Газова камера: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8 |
|||
(Не показані 10 проміжних версій 7 користувачів) | |||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Перша спроба створити газову камеру була проведена в одній з в'язниць штату [[Невада]] в 1923 році, з ініціативи тюремного стоматолога на прізвище Тернер. Він пропонував впускати отруйний газ безпосередньо в камеру смертників, коли ті спали, але після невдалого експерименту, внаслідок якого отримали смертельне отруєння двоє наглядачів вирішено було сконструювати окрему прибудову в тюремному дворі. Тернер вважав, що якщо пустити отруйні речовини в камеру смертників під час сну, то вони помруть не відчувши нічого. |
Перша спроба створити газову камеру була проведена в одній з в'язниць штату [[Невада]] в 1923 році, з ініціативи тюремного стоматолога на прізвище Тернер. Він пропонував впускати отруйний газ безпосередньо в камеру смертників, коли ті спали, але після невдалого експерименту, внаслідок якого отримали смертельне отруєння двоє наглядачів вирішено було сконструювати окрему прибудову в тюремному дворі. Тернер вважав, що якщо пустити отруйні речовини в камеру смертників під час сну, то вони помруть не відчувши нічого. |
||
Винахідником «душогубки» — автомобіля, переобладнаного з фургона для перевезення хліба, у кузові якого душили вихлопним газом засуджених на смерть людей, вважається радянський працівник НКВС, лейтенант держбезпеки [[Берг Ісай Давидович]]. У кузов фургона, обшитого зсередини оцинкованим залізом, пророблявся отвір, через який за допомогою ґумового шлангу надходили вихлопні гази, від отруєння якими за 20-30 хвилин засуджені у фургоні помирали. Саме ці радянські авто-душогубки, "очевидно, були взяті на озброєння гітлерівцями в роки Другої світової війни." <ref>''Жирнов Е''. [http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=1265324 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191210230457/https://www.kommersant.ru/doc/1265324 |date=10 грудня 2019 }} «По пути следования к месту исполнения приговоров отравлялись газом» // Коммерсантъ Власть. — 2007. — № 44. {{ref-ru}} {{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}; ''Петров Н.'' [http://www.novayagazeta.ru/data/2010/gulag10/00.html «Человек в кожаном фартуке» // Новая газета, спецвыпуск «Правда ГУЛАГа» от 02.08.2010 № 10 (31).]{{ref-ru}}</ref><ref>[http://books.google.com.ua/books?id=9kU3QglBUucC&pg=PA59&dq=Берг+душегубки&hl=uk&sa=X&ei=6qQUT6-ODM3z-gbOwYziAw&redir_esc=y#v=onepage&q=Берг%20душегубки&f=false Борьба за власть: Троцкий, Сталин, Хрущев, Брежнев, Андропов] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210608085338/https://books.google.com.ua/books?id=9kU3QglBUucC&pg=PA59&dq=%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B3+%D0%B4%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%BA%D0%B8&hl=uk&sa=X&ei=6qQUT6-ODM3z-gbOwYziAw&redir_esc=y#v=onepage&q=Берг%20душегубки&f=false |date=8 червня 2021 }}. {{ref-ru}}</ref> |
|||
== Застосування == |
== Застосування == |
||
Газові камери використовувалися для страти засуджених злочинців у США починаючи з 1920-х років. Газові камери широко використовувалися нацистською Німеччиною як засіб вбивства в [[Табір смерті|таборах смерті]] [[євреї]]в, [[Слов'яни|слов'ян]] і тих, кого нацисти вважали «унтерменшами». Це підтверджується численними свідченнями, а також нацистськими документами. У газових камерах Освенцима і Майданека для масових вбивств застосовувався Циклон Б, а в Треблінці та деяких інших таборах смерті для масових вбивств використовувалися приміщення, в які закачувалися вихлопні гази дизельних двигунів. Відомі випадки використання автомобілів, обладнаних газовою камерою |
Газові камери використовувалися для страти засуджених злочинців у США починаючи з 1920-х років. Газові камери широко використовувалися нацистською Німеччиною як засіб вбивства в [[Табір смерті|таборах смерті]] [[євреї]]в, [[Слов'яни|слов'ян]] і тих, кого нацисти вважали «унтерменшами». Це підтверджується численними свідченнями, а також нацистськими документами.( джерело?) У газових камерах Освенцима і Майданека для масових вбивств застосовувався Циклон Б, а в Треблінці та деяких інших таборах смерті для масових вбивств використовувалися приміщення, в які закачувалися вихлопні гази дизельних двигунів. Відомі випадки використання автомобілів, обладнаних газовою камерою ([[газваген]]). |
||
{{початок цитати}} |
{{початок цитати}} |
||
Рядок 30: | Рядок 32: | ||
{{Смертна кара}} |
{{Смертна кара}} |
||
=== Нацистська Німеччина === |
=== Нацистська Німеччина === |
||
