Дроблення (біологія): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Bluelink 1 book for Перевірність (20220301)) #IABot (v2.0.8.6) (GreenC bot
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
417 447 редагувань
м Компактніша форма іменованих приміток
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[File:Spiral cleavage in Trochus.png|thumb|400px|Дроблення [[Черевоногі|черевоногого]] [[Молюски|молюску]] ''Trochus'']]
[[File:Spiral cleavage in Trochus.png|thumb|400px|Дроблення [[Черевоногі|черевоногого]] [[Молюски|молюску]] ''Trochus'']]
'''Дро́блення'''<ref name="С.">{{cite book|author=Головацький А. С.|title=АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ ТОМ 1: у трьох томах|url=https://books.google.com/books?id=w7bSCQAAQBAJ&pg=PA69|publisher=Нова Книга|isbn=978-966-382-491-8|pages=69}}</ref><ref>{{citation|title=Еволюційна ембріологія|author=С. М. Гарматіна, А. С. Пустовалов|year=2009|url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=18581}}{{ЕСУ}}</ref>, зрідка ''дро́біння''<ref name="О.Є.">{{cite book|author1=Сабадишин Р. О.|author2=Бухальська С. Є.|title=Медична біологія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації.|url=https://books.google.com/books?id=TdliCgAAQBAJ&pg=PA136|publisher=Нова Книга|isbn=978-966-382-091-0|pages=136–}}</ref>&nbsp;— серія [[мітоз|мітотичних]] поділів [[Зигота|зиготи]], яка настає після [[запліднення]], та в результаті якої кількість [[клітина|клітин]] —[[Бластомери|бластомерів]]— зародка зростає, проте маса не збільшується. У [[Клітинний цикл|клітинному циклі]] ранніх бластомерів відсутня {{Нп|фаза G1|стадія G1||G1 phase}}: клітини лише [[Реплікація ДНК|подвоюють]] [[ДНК]] ({{Нп|S-фаза|||S phase}}) та [[мітоз|діляться]] (M фаза), не збільшуючи своїх розмірів, натомість, цитоплазма зиготи (переважну більшість якої становить ооплазма яйцеклітини) розподіляється між новоутвореними клітинами<ref name="Gilbert">{{cite book |author= Scott F. Gilbert |first1= |last2= |first2= |date= 31 березня 2010 |title= Developmental Biology |url= https://archive.org/details/developmentalbio00gilb_892 |trans-title= |edition=9 |pages=[https://archive.org/details/developmentalbio00gilb_892/page/n184 160]- |format= |language= English|location= |publisher=Sinauer Associates |isbn=0878933840 |archiveurl= |archivedate= |accessdate= |via= |subscription= |quote= }}</ref>.
'''Дро́блення'''<ref name="С.">{{cite book|author=Головацький А. С.|title=АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ ТОМ 1: у трьох томах|url=https://books.google.com/books?id=w7bSCQAAQBAJ&pg=PA69|publisher=Нова Книга|isbn=978-966-382-491-8|pages=69}}</ref><ref>{{citation|title=Еволюційна ембріологія|author=С. М. Гарматіна, А. С. Пустовалов|year=2009|url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=18581|accessdate=18 лютого 2019|archive-date=19 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190219015556/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=18581}}{{ЕСУ}}</ref>, зрідка ''дро́біння''<ref name="О.Є.">{{cite book|author1=Сабадишин Р. О.|author2=Бухальська С. Є.|title=Медична біологія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації.|url=https://books.google.com/books?id=TdliCgAAQBAJ&pg=PA136|publisher=Нова Книга|isbn=978-966-382-091-0|pages=136–}}</ref>&nbsp;— серія [[мітоз|мітотичних]] поділів [[Зигота|зиготи]], яка настає після [[запліднення]], та в результаті якої кількість [[клітина|клітин]] —[[Бластомери|бластомерів]]— зародка зростає, проте маса не збільшується. У [[Клітинний цикл|клітинному циклі]] ранніх бластомерів відсутня {{Нп|фаза G1|стадія G1||G1 phase}}: клітини лише [[Реплікація ДНК|подвоюють]] [[ДНК]] ({{Нп|S-фаза|||S phase}}) та [[мітоз|діляться]] (M фаза), не збільшуючи своїх розмірів, натомість, цитоплазма зиготи (переважну більшість якої становить ооплазма яйцеклітини) розподіляється між новоутвореними клітинами<ref name="Gilbert">{{cite book |author= Scott F. Gilbert |first1= |last2= |first2= |date= 31 березня 2010 |title= Developmental Biology |url= https://archive.org/details/developmentalbio00gilb_892 |trans-title= |edition=9 |pages=[https://archive.org/details/developmentalbio00gilb_892/page/n184 160]- |format= |language= English|location= |publisher=Sinauer Associates |isbn=0878933840 |archiveurl= |archivedate= |accessdate= |via= |subscription= |quote= }}</ref>.


