9А310: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача)
Рядок 97: Рядок 97:


== Опис конструкції ==
== Опис конструкції ==
Самохідна вогнева установка 9А310 створена на базі самохідної вогневої установки {{Не перекладено|9А38||ru|9А38}}, яка входила до складу [[Зенітний ракетний комплекс|ЗРК]] [[Куб (зенітний ракетний комплекс)|2К12М4 «Куб-М4» (9К37-1 «Бук-1»)]]. Основною відмінністю є організація зʼєднання з іншими складовими [[Зенітний ракетний комплекс|зенітно-ракетного комплексу]]. Зʼєднання відбувається телекодовим зв'язком з [[Командний пункт|командним пунктом]] [[9С470]], а також пуско-заряджальною установкою {{Не перекладено|9А39||ru|9А39}} (на відміну від {{Не перекладено|9А38||ru|9А38}}, де зʼєднання відбувалося з самохідною пусковою установкою {{Не перекладено|2П25|2П25М3|ru|2П25}} і самохідною установкою розвідки та наведення {{Не перекладено|1С91|1С91М3|ru|1С91}}). Крім того, самохідна вогнева установка 9А310 здатна нести до 4 [[Зенітна ракета|зенітних керованих ракет]] (замість 3 на {{Не перекладено|9А38||ru|9А38}}), проте при цьому може озброюватися тільки зенітніми керованими ракетам [[9М38]], на відміну від самохідної вогневої установки {{Не перекладено|9А38||ru|9А38}}, яка мала можливість здійснювати запуск зенітних керованих ракет як [[9М38]], так і {{Не перекладено|3М9|3М9М3|ru|3М9}} зі складу [[Зенітний ракетний комплекс|ЗРК]] [[Куб (зенітний ракетний комплекс)|2К12М3 «Куб-М3»]].<ref name="ZRK-244">{{Cite web|url=https://studfiles.net/preview/401708/page:13/|title=Василин Н.Я., Гуринович А.Л. - Зенитные ракетные комплексы - Стр 244|author=|website=|date=2002|publisher=Попурри|lang=ru|accessdate=2019-09-08}}</ref>
Самохідна вогнева установка 9А310 створена на базі самохідної вогневої установки [[9А38]], яка входила до складу [[Зенітний ракетний комплекс|ЗРК]] [[Куб (зенітний ракетний комплекс)|2К12М4 «Куб-М4» (9К37-1 «Бук-1»)]]. Основною відмінністю є організація зʼєднання з іншими складовими [[Зенітний ракетний комплекс|зенітно-ракетного комплексу]]. Зʼєднання відбувається телекодовим зв'язком з [[Командний пункт|командним пунктом]] [[9С470]], а також пуско-заряджальною установкою [[9А39]] (на відміну від [[9А38]], де зʼєднання відбувалося з самохідною пусковою установкою [[2П25#Модифікації|2П25М3]] і самохідною установкою розвідки та наведення [[1С91#Модифікації|1С91М3]]). Крім того, самохідна вогнева установка 9А310 здатна нести до 4 [[Зенітна ракета|зенітних керованих ракет]] (замість 3 на [[9А38]]), проте при цьому може озброюватися тільки зенітніми керованими ракетам [[9М38]], на відміну від самохідної вогневої установки [[9А38]], яка мала можливість здійснювати запуск зенітних керованих ракет як [[9М38]], так і [[3М9#Модифікації|3М9М3]] зі складу [[Зенітний ракетний комплекс|ЗРК]] [[Куб (зенітний ракетний комплекс)|2К12М3 «Куб-М3»]].<ref name="ZRK-244">{{Cite web|url=https://studfiles.net/preview/401708/page:13/|title=Василин Н.Я., Гуринович А.Л. - Зенитные ракетные комплексы - Стр 244|author=|website=|date=2002|publisher=Попурри|lang=ru|accessdate=2019-09-08}}</ref>


Час переведення машини з похідного положення у бойове становить трохи більше 5 хвилин. Переведення в бойовий режим з чергового&nbsp;— не більше 20 секунд. Перезаряджання ракетами здійснюється або з пуско-заряджальної установки {{Не перекладено|9А39||ru|9А39}} (повний цикл перезаряджання становить 12 хвилин), або з транспортно-заряджальної машини (повний цикл перезаряджання становить 16 хвилин).<ref name="ZRK-244"/>
Час переведення машини з похідного положення у бойове становить трохи більше 5 хвилин. Переведення в бойовий режим з чергового&nbsp;— не більше 20 секунд. Перезаряджання ракетами здійснюється або з пуско-заряджальної установки [[9А39]] (повний цикл перезаряджання становить 12 хвилин), або з транспортно-заряджальної машини (повний цикл перезаряджання становить 16 хвилин).<ref name="ZRK-244"/>


=== Ходова частина ===
=== Ходова частина ===

Поточна версія на 14:51, 23 серпня 2022

9А310
Самохідна вогнева установка 9А310М1 в музеї Повітряних сил Збройних сил України у Вінниці
Самохідна вогнева установка 9А310М1 в музеї Повітряних сил Збройних сил України у Вінниці
ТипСамохідна вогнева установка
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні1979 — т. ч.
ОператориРосія Росія
Україна Україна
Історія виробництва
ВиробникСРСР СРСР
Росія Росія
Виготовлення1977 — т. ч.
Виготовлена
кількість
понад 10 300 одиниць
Характеристики
Вага32,4 т
Довжина9 300 мм
Ширина3 250 мм (9 030 мм у робочому положенні)
Висота3 800 мм (7 720 мм у робочому положенні)
Обслуга4 особи

Головне
озброєння
4 х ЗКР 9М38
Двигун710 к.с.
Дорожній просвіт450 мм
Операційна
дальність
500 км
Максимальна глибина3 — 30 км
Швидкість65 км/год
Прохідність35° (підйом)
1,5 м (рів)
1 м (брід)

9А310 — радянська та російська самохідна вогнева установка ЗРК 9К37 «Бук».

