Обговорення:Ґ: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: 68.113.110.119 у темі «Про звуки Г і Ґ» 13 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
[ане<sup>и</sup>ґдо́т]-2
м Відкинуто редагування 46.211.72.164 (обговорення) до зробленого Mykola7
Мітки: Відкіт Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
 
(Не показані 26 проміжних версій 17 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== [ане<sup>и</sup>ґдо́т] ==
<<<<<Окрім того, звук [k] уподібнюється до дзвінкого [g] у випадках, коли наступний приголосний звук є дзвінкий. Наприклад, у словах ''аякже [айа́ґже<sup>и</sup>], якби [йаґби́], повсякденний [поўс'аґде́н: ий], Великдень [ве<sup>и</sup>ли́ґде<sup>и</sup>н`]'' тощо. Таке ж уподібнення маємо і в деяких запозиченнях: ''вокзал [воґза́л], анекдот [ане<sup>и</sup>ґдо́т]'' тощо<ref name=":0">{{Cite web|url=https://dyskurs.net/upodibnennia-dzvinkykh-i-hlukhykh-pryholosnykh-teoriia-typovi-testy-zno/|title=Уподібнення дзвінких і глухих приголосних: теорія + типові тести ЗНО|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.>>>>><br>
<br>
"в деяких запозиченнях" -- а саме: в '''фонетичних''' запозиче͡ннях з російської! себто такі слова запозичувалия безпосередньо з вимови росіян і о͡дзвінче͡ння в них не Вкраинське насправді, а російське!!! (тут ще слід зважати на тотально зросійщену вимову: https://forum.unilang.org/viewtopic.php?t=51315 -- себто є велика вірогідність, що [ве<sup>и</sup>ли́ґде<sup>и</sup>н`] етц -- з тієї ж серії(напр. слова з "-ф" на кінці Вкраинською просто не вимовляються, тим не менш у "фонетичному" правописі вони є.....). а то тут деякі (не будемо тикати пальцем в [[Користувач:UeArtemis|ЮеАртеміс]]) роблять з цього багатозначущі висновки, що [ґ] -- це є мовляв о͡дзвінчене [к] тому літера Ґґ взагалі мовляв непотрібна "бо букви для фонем, а не звуків. О!")
:Марате, для російської мови характерне навпаки оглушення. І для польської.--[[Користувач:UeArtemis|ЮеАртеміс]] ([[Обговорення користувача:UeArtemis|обговорення]]) 06:06, 15 липня 2020 (UTC)
::[https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D0%B4%D0%BE%D1%82 <nowiki>[</nowiki>ɐnʲɪˈɡdot<nowiki>]</nowiki>]. То що, ти кажешь, ти "анеҐдотом" іл'люструєшь, га? (для повноти картини: https://ueartemis.livejournal.com/3968.html )
:::[[Одзвінчення приголосних звуків]].--[[Користувач:UeArtemis|ЮеАртеміс]] ([[Обговорення користувача:UeArtemis|обговорення]]) 09:18, 15 липня 2020 (UTC)
::::[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0#%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96 парні глухі приголосні одзвінчуються перед дзвінкими (ко[с’<nowiki>]</nowiki>ить — ко[з’<nowiki>]</nowiki>ба).] [https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D0%B4%D0%BE%D1%82 <nowiki>[</nowiki>ɐnʲɪˈɡdot<nowiki>]</nowiki>] [https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BB#%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5 <nowiki>[</nowiki>vɐɡˈzaɫ<nowiki>]</nowiki>] (зухвале заперече͡ння очевидних фактів та навмисне введе͡ння юзерів в [[Обман|оману]] є типовим для [[Користувач:UeArtemis|ЮеАртеміс]], але наістрашніший та впринципі єдиний гріх на вікі -- це є не слухатися дядю-модератора...) [[Користувач:UeArtemis|ЮеАртеміс]], чи ти таки хочешь сказати, що оглуше͡ння в російській є Польським впливом? (як-що Вкраинські землі знаходилися під владою йноземців, то для росіян іноземці були владою. кінець-кінцем їхня панівна каста де'е'волюционувала до йноземних(франкомовних) колонізаторів)<br>
=== Красивий UeArtemis про Вкранську літеру Ґґ і не тільки===
https://ru.wikipedia.org/wiki/Обсуждение_участника:UeArtemis


