Абшеронський півострів: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
м O.Mustafin перейменував сторінку з Апшеронський півострів на Абшеронський півострів: Відповідає назві як в азербайджанській, так і в інших вікі |
||
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Півострів |
{{Півострів |
||
| Назва = |
| Назва = Абшеронський півострів |
||
| Карта = Azerbaijan map sumqayit.png |
| Карта = Azerbaijan map sumqayit.png |
||
| Місцезнаходження = |
| Місцезнаходження = |
||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
| Підпис = |
| Підпис = |
||
}} |
}} |
||
''' |
'''Абшеро́нський піво́стрів''' — [[півострів]] на [[Каспійське море|Каспійському узбережжі]] [[Кавказ]]у, вдається в море на 60 км. |
||
==Історія== |
==Історія== |
||
Абшерон - старий нафтовидобувний регіон. У часи високого [[Середньовіччя]] (з VIII до XIII ст.) спостерігаємо численні письмові згадки бакинської нафти в працях арабських учених (Баладзорі, Масуді, Істахрі-Абу, Абу-Дулаф, Бекран та ін.), які описували самовилив нафти на поверхню та ранній колодязний видобуток на Абшеронському півострові. Так, Масуді у своєму трактаті «Середня книга» (перша половина Х ст.) відзначає, що ''« ...в [[Баку]] було два головних джерела: з одного добувалася жовта і біла нафта, а з іншого – чорна і синя. Прибуток з кожного джерела становив понад тисячу дирхемів на рік».'' [[Масуді]] та [[Істахрі]], котрі відвідали район Баку в Х ст., зазначали, що нафта й газ використовувалися для нагрівання води, приготування їжі, обпалення вапна, у військових та медичних цілях. |
|||
У X – XIII ст. в селі Балахани добувалася «легка нафта», а в Сурахани – «важка». Географ XIII століття [[Ібн Бекран]] пише, що нафту в Баку очищали, щоб позбутися від її поганого запаху і зробити нафту більш придатною для лікування. |
У X – XIII ст. в селі Балахани добувалася «легка нафта», а в Сурахани – «важка». Географ XIII століття [[Ібн Бекран]] пише, що нафту в Баку очищали, щоб позбутися від її поганого запаху і зробити нафту більш придатною для лікування. |
||
== Географія == |
== Географія == |
||
Абшеронський півострів формою нагадує скорчений [[ніс]], знятий у [[профіль]]. Удається до моря на 60 [[км]], ширина до 30 [[км]]. На [[схід]]ному краю — [[пісок|піщана]] [[Шахова коса]]. Складений головним чином [[неоген|неогеновими]] і [[антропоген|антропогеновими]] відкладеннями. |
|||
Поверхня — хвиляста [[рівнина]] (висоти від −26 нижче за рівень моря біля берегів Каспію до 310 м на заході; середня висота 50-165 метрів) з брахіантиклінальними підняттями і грязьовими [[сопки|сопками]] (висота до 310 м на заході), з безстічними улоговинами, що містять [[солончак]]и і [[Солоне озеро|солоні озера]]; зустрічаються ділянки рухомих пісків. [[Ландшафт]] ефемерової напівпустелі із зимовою вегетацією трав. Поверхня рівнинна, місцями слабо погорбована. |
Поверхня — хвиляста [[рівнина]] (висоти від −26 нижче за рівень моря біля берегів Каспію до 310 м на заході; середня висота 50-165 метрів) з брахіантиклінальними підняттями і грязьовими [[сопки|сопками]] (висота до 310 м на заході), з безстічними улоговинами, що містять [[солончак]]и і [[Солоне озеро|солоні озера]]; зустрічаються ділянки рухомих пісків. [[Ландшафт]] ефемерової напівпустелі із зимовою вегетацією трав. Поверхня рівнинна, місцями слабо погорбована. |
||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
На півострові є багаті нафтові і [[газ]]ові родовища (див. [[Бакинський нафтогазоносний район]]). |
На півострові є багаті нафтові і [[газ]]ові родовища (див. [[Бакинський нафтогазоносний район]]). |
||
На південному узбережжі — місто [[Баку]]. [[Апшеронська група курортів]]. Багато грязьових [[вулкан]]ів. |
На південному узбережжі — місто [[Баку]]. [[Апшеронська група курортів|Абшеронська група курортів]]. Багато грязьових [[вулкан]]ів. |
