Абшеронський півострів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
O.Mustafin (обговорення | внесок)
м O.Mustafin перейменував сторінку з Апшеронський півострів на Абшеронський півострів: Відповідає назві як в азербайджанській, так і в інших вікі
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Півострів
{{Півострів
| Назва = Апшеронський півострів
| Назва = Абшеронський півострів
| Карта = Azerbaijan map sumqayit.png
| Карта = Azerbaijan map sumqayit.png
| Місцезнаходження =
| Місцезнаходження =
Рядок 15: Рядок 15:
| Підпис =
| Підпис =
}}
}}
'''Апшеро́нський піво́стрів''' — [[півострів]] на [[Каспійське море|Каспійському узбережжі]] [[Кавказ]]у, вдається в море на 60 км.
'''Абшеро́нський піво́стрів''' — [[півострів]] на [[Каспійське море|Каспійському узбережжі]] [[Кавказ]]у, вдається в море на 60 км.
==Історія==
==Історія==
Апшерон - старий нафтовидобувний регіон. У часи високого [[Середньовіччя]] (з VIII до XIII ст.) спостерігаємо численні письмові згадки бакинської нафти в працях арабських учених (Баладзорі, Масуді, Істахрі-Абу, Абу-Дулаф, Бекран та ін.), які описували самовилив нафти на поверхню та ранній колодязний видобуток на Апшеронському півострові. Так, Масуді у своєму трактаті «Середня книга» (перша половина Х ст.) відзначає, що ''« ...в [[Баку]] було два головних джерела: з одного добувалася жовта і біла нафта, а з іншого – чорна і синя. Прибуток з кожного джерела становив понад тисячу дирхемів на рік».'' [[Масуді]] та [[Істахрі]], котрі відвідали район Баку в Х ст., зазначали, що нафта й газ використовувалися для нагрівання води, приготування їжі, обпалення вапна, у військових та медичних цілях.
Абшерон - старий нафтовидобувний регіон. У часи високого [[Середньовіччя]] (з VIII до XIII ст.) спостерігаємо численні письмові згадки бакинської нафти в працях арабських учених (Баладзорі, Масуді, Істахрі-Абу, Абу-Дулаф, Бекран та ін.), які описували самовилив нафти на поверхню та ранній колодязний видобуток на Абшеронському півострові. Так, Масуді у своєму трактаті «Середня книга» (перша половина Х ст.) відзначає, що ''« ...в [[Баку]] було два головних джерела: з одного добувалася жовта і біла нафта, а з іншого – чорна і синя. Прибуток з кожного джерела становив понад тисячу дирхемів на рік».'' [[Масуді]] та [[Істахрі]], котрі відвідали район Баку в Х ст., зазначали, що нафта й газ використовувалися для нагрівання води, приготування їжі, обпалення вапна, у військових та медичних цілях.
У X – XIII ст. в селі Балахани добувалася «легка нафта», а в Сурахани – «важка». Географ XIII століття [[Ібн Бекран]] пише, що нафту в Баку очищали, щоб позбутися від її поганого запаху і зробити нафту більш придатною для лікування.
У X – XIII ст. в селі Балахани добувалася «легка нафта», а в Сурахани – «важка». Географ XIII століття [[Ібн Бекран]] пише, що нафту в Баку очищали, щоб позбутися від її поганого запаху і зробити нафту більш придатною для лікування.


== Географія ==
== Географія ==


Апшеронський півострів формою нагадує скорчений [[ніс]], знятий у [[профіль]]. Удається до моря на 60 [[км]], ширина до 30 [[км]]. На [[схід]]ному краю — [[пісок|піщана]] [[Шахова коса]]. Складений головним чином [[неоген|неогеновими]] і [[антропоген|антропогеновими]] відкладеннями.
Абшеронський півострів формою нагадує скорчений [[ніс]], знятий у [[профіль]]. Удається до моря на 60 [[км]], ширина до 30 [[км]]. На [[схід]]ному краю — [[пісок|піщана]] [[Шахова коса]]. Складений головним чином [[неоген|неогеновими]] і [[антропоген|антропогеновими]] відкладеннями.


Поверхня — хвиляста [[рівнина]] (висоти від −26 нижче за рівень моря біля берегів Каспію до 310 м на заході; середня висота 50-165 метрів) з брахіантиклінальними підняттями і грязьовими [[сопки|сопками]] (висота до 310 м на заході), з безстічними улоговинами, що містять [[солончак]]и і [[Солоне озеро|солоні озера]]; зустрічаються ділянки рухомих пісків. [[Ландшафт]] ефемерової напівпустелі із зимовою вегетацією трав. Поверхня рівнинна, місцями слабо погорбована.
Поверхня — хвиляста [[рівнина]] (висоти від −26 нижче за рівень моря біля берегів Каспію до 310 м на заході; середня висота 50-165 метрів) з брахіантиклінальними підняттями і грязьовими [[сопки|сопками]] (висота до 310 м на заході), з безстічними улоговинами, що містять [[солончак]]и і [[Солоне озеро|солоні озера]]; зустрічаються ділянки рухомих пісків. [[Ландшафт]] ефемерової напівпустелі із зимовою вегетацією трав. Поверхня рівнинна, місцями слабо погорбована.
Рядок 28: Рядок 28:
На півострові є багаті нафтові і [[газ]]ові родовища (див. [[Бакинський нафтогазоносний район]]).
На півострові є багаті нафтові і [[газ]]ові родовища (див. [[Бакинський нафтогазоносний район]]).