--- Звук Ґ вымер на большей части территории Украины. Правописание через ге с гычкою поддерживается и набирает болезненные формы благодаря ультранационалистическим активистам. Считаю, что человек без подготовки не способен различить слова ''ґрати'' (решётка) и ''грати'' (играть). --ЮэАртемис 17:13, 9 февраля 2011 (UTC)



--- Про "ща" '''прошу не глупить'''<nowiki>[</nowiki>просто зразок "штилю" [[Користувач:UeArtemis|ЮеАртеміс]]<nowiki>]</nowiki>


--- Когда пишут леґенда - это смешно.--ЮэАртемис 17:27, 9 февраля 2011 (UTC)


--- наречиями русского языка (украинский, белорусский и великорусский) <nowiki>[</nowiki>оскільки росіяни [г]/[ґ] не розрізняють, то така окрема літера Ґґ з їньої точки зору ламає цю "триєдиність"<nowiki>]</nowiki>


--- Язык украинский для меня родной<nowiki>[</nowiki>Ага: [https://lingvoforum.net/index.php?topic=351.msg1556377#msg1556377 Так :) До дитинки так звернутися: візьми у руці :) Пестливо звучить. У нас тільки до дітей можуть. До дошкільнят.] -- Viн з Харкова де й мешкає. Вкраинською в реалі не розмовляє, але, як бачите, "виправляти" носіїв мови це йому не заважає<nowiki>]</nowiki>



Зараз [[Користувач:UeArtemis|ЮеАртеміс]] подався як-раз до ултра"патриотів", але великохамський "штиль" свій не втрачає:<br>
* https://ueartemis.livejournal.com/3968.html vs "Я не против звука и буквы ґ, но я против несвойственного украинской фонетики ґекання на месте всех г в заимствованных словах."[[Користувач:UeArtemis|ЮеАртеміс]], то ти всежтаки проти чи ти всежтаки не проти? Я так роз'умію, [ґ] "властиве Вкраинській фонетиці" лише в [[Система_Кірносової—Цісар|китайських запозиче͡ннях]]...
* https://ueartemis.livejournal.com/27272.html "великороси" "великоросійських"
* https://ueartemis.livejournal.com/9392.html "На відміну від наших теренів, де ..... Катерина ІІ" Зверніть тако ж ввагу на згадува͡ння ре'прессій суто в "іроничному" ключі
* https://ueartemis.livejournal.com/26365.html Маріуполь -- "чисто кабінетна вигадка доби більшовицької українізації." Себто сама назва міста, Вкраинського форпосту. Але дійсно ок'купаційні дійсно псевдоГрецькі назви не викликають в [[Користувач:UeArtemis|ЮеАртеміс]] такого праведного обуре͡ння... Тільки питомо Кримські
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Обговорення:Система_Кірносової—Цісар "Тут доречно згадати історичні приклади, коли ініціативи філологів не приживалися у суспільстві. Наприклад, правопис Голоскевича." котрий прекрасно прижився і то сих пір уживається як-раз у суспільстві

== Алогізм ==
== Алогізм ==



Поточна версія на 07:54, 1 травня 2022

Алогізм

[ред. код]

1. Літеру g, яка у відповідних мовах позначає дзвінкий проривний звук ґ, у загальних назвах та у власних географічних назвах на письмі передаємо буквою г: агент, агітатор, агресія, багаж, газ, гараж, гарантія, гастролі, гвардія, генерал, глобус, гольф, граната, інтелігенція, легіон, магістр, міграція, навігація, прогрес, регіон, регістр, регулярний, серфінг; Англія, Бельгія, Гамбія, Гвінея, Гренада, Греція, Грузія, Катанга, Парагвай, Рангун, Чикаго та ин.

