Франц Зельдте: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Renvoy (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 16 проміжних версій 9 користувачів) | |||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|військове звання = |
|військове звання = |
||
|партія = |
|партія = |
||
|нагороди = |
|нагороди = {{(!}} |
||
{{!}}{{Залізний хрест 1-го класу}}{{!!}}{{Залізний хрест 2-го класу}}{{!!}}{{За поранення (срібний нагрудний знак Німецької імперії)}} |
|||
{{!}}- |
|||
{{!}}{{Почесний хрест ветерана війни}}{{!!}}{{Золотий знак НСДАП}}{{!!}}{{Почесний командор ордена дому Гогенцоллернів}} |
|||
{{!}}- |
|||
{{!}}{{Почесний знак Німецького Червоного Хреста}} |
|||
{{!)}} |
|||
}} |
}} |
||
'''Франц Зельдте''' |
'''Франц Зельдте''' — німецький державний і політичний діяч, [[Імперське міністерство праці|Рейхсміністр праці]] (1932—1945), один з керівників організації [[Сталевий шолом]], [[Обергруппенфюрер]] [[Штурмові загони|СА]] і [[СС]], прусський державний радник. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Син власника хімічної фабрики. Після закінчення гімназії вивчав хімію у Вищій технічній школі [[Брауншвейг |
Син власника хімічної фабрики. Після закінчення гімназії вивчав хімію у Вищій технічній школі [[Брауншвейг]]а. У 1906 році добровольцем вступив в 66-й магдебурзький піхотний полк. З 1908 року працював на хімічному виробництві. Учасник [[Перша світова війна|Першої світової війни]], майор. В результаті важкого поранення у Зельдте була ампутована ліва рука. Спочатку служив на Західному фронті, потім був переведений до відділу пропаганди Верховного командування. В кінці війни очолював кінопідрозділ на Тірольському фронті. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу. |
||
13 листопада 1918 року заснував «Союз фронтовиків» ( |
13 листопада 1918 року заснував «Союз фронтовиків» («Bund der Frontsoldaten»). 25 грудня 1918 року в Магдебурзі разом з колишнім офіцером Генерального штабу Теодором Дуйстерберг (1875—1950) заснував воєнізовану організацію «<nowiki/>[[Сталевий шолом]]<nowiki/>» («Stahlhelm»), основною метою якої стала протидія [[Ліві (політика)|лівим]] рухам в Німеччині. На установчому з'їзді Зельдте заявив, що ця організація створюється, щоб «використовувати дух фронтовиків проти свинської революції». Провокаційні витівки підрозділів «Сталевого шолома» мали широке поширення в Німеччині в 20-х рр. У 1924 році Зельдте і Дуйстерберг стали співголовами організації. «Сталевий шолом» мав право-націоналістичну і монархічну орієнтацію. Членами організації були головним чином колишні фронтовики. До кінця 1920-х років вона стала найпотужнішим воєнізованим об'єднанням Німеччини, в якому перебувало досить багато людей, які не брали участі в Першій світовій війні. |
||
З позицій [[ |
З позицій [[реваншизм]]у Зельдте виступав проти [[Версальський договір|Версальського миру]] і виплати Німеччиною репарацій її переможцям у війні. З цієї причини на рубежі 20-х — 30-х рр. очолюваний ним «Сталевий шолом» вступив в коаліцію з [[Німецька національна народна партія|Німецькою національною народною партією]] [[Альфред Гугенберг|Альфреда Гугенберга]] і Націонал-соціалістичною німецькою робітничою партією ([[НСДАП]]) [[Адольф Гітлер|Адольфа Гітлера]]. Разом вони висунули «Народні вимоги проти [[План Юнга|плану Юнга]]<nowiki/>» («Volksbegehren gegen den Young-Plan»). |
||
На початку 1930-х років «Сталевий шолом» вступив в конфлікт з СА, і була проведена зустріч Зельдте, Дуйстерберга і Гітлера, але угода не була досягнута. 11 жовтня 1931 року Зельдте став представником «Сталевого шолома» в «Гарцбургскому фронті», який повинен був об'єднати всі праві та націоналістичні сили Німеччини. |
На початку 1930-х років «Сталевий шолом» вступив в конфлікт з СА, і була проведена зустріч Зельдте, Дуйстерберга і Гітлера, але угода не була досягнута. 11 жовтня 1931 року Зельдте став представником «Сталевого шолома» в «Гарцбургскому фронті», який повинен був об'єднати всі праві та націоналістичні сили Німеччини. |
||
У червні 1932 року Зельдте став [[ |