У нацистській Німеччині в таборах смерті газові камери використовувалися для масового знищення в'язнів Циклоном Б Крім стаціонарних газових камер використовувалися також пересувні моделі на автомобільній базі, так звані «душогубки», де отруєння проводилося за допомогою чадного газу з вихлопної труби в непроникному кузові. |
У нацистській Німеччині в таборах смерті газові камери використовувалися для масового знищення в'язнів [[Циклон Б|Циклоном Б]] Крім стаціонарних газових камер використовувалися також пересувні моделі на автомобільній базі, так звані «душогубки», де отруєння проводилося за допомогою чадного газу з вихлопної труби в непроникному кузові. |
||
=== США === |
=== США === |
||
[[File:Map of US gas chamber usage.svg|thumb|left|Gas chamber usage in the United States.{{legend|#FFFF33|'''Secondary''' method only}} {{legend|#7fff00|'''Previously''' used, but '''not presently'''}} {{legend|#0099CC|'''Never''' used}}]] |
|||
У США для страти застосовується синильна кислота, що готується на місці розчиненням ціанідів в сірчаній кислоті. |
У США для страти застосовується синильна кислота, що готується на місці розчиненням ціанідів в сірчаній кислоті. |
||
У 1995 році Стюарт А. Крек (англ. Stuart A. Creque) запропонував використовувати для страти в газовій камері чистий азот, яким замінюється звичайне повітря [2]. Перебування в атмосфері чистого азоту викликає втрату свідомості менш ніж за хвилину без будь-яких неприємних відчуттів. Оскільки азот є природним компонентом повітря, він не має смаку, кольору і запаху, простий в отриманні і, на відміну від синильної кислоти, не представляє небезпеки в разі витоку з газової камери. У наші дні газові камери як смертна кара використовуються тільки у штатах Арізона і Каліфорнія. |
У 1995 році Стюарт А. Крек (англ. Stuart A. Creque) запропонував використовувати для страти в газовій камері чистий азот, яким замінюється звичайне повітря [2]. Перебування в атмосфері чистого азоту викликає втрату свідомості менш ніж за хвилину без будь-яких неприємних відчуттів. Оскільки азот є природним компонентом повітря, він не має смаку, кольору і запаху, простий в отриманні і, на відміну від синильної кислоти, не представляє небезпеки в разі витоку з газової камери. У наші дні газові камери як смертна кара використовуються тільки у штатах Арізона і Каліфорнія. |
||
== Застосування для евтаназії: == |
|||
Починаючи з 30-х років 20 століття в [[лабораторія|лабораторіях]] , які працюють з тваринами стали з'являтися евтанайзери . Тобто газові камери, розміром приблизно 0,5 м у всіх вимірах .Розмір такого евтанайзера не дозволяє туди помістити людину, але туди легко поміщаються [[Миша|миші]], [[щур|щури]] і [[Кріль|кролики]]. У цю камеру впускається [[азот]] або [[Діоксид вуглецю|вуглекислий газ]] в кількості , яка створює [[Гіпоксія|гіпоксію]] і тварини непомітно для себе задихаються в цьому апараті . |
|||
У 2017 році австралійський політик , затятий прихильник , лобіст і практик евтаназії Філіп Ничке спільно з голландським інженером Олександром Баннінком дали розвиток цієї ідеї , збільшивши цей евтанайзер до розмірів людини . Це проект отримав назву << [[Sarco Suicide pod]]>>, сама назва Sarco походить від слова "[[Саркофаг]]" . |
|||
Більшість деталей даного виробу виготовлені на 3D-принтері , в камеру подається стиснутий азот в кількості 4-х літрів з балона , розташованого внизу , таким чином знижуючи % вільного кисню з нормальних 20 до 2% , що викликає миттєве задуха , яке для самого евтаназанта відбувається практично непомітно . Газова камера активується евтаназантом зі смартфона через спеціальний додаток , який дає код активації , що діє протягом доби . |
|||
В кінці 2021 року цей виріб отримав право на експлуатацію в [[Швейцарія|Швейцарії]] , але задовго до того був отриманий шквал критики на адресу цього виробу , що став для нього [[Чорний піар|чорним піаром]] , критики в один голос стверджують , що такий виріб це гламурна газова камера , яка може спричинити [[Ефект Вертера|хвилю самогубств]] . |
|||
<gallery> |
|||
https://ru.wikipedia.org/wiki/Sarco#/media/Файл:Sarco-device.jpg|Газова {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220221180932/https://ru.wikipedia.org/wiki/Sarco#/media/Файл:Sarco-device.jpg{{!}}Газова |date=21 лютого 2022 }} камера [[Sarco Suicide Pod]] |
|||
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/a7/Philip-nitschke.jpg|Філіп Ничке, автор проекту <<Sarco Suicide pod>>, відомий в рідній Австралії як" [[Доктор смерть|Доктор Смерть]]". |
|||
</gallery> |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 08:29, 8 червня 2022
Газова камера — приміщення, призначене для умертвіння людей шляхом отруєння отруйним або задушливим газом.