2. У власних назвах людей (іменах, прізвищах) відповідно до g у мові-джерелі пишемо ґ, а відповідно до h — г: Верґілій, Ґеорґ Вільгельм, Фридрих Геґель, Ґеорґ Фридрих Гендель, Васко да Ґама, Магатма Ґанді, Федерико Ґарсія Лорка, Вінсент ван Ґоґ, Ґрета Ґарбо (Ґустафссон), Едвард Ґриг, Курт Ґеорґ Кісинґер

Ці правила позбавлені логіки і є непослідовними. Поясню на японському прикладі. Родина Імаґава(власна назва - прізвище) є родом з одноіменного повіту (власна назва - географ.). За "українським правописом" ці назви будуть різними:Імаґава (для прізвища), але Імагава(для місцевості). Відповідно, той факт, що рід Імаґава (або інший рід) отримав своє прізвище від однріменної місцевості буде зневільований. Виникає питання - чи треба сліпо наслідувати правило правопису стовоно літери ґ у власних назвах? --Alex K 13:28, 12 вересня 2006 (UTC)Відповісти

Зверніть увагу, що це правило з не прийнятого проекту правопису 1999 року. Мабуть і через відсутність у ньому логіки його й не прийняли. --Yakudza -พูดคุย 15:36, 12 вересня 2006 (UTC)Відповісти

Ґ (літера)

[ред. код]

Пропоную перейменувати статтю у Ґ або Ґ (літера) -- Oleg Marchuk?!/©~№? 14:52, 14 листопада 2006 (UTC)Відповісти

Підтримую Ґ. --Yakudza -พูดคุย 16:04, 14 листопада 2006 (UTC)Відповісти
Підтримую Ґ. З перенаправленням на Ґ (літера). А короткі статті типу ґава — вилучити.--A l b e d o ® 18:51, 14 листопада 2006 (UTC)Відповісти

Фарінгальний чи ларингальний

[ред. код]

Панове, це стаття про ґ, але згадується і г. Так от сказано, що: "... який позначає гортанний задньоязиковий приголосний, фарингальний звук, четверта літера нашої абетки." Звук дійсно гортанний, але гортань - larynx, а pharynx, - глотка. Глоточні звуки - це не гортанні, цей (г) гортанний, тож треба витерти фарингальний.

Є сумніви — у мене (див Обговорення:Українська фонетика. Тут потрібна консультація дуже серйозного спеціаліста. Річ у тім, що ларингальних (гортанних) звуків взагалі не повинно бути в природі, під цим терміном натомість розуміють або неартикульований придих (частіше, власне це і є г) або як будь-які позад'язикові (фарингальні, епіглотальні)(рідко). Так само непослідовно вживається термін фарингальний звук (будь-який не носовий і не ротовий). Не знаю, особисто у мене фарингальні констриктори трохи ворушаться при арикуляції г, що б це значило — не скажу.--W.M.drossel 11:11, 8 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Ґ у Windows

[ред. код]

«Операційна система Microsoft Windows не має вбудованої підтримки літери Ґ в українському розкладові клавіш, через це її слід набирати, скориставшись клавішою літери «Г» та Alt-Gr («правий альт»); при утриманні клавіші Shift маємо відповідно велику літеру Ґ» — насправді це і є вбудована підтримка літери ґ, просто її розмістили не дуже зручно, заховавши під комбінацією з правим альтом.--P.Y. 12:21, 30 серпня 2007 (UTC)Відповісти

Проєкт

[ред. код]

В українській мові немає такого слова.

Є слово «проект»!!!

Будь-ласка, не засмічуйте мову «канадським суржиком»!

