Страсний тиждень: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: da:Den stille uge
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8
 
(Не показані 45 проміжних версій 35 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Roermondse passie.jpg|thumb|300px|<center>Страсті Христові <br />(анонімний художник [[XV век]]а, [[Нідерланди]])</center>]]
[[Файл:Roermondse passie.jpg|thumb|300px|Страсті Христові <br/>(анонімний художник XV Ст, [[Нідерланди]])]]
'''Страсний тиждень''' ('''Седмиця'''; страсть в [[Церковнослов'янська мова|ц.-сл.]]— ''страждання,'' '''Білий тиждень, Чистий тиждень'''<ref>{{Cite web|url=http://www.ukrlegenda.org/zvychai_nashoho_narodu/bilyj_tyzhden.php|title=Білий тиждень|website=www.ukrlegenda.org|accessdate=2018-04-03}}</ref>)&nbsp;— останній тиждень перед [[Великдень|Великоднем]], що наступає за [[вербний тиждень|вербним тижнем]]. В [[Православна Церква|Православній Церкві]] цей тиждень носить назву Страсного, бо в цей час Церква згадує Страсті Христові. Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не включений у богослужбове коло [[Великий піст|Великого посту]], а стоїть окремо, як перехід від Святої Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння<ref>{{Cite web|title=Страсний тиждень|url=https://www.kpba.edu.ua/statti/499-strasnyituzden.html|website=www.kpba.edu.ua|date=|accessdate=2022-04-13|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220226170015/https://www.kpba.edu.ua/statti/499-strasnyituzden.html|archivedate=26 лютого 2022}}</ref>.
'''Страсний тиждень''' ('''Седмица'''; страсть в [[Церковнослов'янська мова|ц.-сл.]]— ''страждання'') — останній тиждень [[Великий піст|Великого посту]], що передує [[Пасха|Пассі]] і наступною за [[вербний тиждень|вербним тижнем]]. У страсний тиждень згадується [[Таємна Вечеря]], страждання, [[розп'яття]] і поховання [[Ісус Христос|Ісуса Христа]].Всі дні Страсного тижня звуться "Великими" - Великий Понеділок, Великий Вівторок і т.д, також уживається епітет "Страсний".В [[православ'я|православ'ї]] перші три дні Страсної седмиці відбувається [[Літургія передосвячених дарів]], в [[Великий четвер]] й [[Велика Субота|Велику суботу]] - літургія Василя Великого, в [[Велика п'ятниця|Велику п'ятницю]] літургія не відбувається. У перші три дні Страсної седмиці устав пропонує прочитувати весь [[Псалтир]], крім 17-й [[Акафіст|кафізми]], що читається на утрені Великої Суботи.В [[католицизм]]і [[Великий четвер]], [[Велика п'ятниця]] і [[Велика Субота]] об'єднані за назвою [[Пасхальне тридення]].
Страсний тиждень у пам'ять про останні дні земного життя, страждання і хресну смерть Ісуса Христа, розпочинається у християн з понеділка.У Великий понеділок [[Церква]] згадує старозавітного патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет , сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосип розглядається як праобраз зрадженого Христа. У понеділок Страсної седмиці служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. [[Миро]] - це суміш 50 речовин на основі оливкового масла, трав та смол. Миро вважається святинею, зберігається у вівтарі і використовується в таїнстві Миропомазання. Готується миро лише раз у році - з понеділка по середу Страсного тижня, у четвер освячується.
У вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як [[Христос]] навчав у [[храм]]і [[Єрусалим]]ському і народ вважав Його [[пророк]]ом.
Велика середа - день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі [[Віфанія]] у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна "грішниця" вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в церковній службі в середу прославляється "грішниця" і засуджується зрада Юди.
Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем - Великі четвер, п'ятниця та субота. У кожний з них на службах читаються уривки з Євангеліє, що розповідають про страждання Христа.
У четвер віруючі згадують становлення таїнства [[причастя]] Тіла і Крові Христових - євхаристії .
Велика п'ятниця - найскорботніший день , тому що саме в п'ятницю Ісус був розп'ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи.
У суботу тіло Христа "перебувало в труні", але душею Спаситель зійшов в [[пекло]] і вивів з нього душі праведників.