Винахід
Перша спроба створити газову камеру була проведена в одній з в'язниць штату Невада в 1923 році, з ініціативи тюремного стоматолога на прізвище Тернер. Він пропонував впускати отруйний газ безпосередньо в камеру смертників, коли ті спали, але після невдалого експерименту, внаслідок якого отримали смертельне отруєння двоє наглядачів вирішено було сконструювати окрему прибудову в тюремному дворі. Тернер вважав, що якщо пустити отруйні речовини в камеру смертників під час сну, то вони помруть не відчувши нічого.
Винахідником «душогубки» — автомобіля, переобладнаного з фургона для перевезення хліба, у кузові якого душили вихлопним газом засуджених на смерть людей, вважається радянський працівник НКВС, лейтенант держбезпеки Берг Ісай Давидович. У кузов фургона, обшитого зсередини оцинкованим залізом, пророблявся отвір, через який за допомогою ґумового шлангу надходили вихлопні гази, від отруєння якими за 20-30 хвилин засуджені у фургоні помирали. Саме ці радянські авто-душогубки, "очевидно, були взяті на озброєння гітлерівцями в роки Другої світової війни." [1][2]
Застосування
Газові камери використовувалися для страти засуджених злочинців у США починаючи з 1920-х років. Газові камери широко використовувалися нацистською Німеччиною як засіб вбивства в таборах смерті євреїв, слов'ян і тих, кого нацисти вважали «унтерменшами». Це підтверджується численними свідченнями, а також нацистськими документами.( джерело?) У газових камерах Освенцима і Майданека для масових вбивств застосовувався Циклон Б, а в Треблінці та деяких інших таборах смерті для масових вбивств використовувалися приміщення, в які закачувалися вихлопні гази дизельних двигунів. Відомі випадки використання автомобілів, обладнаних газовою камерою (газваген).
У червні 1941 року я отримав наказ встановити в Аушвіці обладнання для винищення євреїв. Коли я обладнав будинок для винищувань в Аушвіці, то пристосував його для використання газу «Циклон Б», який являв собою кристалічну синильну кислоту. Іншим удосконаленням, зробленим нами, було будівництво газових камер з разовою пропускною спроможністю в 2 тисячі чоловік, у той час як у десяти газових камерах Треблінки можна було винищувати за один раз тільки по 200 чоловік у кожній.
— Рудольф Гьосс, свідчення на Нюрнберзькому процесі[3].
Аж до кінця XX століття газові камери застосовувалися також у Сполучених Штатах Америки для виконання смертної кари. Востаннє (станом на січень 2012 р.) газова камера використовувалися 4 березня 1999, коли в Аризоні був страчений Волтер ЛаҐранд. В даний час законодавства п'яти штатів допускають використання газової камери:
Штат Аризона: За вибором засудженого поряд зі смертельною ін'єкцією тільки якщо вирок був винесений до 15 листопада 1992.
Вайомінг: Якщо смертельна ін'єкція буде визнана неконституційною.
Каліфорнія: На прохання засудженого, за замовчуванням застосовується смертельна ін'єкція. Верховний суд Каліфорнії визнав газову камеру «жорстоким і незвичайним покаранням».