Після 4 послідовних мітотичних поділів (на стадії 16-ти клітин, 2<sup>4</sup>=16) формується [[морула]] (від ''Morus'', [[шовковиця]]). На цій стадії формування ембріона клітин стає достатньо для формування внутрішнього й зовнішнього шарів. Внутрішній шар формує так звану {{Нп|внутрішня клітинна маса|внутрішню клітинну масу||inner cell mass}}, яка потім дасть основу [[ембріон]]у, а зовнішній шар формує [[трофобласт]], який сформує [[хоріон]], що потім зливається з [[аллантоїс]]ом у рептилій, амфібій та птахів, або сформує [[Плацента|плаценту]] у [[ссавці]]в<ref name="Langm"> {{cite book |author=Томас В. Садлер |інші= (переклад: Олександр Луцик, Оксана Кулик) |date=2001 |title=Медична ембріологія за Ланґманом |edition= 8, |url=http://library.odmu.edu.ua/catalog/42102 |language=Українська |location=Львів |publisher=Наутілус |isbn=966-95745-3-6}}</ref>.
Після 4 послідовних мітотичних поділів (на стадії 16-ти клітин, 2<sup>4</sup>=16) формується [[морула]] (від ''Morus'', [[шовковиця]]). На цій стадії формування ембріона клітин стає достатньо для формування внутрішнього й зовнішнього шарів. Внутрішній шар формує так звану {{Нп|внутрішня клітинна маса|внутрішню клітинну масу||inner cell mass}}, яка потім дасть основу [[ембріон]]у, а зовнішній шар формує [[трофобласт]], який сформує [[хоріон]], що потім зливається з [[аллантоїс]]ом у рептилій, амфібій та птахів, або сформує [[Плацента|плаценту]] у [[ссавці]]в<ref name="Langm">{{cite book |author=Томас В. Садлер |інші=(переклад: Олександр Луцик, Оксана Кулик) |date=2001 |title=Медична ембріологія за Ланґманом |edition=8, |url=http://library.odmu.edu.ua/catalog/42102 |language=Українська |location=Львів |publisher=Наутілус |isbn=966-95745-3-6 |accessdate=2 серпня 2015 |archive-date=19 січня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119003127/http://library.odmu.edu.ua/catalog/42102 }}</ref>.


== Ініціація дроблення ==
== Ініціація дроблення ==
Для переходу від стадії запліднення до поділу клітин необхідна активація {{Нп|фактор стимуляції мітозу|фактору стимуляції мітозу||Maturation promoting factor}} ({{lang-en|Maturation-promoting factor}}, MPF)<ref name="Gilbert"></ref>. MPF було відкрито 1971 року Йошіо Масуі ({{lang-en|Yoshio Masui}}) та Клемент Маркерт ({{lang-en|Clement Markert}}) як фактор, що призводить до активації ділення ооцитів жаби ''[[Rana pipiens]]''<ref name="Entry into mitosis">{{Cite journal |author = Takeo Kishimoto |title = Entry into mitosis: a solution to the decades-long enigma of MPF |journal = [[Chromosoma]] |year = 2015 |month = February |doi = 10.1007/s00412-015-0508-y |pmid = 25712366 }}</ref>. Незабаром було встановлено, що він наявний не лише в [[Земноводні|земноводних]], а й у [[Молюски|молюсків]], [[Морські зірки |морських зірок]], мишей та людської [[Культура клітин|клітинної лінії]] [[HeLa]]. Наприкінці 80х років XX ст. виявлено<ref name="Entry into mitosis"></ref>, що MPF складається з [[Циклін-залежна кіназа|циклін-залежної кінази]] B-Cdk1<ref>Білок Cyclin-dependent kinase 1-B, циклін-залежна кіназа 1-B, [[Шпоркова жаба гладенька|Шпоркової гладенької жаби]] ''Xenopus laevis'' в базі даних {{UniProt|P24033}}</ref>.
Для переходу від стадії запліднення до поділу клітин необхідна активація {{Нп|фактор стимуляції мітозу|фактору стимуляції мітозу||Maturation promoting factor}} ({{lang-en|Maturation-promoting factor}}, MPF)<ref name="Gilbert"/>. MPF було відкрито 1971 року Йошіо Масуі ({{lang-en|Yoshio Masui}}) та Клемент Маркерт ({{lang-en|Clement Markert}}) як фактор, що призводить до активації ділення ооцитів жаби ''[[Rana pipiens]]''<ref name="Entry into mitosis">{{Cite journal |author = Takeo Kishimoto |title = Entry into mitosis: a solution to the decades-long enigma of MPF |journal = [[Chromosoma]] |year = 2015 |month = February |doi = 10.1007/s00412-015-0508-y |pmid = 25712366 }}</ref>. Незабаром було встановлено, що він наявний не лише в [[Земноводні|земноводних]], а й у [[Молюски|молюсків]], [[Морські зірки |морських зірок]], мишей та людської [[Культура клітин|клітинної лінії]] [[HeLa]]. Наприкінці 80х років XX ст. виявлено<ref name="Entry into mitosis"/>, що MPF складається з [[Циклін-залежна кіназа|циклін-залежної кінази]] B-Cdk1<ref>Білок Cyclin-dependent kinase 1-B, циклін-залежна кіназа 1-B, [[Шпоркова жаба гладенька|Шпоркової гладенької жаби]] ''Xenopus laevis'' в базі даних {{UniProt|P24033}}</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==

