пижівник.]]
{{Otheruses|Розрядник (значення)}}
{{Otheruses}}

'''Розря́дник''' — прилад для розряджання гармати. Уживається у разі, коли постріл з якихось причин не відбувся (закінчення бою, заклинення снаряда, несправність [[Затвор (зброя)|затвора]]). За різних часів будова розрядника різнилася.
'''Розря́дник''' — прилад для розряджання гармати. Уживається у разі, коли постріл з якихось причин не відбувся (закінчення бою, заклинення снаряда, несправність [[Затвор (зброя)|затвора]]). За різних часів будова розрядника різнилася.


== Різновиди розрядників ==
== Різновиди розрядників ==


'''Пижівник''' ({{lang-ru|пыжевник}}) — прилад для виймання [[пиж]]а зі ствола, уживався за часів дульнозарядної артилерії. Являв собою залізну трубку, насаджену на дерев'яний держак, споряджену двома загостреними кінцями, завитими спіраллю (іноді був схожий зі [[Штопор (інструмент)|штопором]]). Спіральний кінець вкручували у клейтух як штопор або свердел, і виймали його із ствола. Видобувши клейтух, слідом за ним виймали снаряд за допомогою «пташиного язика» — дерев'яного циліндра з гострим виступом на довгому держаку або за домомогою ''шуфлі'' — вузького совочка на довгому держаку (вона також застосовувалася для засипання пороху при безкартузовому заряджанні). Далі за допомогою тих же приладів виймали [[зарядний картуз]].
'''Пижівник''' ({{lang-ru|пыжевник}}) — прилад для виймання [[пиж]]а зі ствола, уживався за часів [[дульнозарядна зброя|дульнозарядної]] артилерії. Являв собою залізну трубку, насаджену на дерев'яний держак, споряджену двома загостреними кінцями, завитими спіраллю (іноді був схожий зі [[Штопор (інструмент)|штопором]]). Спіральний кінець вкручували у пиж як штопор або [[свердло|свердел]], і виймали його із ствола. Видобувши пиж, слідом за ним виймали снаряд за допомогою «пташиного язика» — дерев'яного циліндра з гострим виступом на довгому держаку або за допомогою ''шуфлі'' — вузького совочка на довгому держаку (вона також застосовувалася для засипання пороху при безкартузовому заряджанні). Далі за допомогою тих же приладів виймали [[зарядний картуз]].


'''Розрядник для казеннозарядних гармат кінця XIX — початку XX ст.''' — порожнистий мідяний циліндр, усередині якого знаходиться дно з круглим отвором, а у передній половині циліндра зроблено виїмку для чеки [[ударна трубка|ударної трубки]]. Задньою частиною циліндр насаджувався до дерев'яної колодки, до хвоста якої кріпився залізний патрубок. У нього вставлявся держак. Розрядник малокаліберних гармат насаджувався на один держак з [[Банник (артилерія)|банником]]. Для розряджання відкривали затвор, виймали рукою заряд (картуз), і уводили з дула у канал ствола розрядник. Уперши стакан розрядника у головну частину снаряда, плавно натискували на останній і висували його з гармати. Перед розряджанням великокаліберних гармат з казенної частини перед вийманням заряда вставлялась зарядна труба і на казенний зріз надівався ''кокор'' (ємність для картуза). У нього і поміщався висунутий заряд. Під час проведення розряджання суворо дотримувалися правил безпеки.
'''Розрядник для казеннозарядних гармат кінця XIX — початку XX ст.''' — порожнистий мідяний циліндр, усередині якого знаходиться дно з круглим отвором, а у передній половині циліндра зроблено виїмку для чеки [[ударна трубка|ударної трубки]]. Задньою частиною циліндр насаджувався до дерев'яної колодки, до хвоста якої кріпився залізний патрубок. У нього вставлявся держак. Розрядник малокаліберних гармат насаджувався на один держак з [[Банник (артилерія)|банником]]. Для розряджання відкривали затвор, виймали рукою заряд (картуз), і уводили з дула у канал ствола розрядник. Уперши стакан розрядника у головну частину снаряда, плавно натискували на останній і висували його з гармати. Перед розряджанням великокаліберних гармат з казенної частини перед вийманням заряда вставлялась зарядна труба і на казенний зріз надівався ''кокор'' (ємність для картуза). У нього і поміщався висунутий заряд. Під час проведення розряджання суворо дотримувалися правил безпеки.


