Інваріант (математика): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Напівінваріант: оформлення
Мітка: редагування коду 2017
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 30: Рядок 30:
<center><math>gv=\chi(g)v\ \ \forall g\in G</math></center>
<center><math>gv=\chi(g)v\ \ \forall g\in G</math></center>


де <math>\chi: G \to K</math> це функція, яка називається вагою напівінваріанта <math>v</math>. Напівінваріант з вагою <math>1</math> називається інваріантом<ref>[https://www.encyclopediaofmath.org/index.php/Semi-invariant(2) Semi-invariant(2)] // [https://www.encyclopediaofmath.org/index.php/Main_Page Encyclopedia of Mathematics] wiki, freely open to the public </ref><ref>A. Borel, ''Linear algebraic groups'', Benjamin (1969)</ref><ref>J.E. Humphreys, ''Linear algebraic groups'', Springer (1975) </ref><ref>C. Chevalley, ''Théorie des groupes de Lie'', '''2''', Hermann (1951) </ref><ref>Chris Blair. [https://www.maths.tcd.ie/~cblair/notes/s5.pdf Character table of S5]</ref><ref>[https://groupprops.subwiki.org/wiki/Linear_representation_theory_of_symmetric_group:S5 Linear representation theory of symmetric group:S5]</ref>.
де <math>\chi: G \to K</math> це функція, яка називається вагою напівінваріанта <math>v</math>. Напівінваріант з вагою <math>1</math> називається інваріантом<ref>[https://www.encyclopediaofmath.org/index.php/Semi-invariant(2) Semi-invariant(2)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180412145347/https://www.encyclopediaofmath.org/index.php/Semi-invariant(2) |date=12 квітня 2018 }} // [https://www.encyclopediaofmath.org/index.php/Main_Page Encyclopedia of Mathematics] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161225055542/https://www.encyclopediaofmath.org/index.php/Main_Page |date=25 грудня 2016 }} wiki, freely open to the public</ref><ref>A. Borel, ''Linear algebraic groups'', Benjamin (1969)</ref><ref>J.E. Humphreys, ''Linear algebraic groups'', Springer (1975) </ref><ref>C. Chevalley, ''Théorie des groupes de Lie'', '''2''', Hermann (1951) </ref><ref>Chris Blair. [https://www.maths.tcd.ie/~cblair/notes/s5.pdf Character table of S5] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170829084943/http://www.maths.tcd.ie/~cblair/notes/s5.pdf |date=29 серпня 2017 }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://groupprops.subwiki.org/wiki/Linear_representation_theory_of_symmetric_group:S5 |title=Linear representation theory of symmetric group:S5 |accessdate=11 квітня 2018 |archive-date=12 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180412145308/https://groupprops.subwiki.org/wiki/Linear_representation_theory_of_symmetric_group:S5 }}</ref>.


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Інваріантна множина]]
* [[Інваріантна множина]]
* [[Теорія інваріантів]]
* [[Теорія інваріантів]]
* [[Інваріант графа]]
* [[Інваріант графу]]
* [[Скінченний автомат]]
* [[Скінченний автомат]]
* [[Основні поняття теорії програмних інваріантів]]
* [[Основні поняття теорії програмних інваріантів]]
Рядок 43: Рядок 43:


== Література ==
== Література ==
* Метод инвариантов в теории функциональных уравнений / Г. П. Пелюх, А. Н. Шарковский. Киев : ИМ НАН Украины, 2013. 256 с. : ил. (Праці / Ін-т математики НАН України ; т. 95. Математика та її застосування / голов ред. А. М. Самойленко). Бібліогр.: с. 204-211 (75 назв.), с. 249-253 (28 назв.). ISBN 978-966-02-6530-1
* Метод инвариантов в теории функциональных уравнений / Г.&nbsp;П.&nbsp;Пелюх, А.&nbsp;Н.&nbsp;Шарковский.&nbsp;— Киев : ИМ НАН Украины, 2013.&nbsp;— 256 с.: ил.&nbsp;— (Праці / Ін-т математики НАН України; т. 95. Математика та її застосування / голов ред. А.&nbsp;— М. Самойленко).&nbsp;— Бібліогр.: с. 204—211 (75 назв.), с. 249—253 (28 назв.).&nbsp;— ISBN 978-966-02-6530-1. {{ref-ru}}