Це не канадський суржик, це — проект правопису 1999 року (т.з. «Проєкт»)—Ahonc (обг.) 21:32, 24 лютого 2008 (UTC)Відповісти
Вибачте пане, нелюбителю "канадського суржику", але слово проект, - це як "калідор" і "лаболаторія". Хоч вам і мерещаться всюди кляті націоналісти, та слово проєкт походить від project, бачите там йот? Він там від латинських часів, тож заспокойтесь, бандерівці тут ні до чого. А та мова (ну ми ж знаємо, так), на яку ви рівняєтесь "чомусь", - ні до чого в квадраті!

«Із Проекту Правопису 1999 року»

[ред. код]

Пропоную вилучити цій розділ - «Із Проекту Правопису 1999 року» як такий що протирічить чинному правопису та вводить в оману користувачів не знайомих з чинним правописом. Дехто, читаючи статтю по діагоналі, вважає приведені параграфи частиною чинного правопису. --Tigga 01:20, 4 травня 2009 (UTC)Відповісти

Проти. 1) Ну і що, що суперечить? У вікіпедії можна часто зустріти в одній статті різні суперечливі точки зору. Це не привід для вилучення інформації. 2) Ніхто нікого в оману не вводить. Треба читати уважно і не буде проблем.-- Alex K 03:11, 4 травня 2009 (UTC)Відповісти
Також проти. Написано, що це проект, а не чинний правопис. Цей розділ має суттєве значення для цієї статті, не варто його вилучати через чиюсь неуважність — NickK 10:13, 4 травня 2009 (UTC)Відповісти
Погоджуюся з Алексом і Ніком. --Drundia 06:21, 6 травня 2009 (UTC)Відповісти
Підтримую Тіггу. P.S. Тільки він не протирічить, а суперечить.--Анатолій (обг.) 10:58, 4 травня 2009 (UTC)Відповісти
Це не є приведенням двох різних суперечливих точок зору. Це приведення правил чинного правопису та правил проекту, який було відкинуто. Якщо бажаєте залишити, то можна перенести цій текст як довідку до приміток. --Tigga 07:22, 6 травня 2009 (UTC)Відповісти
Немає ніяких проблем з передачею «g» як «дж» чи «ж», якщо такою є оригінальна вимова. Достатньо масово «h» передається як «х», а не як «г», де за приміткою для англійських слів, де за словником, де просто так, і чомусь не чіпається. А оте правило з правопису досить суперечливе і трактується по-різному, зокрема й тими хто судово розуміє що є що, натомість у Проєкті воно чіткіше й повніше, хоча теж зі своїми вадами. Скоро в нас половина всіх редагувань буде пов’язано з літурою «ґ», може нам до Книги рекордів Ґіннеса пора? --Drundia 07:59, 6 травня 2009 (UTC)Відповісти
Є проблеми з розумінням того, якою є оригінальна вимова. Ясно, що українська мова далеко не моноліт, і включає як нездоланногекаючі діалекти, так і ті, для яких «ґ» — невід'ємний елемент суперсиметрії системи дзвінких, глухих, зімкнених і щілинних звуків. Ясно, що в українській безліч слів з «г» тотожних ґекаючим слов'янським. Ясно, що латинські «g» та «h» мало що дають для розуміння природи грецької «γ» (велярної як «ґ» і одночасно фрикативної як «г»). Ясно, що не можна писати одне слово як географічну назву та персональне ім'я по-різному. Коротше кажучи, нічорта не ясно. Треба, треба нові проекти вивчати, розробляти! --W.M.drossel 11:26, 8 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Про звуки Г і Ґ

[ред. код]
  • «Українська мова належить до тих індоєвропейських мов, у яких проривний звук [ґ] колись перейшов у [г]. У праслов'янській мові всі слова вимовлялися з [ґ]...» — тут (як я знаю) якраз має бути навпаки. Звук Ґ в той час дуже рідко зустрічався серед слов'ян і практично завжди говорили саме Г. --68.113.110.119 05:49, 23 листопада 2010 (UTC)Відповісти