Великобурімський парк: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Створена сторінка: '''Великобурімський парк''' − пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного зна... |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8 |
||
(Не показані 25 проміжних версій 13 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка:Природоохоронна територія |
|||
⚫ | |||
| name = Великобурімський парк |
|||
| категорія_мсоп = V |
|||
| image = VBurimka Park Cherk-22.jpg |
|||
| зображення_підпис = |
|||
| ширина_зображення = 300px |
|||
| map = |
|||
| caption = |
|||
| ширина_мапи = |
|||
| локатор_x = |
|||
| локатор_y = |
|||
| розташування = {{UKR}}<br/>[[Черкаська область]],<br/>[[Золотоніський район]],<br/>с. [[Велика Бурімка]] |
|||
| nearest_city = [[Золотоноша]] |
|||
| lat_degrees = |
|||
| lat_minutes = |
|||
| lat_seconds = |
|||
| lat_direction = N |
|||
| long_degrees = |
|||
| long_minutes = |
|||
| long_seconds = |
|||
| long_direction = E |
|||
| площа = 86,5 [[гектар|га]] |
|||
| заснований = XVIII ст. |
|||
| число_відвідувачів = |
|||
| рік_відвідувачів = |
|||
| керуюча_організація = Золотоніський лісгоспзаг |
|||
}} |
|||
⚫ | |||
Оголошено заповідним у 1989 |
Площа 86,5 га. Оголошено заповідним у 1989 р. Заснований у [[XVIII століття|XVIII ст]]. Парк перебуває у віданні Золотоніського лісгоспзагу.<ref>Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. − Черкаси: Вертикаль, 2006. − 196 с.</ref> |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
У XVIII |
У XVIII ст. Бурімка належала князям Фроловим-Багреєвим, а потім перейшла Кантакузенам як спадок. Парк упорядковували декілька раз, але найбільше робіт було виконано за Кантакузених-Сперанських. На території парку містилися [[палац]], господарські споруди. Згідно з описами [[краєзнавство|краєзнавців]] Брудь Л. Г. та Брудзь О. Д., на південь від палацу були шпалерний сад і [[оранжерея]], від палацу до дороги пролягала каштанова [[алея]], на схід — цегляна дорога, обсаджена кущами. Невелика гора на півдні була обсаджена барвінком і називалась Барвінковою. У парку було багато алей: тополева, горіхова, каштанова, осокорова та осикова. Характерною рисою є те, що в композицію палацово-паркового ансамблю були включені залишки міста-фортеці доби [[Київська Русь|Київської Русі]], який був одним з форпостів на [[Сула (притока Дніпра)|Сулі]], яких на той час налічували близько 18 і вони були південно-східними кордонами держави. У народній мові ці археологічні залишки отримали назву «городок». Під горою був викопаний ставок для лебедів, у якому було три острівці, що з'єднувалися між собою невеличкими дерев'яними місточками. На острівцях споруджені лебедині будиночки. Спроба власників влаштувати [[водоспад]] виявилась невдалою, хоча для цього була побудована дамба, але вода влітку пересихала й не давала потрібного ефекту. У парку, який доглядав садівник, росло багато цікавих фруктових дерев та декоративних кущів, які привозили з [[Крим]]у, [[Кавказ]]у, [[Карпати|Карпат]] та країн [[Середземномор'я]]. Були створені композиції з великого каміння, яке привезли з Криму для вшанування пам'яті загиблого в [[Цусімська битва|Цусимський битві]] сина княгині Кантакузеної-Сперанської. Вдало використовувались у композиції парку вікові дерева та різні за композицією та значенням зрощені дерева, що були характерними для багатьох парків того часу. Після 1918 року парк і маєток зруйновано, залишки палацу розібрали у 70-х роках XX ст.<ref>{{Cite web |url=http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/velika_burimka |title=Садово-паркова архітектура Черкащини |accessdate=26 вересня 2010 |archive-date=19 квітня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100419160305/http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/velika_burimka }}</ref> |
||
== Характеристика парку == |
== Характеристика парку == |
||
Парк розташований на схилах [[балка|балок]] (перепад висот |
Парк розташований на схилах [[балка (форма рельєфу)|балок]] (перепад висот — 31 м), на березі [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцького водосховища]], у районі впадіння в нього [[Сула (притока Дніпра)|Сули]]. Є [[Став|ставок]] (2,3 га) з 4 острівцями. Парк нині нагадує лісовий масив<ref>{{книга| автор = | частина = | заголовок = Заповідна Черкащина |оригінал = |посилання = |відповідальний = Під заг. ред. Чорного М.Г. |видання = |місце = Черкаси |видавництво = Брама-Україна |рік = 2012| том = |сторінки = 127 |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-453-121-2|тираж = }}</ref>. Налічується 45 [[Вид|видів]] та 2 [[сорт|культивари]] (форми) дерев, кущів, напівкущів та ліан. Переважають [[Клен звичайний|клен гостролистий]], [[ясен звичайний]], [[дуб звичайний]], [[вільха чорна]]. Збереглися старі [[модрина європейська|модрини європейські]], [[осика|осики]] (діаметр стовбура найбільшої — 220 см), [[Дуб звичайний|дуби звичайні]], [[клен цукровий|клени цукристі]]. Серед цікавих композицій можна виділити «Три сестри» — три осики, що ростуть з одного місця. Також є великий розлогий дуб (діаметр стовбура 130 см), посаджений за легендою [[Богдан Хмельницький|Богданом Хмельницьким]] під час визвольної війни XVII ст. |
||
Триповерховий палац не зберігся. Від садиби лишилося кілька напівзруйнованих будівель |
Триповерховий палац не зберігся. Від садиби лишилося кілька напівзруйнованих будівель 18—19 ст. ([[млин]], майстерня, будинок для гостей). На території парку розташоване давньоруське родовище (1—11 ст.).<ref> Клим Ю. О. Великобурімський парк // Екологічна енциклопедія: У 3-х т. / А. В. Толстоухов (гол. ред.). — К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2007. — Т. 1. — С. 160.</ref> |
||
== |
== Галерея == |
||
<center><gallery widths=200 heights=150> |
|||
71-251-5001 Velyka Burimka park DSC 2175.jpg |
|||
Velyka Burimka Park 71-251-5001 DSC 6208.jpg |
|||
Velykoburimsky park.jpg |
|||
</gallery></center> |
|||
== Джерела та література == |
|||
{{Commons category|Velyka Burimka Park}} |
|||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
{{Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва України загальнодержавного значення}} |
|||
⚫ | |||
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення Черкаської області}} |
|||
[[Категорія:Чорнобаївський район]] |
|||
{{Природно-заповідний фонд Чорнобаївського району}}{{Природно-заповідний фонд Золотоніського району}} |
|||
[[Категорія:Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Черкаської області]] |
|||
⚫ |
Версія за 14:36, 3 червня 2022
![]() | |
Країна | ![]() |
---|---|
Розташування | ![]() Черкаська область, Золотоніський район, с. Велика Бурімка |
Найближче місто | Золотоноша |
Площа | 86,5 га |
Засновано | XVIII ст. |
Оператор | Золотоніський лісгоспзаг |
![]() |
Великобурі́мський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Розташований у селі Великій Бурімці Золотоніського району Черкаської області.
