Антуан Арно (син): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7
 
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 6: Рядок 6:
|звання = [[професор]]
|звання = [[професор]]
}}
}}
'''Антуан Арно''' ({{lang-fr|Antoine Arnauld}}; [[16 лютого]] [[1612]], [[Париж]] — [[8 серпня]] [[1694]], [[Брюссель]]) — [[Франція|французький]] [[богослів'я|богослов]], [[філософ]], [[логіка|логік]] та [[математик]]. Вивчав спершу юридичні науки, а пізніше під впливом [[Сен-Сіран]]а та [[Корнелій Янсен|Янсена]] займався [[богослів'я]]м.
'''Антуан Арно''' ({{lang-fr|Antoine Arnauld}}; [[16 лютого]] [[1612]], [[Париж]] — [[8 серпня]] [[1694]], [[Брюссель]]) — [[Франція|французький]] [[богослів'я|богослов]], [[філософ]], [[логіка|логік]] та [[математик]]. Спершу вивчав юридичні науки, а пізніше під впливом [[Сен-Сіран]]а та [[Корнелій Янсен|Янсена]] займався [[богослів'я]]м.


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Народився у відомій [[Овернь]]ській родині Арно, у сім'ї [[Антуан Арно (батько)|Антуана Арно]]-старшого.
Народився у відомій [[Овернь]]ській родині Арно, у сім'ї [[Антуан Арно (батько)|Антуана Арно]]-старшого.


[[1641]] року він був уже [[священик]]ом, [[1643]] членом {{не перекладено|Коллеж Сорбонна|Колежу Сорбони|ru|Коллеж Сорбонна}} ([[Сорбонна]]), а [[1648]] одним з [[Пор-Рояль|пор-рояльських]] самітників.
1641 року він був уже [[священик]]ом, 1643 членом {{не перекладено|Коллеж Сорбонна|Колежу Сорбони|ru|Коллеж Сорбонна}} ([[Сорбонна]]), а 1648 одним з [[Пор-Рояль|пор-рояльських]] самітників.
У всіх суперечках з [[товариство Ісуса|єзуїтами]], [[духовенство]]м та урядом він постійно був головним виразником думок янсеністів. Проти єзуїтського звичаю причащатися якнайчастіше він написав брошуру «De la fréquente communion» ([[Париж]], 1643); на захист від звинувачень з боку [[кальвініст]]ів, у співпраці з [[П'єр Ніколь|Ніколем]], написав «{{lang-fr|La perpétuité de la foi de l'église catholique touchant l'eucharistie}}» (Париж, 3 т., 1669—1672). Перший з названих творів викликав гнів єзуїтів, другий — сильне незадоволення з боку реформатів. Єзуїти примусили його своїми переслідуваннями втекти до [[Нідерланди|Нідерландів]]; реформати, особливо [[Жан Клод|Клод]] та [[Жур'є]], відповідали йому палкими та різкими друкованими запереченнями.
У всіх суперечках з [[товариство Ісуса|єзуїтами]], [[духовенство]]м та урядом він постійно був головним виразником думок янсеністів. Проти єзуїтського звичаю причащатися якнайчастіше він написав брошуру «De la fréquente communion» ([[Париж]], 1643); на захист від звинувачень з боку [[кальвініст]]ів, у співпраці з [[П'єр Ніколь|Ніколем]], написав «{{lang-fr|La perpétuité de la foi de l'église catholique touchant l'eucharistie}}» (Париж, 3 т., 1669—1672). Перший з названих творів накликав гнів єзуїтів, другий — сильне незадоволення з боку реформатів. Єзуїти примусили його своїми переслідуваннями втекти до [[Нідерланди|Нідерландів]]; реформати, особливо [[Жан Клод|Клод]] та [[Жур'є]], відповідали йому палкими та різкими друкованими запереченнями.