На південному узбережжі — місто [[Баку]]. [[Апшеронська група курортів]]. Багато грязьових [[вулкан]]ів.
На південному узбережжі — місто [[Баку]]. [[Апшеронська група курортів|Абшеронська група курортів]]. Багато грязьових [[вулкан]]ів.


=== Клімат ===
=== Клімат ===
Рядок 36: Рядок 36:
== Назва ==
== Назва ==


Півострів отримав назву від селища Апшерон, що існувало до [[1720-ті|20-х]] років [[XVIII століття]]. Найчастіше вважається, що слово «Апшерон»(آبشوران) походить від солона вода (''аб'' вода, ''шерон'' солона на мові іраномовних [[тати|татів]]), первісно слово стосувалося Каспійського моря, а потім перейшло на прибережне селище.
Півострів отримав назву від селища Абшерон, що існувало до [[1720-ті|20-х]] років [[XVIII століття]]. Найчастіше вважається, що слово «Абшерон»(آبشوران) походить від солона вода (''аб'' вода, ''шерон'' солона на мові іраномовних [[тати|татів]]), первісно слово стосувалося Каспійського моря, а потім перейшло на прибережне селище.


== Література ==
== Література ==
Рядок 48: Рядок 48:
[[Категорія:Півострови Азії]]
[[Категорія:Півострови Азії]]
[[Категорія:Півострови Каспійського моря]]
[[Категорія:Півострови Каспійського моря]]
[[Категорія:Географія Баку]]

Версія за 12:54, 5 серпня 2022

Абшеронський півострів
Довколишні водиКаспійське море
Площа2 110 км²
Найвища точка310 м
КраїнаАзербайджан Азербайджан
Мапа

CMNS: Абшеронський півострів у Вікісховищі

Абшеро́нський піво́стрів — півострів на Каспійському узбережжі Кавказу, вдається в море на 60 км.

Історія

Абшерон - старий нафтовидобувний регіон. У часи високого Середньовіччя (з VIII до XIII ст.) спостерігаємо численні письмові згадки бакинської нафти в працях арабських учених (Баладзорі, Масуді, Істахрі-Абу, Абу-Дулаф, Бекран та ін.), які описували самовилив нафти на поверхню та ранній колодязний видобуток на Абшеронському півострові. Так, Масуді у своєму трактаті «Середня книга» (перша половина Х ст.) відзначає, що « ...в Баку було два головних джерела: з одного добувалася жовта і біла нафта, а з іншого – чорна і синя. Прибуток з кожного джерела становив понад тисячу дирхемів на рік». Масуді та Істахрі, котрі відвідали район Баку в Х ст., зазначали, що нафта й газ використовувалися для нагрівання води, приготування їжі, обпалення вапна, у військових та медичних цілях. У X – XIII ст. в селі Балахани добувалася «легка нафта», а в Сурахани – «важка». Географ XIII століття Ібн Бекран пише, що нафту в Баку очищали, щоб позбутися від її поганого запаху і зробити нафту більш придатною для лікування.

Географія

Абшеронський півострів формою нагадує скорчений ніс, знятий у профіль. Удається до моря на 60 км, ширина до 30 км. На східному краю — піщана Шахова коса. Складений головним чином неогеновими і антропогеновими відкладеннями.

Поверхня — хвиляста рівнина (висоти від −26 нижче за рівень моря біля берегів Каспію до 310 м на заході; середня висота 50-165 метрів) з брахіантиклінальними підняттями і грязьовими сопками (висота до 310 м на заході), з безстічними улоговинами, що містять солончаки і солоні озера; зустрічаються ділянки рухомих пісків. Ландшафт ефемерової напівпустелі із зимовою вегетацією трав. Поверхня рівнинна, місцями слабо погорбована.

На півострові є багаті нафтові і газові родовища (див. Бакинський нафтогазоносний район).

На південному узбережжі — місто Баку. Абшеронська група курортів. Багато грязьових вулканів.

Клімат

Переважає сухий субтропічний клімат. Середня температура січня +3 °C; липня +25 °C. Річна сума опадів коливається від 140 мм в південно-західній частині до 250 мм в північній. Часті сильні вітри (норд).

Назва

Півострів отримав назву від селища Абшерон, що існувало до 20-х років XVIII століття. Найчастіше вважається, що слово «Абшерон»(آبشوران) походить від солона вода (аб вода, шерон солона на мові іраномовних татів), первісно слово стосувалося Каспійського моря, а потім перейшло на прибережне селище.

Література