== Посилання ==
== Посилання ==
* {{Клепко_ВМ|частина=Інваріантність форми першого диференціала функції |сторінки= 267}}
* {{Клепко_ВМ|частина=Інваріантність форми першого диференціала функції |сторінки= 267}}

Поточна версія на 18:27, 18 травня 2022

Інваріант — величина, яка не змінюється в результаті деяких операцій.

Визначення

[ред. | ред. код]

Інваріант — функція від координат перетворюваної величини, яка не змінює свого значення за даної сукупності перетворень цієї величини. Наприклад, функція — інваріант відносно усеможливих обертань евклідового простору (група обертань позначається ) навколо початку координат. Інваріантами квадратичної форми з матрицею

є Сукупністю перетворень є сукупність усіх обертань евклідового 3-вимірного простору.

Приклади

[ред. | ред. код]

Наприклад: сума цифр всіх степенів числа 3 ділиться на 3; всі розрізання і перестановка частин фігур не змінює сумарної площі.

Як інваріант може використовуватися парність або розфарбовування. В цілочисельних та інших «дискретних» задачах інваріантом часто може бути остача від ділення на 2 (парність) або на інший натуральний дільник, наприклад залишки від ділення на 3 або 9.

Якщо інваріант розрізняє два положення, то від одного не можна перейти до іншого.

Інваріантом системи (або математичного об'єкта) називатимемо не лише її кількісну характеристику, яка не змінюється при заданих перетвореннях, але й кожну якісну характеристику, що має властивості зберігатися при таких перетвореннях.

При розв'язуванні задач з математики інколи доводиться зустрічається з ситуацією коли задана система (або математичний об'єкт) послідовно змінює свій стан. І треба визначити певну характеристику її кінцевого стану.

Повністю прослідкувати за всіма переходами буває складно, а то і неможливо. Тоді знайти розв'язок допомагає обчислення деякої величини, що характеризує стан системи і зберігається при всіх її переходах або перетвореннях. Таку величину називають інваріантом даної системи. Зрозуміло, що при цьому значення інваріанта в початковому та кінцевому станах збігаються.

Напівінваріант

[ред. | ред. код]

Нехай група діє у лінійному просторі над полем . Напівінваріантом групи називається вектор такий, що

де це функція, яка називається вагою напівінваріанта . Напівінваріант з вагою називається інваріантом[1][2][3][4][5][6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Semi-invariant(2) [Архівовано 12 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Encyclopedia of Mathematics [Архівовано 25 грудня 2016 у Wayback Machine.] wiki, freely open to the public
  2. A. Borel, Linear algebraic groups, Benjamin (1969)
  3. J.E. Humphreys, Linear algebraic groups, Springer (1975)
  4. C. Chevalley, Théorie des groupes de Lie, 2, Hermann (1951)
  5. Chris Blair. Character table of S5 [Архівовано 29 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  6. Linear representation theory of symmetric group:S5. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 11 квітня 2018.

Література

[ред. | ред. код]
  • Метод инвариантов в теории функциональных уравнений / Г. П. Пелюх, А. Н. Шарковский. — Киев : ИМ НАН Украины, 2013. — 256 с.: ил. — (Праці / Ін-т математики НАН України; т. 95. Математика та її застосування / голов ред. А. — М. Самойленко). — Бібліогр.: с. 204—211 (75 назв.), с. 249—253 (28 назв.). — ISBN 978-966-02-6530-1. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]