Він вів запеклу боротьбу з [[Ніколя Мальбранш|Мальбраншем]], яка тривала до самої його смерті, в [[Льєж]]і 8 серпня 1694 року. Арно мав сильний, надзвичайно послідовний розум та великі знання. У полеміці він вирізнявся надзвичайною сміливістю, а гарячність його нерідко доходила до образ супротивників.
Він вів запеклу боротьбу з [[Ніколя Мальбранш|Мальбраншем]], яка тривала до самої його смерті, в [[Льєж]]і 8 серпня 1694 року. Арно мав сильний, надзвичайно послідовний розум та великі знання. У полеміці він вирізнявся надзвичайною сміливістю, а гарячність його нерідко доходила до образ супротивників.
Рядок 21: Рядок 21:
== Бібліографія ==
== Бібліографія ==
* ''Арно А., Николь П.'', «Логика, или Искусство мыслить». {{М.}}, 1991.{{ref-ru}}
* ''Арно А., Николь П.'', «Логика, или Искусство мыслить». {{М.}}, 1991.{{ref-ru}}

== Див. також ==
* [[Міркування про метафізику]]


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 30: Рядок 33:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://intencia.ru/Filosof-view-5.html Антуан Арно — Біографія. Бібліографія. Висловлювання {{ref-ru}}]
* [http://intencia.ru/Filosof-view-5.html Антуан Арно — Біографія. Бібліографія. Висловлювання] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141129223208/http://intencia.ru/Filosof-view-5.html |date=29 листопада 2014 }}{{ref-ru}}


{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}


{{DEFAULTSORT:Арно Антуан}}
[[Категорія:Французькі філософи]]
[[Категорія:Французькі філософи]]
[[Категорія:Французькі католицькі богослови]]
[[Категорія:Французькі католицькі богослови]]
Рядок 43: Рядок 47:
[[Категорія:Латинські письменники]]
[[Категорія:Латинські письменники]]
[[Категорія:Філософи мови]]
[[Категорія:Філософи мови]]
[[Категорія:Уродженці Парижа]]

Поточна версія на 01:28, 25 травня 2022

Антуан Арно
фр. Antoine Arnauld
Основні відомості
Народження6 (16) лютого 1612[1][2][…]
Париж, Королівство Франція[4]
Країна: Королівство Франція
Альма-матер:Паризький університет і College of Sorbonned
Заклад:Коллеж Сорбонна
Конфесія:католицтво
Смерть:8 серпня 1694(1694-08-08)[1][3][…] (82 роки)
Брюссель, Бельгія
Праці й досягнення
Рід діяльності:богослов, поет, філософ, математик, есеїст, письменник, викладач університету, логік, статистик
Основні інтереси:теологія
Звання:професор
CMNS: Антуан Арно у Вікісховищі

Антуан Арно (фр. Antoine Arnauld; 16 лютого 1612, Париж — 8 серпня 1694, Брюссель) — французький богослов, філософ, логік та математик. Спершу вивчав юридичні науки, а пізніше під впливом Сен-Сірана та Янсена займався богослів'ям.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у відомій Оверньській родині Арно, у сім'ї Антуана Арно-старшого.

1641 року він був уже священиком, 1643 членом Колежу Сорбони[ru] (Сорбонна), а 1648 одним з пор-рояльських самітників.

У всіх суперечках з єзуїтами, духовенством та урядом він постійно був головним виразником думок янсеністів. Проти єзуїтського звичаю причащатися якнайчастіше він написав брошуру «De la fréquente communion» (Париж, 1643); на захист від звинувачень з боку кальвіністів, у співпраці з Ніколем, написав «фр. La perpétuité de la foi de l'église catholique touchant l'eucharistie» (Париж, 3 т., 1669—1672). Перший з названих творів накликав гнів єзуїтів, другий — сильне незадоволення з боку реформатів. Єзуїти примусили його своїми переслідуваннями втекти до Нідерландів; реформати, особливо Клод та Жур'є, відповідали йому палкими та різкими друкованими запереченнями.

Він вів запеклу боротьбу з Мальбраншем, яка тривала до самої його смерті, в Льєжі 8 серпня 1694 року. Арно мав сильний, надзвичайно послідовний розум та великі знання. У полеміці він вирізнявся надзвичайною сміливістю, а гарячність його нерідко доходила до образ супротивників.

Абат Готефаж видав його твори в 45 томах, в Лозанні, 1775—1783.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Арно А., Николь П., «Логика, или Искусство мыслить». М., 1991.(рос.)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118893300 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Енциклопедія Брокгауз

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]