== У православ'ї ==


У страсний тиждень згадується [[Таємна Вечеря]], страждання, [[розп'яття]] і поховання [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]. Усі дні Страсного тижня звуться «Великими»&nbsp;— Великий Понеділок, Великий Вівторок тощо, також уживається епітет «Страсний».


У [[православ'я|православ'ї]] перші три дні Страсної седмиці відбувається [[Літургія передосвячених дарів]], у [[Великий четвер]] й [[Велика Субота|Велику суботу]]&nbsp;— літургія Василя Великого, у [[Велика п'ятниця|Велику п'ятницю]] літургія не відбувається. У перші три дні Страсної седмиці устав пропонує прочитувати весь [[Псалтир]], крім 17-й [[Акафіст|кафізми]], що читається на утрені Великої Суботи.

Протягом Страсного тижня всі православні християни, які протягом посту ще не сповідалися і не причащалися, мають це обов'язково зробити&nbsp;— у будь-який день зранку, окрім п'ятниці.<ref>http://cerkva.kharkov.ua/novini/he/1107.html</ref>

=== Дні Страсного тижня ===

У Великий понеділок [[Церква]] згадує старозавітного патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосип розглядається як праобраз зрадженого Христа. Також Православна Церква згадує прокляття смоківниці.<ref>https://orthodoxtimes.com/holy-monday-first-day-of-orthodox-holy-week-2/</ref><ref>https://orthodox.vinnica.ua/publikatsii/3571.html</ref> У понеділок Страсної седмиці служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. [[Миро]]&nbsp;— це суміш 50 речовин на основі оливкової олії, трав та смол. Миро вважається святинею, зберігається у вівтарі і використовується в таїнстві Миропомазання. Готується миро лише раз у році&nbsp;— з понеділка по середу Страсного тижня, у четвер освячується.

У вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як [[Христос]] навчав у [[храм]]і [[Єрусалим]]ському і народ вважав Його [[пророк]]ом.

Велика середа (Страсна середа)&nbsp;— день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі [[Віфанія]] у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна «грішниця» вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в церковній службі в середу прославляється «грішниця» і засуджується зрада Юди. З понеділка по середу Страсного тижня в храмах звершуються Літургії Григорія Двоєслова або ж Передосвячених Дарів<ref>{{Cite web|title=Великдень в Україні 2019: дата і традиції - Lifestyle 24|url=https://24tv.ua/lifestyle/news/showNews.do?velikden_2019_ukrayina_data_traditsiyi_koli_pasha_2019_roku&objectId=1107988|website=24 Канал|accessdate=2019-03-26|language=en}}</ref>

Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем&nbsp;— Великі [[Великий четвер|четвер]], [[Страсна п'ятниця|п'ятниця]] та субота. У кожний з них на службах читаються уривки з Євангелія, що розповідають про страждання Христа.

У четвер віруючі згадують становлення таїнства [[причастя]] Тіла і Крові Христових&nbsp;— євхаристії.

[[Страсна п'ятниця|Велика п'ятниця&nbsp;]]— найскорботніший день, тому що саме у п'ятницю Ісус був розп'ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи.

У суботу тіло Христа «перебувало в труні», але душею Спаситель зійшов в [[пекло]] і вивів з нього душі праведників. Ввечері в храмах розпочинають святкове богослужіння, щоб зустріти Воскресіння Христове.

== У католицизмі ==

У [[католицизм]]і [[Великий четвер]], [[Велика п'ятниця]] і [[Велика Субота]] об'єднані за назвою [[Пасхальне тридення]].