Опис конструкції

[ред. | ред. код]

Самохідна вогнева установка 9А310 створена на базі самохідної вогневої установки 9А38, яка входила до складу ЗРК 2К12М4 «Куб-М4» (9К37-1 «Бук-1»). Основною відмінністю є організація зʼєднання з іншими складовими зенітно-ракетного комплексу. Зʼєднання відбувається телекодовим зв'язком з командним пунктом 9С470, а також пуско-заряджальною установкою 9А39 (на відміну від 9А38, де зʼєднання відбувалося з самохідною пусковою установкою 2П25М3 і самохідною установкою розвідки та наведення 1С91М3). Крім того, самохідна вогнева установка 9А310 здатна нести до 4 зенітних керованих ракет (замість 3 на 9А38), проте при цьому може озброюватися тільки зенітніми керованими ракетам 9М38, на відміну від самохідної вогневої установки 9А38, яка мала можливість здійснювати запуск зенітних керованих ракет як 9М38, так і 3М9М3 зі складу ЗРК 2К12М3 «Куб-М3».[1]

Час переведення машини з похідного положення у бойове становить трохи більше 5 хвилин. Переведення в бойовий режим з чергового — не більше 20 секунд. Перезаряджання ракетами здійснюється або з пуско-заряджальної установки 9А39 (повний цикл перезаряджання становить 12 хвилин), або з транспортно-заряджальної машини (повний цикл перезаряджання становить 16 хвилин).[1]

Ходова частина

[ред. | ред. код]

Як база використовується шасі виробництва ММЗ, що має позначення ГБТУ — «Об'єкт 569А» (рос. Объект 569А).[2]

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • 9А310 — самохідна вогнева установка ЗРК 9К37 «Бук».
  • 9А310М1 — самохідна вогнева установка ЗРК 9К37М1 «Бук-М1». Порівняно з базовою машиною дальність захоплення та супроводу цілей збільшена на 25-30 %. Ймовірність розпізнавання балістичних ракет, гелікоптерів та літаків збільшена до 0,6. Із метою підвищення захищеності від взаємних та навмисних перешкод кількість літерних частот підсвічування збільшено з 36 до 72.[3]
  • 9А310М1-2 — самохідна вогнева установка ЗРК 9К37М1-2 «Бук-М1-2».

Машини на базі

[ред. | ред. код]
Самохідна вогнева установка 9А317 ЗРК 9К317 «Бук-М2» на виставці МАКС-2007 в Жуковському
  • 9А317 — самохідна вогнева установка ЗРК 9К317 «Бук-М2». На відміну від попередніх варіантів самохідної вогневої установки, у 9А317 застосована фазована антенна решітка з електронним скануванням променя. Самохідна вогнева установка може виконувати пошук цілей у зоні ±45° за азимуту та 70° за підвищенням, за дальністю до 20 км. Супровід цілей виконується в секторі ±60° за азимутом і від -5° до +85° за підвищенням. Установка здатна одночасно виявляти до 10 цілей та вести обстріл до 4 цілей. Час реакції самохідної вогневої установки становить 4 секунди, а приведення в бойову готовність після зміни позиції — 20 секунд. Бойова маса складає 35 тон.[4]

Варіанта модифікації 9А317 на колісному напівпричепі подібно до 9С36 не було.

  • 9А317ЭК — колісний варіант самохідної вогневої установки ЗРК 9К317ЭК «Бук-М2ЭК» на шасі МЗКТ.
  • 9А310МБ — самохідна вогнева установка ЗРК «Бук-МБ». Білоруська модифікація самохідної вогневої установки 9А310. Вперше продемонстрована на виставці МАКС-2005 у Жуковському. Порівняно з базовою машиною має інше електронне приладдя, засоби зв'язку та інше обладнання.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Василин Н.Я., Гуринович А.Л. - Зенитные ракетные комплексы - Стр 244 (рос.). Попурри. 2002. Процитовано 8 вересня 2019.
  2. Русская Сила: Обозначения ГБТУ (рос.). Архів оригіналу за 25 листопада 2010. Процитовано 28 листопада 2010.
  3. Василин Н.Я., Гуринович А.Л. - Зенитные ракетные комплексы - Стр 247 (рос.). Попурри. 2002. Процитовано 8 вересня 2019.
  4. Зенитный ракетный комплекс средней дальности 9К317 «Бук-М2» (рос.). Ракетная техника. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 28 січня 2012.
  5. Вестник ПВО: ЗЕНИТНЫЙ РАКЕТНЫЙ КОМПЛЕКС «БУК-МБ» (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 28 листопада 2010.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]