У червні 1932 року Зельдте став [[рейхсміністр]]ом праці в уряді [[Франц фон Папен|Франца фон Папена]]. Залишився на своїй посаді під час формування 30 січня 1933 року уряду Гітлера. 27 квітня 1933 року вступив у НСДАП. З березня 1933 року по липень 1934 року Зельдте очолював також створену 5 червня 1931 року Добровільну трудову службу (Freiwillige Arbeitsdienst, FAD), яка займалася пошуком роботи для безробітних, організацією робочих таборів і громадських робіт. 26 липня 1933 присвоєно звання обергруппефорера СА. Після приходу НСДАП до влади в серпні 1933 року FAD була перейменована в Націонал-соціалістичну робітничу службу (National-Sozialistische Arbeitsdienst, NSAD), а 3 липня 1934 року — в Імперську робочу службу (Reichsarbeitsdienst, RAD). |
||
У 1933 році Зельдте був обраний депутатом до [[Рейхстаг |
У 1933 році Зельдте був обраний депутатом до [[Рейхстаг]]у, в грудні того ж року став членом Ради старійшин. У 1934 році був введений до складу Прусської державної ради. 17 лютого 1934 року «Сталевий шолом» став «приєднаною до НСДАП» організацією і отримав назву Націонал-соціалістична ліга колишніх військовослужбовців (NSDFB), на чолі якої залишився Зельдте. |
||
За час існування нацистського режиму компетенція очолюваного Зельдте міністерства, колишнього раніше провідним відомством з трудових і соціальних питань, постійно звужувалася за рахунок посилення ролі в цих питаннях різних державних, партійних і громадських організацій Третього рейху, зокрема, передачі частини його прав очолюваному рейхсляйтером Робертом Лєєм [[Німецький робітничий фронт|німецькому трудовому фронті]] і очолюваної рейхсляйтером |
За час існування нацистського режиму компетенція очолюваного Зельдте міністерства, колишнього раніше провідним відомством з трудових і соціальних питань, постійно звужувалася за рахунок посилення ролі в цих питаннях різних державних, партійних і громадських організацій Третього рейху, зокрема, передачі частини його прав очолюваному рейхсляйтером Робертом Лєєм [[Німецький робітничий фронт|німецькому трудовому фронті]] і очолюваної рейхсляйтером [[Константін Гірль|Константіном Гірлем]] Імперської робочої службі, що стала 25 серпня 1943 року самостійним міністерством. |
||
В кінці війни Зельдте увійшов до складу фленсбургского уряду наступника Гітлера [[Карл Деніц|Карла Деніца]] як міністр праці, незважаючи на те, що Гітлер у своєму передсмертному «Політичному заповіті» призначив на цей пост чиновника міністерства озброєнь Теодора Хупфауера<ref>{{Cite web|url=http://www.ns-archiv.de/personen/hitler/testament/politisches-testament.php|title=NS-Archiv : Dokumente zum Nationalsozialismus : Adolf Hitler, Politisches Testament|website=www.ns-archiv.de|accessdate=2018-03-02}}</ref>. В уряді Деніца очолюваного Зельдтом міністерство знову стало керувати всіма питаннями, які були пов'язані з громадськими роботами, але в ситуації розвалу Німеччини особливої ролі це вже не грало. |
В кінці війни Зельдте увійшов до складу фленсбургского уряду наступника Гітлера [[Карл Деніц|Карла Деніца]] як міністр праці, незважаючи на те, що Гітлер у своєму передсмертному «Політичному заповіті» призначив на цей пост чиновника міністерства озброєнь Теодора Хупфауера<ref>{{Cite web|url=http://www.ns-archiv.de/personen/hitler/testament/politisches-testament.php|title=NS-Archiv : Dokumente zum Nationalsozialismus : Adolf Hitler, Politisches Testament|website=www.ns-archiv.de|accessdate=2018-03-02}}</ref>. В уряді Деніца очолюваного Зельдтом міністерство знову стало керувати всіма питаннями, які були пов'язані з громадськими роботами, але в ситуації розвалу Німеччини особливої ролі це вже не грало. |
||
23 травня 1945 року ув'язнений американськими військами у Фленсбурзі разом з членами уряду К. Деніца. Його передбачалося передати суду одного з Американських військових трибуналів в Нюрнберзі, що розглядав справи вищих урядовців, але Зельдте помер в американському військовому госпіталі під час підготовки процесу. |
23 травня 1945 року ув'язнений американськими військами у Фленсбурзі разом з членами уряду К. Деніца. Його передбачалося передати суду одного з Американських військових трибуналів в Нюрнберзі, що розглядав справи вищих урядовців, але Зельдте помер в американському військовому госпіталі під час підготовки процесу. |
||
== Література == |
|||
* [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізний хрест]] 2-го і 1-го класу |
|||
* [[Нагрудний знак «За поранення»]] в сріблі |
|||
* [[Почесний хрест ветерана війни]] з мечами |
|||
* Почесний кинджал СА |
|||
* [[Золотий партійний знак НСДАП]] |
|||