Площа 86,5 га. Оголошено заповідним у 1989 р. Заснований у XVIII ст. Парк перебуває у віданні Золотоніського лісгоспзагу.[1]
Історія
У XVIII ст. Бурімка належала князям Фроловим-Багреєвим, а потім перейшла Кантакузенам як спадок. Парк упорядковували декілька раз, але найбільше робіт було виконано за Кантакузених-Сперанських. На території парку містилися палац, господарські споруди. Згідно з описами краєзнавців Брудь Л. Г. та Брудзь О. Д., на південь від палацу були шпалерний сад і оранжерея, від палацу до дороги пролягала каштанова алея, на схід — цегляна дорога, обсаджена кущами. Невелика гора на півдні була обсаджена барвінком і називалась Барвінковою. У парку було багато алей: тополева, горіхова, каштанова, осокорова та осикова. Характерною рисою є те, що в композицію палацово-паркового ансамблю були включені залишки міста-фортеці доби Київської Русі, який був одним з форпостів на Сулі, яких на той час налічували близько 18 і вони були південно-східними кордонами держави. У народній мові ці археологічні залишки отримали назву «городок». Під горою був викопаний ставок для лебедів, у якому було три острівці, що з'єднувалися між собою невеличкими дерев'яними місточками. На острівцях споруджені лебедині будиночки. Спроба власників влаштувати водоспад виявилась невдалою, хоча для цього була побудована дамба, але вода влітку пересихала й не давала потрібного ефекту. У парку, який доглядав садівник, росло багато цікавих фруктових дерев та декоративних кущів, які привозили з Криму, Кавказу, Карпат та країн Середземномор'я. Були створені композиції з великого каміння, яке привезли з Криму для вшанування пам'яті загиблого в Цусимський битві сина княгині Кантакузеної-Сперанської. Вдало використовувались у композиції парку вікові дерева та різні за композицією та значенням зрощені дерева, що були характерними для багатьох парків того часу. Після 1918 року парк і маєток зруйновано, залишки палацу розібрали у 70-х роках XX ст.[2]
Характеристика парку
Парк розташований на схилах балок (перепад висот — 31 м), на березі Кременчуцького водосховища, у районі впадіння в нього Сули. Є ставок (2,3 га) з 4 острівцями. Парк нині нагадує лісовий масив[3]. Налічується 45 видів та 2 культивари (форми) дерев, кущів, напівкущів та ліан. Переважають клен гостролистий, ясен звичайний, дуб звичайний, вільха чорна. Збереглися старі модрини європейські, осики (діаметр стовбура найбільшої — 220 см), дуби звичайні, клени цукристі. Серед цікавих композицій можна виділити «Три сестри» — три осики, що ростуть з одного місця. Також є великий розлогий дуб (діаметр стовбура 130 см), посаджений за легендою Богданом Хмельницьким під час визвольної війни XVII ст.
Триповерховий палац не зберігся. Від садиби лишилося кілька напівзруйнованих будівель 18—19 ст. (млин, майстерня, будинок для гостей). На території парку розташоване давньоруське родовище (1—11 ст.).[4]
Галерея
Джерела та література
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Великобурімський парк |
- ↑ Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. − Черкаси: Вертикаль, 2006. − 196 с.
- ↑ Садово-паркова архітектура Черкащини. Архів оригіналу за 19 квітня 2010. Процитовано 26 вересня 2010.
- ↑ Заповідна Черкащина / Під заг. ред. Чорного М.Г. — Черкаси : Брама-Україна, 2012. — С. 127. — ISBN 978-966-453-121-2.
- ↑ Клим Ю. О. Великобурімський парк // Екологічна енциклопедія: У 3-х т. / А. В. Толстоухов (гол. ред.). — К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2007. — Т. 1. — С. 160.
|
|
|
- Природоохоронні території за алфавітом
- Пам'ятки садово-паркового мистецтва України
- Природоохоронні території загальнодержавного значення Черкаської області
- Природно-заповідний фонд Чорнобаївського району
- Природно-заповідний фонд Золотоніського району
- Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Черкаської області