== Народні традиції ==

Страсна седмиця&nbsp;— час, коли потрібно навести порядок в будинку і приготувати страви для великоднього столу. Слово «страсті» в перекладі зі старослов'янської означає «муки», «страждання»: християни в ці дні дотримуються найсуворішого посту, не танцюють, не співають, багато моляться, часто бувають в церкві і готуються до [[Великдень|Великодня]]. За традиціями, в селах на цьому тижні сіють ранні зернові, горох.<ref>{{Cite news|url=https://styler.rbc.ua/ukr/dosug/pasha-traditsii-primety-voskreseniya-hristovogo-1460056651.html|title=Великдень 2017: традиції і прикмети Воскресіння Христового|last=Rbc.ua|language=uk|work=РБК-Украина|accessdate=2018-04-03}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://otokar.com.ua/585.html|title=За тиждень — великдень (Вербна неділя) – Олександр Токар|website=otokar.com.ua|language=uk|accessdate=2018-04-03}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/strasniy_tizhden_shho_ne_mozhna_robiti_ta_mozhna_robiti_v_strasniy_tizhden_n946936|title=Страсний тиждень 2018: що можна і не можна робити в останні дні перед Великоднем - 24 Канал|website=24 Канал|accessdate=2018-04-03}}</ref>

Традиційно у четвер Страсного тижня (або ж Чистий Четвер) очищають своє тіло і випікають паски.<ref>http://blyzhchedoboga.com.ua/strasnij-tizhden/</ref>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==

* [https://www.youtube.com/watch?v=mcRvVO4d-4c Страсний тиждень: канон, традиції, забобони&nbsp;— що потрібно знати / Архиєпископ Ігор (Ісіченко) // ВІДЕО]

{{Перехідні свята}}
{{Бібліоінформація}}


[[Категорія:Богослов'я]]
[[Категорія:Богослов'я]]
Рядок 16: Рядок 50:
[[Категорія:Християнські свята]]
[[Категорія:Християнські свята]]
[[Категорія:Великодні свята]]
[[Категорія:Великодні свята]]
[[Категорія:Страсний тиждень]]

[[Категорія:Тижні]]
[[an:Semana Santa]]
[[ar:أسبوع الآلام]]
[[bg:Страстна седмица]]
[[ca:Setmana Santa]]
[[cs:Svatý týden]]
[[da:Den stille uge]]
[[de:Karwoche]]
[[el:Μεγάλη Εβδομάδα]]
[[en:Holy Week]]
[[eo:Sankta semajno]]
[[es:Semana Santa]]
[[eu:Aste Santu]]
[[fa:هفته مقدس]]
[[fi:Suuri viikko]]
[[fr:Semaine sainte]]
[[gl:Semana Santa]]
[[gn:Arapokõindy Marangatu]]
[[he:השבוע הקדוש]]
[[hr:Veliki tjedan]]
[[hu:Nagyhét]]
[[hy:Ավագ շաբաթ]]
[[id:Pekan Suci]]
[[is:Dymbilvika]]
[[it:Settimana Santa]]
[[ja:受難週]]
[[ka:ვნების კვირა]]
[[ko:성 주간]]
[[li:Gooj week]]
[[nds-nl:Hillege Week]]
[[nl:Goede Week]]
[[nn:Den stille veka]]
[[no:Den stille uke]]
[[pl:Wielki Tydzień]]
[[pt:Semana Santa]]
[[qu:Simana Santa]]
[[roa-tara:Sumana Sande]]
[[ru:Страстная неделя]]
[[sc:Chida santa]]
[[sco:Haly Week]]
[[sh:Veliki tjedan]]
[[simple:Holy week]]
[[sk:Svätý týždeň]]
[[sv:Stilla veckan]]
[[sw:Juma kuu]]
[[tl:Mahal na Araw]]
[[vi:Tuần Thánh]]
[[war:Semana santá]]

Поточна версія на 14:58, 8 липня 2022

Страсті Христові
(анонімний художник XV Ст, Нідерланди)

Страсний тиждень (Седмиця; страсть в ц.-сл.страждання, Білий тиждень, Чистий тиждень[1]) — останній тиждень перед Великоднем, що наступає за вербним тижнем. В Православній Церкві цей тиждень носить назву Страсного, бо в цей час Церква згадує Страсті Христові. Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не включений у богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо, як перехід від Святої Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння[2].