* Князівський [[орден дому Гогенцоллернів]], почесний командорський хрест — нагороджений після Першої світової війни імператором у вигнанні [[Вільгельм II (німецький імператор)|Вільгельмом II]]. |
|||
* Зірка [[Почесний знак Німецького Червоного Хреста|Почесного знаку Німецького Червоного Хреста]] |
|||
* В часи націонал-соціалізму ім'я Франца Зельдте носили площі та вулиці у численних населених пунктах Німеччини. |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{примітки}} |
|||
<references /> |
|||
== Література == |
|||
* ''Männer im Dritten Reich'', Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934 |
|||
* [[Völkischer Beobachter]] vom 31. Januar 1933, Seite 2, Artikel „Reichsarbeitsminister Franz Seldte“ |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{Бібліоінформація}} |
{{Бібліоінформація}} |
||
{{Члени кабінету Гітлера}} |
{{Члени кабінету Гітлера}} |
||
{{DEFAULTSORT:Зельдте Франц}} |
|||
[[Категорія:Кавалери Залізного хреста 2-го класу]] |
|||
[[Категорія:Кавалери Залізного хреста 1-го класу]] |
|||
[[Категорія:Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни]] |
|||
[[Категорія:Нагороджені Золотим партійним знаком НСДАП]] |
|||
[[Категорія:Нацистські злочинці]] |
[[Категорія:Нацистські злочинці]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Німецькі військовики Першої світової війни]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Члени Німецької національної народної партії]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Обергруппенфюрери СС]] |
||
[[Категорія:Обергруппенфюрери СА]] |
|||
[[Категорія:Члени НСДАП]] |
[[Категорія:Члени НСДАП]] |
||
[[Категорія:Міністри праці Німеччини]] |
[[Категорія:Міністри праці Німеччини]] |
||
[[Категорія:Депутати рейхстагу (Веймарська республіка)]] |
|||
[[Категорія:Депутати рейхстагу (Третій Рейх)]] |
|||
[[Категорія:Рейхсміністри]] |
Поточна версія на 09:46, 14 липня 2022
Франц Зельдте | |
---|---|
нім. Franz Seldte | |
![]() | |
Народився | 29 червня 1882[2][1][3] Магдебург, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
Помер | 1 квітня 1947[1] (64 роки) Фюрт, Середня Франконія, Баварія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина |
Поховання | Saint Lawrence church in Rottach-Egernd |
Країна | ![]() |
Діяльність | політик, підприємець |
Alma mater | Брауншвейзький технічний університет і Грайфсвальдський університет |
Знання мов | німецька |
Учасник | Перша світова війна і Битва на Соммі |
Членство | Сталевий шолом |
Посада | депутат Рейхстагу Веймарської республікиd і депутат рейхстагу Третього рейхуd |
Військове звання | Гауптман |
Партія | Німецька національна народна партія (1933) і Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Автограф | ![]() |
Нагороди | |
Франц Зельдте — німецький державний і політичний діяч, Рейхсміністр праці (1932—1945), один з керівників організації Сталевий шолом, Обергруппенфюрер СА і СС, прусський державний радник.
Син власника хімічної фабрики. Після закінчення гімназії вивчав хімію у Вищій технічній школі Брауншвейга. У 1906 році добровольцем вступив в 66-й магдебурзький піхотний полк. З 1908 року працював на хімічному виробництві. Учасник Першої світової війни, майор. В результаті важкого поранення у Зельдте була ампутована ліва рука. Спочатку служив на Західному фронті, потім був переведений до відділу пропаганди Верховного командування. В кінці війни очолював кінопідрозділ на Тірольському фронті. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу.
13 листопада 1918 року заснував «Союз фронтовиків» («Bund der Frontsoldaten»). 25 грудня 1918 року в Магдебурзі разом з колишнім офіцером Генерального штабу Теодором Дуйстерберг (1875—1950) заснував воєнізовану організацію «Сталевий шолом» («Stahlhelm»), основною метою якої стала протидія лівим рухам в Німеччині. На установчому з'їзді Зельдте заявив, що ця організація створюється, щоб «використовувати дух фронтовиків проти свинської революції». Провокаційні витівки підрозділів «Сталевого шолома» мали широке поширення в Німеччині в 20-х рр. У 1924 році Зельдте і Дуйстерберг стали співголовами організації. «Сталевий шолом» мав право-націоналістичну і монархічну орієнтацію. Членами організації були головним чином колишні фронтовики. До кінця 1920-х років вона стала найпотужнішим воєнізованим об'єднанням Німеччини, в якому перебувало досить багато людей, які не брали участі в Першій світовій війні.