У сучасній артилерії розрядник — довга трубка або штанга з порожнистою насадкою, за допомогою яких виштовхують [[Артилерійський снаряд|снаряд]], увівши їх з дула і не торкаючись ними [[підривник]]а.
У сучасній артилерії розрядник — довга трубка або штанга з порожнистою насадкою, за допомогою яких виштовхують [[Артилерійський снаряд|снаряд]], увівши їх з дула і не торкаючись ними [[підривач|підривника]].


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 17: Рядок 17:
== Джерела ==
== Джерела ==
* {{ВТ-ЭСБЕ|Разрядник, в артиллерии}}
* {{ВТ-ЭСБЕ|Разрядник, в артиллерии}}
* [http://www.museum.ru/museum/1812/army/RussArtillery/part6.html Артиллерийская принадлежность] {{ref-ru}}
* [http://www.museum.ru/museum/1812/army/RussArtillery/part6.html Артиллерийская принадлежность] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160828222359/http://www.museum.ru/museum/1812/Army/RussArtillery/part6.html |date=28 серпня 2016 }} {{ref-ru}}
* [http://sailhistory.ru/loading.html Зарядка орудий] {{ref-ru}}
* [http://sailhistory.ru/loading.html Зарядка орудий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304213013/http://sailhistory.ru/loading.html |date=4 березня 2016 }} {{ref-ru}}
[[Категорія:Матеріальна частина артилерії]]
[[Категорія:Матеріальна частина артилерії]]
[[Категорія:Гармати]]
[[Категорія:Гармати]]

Поточна версія на 14:57, 26 березня 2022

Експонати Музею Берегової Оборони в Гонконгу. Зверху вниз: забивач, розрядник-пижівник, банник. Попереду боклага для води з оцтом, що використовувалася для банення каналу ствола.
2-фунтова гармата XVIII ст. з приладдям. Зліва направо: запальник з ґнотом, забивач, шуфля, банник, розрядник-пижівник.

Розря́дник — прилад для розряджання гармати. Уживається у разі, коли постріл з якихось причин не відбувся (закінчення бою, заклинення снаряда, несправність затвора). За різних часів будова розрядника різнилася.

Різновиди розрядників

[ред. | ред. код]

Пижівник (рос. пыжевник) — прилад для виймання пижа зі ствола, уживався за часів дульнозарядної артилерії. Являв собою залізну трубку, насаджену на дерев'яний держак, споряджену двома загостреними кінцями, завитими спіраллю (іноді був схожий зі штопором). Спіральний кінець вкручували у пиж як штопор або свердел, і виймали його із ствола. Видобувши пиж, слідом за ним виймали снаряд за допомогою «пташиного язика» — дерев'яного циліндра з гострим виступом на довгому держаку або за допомогою шуфлі — вузького совочка на довгому держаку (вона також застосовувалася для засипання пороху при безкартузовому заряджанні). Далі за допомогою тих же приладів виймали зарядний картуз.

Розрядник для казеннозарядних гармат кінця XIX — початку XX ст. — порожнистий мідяний циліндр, усередині якого знаходиться дно з круглим отвором, а у передній половині циліндра зроблено виїмку для чеки ударної трубки. Задньою частиною циліндр насаджувався до дерев'яної колодки, до хвоста якої кріпився залізний патрубок. У нього вставлявся держак. Розрядник малокаліберних гармат насаджувався на один держак з банником. Для розряджання відкривали затвор, виймали рукою заряд (картуз), і уводили з дула у канал ствола розрядник. Уперши стакан розрядника у головну частину снаряда, плавно натискували на останній і висували його з гармати. Перед розряджанням великокаліберних гармат з казенної частини перед вийманням заряда вставлялась зарядна труба і на казенний зріз надівався кокор (ємність для картуза). У нього і поміщався висунутий заряд. Під час проведення розряджання суворо дотримувалися правил безпеки.

У сучасній артилерії розрядник — довга трубка або штанга з порожнистою насадкою, за допомогою яких виштовхують снаряд, увівши їх з дула і не торкаючись ними підривника.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]