У православ'ї

[ред. | ред. код]

У страсний тиждень згадується Таємна Вечеря, страждання, розп'яття і поховання Ісуса Христа. Усі дні Страсного тижня звуться «Великими» — Великий Понеділок, Великий Вівторок тощо, також уживається епітет «Страсний».

У православ'ї перші три дні Страсної седмиці відбувається Літургія передосвячених дарів, у Великий четвер й Велику суботу — літургія Василя Великого, у Велику п'ятницю літургія не відбувається. У перші три дні Страсної седмиці устав пропонує прочитувати весь Псалтир, крім 17-й кафізми, що читається на утрені Великої Суботи.

Протягом Страсного тижня всі православні християни, які протягом посту ще не сповідалися і не причащалися, мають це обов'язково зробити — у будь-який день зранку, окрім п'ятниці.[3]

Дні Страсного тижня

[ред. | ред. код]

У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосип розглядається як праобраз зрадженого Христа. Також Православна Церква згадує прокляття смоківниці.[4][5] У понеділок Страсної седмиці служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. Миро — це суміш 50 речовин на основі оливкової олії, трав та смол. Миро вважається святинею, зберігається у вівтарі і використовується в таїнстві Миропомазання. Готується миро лише раз у році — з понеділка по середу Страсного тижня, у четвер освячується.

У вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком.

Велика середа (Страсна середа) — день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна «грішниця» вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в церковній службі в середу прославляється «грішниця» і засуджується зрада Юди. З понеділка по середу Страсного тижня в храмах звершуються Літургії Григорія Двоєслова або ж Передосвячених Дарів[6]

Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем — Великі четвер, п'ятниця та субота. У кожний з них на службах читаються уривки з Євангелія, що розповідають про страждання Христа.

У четвер віруючі згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових — євхаристії.

Велика п'ятниця — найскорботніший день, тому що саме у п'ятницю Ісус був розп'ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи.

У суботу тіло Христа «перебувало в труні», але душею Спаситель зійшов в пекло і вивів з нього душі праведників. Ввечері в храмах розпочинають святкове богослужіння, щоб зустріти Воскресіння Христове.

У католицизмі

[ред. | ред. код]

У католицизмі Великий четвер, Велика п'ятниця і Велика Субота об'єднані за назвою Пасхальне тридення.

Народні традиції

[ред. | ред. код]

Страсна седмиця — час, коли потрібно навести порядок в будинку і приготувати страви для великоднього столу. Слово «страсті» в перекладі зі старослов'янської означає «муки», «страждання»: християни в ці дні дотримуються найсуворішого посту, не танцюють, не співають, багато моляться, часто бувають в церкві і готуються до Великодня. За традиціями, в селах на цьому тижні сіють ранні зернові, горох.[7][8][9]

Традиційно у четвер Страсного тижня (або ж Чистий Четвер) очищають своє тіло і випікають паски.[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Білий тиждень. www.ukrlegenda.org. Процитовано 3 квітня 2018.
  2. Страсний тиждень. www.kpba.edu.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  3. http://cerkva.kharkov.ua/novini/he/1107.html
  4. https://orthodoxtimes.com/holy-monday-first-day-of-orthodox-holy-week-2/
  5. https://orthodox.vinnica.ua/publikatsii/3571.html
  6. Великдень в Україні 2019: дата і традиції - Lifestyle 24. 24 Канал (англ.). Процитовано 26 березня 2019.
  7. Rbc.ua. Великдень 2017: традиції і прикмети Воскресіння Христового. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 квітня 2018.
  8. За тиждень — великдень (Вербна неділя) – Олександр Токар. otokar.com.ua (укр.). Процитовано 3 квітня 2018.
  9. Страсний тиждень 2018: що можна і не можна робити в останні дні перед Великоднем - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 3 квітня 2018.
  10. http://blyzhchedoboga.com.ua/strasnij-tizhden/

Джерела

[ред. | ред. код]