З позицій реваншизму Зельдте виступав проти Версальського миру і виплати Німеччиною репарацій її переможцям у війні. З цієї причини на рубежі 20-х — 30-х рр. очолюваний ним «Сталевий шолом» вступив в коаліцію з Німецькою національною народною партією Альфреда Гугенберга і Націонал-соціалістичною німецькою робітничою партією (НСДАП) Адольфа Гітлера. Разом вони висунули «Народні вимоги проти плану Юнга» («Volksbegehren gegen den Young-Plan»).
На початку 1930-х років «Сталевий шолом» вступив в конфлікт з СА, і була проведена зустріч Зельдте, Дуйстерберга і Гітлера, але угода не була досягнута. 11 жовтня 1931 року Зельдте став представником «Сталевого шолома» в «Гарцбургскому фронті», який повинен був об'єднати всі праві та націоналістичні сили Німеччини.
У червні 1932 року Зельдте став рейхсміністром праці в уряді Франца фон Папена. Залишився на своїй посаді під час формування 30 січня 1933 року уряду Гітлера. 27 квітня 1933 року вступив у НСДАП. З березня 1933 року по липень 1934 року Зельдте очолював також створену 5 червня 1931 року Добровільну трудову службу (Freiwillige Arbeitsdienst, FAD), яка займалася пошуком роботи для безробітних, організацією робочих таборів і громадських робіт. 26 липня 1933 присвоєно звання обергруппефорера СА. Після приходу НСДАП до влади в серпні 1933 року FAD була перейменована в Націонал-соціалістичну робітничу службу (National-Sozialistische Arbeitsdienst, NSAD), а 3 липня 1934 року — в Імперську робочу службу (Reichsarbeitsdienst, RAD).
У 1933 році Зельдте був обраний депутатом до Рейхстагу, в грудні того ж року став членом Ради старійшин. У 1934 році був введений до складу Прусської державної ради. 17 лютого 1934 року «Сталевий шолом» став «приєднаною до НСДАП» організацією і отримав назву Націонал-соціалістична ліга колишніх військовослужбовців (NSDFB), на чолі якої залишився Зельдте.
За час існування нацистського режиму компетенція очолюваного Зельдте міністерства, колишнього раніше провідним відомством з трудових і соціальних питань, постійно звужувалася за рахунок посилення ролі в цих питаннях різних державних, партійних і громадських організацій Третього рейху, зокрема, передачі частини його прав очолюваному рейхсляйтером Робертом Лєєм німецькому трудовому фронті і очолюваної рейхсляйтером Константіном Гірлем Імперської робочої службі, що стала 25 серпня 1943 року самостійним міністерством.
В кінці війни Зельдте увійшов до складу фленсбургского уряду наступника Гітлера Карла Деніца як міністр праці, незважаючи на те, що Гітлер у своєму передсмертному «Політичному заповіті» призначив на цей пост чиновника міністерства озброєнь Теодора Хупфауера[4]. В уряді Деніца очолюваного Зельдтом міністерство знову стало керувати всіма питаннями, які були пов'язані з громадськими роботами, але в ситуації розвалу Німеччини особливої ролі це вже не грало.
23 травня 1945 року ув'язнений американськими військами у Фленсбурзі разом з членами уряду К. Деніца. Його передбачалося передати суду одного з Американських військових трибуналів в Нюрнберзі, що розглядав справи вищих урядовців, але Зельдте помер в американському військовому госпіталі під час підготовки процесу.
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Почесний кинджал СА
- Золотий партійний знак НСДАП
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний командорський хрест — нагороджений після Першої світової війни імператором у вигнанні Вільгельмом II.
- Зірка Почесного знаку Німецького Червоного Хреста
- В часи націонал-соціалізму ім'я Франца Зельдте носили площі та вулиці у численних населених пунктах Німеччини.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #117473847 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ NS-Archiv : Dokumente zum Nationalsozialismus : Adolf Hitler, Politisches Testament. www.ns-archiv.de. Процитовано 2 березня 2018.
- Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934
- Völkischer Beobachter vom 31. Januar 1933, Seite 2, Artikel „Reichsarbeitsminister Franz Seldte“
|
|
- Народились 29 червня
- Народились 1882
- Уродженці Магдебурга
- Померли 1 квітня
- Померли 1947
- Померли в Баварії
- Випускники Грайфсвальдського університету
- Члени НСДАП
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені срібним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені Золотим партійним знаком НСДАП
- Почесні командори ордена дому Гогенцоллернів
- Нагороджені почесним знаком Німецького Червоного Хреста
- Нацистські злочинці
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Члени Німецької національної народної партії
- Обергруппенфюрери СС
- Обергруппенфюрери СА
- Міністри праці Німеччини
- Депутати рейхстагу (Веймарська республіка)
- Депутати рейхстагу (Третій Рейх)
- Рейхсміністри