||
=== Клімат === |
=== Клімат === |
||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
== Назва == |
== Назва == |
||
Півострів отримав назву від селища |
Півострів отримав назву від селища Абшерон, що існувало до [[1720-ті|20-х]] років [[XVIII століття]]. Найчастіше вважається, що слово «Абшерон»(آبشوران) походить від солона вода (''аб'' вода, ''шерон'' солона на мові іраномовних [[тати|татів]]), первісно слово стосувалося Каспійського моря, а потім перейшло на прибережне селище. |
||
== Література == |
== Література == |
||
Рядок 48: | Рядок 48: | ||
[[Категорія:Півострови Азії]] |
[[Категорія:Півострови Азії]] |
||
[[Категорія:Півострови Каспійського моря]] |
[[Категорія:Півострови Каспійського моря]] |
||
[[Категорія:Географія Баку]] |
Версія за 12:54, 5 серпня 2022
Абшеронський півострів | |
---|---|
Довколишні води | Каспійське море |
Площа | 2 110 км² |
Найвища точка | 310 м |
Країна | ![]() |
![]() | |
![]() | |
![]() |
Абшеро́нський піво́стрів — півострів на Каспійському узбережжі Кавказу, вдається в море на 60 км.
Історія
Абшерон - старий нафтовидобувний регіон. У часи високого Середньовіччя (з VIII до XIII ст.) спостерігаємо численні письмові згадки бакинської нафти в працях арабських учених (Баладзорі, Масуді, Істахрі-Абу, Абу-Дулаф, Бекран та ін.), які описували самовилив нафти на поверхню та ранній колодязний видобуток на Абшеронському півострові. Так, Масуді у своєму трактаті «Середня книга» (перша половина Х ст.) відзначає, що « ...в Баку було два головних джерела: з одного добувалася жовта і біла нафта, а з іншого – чорна і синя. Прибуток з кожного джерела становив понад тисячу дирхемів на рік». Масуді та Істахрі, котрі відвідали район Баку в Х ст., зазначали, що нафта й газ використовувалися для нагрівання води, приготування їжі, обпалення вапна, у військових та медичних цілях. У X – XIII ст. в селі Балахани добувалася «легка нафта», а в Сурахани – «важка». Географ XIII століття Ібн Бекран пише, що нафту в Баку очищали, щоб позбутися від її поганого запаху і зробити нафту більш придатною для лікування.
Географія
Абшеронський півострів формою нагадує скорчений ніс, знятий у профіль. Удається до моря на 60 км, ширина до 30 км. На східному краю — піщана Шахова коса. Складений головним чином неогеновими і антропогеновими відкладеннями.
Поверхня — хвиляста рівнина (висоти від −26 нижче за рівень моря біля берегів Каспію до 310 м на заході; середня висота 50-165 метрів) з брахіантиклінальними підняттями і грязьовими сопками (висота до 310 м на заході), з безстічними улоговинами, що містять солончаки і солоні озера; зустрічаються ділянки рухомих пісків. Ландшафт ефемерової напівпустелі із зимовою вегетацією трав. Поверхня рівнинна, місцями слабо погорбована.
На півострові є багаті нафтові і газові родовища (див. Бакинський нафтогазоносний район).
На південному узбережжі — місто Баку. Абшеронська група курортів. Багато грязьових вулканів.
Клімат
Переважає сухий субтропічний клімат. Середня температура січня +3 °C; липня +25 °C. Річна сума опадів коливається від 140 мм в південно-західній частині до 250 мм в північній. Часті сильні вітри (норд).
Назва
Півострів отримав назву від селища Абшерон, що існувало до 20-х років XVIII століття. Найчастіше вважається, що слово «Абшерон»(آبشوران) походить від солона вода (аб вода, шерон солона на мові іраномовних татів), первісно слово стосувалося Каспійського моря, а потім перейшло на прибережне селище.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Апшеронский полуостров / Словарь современных географических названий, Издательство «У-Фактория», 2003. — ISBN 5-94799-148-9
- Поспелов Е. М. Топонимический словарь. Издательство АСТ, 2005. — ISBN 5-17-016407-6
- Апшеронский регион