Поточна версія на 02:26, 6 квітня 2022

Дроблення черевоногого молюску Trochus

Дро́блення[1][2], зрідка дро́біння[3] — серія мітотичних поділів зиготи, яка настає після запліднення, та в результаті якої кількість клітин —бластомерів— зародка зростає, проте маса не збільшується. У клітинному циклі ранніх бластомерів відсутня стадія G1[en]: клітини лише подвоюють ДНК (S-фаза[en]) та діляться (M фаза), не збільшуючи своїх розмірів, натомість, цитоплазма зиготи (переважну більшість якої становить ооплазма яйцеклітини) розподіляється між новоутвореними клітинами[4].

Після 4 послідовних мітотичних поділів (на стадії 16-ти клітин, 24=16) формується морула (від Morus, шовковиця). На цій стадії формування ембріона клітин стає достатньо для формування внутрішнього й зовнішнього шарів. Внутрішній шар формує так звану внутрішню клітинну масу[en], яка потім дасть основу ембріону, а зовнішній шар формує трофобласт, який сформує хоріон, що потім зливається з аллантоїсом у рептилій, амфібій та птахів, або сформує плаценту у ссавців[5].

Ініціація дроблення

[ред. | ред. код]

Для переходу від стадії запліднення до поділу клітин необхідна активація фактору стимуляції мітозу[en] (англ. Maturation-promoting factor, MPF)[4]. MPF було відкрито 1971 року Йошіо Масуі (англ. Yoshio Masui) та Клемент Маркерт (англ. Clement Markert) як фактор, що призводить до активації ділення ооцитів жаби Rana pipiens[6]. Незабаром було встановлено, що він наявний не лише в земноводних, а й у молюсків, морських зірок, мишей та людської клітинної лінії HeLa. Наприкінці 80х років XX ст. виявлено[6], що MPF складається з циклін-залежної кінази B-Cdk1[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Головацький А. С. АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ ТОМ 1: у трьох томах. Нова Книга. с. 69. ISBN 978-966-382-491-8.
  2. ↑ С. М. Гарматіна, А. С. Пустовалов (2009), Еволюційна ембріологія, архів оригіналу за 19 лютого 2019, процитовано 18 лютого 2019Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  3. ↑ Сабадишин Р. О.; Бухальська С. Є. Медична біологія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації. Нова Книга. с. 136–. ISBN 978-966-382-091-0.
  4. ↑ а б Scott F. Gilbert (31 березня 2010). Developmental Biology (English) (вид. 9). Sinauer Associates. с. 160-. ISBN 0878933840. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |subscription= (довідка)
  5. ↑ Томас В. Садлер (2001). Медична ембріологія за Ланґманом (Українська) . (переклад: Олександр Луцик, Оксана Кулик) (вид. 8,). Львів: Наутілус. ISBN 966-95745-3-6. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
  6. ↑ а б Takeo Kishimoto (February 2015). Entry into mitosis: a solution to the decades-long enigma of MPF. Chromosoma. doi:10.1007/s00412-015-0508-y. PMID 25712366.
  7. ↑ Білок Cyclin-dependent kinase 1-B, циклін-залежна кіназа 1-B, Шпоркової гладенької жаби Xenopus laevis в базі даних UniProt P24033

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Томас В. Садлер (2001). Медична ембріологія за Ланґманом (Українська) . (переклад: Олександр Луцик, Оксана Кулик) (вид. 8). Львів: Наутілус. ISBN 966-95745-3-6.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дроблення_(біологія)&oldid=35142059