Міссурі: За вибором поряд зі смертельною ін'єкцією закон не пояснює, хто робить вибір — засуджений або судові органи.
Меріленд: За вибором засудженого поряд зі смертельною ін'єкцією, тільки якщо злочин було скоєно до 25 березня 1994.
Цей метод неодноразово піддавався критиці як досить болісний; смерть нерідко наставала далеко не відразу. Так, при страті вбивці двох людей Дональда Хардінга в Аризоні 6 квітня 1992 смерть наступила лише через 11 хвилин; присутнього при страті прокурора штату знудило. Для прискорення настання смерті засудженим зазвичай радили глибоко дихати, тобто брати активну участь у власній карі, що також вважається неетичним. Все це привело до того, що в даний час газова камера в США вже досить давно не застосовувалася і в осяжному майбутньому її використання на практиці малоймовірно.
Гази, що застосовуються в газовій камері
Нацистська Німеччина
У нацистській Німеччині в таборах смерті газові камери використовувалися для масового знищення в'язнів Циклоном Б Крім стаціонарних газових камер використовувалися також пересувні моделі на автомобільній базі, так звані «душогубки», де отруєння проводилося за допомогою чадного газу з вихлопної труби в непроникному кузові.
США
У США для страти застосовується синильна кислота, що готується на місці розчиненням ціанідів в сірчаній кислоті. У 1995 році Стюарт А. Крек (англ. Stuart A. Creque) запропонував використовувати для страти в газовій камері чистий азот, яким замінюється звичайне повітря [2]. Перебування в атмосфері чистого азоту викликає втрату свідомості менш ніж за хвилину без будь-яких неприємних відчуттів. Оскільки азот є природним компонентом повітря, він не має смаку, кольору і запаху, простий в отриманні і, на відміну від синильної кислоти, не представляє небезпеки в разі витоку з газової камери. У наші дні газові камери як смертна кара використовуються тільки у штатах Арізона і Каліфорнія.
Застосування для евтаназії:
Починаючи з 30-х років 20 століття в лабораторіях , які працюють з тваринами стали з'являтися евтанайзери . Тобто газові камери, розміром приблизно 0,5 м у всіх вимірах .Розмір такого евтанайзера не дозволяє туди помістити людину, але туди легко поміщаються миші, щури і кролики. У цю камеру впускається азот або вуглекислий газ в кількості , яка створює гіпоксію і тварини непомітно для себе задихаються в цьому апараті .
У 2017 році австралійський політик , затятий прихильник , лобіст і практик евтаназії Філіп Ничке спільно з голландським інженером Олександром Баннінком дали розвиток цієї ідеї , збільшивши цей евтанайзер до розмірів людини . Це проект отримав назву << Sarco Suicide pod>>, сама назва Sarco походить від слова "Саркофаг" .
Більшість деталей даного виробу виготовлені на 3D-принтері , в камеру подається стиснутий азот в кількості 4-х літрів з балона , розташованого внизу , таким чином знижуючи % вільного кисню з нормальних 20 до 2% , що викликає миттєве задуха , яке для самого евтаназанта відбувається практично непомітно . Газова камера активується евтаназантом зі смартфона через спеціальний додаток , який дає код активації , що діє протягом доби . В кінці 2021 року цей виріб отримав право на експлуатацію в Швейцарії , але задовго до того був отриманий шквал критики на адресу цього виробу , що став для нього чорним піаром , критики в один голос стверджують , що такий виріб це гламурна газова камера , яка може спричинити хвилю самогубств .
-
Філіп Ничке, автор проекту <<Sarco Suicide pod>>, відомий в рідній Австралії як" Доктор Смерть".
Примітки
- ↑ Жирнов Е. [[https://web.archive.org/web/20191210230457/https://www.kommersant.ru/doc/1265324 Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] «По пути следования к месту исполнения приговоров отравлялись газом» // Коммерсантъ Власть. — 2007. — № 44. (рос.) [недоступне посилання з травня 2019]; Петров Н. «Человек в кожаном фартуке» // Новая газета, спецвыпуск «Правда ГУЛАГа» от 02.08.2010 № 10 (31).(рос.)
- ↑ Борьба за власть: Троцкий, Сталин, Хрущев, Брежнев, Андропов [Архівовано 8 червня 2021 у Wayback Machine.]. (рос.)
- ↑ Валерий Лебедев. Пепел (Ужас Холокоста) N194, 5 ноября 2000 года